Постанова

від 09.02.2015 по справі 816/173/15-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2015 рокум. ПолтаваСправа №816/173/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Кльопової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Приватного підприємства "Продмаркет" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

В С Т А Н О В И В:

Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - позивач, Миргородська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства "Продмаркет" (надалі - відповідач, ПП "Продмаркет") про надання дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 28 404 грн 95 коп. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до оюлікової карти за відповідачем рахується податковий борг зі сплати податку на додану вартість загалом в розмірі 28 404 грн 95 коп. Зазначав, що Миргородською ОДПІ вживалися заходи щодо погашення податкового боргу ПП "Продмаркет" шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків в установах банків. Однак, вказані заходи не призвели до належного результату, оскільки на розрахункові рахунки відповідача державним виконавцем накладено арешт.

Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином; причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, суд, керуючись положеннями частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе розглядати справу без участі відповідача.

Зважаючи на неявку в судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, відповідно до приписів частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ПП "Продмаркет" у встановленому законодавством порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 30131794 /а.с. 9-10/.

На особовому рахунку відповідача містяться відомості про податковий борг зі сплати податку на додану вартість в розмірі 28 404 грн 95 коп. (в т.ч., 27 667 грн - недоїмка зі сплати податку, 737 грн 95 коп. - пеня) /а.с. 11-13/.

Миргородською ОДПІ сформовано та 21.06.2012 надіслано платнику податків податкову вимогу від 19.06.2012 №51 про сплату узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 1463 грн 31 коп. /а.с. 17/. Податкову вимогу відповідачем отримано 04.07.2012, що підтверджено залученою до матеріалів справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3760002976426 /а.с. 17 - зворот/.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2014 у справі №816/3601/14 стягнуто з ПП "Продмаркет" кошти з розрахункових рахунків за податковим боргом з податку на додану вартість в розмірі 29 687 грн 43 коп. /а.с. 19-20/.

Податковим керуючим проведено опис майна ПП "Продмаркет" у податкову заставу, про що складено акт від 16.08.2012 №38/56 /а.с. 32/.

Податкову заставу 22.08.2012 зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень, що підтверджено копією витягу з реєстру від 25.04.2013 /а.с. 26-27/.

Інкасові доручення позивачем не виставлялись з огляду на накладення арешту на розрахункові рахунки ПП "Продмаркет" на підставі постанови державного виконавця ВДВС Миргородського МРУЮ від 03.10.2013 ВП №36067890.

Стверджуючи про неможливість погашення податкового боргу відповідача за рахунок коштів на розрахункових рахунках останнього у банках, Миргородська ОДПІ звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам контролюючого органу, суд виходить з наступного.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання/підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України/.

У відповідності до 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів, так і за рахунок майна платника податків.

Згідно з пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом /підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України/.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 вказаної статті визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абзацу 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме: спочатку такий орган вживає заходів для стягнення коштів з рахунків платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

За твердженням позивача стягнення коштів з розрахункових рахунків ПП "Продмаркет" є неможливим з огляду на накладення арешту на розрахункові рахунки останнього на підставі постанови державного виконавця ВДВС Миргородського МРУЮ від 03.10.2013 ВП №36067890 /а.с. 18/.

Дослідивши в судовому засіданні копію постанови від 03.10.2013 ВП №36067890 про арешт коштів боржника - ПП "Продмаркет", суд встановив, що даною постановою накладено арешт на кошти, що містяться на усіх рахунках ПП "Продмаркет" в ПАТ "Радикал Банк" (МФО 319111), АТ "Златобанк" (МФО 380612), ПАТ "Укрбізнесбанк" (МФО 334969), ПАТ "Креді Агріколь Банк" (МФО 300614), Полт. ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" (МФО 331401), ПОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Полтава (МФО 331605), АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ (МФО 380805), ПАТ КБ "Надра" (МФО 331809), ПАТ "Укрсоцбанк" (МФО 300023) в межах суми в розмірі 53 071 грн 26 коп.

Таким чином, арешт коштів на розрахункових рахунках відповідача у банках накладено в межах суми стягнення за виконавчим провадженням №36067890, що становить 53 071 грн 26 коп., а не на всі наявні кошти.

