Постанова

від 29.10.2014 по справі 820/13059/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 жовтня 2014 р. № 820/13059/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Маренич Т.О.

за участю:

представника позивача - Каплоух В.О.,

представника відповідача - Мосійчука Р.С,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВІ ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ" до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВІ ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області по проведенню зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгові логістичні системи» (код ЄДРПОУ 38655942) за липень 2013 року, результати якої оформлені актом від 14.10.2013 року № 56/20-11-22-02/38655942;

- зобов'язати Дергачівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області вилучити з Інформаційної системи «Податковий блок» відомості внесені на підставі акту від 14.10.2013 року № 56/20-11-22-02/38655942, поновивши в ній дані, задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгові логістичні системи» щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає протиправними дії Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області по проведенню зустрічної звірки підприємства ТОВ "Торгові логістичні системи", результати якої оформлені актом №56/20-11-22-02/38655942 від 14.10.2013р., та дії щодо внесення відповідачем до інформаційної системи Міністерства доходів і зборів "Податковий блок" відомостей про зміну показників, задекларованих ТОВ «Торгові логістичні системи» на підставі акту від 14.10.2013 року № 56/20-11-22-02/38655942. На думку позивача, проведення зустрічних звірок спрямовано на співставлення даних первинних документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Проте, акт перевірки, складений відповідачем, не містить інформації про суб'єктів господарювання, з якими мав взаємовідносини позивач, а також інформації про те, на встановлення реальності яких операцій проведені звірки. Крім того, позивач стверджує, що відповідачем був порушений порядок проведення органами ДПС зустрічної звірки, зокрема п. 73.5 ст. 73 ПК України, відповідно до якого за результатами зустрічної звірки складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін. Позивач також зазначає, що з характеру та змісту акту №56/20-11-22-02/38655942 від 14.10.2013р. вбачається, що орган ДПС фактично робить висновки про обставини господарської діяльності позивача, хоча суттю звірки є співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єктів господарювання з метою підтвердження господарських відносин. А відтак, відповідач вийшов за межі предмету зустрічної звірки та обставин, які вивчаються під час її проведення. Таким чином, відповідач при складанні акту про неможливість проведення зустрічної звірки, вийшов за межі своїх повноважень і протиправно в рамках проведення зустрічної звірки зробив висновок, який може підтверджуватись лише обставинами, дослідженими у ході проведення документальної перевірки платника податків.

Окрім того, як стверджує позивач, контролюючий орган протиправно, без винесення податкового повідомлення - рішення, фактично змінив показники грошових зобов'язань з податків (зборів), котрі були самостійно визначені платником податків в документах обов'язкової податкової звітності, що також, за судженням позивача суперечить нормам чинного законодавства. Самі по собі документи (акт, довідка), складений за результатами перевірки платника податків, як зазначає позивач, не може слугувати підставою для внесення змін до Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. У податковому праві визначається критерій добросовісності платника у сері податкових відносин, у т.ч. і щодо формування даних податкового обліку, встановленому ПК України. На думку товариства, наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків, зокрема у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників, до моменту донарахування платнику податків зобов'язання в порядку ст. 54 ПК України.

Вказані вище обставини слугували підставою для звернення ТОВ «Торгові логістичні системи» з даним позовом до суду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Дергачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (а.с.158-160) відповідач вказав, що на адресу ОДПІ надійшла податкова інформація у вигляді наказу № 780 від 10.09.2013р. ОДПІ склало запит № 1089/20-11-15--01-21 від 20.09.2013р., який був вручений посадовій особі підприємства позивача під підпис. 09.10.2013р. був складений наказ № 177 про призначення позапланової документальної перевірки «Торгові логістичні системи» (код ЄДРПОУ 38655942) з питань дотримання податкового законодавства за період листопад, грудень 2012р. та направлення № 113 від 09.10.2013р. В ході проведення перевірки підприємством було відмовлено ОДПІ в допуску до перевірки.

