Ухвала

від 11.02.2015 по справі 822/4751/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/4751/14

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

11 лютого 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.

представників позивача: Барладини С.Г., Омельчак О.В.

представників відповідача: Федючка В.М., Камінської Т.М., Смакової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тін Імпекс" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Тін Імпекс» (ТОВ «Тін Імпекс») звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій (ДПІ у м. Хмельницькому) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 жовтня 2014 року №0000421501.

23 грудня 2014 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального права.

В судовому засіданні представники відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представники позивача про задоволення апеляційної скарги заперечили, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що ТОВ «Тін Імпекс» 15 грудня 2004 року зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради та з 27 листопада 1998 року перебуває на обліку як платник податків у державній податковій інспекції у м. Хмельницькому. Основним видом діяльності позивача є виробництво алюмінію, інших кольорових металів, лиття чавуну, сталі, виробництво інших готових металевих виробів.

Так, ДПІ у м. Хмельницькому проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Тін Імпекс» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Гростон", ТОВ "Глобал менеджмент", ТОВ "Домітіан", ТОВ "ЮКК "ЗЕВС", ТОВ "Еліт Трейд Компані", ПП "СВ ТРАНС ЛОГІСТІК", ТОВ "РЕАЛТОРГ-ПЛЮС", ТОВ "АЙПІ СВІТ" за червень-липень 2014 року, ТОВ "Мет - Ком" за листопад-грудень 2013 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт від 13 жовтня 2014 року №4397/15-01/30190273.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем п. 198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201., п.201.7 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за листопад - грудень 2013 р., березень - липень 2014 р. на загальну суму ПДВ 4 321 985 грн., в т.ч. по звітних періодах: листопад 2013 року на суму ПДВ 578 200 грн., грудень 2013 року на суму ПДВ 290 445 грн., березень 2014 року на суму ПДВ 517 121 грн., квітень 2014 року на суму ПДВ 1 012 235 грн., травень 2014 року на суму ПДВ 642 759 грн., червень 2014 року на суму ПДВ 610 735 грн., липень 2014 року на суму ПДВ 670 490 грн. у зв"язку з безпідставним віднесенням до податкового кредиту ПДВ по операціях з придбання товару від ТОВ "Гростон", ТОВ "Глобал менеджмент", ТОВ "Домітіан", ТОВ "ЮКК "ЗЕВС", ТОВ "Еліт Трейд Компані", ПП "СВ ТРАНС ЛОГІСТІК", ТОВ "РЕАЛТОРГ-ПЛЮС", ТОВ "АЙПІ СВІТ" за червень-липень 2014 року, ТОВ "Мет - Ком", які фактично не здійснювались.

На підставі акта перевірки, 29 жовтня 2014 року ДПІ у м. Хмельницькому прийнято податкове повідомлення-рішення №0000421501, яким ТОВ «Тін Імпекс» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 4321985,0 грн. і нараховані штрафні санкції в сумі 2160993,0 грн.

Не погодившись з даним рішенням позивач оскаржив його до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, виходив з того, що первинними документами, що містяться в матеріалах справи підтверджується реальність господарських операцій, а тому вважає неправомірним висновок податкового органу щодо нікчемності правочинів та безпідставності збільшення суми по податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно ст. 198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує включення покупцем податку на додану вартість в ціну товару та сплату або обов'язок сплатити його продавцю.

Стаття 198.6 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Як вбачається з акту перевірки, в ньому не зафіксовано неналежно оформлення податкових накладних, на підставі яких виник податковий кредит, оскільки, всі вони складені відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

Пункт 187.1 ст.187 ПК України визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пункт 201.10 ст.201 ПК України визначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Матеріалами справи підтверджується наявність у позивача податкових накладних, отриманих від контрагентів та Податковий кодекс України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Так, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996/ХІV (Закон №996) визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону №996 передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, судом першої інстанції встановлено те, що за перевіряємий період ТОВ «Тін Імпекс» мало взаємовідносини з ТОВ "Гростон", ТОВ "Глобал менеджмент", ТОВ "Домітіан", ТОВ "ЮКК "ЗЕВС", ТОВ "Еліт Трейд Компані", ПП "СВ ТРАНС ЛОГІСТІК", ТОВ "РЕАЛТОРГ-ПЛЮС", ТОВ "АЙПІ СВІТ", ТОВ "Мет - Ком" по поставці сплави та виробів з кольорових металів.

Факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Тін Імпекс» та ТОВ "Гростон", ТОВ "Глобал менеджмент", ТОВ "Домітіан", ТОВ "ЮКК "ЗЕВС", ТОВ "Еліт Трейд Компані", ПП "СВ ТРАНС ЛОГІСТІК", ТОВ "РЕАЛТОРГ-ПЛЮС", ТОВ "АЙПІ СВІТ", ТОВ "Мет - Ком" підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме: податковими і видатковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, приймально-здавальними актами, товарно - транспортними накладними із зазначенням найменування товару, обсягів поставки та місця поставки.

Так, оприбуткування позивачем придбаних товарів від ТОВ «Тін Імпекс» та ТОВ "Гростон", ТОВ "Глобал менеджмент", ТОВ "Домітіан", ТОВ "ЮКК "ЗЕВС", ТОВ "Еліт Трейд Компані", ПП "СВ ТРАНС ЛОГІСТІК", ТОВ "РЕАЛТОРГ-ПЛЮС", ТОВ "АЙПІ СВІТ", ТОВ "Мет - Ком", його оплата та використання в господарській діяльності підтверджуються виписками з банківського рахунку позивача, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 361 "Розрахунки з постачальниками" та по рахунку 201 "Вироби", щоденними актами списання матеріалів в плавку.

Відповідачем не надано жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявлених позивачем вимог, як-то безтоварності та/або фіктивного характеру здійснених позивачем операцій.

Також відповідачем не надано суду жодних доказів, які б стверджували факт розірвання, визнання недійсними чи неукладеними правочинів укладених між ТОВ «Тін Імпекс» та його контрагентами.

Стосовно посилань податкового органу відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність доводів відповідача щодо відсутності у контрагентів позивача складських приміщень, які базуються на даних їх податкової звітності, оскільки даний факт спростовується наявними в матерілах справи первинними та іншими документами, зокрема, договорами поставки, товарно-транспортними накладними, та актами прийматтня-передачі послуг з перевезення товару, в яких зазначене місцезнаходження складських приміщень, з яких відвантажується товар для позивача, адреса яких відрізняється від юридичної адреси контрагентів.

Крім того, судом першої інстанції встановлено те, що на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції ТОВ "Гростон", ТОВ "Глобал менеджмент", ТОВ "Домітіан", ТОВ "ЮКК "ЗЕВС", ТОВ "Еліт Трейд Компані", ПП "СВ ТРАНС ЛОГІСТІК", ТОВ "РЕАЛТОРГ-ПЛЮС", ТОВ "АЙПІ СВІТ", ТОВ "Мет - Ком" перебувають в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Зазначені в ЄДР відомості щодо місцезнаходження та керівника цих товариств співпадають з відомостями, вказаними ними в договорах поставки. Станом на дату розгляду спору в ЄДР також відсутні відомості про відсутність зазначених господарюючих суб`єктів за місцезнаходженням.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач, як покупець товару та послуг, не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про своїх контрагентів, наведених у зазначеному реєстрі.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач не повинен нести відповідальність за недостовірність підписів засновника ТОВ "Домітіан" ОСОБА_8 на установчих документах цього товариства., оскільки на час укладання та виконання договору поставки між позивачем та ТОВ "Домітіан", його засновником, директором та особою, яка підписувала видаткові та податкові накладні на поставку товару від зазначеного товариства, був ОСОБА_9, факт неправомірного набуття права власності ОСОБА_9 на ТОВ "Домітіан" відповідачем не доведений, а факт поставки товару підтверджується первинними документами, складеними у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач не повинен нести відповідальність за можливу протиправну діяльяність директора та засновника ТОВ "ЮКК "ЗЕВС" ОСОБА_10, який з 02 січня 2013 року перебуває за межами України, оскільки в матеріалах справи відсутні вирок чи постанова суду про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, якими встановлений факт злочинної діяльності ОСОБА_10

Таким чином, укладені договори між позивачем та його контрагентами не суперечать актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що дані договори не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчать про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що первинними документами, що містяться в матеріалах справи підтверджуються правомірність формування позивачем податкового кредиту, а відтак прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 16 лютого 2015 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Біла Л.М.

Гонтарук В. М.