З урахуванням наведеного, суд акцентує увагу на приписах абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, відповідно до якого стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 12.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22, визначено, що органом стягнення (стягувачем) податкового боргу, простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) відповідно до статті 41 Податкового кодексу України та статті 17 Бюджетного кодексу України є органи державної податкової служби.

Стягувач ініціює стягнення коштів у випадках, визначених пунктом 12.1 цієї глави, з рахунків платників податків / суб'єктів господарювання на підставі рішення суду /пункт 12.2 Інструкції/.

Стягувач для стягнення коштів оформляє не менше ніж у трьох примірниках інкасове доручення (розпорядження) за формою, наведеною в додатку 24 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції /пункт 12.4 Інструкції/.

Інкасове доручення (розпорядження) - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача (органу державної податкової служби) до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача /пункт 1 Інструкції/.

Банк платника приймає до виконання інкасове доручення (розпорядження) стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника /пункт 12.6 Інструкції/.

Якщо інкасові доручення (розпорядження) надійшли до банку протягом операційного часу, але на час надходження на рахунку платника немає коштів або їх недостатньо, то банк виконує ці інкасові доручення (розпорядження) з урахуванням сум, що надійдуть на рахунок платника протягом операційного часу (поточні надходження). Якщо для виконання цих інкасових доручень (розпоряджень) недостатньо коштів (з урахуванням поточних надходжень), то вони виконуються частково відповідно до пункту 12.9 цієї глави.

Якщо на рахунку платника коштів немає і протягом операційного часу кошти на його рахунок не надходили, то після закінчення операційного часу ці інкасові доручення (розпорядження) повертаються без виконання згідно з пунктом 12.11 цієї глави /пункт 12.7 Інструкції/.

Банк у разі недостатності коштів на рахунку платника виконує інкасове доручення (розпорядження) у межах залишку коштів /пункт 12.9 Інструкції/.

Банк платника в разі відмови виконати інкасове доручення (розпорядження), оформлене стягувачем, у день його надходження має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої інкасове доручення (розпорядження) не може бути виконано, та/або главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), зазначити дату повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати (рекомендованим або цінним листом) / передати це інкасове доручення (розпорядження) стягувачу, від якого воно надійшло /пункт 12.11 Інструкції/.

Таким чином, з метою виконання судового рішення про стягнення коштів з розрахункових рахунків платника податків на суму податкового боргу контролюючий орган зобов'язаний оформити та подати до банків, у яких відкрито розрахункові рахунки таким платником, інкасові доручення про списання коштів в рахунок погашення податкового боргу.

У разі недостатності чи відсутності коштів на розрахункових рахунках платника, банк вказує про це на інкасовому дорученні та повертає його органу стягнення.

Таке інкасове доручення в розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України буде належним доказом відсутності на розрахункових рахунках платника податків грошових коштів та після його отримання у контролюючого органу виникне право на звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що інкасові доручення ним не оформлялись та до банків не надсилались.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивачем не виконано вимогу щодо стягнення податкового боргу платника податків за рахунок коштів, розміщених на розрахункових рахунках такого платника у банках.

Посилання позивача на те, що на розрахункові рахунки ПП "Продмаркет" державним виконавцем накладено арешт є безпідставними, оскільки такий арешт накладено в межах суми стягнення за виконавчим провадженням в розмірі 53 071 грн 26 коп., а не на всі наявні на рахунках кошти.

До того ж, акт опису майна від 16.08.2012 №38/56 не містить визначеної балансової вартості майна платника податків, що передане в податкову заставу /а.с. 25/.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, в силу частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Позивач не надав суду належних доказів відсутності грошових коштів на розрахункових рахунках ПП "Продмаркет" у банках та, як наслідок, не довів факт неможливості стягнення податкового боргу за рахунок таких коштів.

Враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Миргородської ОДПІ про надання дозволу на погашення суми податкового боргу ПП "Продмаркет" в розмірі 28 404 грн 95 коп. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі є необґрунтованими, оскільки заявлені передчасно. А тому, суд не знаходить підстав для задоволення даного позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 7-11, 41, 69-71, 86, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Приватного підприємства "Продмаркет" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 14 лютого 2015 року.

Суддя О.О. Кукоба