Відповідач стверджує, що висновки, викладені у акті, не можуть бути предметом оскарження у адміністративному суді, оскільки не обов'язкові ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу і є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів - ревізорів щодо встановлених в ході перевірки порушень.

За таких підстав відповідач просив суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав письмові заперечення на позов та просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову. Окрім того останній пояснив суду, що вважає дії ОДПІ по проведенню спірної звірки такими, які цілком відповідають вимогам закону та не порушують права платника податків - ТОВ "Торгові логістичні системи". Посилаючись на Порядок проведення податківцями зустрічних звірок, який затверджений Постановою КМУ від 27.12.2010р. № 1232, та Наказ ДПА України від 22.04.2011р. № 236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" представник відповідача зазначив, що дії з оформлення результатів зустрічної звірки в акті про неможливість проведення зустрічної звірки є по суті виконанням службовими особами своїх обов'язків, а самі по собі висновки акту не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно - правових відносин. Основною функцією контролюючих органів є податковий контроль, який в п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України визначений як система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків і зборів, а також дотриманням законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Станом на теперішній час, в територіальних органах Міндоходів збереження зібраної податкової інформації та її опрацювання здійснюється за допомогою Інтегрованої автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок", яка введена в експлуатацію з 01.01.2013р. наказом ДПС України від 24.12.2012р. № 1197. Експлуатація ІС "Податковий блок" здійснюється відповідно до Тимчасового регламенту, затвердженого наказом ДПС України від 24.12.2012р. № 1198, який встановлює порядок дій структурних підрозділів територіальних органів Міндоходів з використання системи при виконанні функціональних обов'язків. ІС "Податковий блок" містить декілька підсистем - автоматизованих інформаційних систем, інформація з яких відображається в аналітичній системі - ризикоорієнтованій системі адміністрування податків - "Аналітична система", за допомогою якої можна лише переглянути результати співставлення та відпрацювання схемного кредиту. Втручання будь - яких осіб в будь - який спосіб в процес ведення контролюючими органами інформаційних баз (внесення або видалення інформації) є протизаконним.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгові логістичні системи", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ: 38655942, місцезнаходження: вул. Дзержинського, 33, м. Луганськ, 91055.

Підприємство узято на податковий облік в органах державної податкової служби 25.03.2013р. за № 20111353493, на момент проведення спірної звірки підприємство перебувало на обліку в Дергачівській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області.

На підставі службового посвідчення серії УХК № 064133, виданого ДПА у Харківській області, головним державним ревізором - інспектору відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області Дяченко С.В., згідно п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, здійснено заходи по проведенню зустрічної звірки підприємства позивача з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень 2013р. (а.с. 122).

14.10.2013 р. відповідачем складений акт № 56/20-11-22-02/38655942 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Торгові логістичні системи", код ЄДРПОУ 38655942, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період липень 2013 р.". (а.с.122-133).

За висновками ОДПІ, викладеними у згаданому вище акті, підприємством порушено:

- п.п. 44.1 ст. 44, ст. 185, ст. 186, ст. 187, ст. 188, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з постачальниками та покупцями, встановлює неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ "Торгові логістичні системи" та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіреному періоді;

- на підставі викладеного, в ході проведення перевірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання.

Як вбачається зі змісту акту, зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ "Торгові логістичні системи" на момент проведення зустрічної звірки має стан "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням: 61145, м. Харків, вул. Клочківська, б.111-А. Перевіряючий зазначає в акті, що не можливо співставити дані первинних документів та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами ДПС з метою документального підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів, виду, обсягу і кількості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Також в згаданому вище акті викладені висновки ОДПІ щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій із платниками податків та зборів, які були задекларовані в податкових деклараціях з ПДВ за перевірений період ТОВ "Торгові логістичні системи", за рахунок чого було сформовано значення відхилення між сумою грошових зобов'язань з ПДВ (як податкового зобов'язання, так і податкового кредиту), самостійно обчисленими платником і задекларованими в податковій звітності та між сумою грошових зобов'язань з ПДВ, визначених контролюючим органом згідно з актом №56/20-11-22-02/38655942 від 14.10.2013 року.

