Постанова

від 29.01.2015 по справі 804/20716/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 р. Справа № 804/20716/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С. при секретарі - Летучій Г.І. за участю: представника позивача - Чирви В.В. представника відповідача - Чохелі Т.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроял» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агроял» (код ЄДРПОУ 37665284) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Приоритет Агро» (код ЄДРПОУ 39145543) та ТОВ «Український центр послуг» (код ЄДРПОУ 34914295) за період липень, серпень 2014 року та відображення в господарських операціях або їх подальшої реалізації було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2014 р. № 0003962204. Позивач вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають дійсності, а винесене на їх підставі податкове повідомлення-рішення таким, що порушує норми чинного законодавства.

Позивачем зазначено, що він зі свого боку виконав всі вимоги щодо формування податкового кредиту за операціями із контрагентами, до податкової перевірки надавались усі первинні документи, дані бухгалтерського обліку. За таких обставин, позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 20.11.2014 року № 0003962204, а також просив стягнути на користь ТОВ «Агроял», судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 182,70 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнав та зазначив, що операції з придбання ТМЦ у ТОВ «Приоритет Агро» та надання послуг ТОВ «УЦН» на адресу ТОВ «Агроял» у перевіряємому періоді не містять у суті свої розуміння економічних або інших причин (ділової мети) та не спричиняють реального настання правових наслідків. Так, на момент складання акту перевірки від 04.11.2014 р. №4586/204/04-03-22-04/37665284 у Дніпродзержинської ОДПІ була відсутня інформація щодо скасування акту перевірки ТОВ «Приоритет Агро» від 10.09.2014 р. № 2802/26-55-22-13/39145543, складеного ДПІ у Печерському районі м.Києва та щодо скасування акту перевірки ТОВ «УЦП» від 19.09.2014 р. № 4251/26-58-22-03-17/34914295, складеного ДПІ у Солом'янському районі м.Києва. Разом із цим, позивач є вигодонабувачем по ланцюгу постачання товарів від ТОВ «Приоритет Агро» та ТОВ «УЦП» у липні 2014 року у сумі ПДВ 28 940 грн. та у серпні 2014 року в сумі ПДВ 17 500 грн. За таких обставин, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроял» (код ЄДРПОУ 37665284) зареєстровано рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області від 12.04.2011 р., номер запису про державну реєстрацію 12231020000004576 та перебуває на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В судовому засіданні встановлено, що у період з 28.10.2014 р. по 30.10.2014 р. посадовими особами Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Агроял» (код ЄДРПОУ 37665284) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Приоритет Агро» (код ЄДРПОУ 39145543) та ТОВ «Український центр послуг» (код ЄДРПОУ 34914295) за період липень, серпень 2014 року та відображення в господарських операціях або їх подальшої реалізації.

Порушення встановлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті №4586/204/04-03-22-04/37665284 від 04.11.2014 року, а саме: п.198.1., п.198.2., п.198.3., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 46 440 грн., в т.ч.: за липень 2014 року в сумі ПДВ - 28 940 грн., за серпень 2014 року в сумі ПДВ - 17 500 грн.

За результатами вищевказаної перевірки відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 20.11.2014 року №0003962204, яким ТОВ «Агроял» нараховано грошове зобовязання на суму 69 660 грн., з яких за основним платежем 46 440 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 23 220 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 20.11.2014 року № 0003962204 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Агроял» мало фінансово-господарські взаємовідносини з наступними контрагентами:

- договір поставки від 01.07.2014 року № 01/07-05 з ТОВ «Приоритет Агро»;

- договір про надання транспортних послуг автомобільним транспортом від 01.07.2014 року № 01/07 з ТОВ «Український центр послуг».

