Рішення

від 12.02.2015 по справі 904/10205/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.02.15р. Справа № 904/10205/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат Лідер", (м. Дніпропетровськ)

до Фізичної особи - підприємця Семенова Валерія Геннадійовича, (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 39 657,73 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Богдан Л.М. - представник (дов. № б/н від 20.09.14р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнат Лідер" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Фізичної особи-підприємця Семенова Валерія Геннадійовича (далі-відповідач) про стягнення 39 657,73 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 24 000,00 грн. - основний борг, 3 138,88 грн. - інфляційні втрати, 3 489,20 грн. - пеня, 8 500,00 грн. - штраф, 539,65 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором суборенди обладнання № 204 від 19.09.13р. в частині повного та своєчасного розрахунку за користування суборендним обладнанням.

Представником позивача у судовому засіданні надано супровідний лист, яким долучає до матеріалів справи документи, а саме: копію кур'єрської накладної та оригінал акту звірки взаєморозрахунків станом на 12.01.15р. Також, представником позивача у судовому засіданні надано оригінал витягу з Держреєстру на відповідача.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 19899408 станом 15.01.2015 року місцезнаходження фізичної особи (Фізична особа-підприємець Семенов Валерій Геннадійович) - 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Кіровський район, вул. Новосільна, б. 7, кв. 38 - куди і направлялись ухвали суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнат Лідер" 26.01.15р. подало до суду клопотання, яким долучає до матеріалів справи докази отримання відповідачем наступних документів: повідомлення про дострокове розірвання договору суборенди обладнання № 204 від 19.09.13р., претензії від 28.11.14р., позовної заяви з додатками та супровідний лист від 14.01.15р. з актом звіряння взаємних розрахунків.

Відповідач двічі у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що також підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось до господарського суду та знаходиться в матеріалах справи.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Магнат Лідер", як орендар, та Фізичною особою - підприємцем Семеновим Валерієм Геннадійовичем, як суборендар, було укладено договір суборенди обладнання № 204.

Згідно п. 1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендар зобов'язується передати суборендареві, а суборендар зобов'язується прийняти у тимчасове платне користування (суборенду) нове та/або таке, що було у використанні, обладнання для розливу пива (надалі - "ОРП") та/або торгівельно-рекламне обладнання (надалі - "ТРО") (далі разом - обладнання), зазначене в актах прийому-передачі обладнання до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Орендар гарантує, що він має всі повноваження і права, необхідні для укладання цього договору на підставі договору оренди обладнання, укладеного між ПРАТ "Ефес Україна" (орендар) та орендарем (п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.3. договору, обладнання передається орендарем та приймається суборендарем в суборенду на умовах, передбачених цим договором. Обладнання вважається переданим суборендареві з дати підписання акту прийому-передачі обладнання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (в разі їх наявності).

Пунктом 2.5. договору передбачено, що строк суборенди складає 12 календарних місяців з дати приймання обладнання за актом, але в будь-якому випадку не може перевищувати строку оренди, зазначеного в договорі оренди обладнання, укладеного між орендарем та орендодавцем.

Орендар зобов'язаний: передати обладнання за актом; протягом строку дії договору здійснювати технічне та сервісне обслуговування обладнання (п. 3.1. договору).

Суборендар зобов'язаний: використовувати обладнання відповідно до умов договору та цільового призначення (п. 1.4. договору); утримувати обладнання у належному технічному стані і повній справності; своєчасно, у встановлені договором строки вносити плату за суборенду обладнання; не передавати обладнання в наступну суборенду (п. 3.3. договору).

У відповідності до п. 4.1. договору, розмір плати за користування обладнанням на умовах суборенди розраховується за один календарний рік суборенди та залежить від виду і кількості обладнання, що передається в суборенду.