Податкові повідомлення - рішення на підставі акту не приймалися. Разом з тим, податковою інспекцією до даних ІС "Податковий блок", що була введена в експлуатацію згідно з наказами ДПС України №1197 від 24.12.2012р. і №1198 від 24.12.2012р., а саме: у графі "Сума ПДВ платника" містяться відомості про зняття показників податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 14.10.2013р. № 56/20-11-22-02/38655942.

Розглядаючи справу, суд відмічає, що платник податків не погоджується з правомірністю дій органу управління, а тому слід дійти висновку, що спір склався з приводу відповідності закону дій суб'єкта владних повноважень - Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, вчинених з приводу реалізації управлінської функції контролю у спосіб проведення зустрічної звірки.

Суд відмічає, що критерії правомірності рішень та діянь суб'єктів владних повноважень, до яких в розумінні ст. 3 КАС України та Податкового кодексу України належить і відповідач, викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.

Досліджуючи обставини дотримання відповідачем згаданих критеріїв при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах, суд зазначає, що правовідносини з приводу проведення органами доходів і зборів зустрічних звірок платників податків унормовані п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України та деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232).

При цьому, в силу п.п.62.1.3 ст.62 Податкового кодексу України, зустрічна звірка нарівні з перевіркою є способом здійснення податкового контролю.

Наведене в кореспонденції з приписами п.21.1.1 ст.21, п.п.21.1.4 ст.21 Податкового кодексу України свідчить про наявність у контролюючого органу безумовного обов'язку дотримуватись процедури проведення зустрічної звірки, починаючи від етапу прийняття рішення про проведення зустрічної звірки і завершуючи етапом оформлення результатів проведеної зустрічної звірки, а також про наявність у платника податків матеріального інтересу, котрий полягає у обґрунтованих очікуваннях на реалізацію управлінської функції контролю відносно себе: 1) виключно за наявності визначених законом приводів і підстав, 2) за встановленим законом порядком, 3) з кінцевою документальною фіксацією правильних та достовірних результатів управлінського контролю.

Згідно з п.73.5 ст.75 ПК України, зустрічні звірки проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п.2 Порядку №1232, підставами для прийняття рішення (як форми здійснення управлінського волевиявлення) про проведення зустрічної звірки є факт виникнення у контролюючого органу в ході проведення перевірки платника податків сумнівів відносно дійсності господарських операцій або факт виявлення контролюючим органом в ході проведення перевірки платника податків розбіжностей між задекларованим у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, а відповідно до п.3 Порядку №1232, приводом для прийняття рішення про призначення зустрічної звірки є факт отримання письмового запиту від іншого контролюючого органу або факт знаходження платника податків та контрагента платника податків (по зносинам між якими проводиться зустрічна звірка) на обліку в одному територіальному органі доходів і зборів, а також факт наявності в розпорядженні контролюючого органу первинних і розрахункових документів платника податків.

Разом з тим, судом при розгляді справи достеменно встановлено, що у спірних правовідносинах відповідачем від інших податкових інспекцій не отримувалось письмових запитів на проведення зустрічних звірок.

Вказані обставини визнані представником відповідача у судовому засіданні.

20.09.2013р. Дергачівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області був направлений запит № 1089/10/20-11-15-01-21 на адресу ТОВ "Торгові логістичні системи" щодо надання пояснень та документального підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами за липень 2013р. (а.с. 14-15).