Згідно п. 4.2. договору, розмір плати за суборенду обладнання розраховується шляхом множення суми плати за користування однією одиницею певного виду обладнання на умовах суборенди (зазначена в додатку № 5 до договору) на кількість переданого в суборенду за актом певного виду обладнання, та перераховується на поточний рахунок орендаря, вказаний у договорі, не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати підписання акту.

Сума плати за суборенду обладнання для суборендаря не повинна перевищувати суми орендної плати встановленої для орендаря згідно з договором оренди обладнання, укладеним між орендарем та орендодавцем. У випадку, якщо сума плати за суборенду перевищує суму орендної плати, різниця перераховується суборендарем (чи орендарем) орендодавцю.

Відповідно до п. 5.1. договору, після закінчення строку суборенди та/або при достроковому розірванні цього договору суборендар зобов'язаний протягом 2 (двох) календарних днів повернути обладнання орендарю за актом прийому-передачі обладнання (оформленого за зразком додатку № 2 до договору - для ТРО або за зразком додатку № 4 до договору № 4 до договору - для ОРП) (далі - акт повернення).

Факт повернення обладнання з суборенди підтверджується актами повернення, які підписуються уповноваженими представниками сторін, скріплюються печатками сторін (у випадку їх наявності) та є невід'ємними частинами цього договору. При цьому обладнання вважається фактично повернутим орендарю з суборенди з моменту підписання сторонами відповідного акту повернення (п. 5.2. договору).

Цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (в разі їх наявності) (п. 7.2. договору).

Пунктом 7.2. договору встановлено, що строк дії цього договору закінчується із закінченням строку суборенди, зазначеного у п. 2.5. цього договору, та/або із закінченням строку дії договору оренди обладнання, укладеного між орендарем та орендодавцем, але в будь-якому випадку договір діє до моменту повного повернення всього обладнання, переданого орендарем протягом дії цього договору. Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін письмово не виявить бажання його розірвати, договір вважається пролонгованим кожен раз на 1 (один) календарний рік на тих самих умовах.

З матеріалів справи вбачається, що передбачене договором обладнання передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Магнат Лідер", що підтверджується актами приймання-передачі від 19 вересня 2013 року, які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств (а.с. 12, 13).

Кінцевий термін оплати орендної плати за вищевказаним договором становить - 29.09.2013 року.

Проте, позивач стверджує, що у встановлені терміни відповідач не здійснив розрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю "Магнат Лідер", у зв'язку із чим з 30.09.2013 року у Фізичної особи - підприємця Семенова Валерія Геннадійовича перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 12 000,00 грн.

Тобто, відповідачем фактично порушені зобов'язання щодо оплати за користування майном в обумовлені договором строки.

Станом на день подання позову до суду договір є пролонгованим на 1 (один) календарний рік, а саме, до 19.09.2015 року.

Однак позивач вказує на те, що відповідач знову не здійснив розрахунків з позивачем, у зв'язку із чим з 20.09.2014 року у нього виникла заборгованість у розмірі 24 000,00 грн. (не сплата орендної плати за період з 30.09.2013 року по 19.09.2014 року у розмірі 12 000,00 грн. та не сплата орендної плати за період з 20.09.2014 року по сьогоднішній день у розмірі 12 000,00 грн.).

26 листопада 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнат Лідер" надіслало на адресу відповідача повідомлення про дострокове розірвання договору суборенди обладнання № 204 від 19.09.2013 року та повернення орендованого обладнання в порядку та в строки, обумовлені договором суборенди (а.с. 15 - 17).

Відповідно до інформації щодо відстеження пересилання поштових відправлень, яка міститься на офіційному сайті УДППЗ "Укрпошта" надіслане відповідачу повідомлення отримано ним особисто 03.12.2014 року. Проте до сьогодні відповідач орендоване за договором № 204 від 19.09.2013 р. обладнання позивачу не повернув.

З метою досудового врегулювання спору 28.11.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнат Лідер" надіслало поштою претензію від 28.11.2014 року про сплату заборгованості за договором (а.с. 18), яка отримана відповідачем особисто 06.12.2014р. (згідно з інформацією щодо відстеження пересилання поштових відправлень, яка міститься на офіційному сайті УДППЗ "Укрпошта") (а.с. 19,20).