Листом від 22.10.2013р. № 22-10-13 ТОВ "Торгові логістичні системи" повідомило ОДПІ, що направлений запит складено з порушенням вимок ПК України та Порядку періодичного подання інформації органам ДПС та отримання інформації зазначеним органами за письмовим запитом, яке полягає у наступному: відсутність у запиті підстав для надіслання документів, відсутність конкретного переліку документів, які повинен був надати платник податків, відсутність роз'яснення щодо операцій та правовідносин, що підлягають перевірці. (а.с. 16-17).

ТОВ "Торгові логістичні системи" також звернулось до ОДПІ з проханням пояснити. які можливі порушення були виявлені та надати їм підтвердження. (а.с. 16-17).

Системно аналізуючи положення п.73.5 ст.73 Податкового кодексу, п.п.6, 7 Порядку №1232, суд доходить висновку, що зустрічна звірка може бути проведена податковим органом лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, оскільки за своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, відсутність в розпорядженні податкового органу первинних документів однозначно унеможливлює проведення зустрічної звірки.

Таким чином, суд вважає, що відповідач у спірних правовідносинах не мав визначених законом підстав для вчинення дій по проведенню спірної зустрічної звірки.

Суд також бере до уваги, що всупереч вимогам п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, норм Порядку №1232 спірна зустрічна звірка була проведена не щодо кожного конкретного контрагента платника податків - позивача окремо, а суцільно відносно певного періоду господарської діяльності платника податків, що згідно з ст.ст.75-79 Податкового кодексу України є ознакою, притаманною виключно документальній перевірці.

Зміст спірної зустрічної звірки містить висновки податкової інспекції про відсутність підприємства за місцезнаходженням:61145, м.Харків, вул. Клочківська, б. 111-А.

Разом з тим, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, позивачем вказано його місцезнаходження за адресою: 91055, м.Луганськ, вул. Дзержинського, буд.33.

Також акт про неможливість проведення спірної зустрічної звірки від 14.10.2013р. № 56/20-11-22-02/38655942 містить судження податкової інспекції про відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності з усіма контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, про неправильне визначення платником податків грошових зобов'язань з ПДВ, що за своєю суттю є інформацію про наявність в діяннях платника податків ознак складу податкового правопорушення, а відтак, характеризує особу як правопорушника, спростовуючи презумпцію добропорядності і сумлінності суб'єкта господарювання як платника податків.

Суд відзначає, що сам зміст довідки зустрічної звірки не може бути самостійним предметом судової перевірки на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Разом з тим, стосовно доводу відповідача про відсутність у платника податків у спірних правовідносинах порушеного права суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.19 Господарського кодексу України визначено, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у таких сферах, зокрема, фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин - за додержанням суб'єктами господарювання кредитних зобов'язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни.

В силу приписів ч.6 ст.19 Господарського кодексу України, органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

З положень наведених норм матеріального права у кореспонденції з запровадженим ст.8 Конституції України принципом верховенства права, змістом прав і обов'язків платників податків та контролюючих органів згідно з ст.ст.16, 17, 191, 19, 20, 21 Податкового кодексу України слідує, що у публічних правовідносинах, котрі складаються з приводу виконання податкового обов'язку, платник податків має не лише права, а й матеріально-правовий інтерес, який полягає по-перше, у тому, щоби суб'єкт владних повноважень здійснював реалізацію владної управлінської функції відносно платника податків виключно за наявності передбачених законом підстав (тобто обставин, котрі прямо викладені в законі), по-друге, у тому, щоби при реалізації владної управлінської функції суб'єкт владних повноважень діяв у визначений законом спосіб (тобто чітко дотримувався встановленої законом процедури), по-третє, у тому, щоби суб'єкт владних повноважень досліджував виключно ті питання, котрі віднесені законодавцем до його компетенції, по-четверте, у тому, щоби зафіксовані у правозастосовчому акті (яким є по своїй правовій суті як акт перевірки, так і довідка зустрічної звірки) судження суб'єкта владних повноважень були вірними, правильними та об'єктивними.

При цьому, суд зазначає, що оскільки документальним результатом реалізації суб'єктом владних повноважень управлінської функції з контролю за повнотою та достовірністю справляння платником податків (зборів) є складання або довідки зустрічної звірки згідно з ст.73 Податкового кодексу України, або акту перевірки відповідно до ст.86 Податкового кодексу України, то платник податків має матеріально-правовий інтерес у тому, щоби зміст складених податковим органом довідки зустрічної звірки або акту перевірки відображав об'єктивний та реальний стан додержання платником податків вимог законів про оподаткування, адже за визначенням ст.358 Кримінального кодексу України як довідка зустрічної звірки, так і акт перевірки віднесені законодавцем до кола офіційних документів.

Отже, зміст складених податковим органом довідки зустрічної звірки та акту перевірки може братись до уваги як тим органом податкової служби, котрий склав згадані офіційні документи, так і іншими податковими органами та суб'єктами права у будь-яких процедурах, що суперечить матеріально-правовому інтересу суб'єкта господарювання як добросовісного та сумлінного платника податків, суперечить запровадженій ст.4 Податкового кодексу України презумпції правомірності рішень платника податків, в разі негативного характеру викладеної у довідці чи акті інформації.

Таким чином, складення податковим органом довідки зустрічної звірки чи акту перевірки, де викладені помилкові чи недостовірні висновки з питання дотримання платником податків вимог законів про оподаткування суперечить матеріальному інтересу платника податків.

Відображення таких висновків в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, що спричинили таку неможливість чинним законодавством не передбачено .

Відповідно до підп. 21.1.4 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист не лише прав, але й інтересів осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд погоджується з доводом відповідача про те, що довідка зустрічної звірки або акт перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень та не покладають на платника податків ніяких обов'язків, проте, водночас з цим відзначає, що згадані офіційні документи об'єктивно створюють для платника податків несприятливі правові наслідки у вигляді виникнення сумніву у добросовісності, сумлінності суб'єкта господарювання як платника податків, сумніву у додержанні платником податків податкової дисципліни та у вигляді іншого, відмінного від випадку невчинення податкових правопорушень, визначення за правилами ст.77 Податкового кодексу України періодичності перевірок з огляду на ступень ризику в діяльності такого платника податків.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши добуті докази в їх сукупності, перевіривши обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що належних та допустимих в розумінні ст.70 КАС України доказів на підтвердження правомірності вчинених спірних дій з приводу проведення зустрічної звірки податковий орган до суду не надав, а відтак позов в даній частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи спір в частині вимог, котрі стосуються відомостей АІС, суд бере до уваги, що в силу приписів ст. 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (п.74.1 ст.74); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п.74.2 ст.74).

З положень наведеної норми кодексу випливає, що законодавець наділив центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, дискреційними повноваженнями стосовно визначення порядку обліку за станом виконання суб'єктами права податкового обов'язку.

Однак, суд вважає, що такий порядок не повинен суперечити положенням Податкового кодексу України.

Так, системно аналізуючи положення Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що згаданий законодавцем у ст. ст.37 і 38 названого кодексу податковий обов'язок в грошовому еквіваленті підлягає відображенню в будь-яких базах даних територіальних органів доходів і зборів (АІС чи ІС) виключно згідно з показниками податкової декларації, складеної платником податків за правилами ст.46 Податкового кодексу України і поданої до контролюючого органу в порядку ст.49 Податкового кодексу України або у прийнятому контролюючим органом за правилами ст.ст.54, 58 Податкового кодексу України податковому повідомленні-рішенні, котре пройшло процедуру узгодження (адміністративного чи судового) відповідно до ст.56 Податкового кодексу України.

При цьому, в силу приписів ст. 54 Податкового кодексу України підставою для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення є факт як заниження, так і завищення платником податків грошових зобов'язань з податку (збору).

Будь-яких інших документальних підстав для виникнення чи зміни податкового обов'язку, в тому числі і у спосіб зменшення числового значення грошового зобов'язання з податку і збору, закон не містить.