Відповідач на претензію не відповів, надані послуги не оплатив, причина не оплати не відома.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідач заборгованість по орендній платі за користування обладнанням за спірним договором у загальному розмірі 24 000,00 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором суборенди обладнання від 19.09.13р.р. у сумі 24 000,00 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться у ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму (оренди).

У відповідності із ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар, зокрема, зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Стаття 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який розповсюджується на спірні правовідносини, встановлює обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Частина 4 цієї статті визначає, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості по орендній платі за користування обладнанням у сумі 24 000,00 грн.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 6.2 договору суборенди обладнання № 204 від 19.09.2013 року, пеня за прострочення сплати платежів за суборенду обладнання суборендар за вимогою орендаря сплачує передбачена саме в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

На підставі ст. 231 ГК України та п. 6.2 договору, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 3 526,03 грн., згідно розрахунку, який вказаний у позовній заяві (а.с. 4).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок пені частково не відповідає вимогам чинного законодавства.

Вимога позивача щодо стягнення пені за загальний період з 30.09.13р. по 19.09.14р. на суму 12 000,00 грн. підлягає частковому задоволенню за період з 30.09.13р. по 30.03.14р. у розмірі 773,59 грн., оскільки, розрахунок суми пені, що підлягає до стягнення, позивачем здійснено без врахування положень п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Стосовно розрахунку щодо стягнення пені у сумі 1 568,88 грн. за період з 20.09.14р. по 19.12.14р. на суму 24 000,00 грн., слід визнати обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Пунктом 6.7. договору за порушення будь-якого пункту підпункту 3.3. цього договору, включаючи, але не обмежуючись: за передачу обладнання в наступну суборенду та/або в разі фіксування орендарем або орендодавцем фактів відсутності обладнання за фактичною адресою встановлення, зазначеною у відповідному акті прийому-передачі обладнання в суборенду та/або в разі встановлення фактів надання суборендарем недостовірної інформації щодо фактичного розташування (місцезнаходження) обладнання, суборендар сплачує орендарю штраф у розмірі 100% балансової вартості обладнання (за даними бухгалтерського обліку орендодавця), але в будь-якому разі не менше ніж 50% компенсаційної вартості обладнання, що вказана в актах, а у разі не зазначення в актах компенсаційної вартості обладнання - не менше ніж 50% первинної вартості обладнання за даними бухгалтерського обліку орендодавця.

Відповідно до додатку № 5 до договору Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат Лідер" балансова вартість обладнання становить у сумі 8 500,00 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 8 500,00 грн.

Перевіривши розрахунок позивача судом встановлено, що розрахунок штрафу у сумі 8 500,00 грн. є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, позивач розрахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 529,65 грн. та інфляційні втрати у сумі 3 138,88 грн., згідно розрахунку, який вказаний у позовній заяві (а.с. 4 - 5).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 3 138,88 грн. та 3% річних у сумі 529,65 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 232, 285, 283 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Семенова Валерія Геннадійовича (49054, м. Дніпропетровськ, вул. Новосільна, буд. 7, кв. 38; ідентифікаційний код 3292113715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат Лідер" (49049, м. Дніпропетровськ, вул. Верхоянська, буд. 49; р/р 26005500052528 в ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614, код ЄДРПОУ 38300730, ІПН 383007304632) - 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 2 342 (дві тисячі триста сорок дві) грн. 47 коп. пені, 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. штрафу, 3 138 (три тисячі сто тридцять вісім) грн. 88 коп. інфляційних втрат, 529 (п'ятсот двадцять девять0 грн. 65 коп. 3% річних, 1 774 (одна тисяча сімсот сімдесят чотири) грн. 17 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 16.02.15р.

Суддя І.Ю. Дубінін