Відтак, складені контролюючим органом згідно з п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України довідка зустрічної звірки чи відповідно до ст. 86 Податкового кодексу України акт документальної перевірки не віднесені законодавцем до кола обставин, котрі зумовлюють зміну розміру грошових зобов'язань з податку і збору.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України, у будь-яких інформаційних базах контролюючих органів підлягають відображенню, насамперед, числові показники розміру грошових зобов'язань з податку (збору), що містяться у складених платниками податків документах обов'язкової податкової звітності, поданих платниками податків до територіальних органів доходів і зборів та прийнятих останніми. Згадані показники підлягають незмінному збереженню до моменту набрання за правилами ст.56 Податкового кодексу України юридичної дії податковими повідомленнями - рішеннями, котрі прийняті контролюючими органами відповідно до ст. ст.54 і 58 Податкового кодексу України.

Між тим, як встановлено судом в ході розгляду справи, у спірних правовідносинах відповідач податкових повідомлень-рішень не виносив.

Натомість суб'єкт владних повноважень вдався до зміни числового значення обчисленого платником податків розміру грошових зобов'язань з податку на додану вартість у самотужки та на власний розсуд розробленому порядку, котрий не узгоджується з законодавчо визначеним способом реалізації владної управлінської функції контролю, а саме: вирахував значення відхилення між сумою грошових зобов'язань з ПДВ (як податкового зобов'язання, так і податкового кредиту), самостійно обчисленими платником і задекларованими в податковій звітності та між сумою грошових зобов'язань з ПДВ, визначених контролюючим органом згідно з актом № 69/20-31-22-01-07/36226451 від 03.03.2014р. і вніс таке відхилення до Інформаційної системи "Податковий блок", введеної в експлуатацію згідно з наказами ДПС України №1198 від 24.12.2012р. та №1197 від 24.12.2012р.

Конституційний Суд України визначив поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам (Рішення Конституційного Суду України "У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)" від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004).

Отже, суд зазначає, що у позивача є легітимний інтерес, який полягає в достовірності податкової інформації, відносно нього, яка міститься в інформаційній базі "Податковий блок" податкового органу, згідно раніше поданих позивачем податкових декларації з податку на додану вартість.

Також позивач заінтересований у проведенні податковим органом дій з виключення інформації з інформаційної системи, яка була внесена податковим органом на підставі акта, котрий є офіційним документом та містить в собі офіційні дані щодо позивача та складеного на підставі зустрічної звірки, дії з проведення якої є незаконними.

Норми чинного законодавства не визначають іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних взаємовідносинах при проведенні зустрічної звірки.

Таким чином, перевіривши дії податкового органу з проведення зустрічної звірки та як наслідок, дії з коригування податкових показників відносно позивача в інформаційній системі на їх відповідність вказаним критеріям суд дійшов висновку про те, що податковим органом дії вчинено в порушення критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності вчинення своїх дій.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлений факт порушення охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування, то поданий позов в частині вимог стосовно АІС також належить задовольнити. Управлінська функція податкового контролю була реалізована суб'єктом владних повноважень за відсутності визначених законом підстав (прийняття та узгодження податкового повідомлення - рішення) та без дотримання визначеної законом процедури.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВІ ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ" до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними - задовольнити.

Визнати протиправними дії Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області по проведенню зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгові логістичні системи» (код ЄДРПОУ 38655942) за липень 2013 року, результат якої оформлений актом від 14.10.2013 року № 56/20-11-22-02/38655942.

Зобов'язати Дергачівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області вилучити з Інформаційної системи «Податковий блок» відомості внесені на підставі акту від 14.10.2013 року № 56/20-11-22-02/38655942, поновивши в ній дані, задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгові логістичні системи» щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень 2013 року.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 03 листопада 2014 року.

Суддя Панченко О.В.