Відповідно до п.п.14.1.36. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп.14.1.181. п.14.1. ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст.198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких, є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За приписами п.198.3. статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6. ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.44.1. ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз.5 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону, бухгалтерський облік, є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч.1 ст.9 вищезазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст.9 Закону передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п.2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (далі - Положення), первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Приоритет Агро» на адресу ТОВ «Агроял» реалізовано товар та виписано видаткові накладні: № 25 від 03.07.2014 р., № 52 від 17.07.2014 р. та товарно-транспортні накладні щодо транспортування товару від «Постачальника» до «Покупця»: № 02/07-01 від 02.07.2014 р.; № 16/07-01 від 16.07.2014 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

За період, що перевіряється, розрахунки між суб'єктами господарювання проводилися у безготівковій формі. ТОВ «Агроял» на банківський рахунок ТОВ «Приоритет Агро» перераховано грошових коштів на загальну суму 211 740 грн. в тому числі ПДВ 35 290 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 689 від 02.07.2014 р; № 14 від 10.07.2014 р.; № 716 від 15.07.2014 р.; №719 від 16.07.2014 р.; № 720 від 17.07.2014 р. На дату перевірки заборгованість між підприємствами відсутня.

Так з акту перевірки вбачається, що для ведення фінансово-господарської діяльності згідно договору суборенди об'єкту нерухомості від 01.09.2012 р. № 63 між ТОВ «Агроял» та ПП «Матеріал-Сервіс» (податковий номер 25023172) орендується споруда з цегли з окремим входом й побутовим приміщенням загальною площею 325 кв.м. Мета суборенди: об'єкт буде використовуватись з метою складського приміщення та виробництва комбікорму за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул.Західний проїзд, 1а. (додатковою угодою від 01.09.2013 р. № б/н - термін дії договору подовжено до 31.12.2014 р.).

Відповідно до договору оренди устаткування від 03.01.2013 р. № 0301 ФОП ОСОБА_3 - «Орендодавець» (платник єдиного податку) та ТОВ «Агроял» - «Орендар» уклали договір про таке: «Орендодавець» в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується передати «Орендарю» у промислове користування за плату строком на 1 рік наступне обладнання - блок модуль комбікормовий БМК-1,5 - 1 шт., бункер для охолодження - 1 шт., зернодробарка Д-2 - 1 шт., колонка для охолодження - 1 шт., лінія для транспортування корму - 1 шт., норл НІ-5 зернова 4м. ЗПМ-31 - 1 шт., парогенератор ПГ - 1/100 - 1 шт., парогенератор ПГ - 1м - 1 шт., пресс-гранулятор ПГМ -05-2000 - 1 шт.

Так позивач зазначає, що відповідачем не врахований той факт, що макуха соняшникова, яка була придбана у ТОВ «Приоритет Агро» використана ТОВ «Агроял» у виробничому процесі, а саме: з неї та іншої додаткової сировини виготовлено комбікорм для риби, який в подальшому поставлений ПрАТ «Закарпатський рибокомбінат» на підставі договору поставки № 102 від 29.04.2014 р., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000134 від 05.07.2014 р., № РН-0000135 від 07.07.2014 р., № РН-0000145 від 17.07.2014 р., № РН-0000149 від 22.07.2014 р., № РН-0000150 від 22.07.2014 р., № РН-0000151 від 25.07.2014 р., № РН-0000152 від 28.07.2014 р., а також товарно-транспортними накладними і довіреністю на отримання товару, що містяться в матеріалах справи.

Згідно 361 рахунку станом на момент проведення перевірки заборгованість між контрагентами за поставлений товар по видатковим накладним відсутня.

В судовому засіданні також встановлено, що між ТОВ «Агроял» (Замовник) та ТОВ «Український центр послуг» (Перевізник) укладено договір про надання транспортних послуг автомобільним транспортом № 01/07 від 01.07.2014 року.

Для проведення перевірки позивачем надано акт № 31/07 від 31.07.2014 р. про надання послуг по перевезенню вантажів по договору № 01/07 від 01.07.2014 р. та товарно-транспортні накладні щодо транспортування товару підприємством ТОВ «Український центр послуг».

ТОВ «Український центр послуг» на адресу ТОВ «Агроял» надано транспортні послуги та виписано (оформлено) податкові накладні: № 346 від 23.07.2014 р., № 347 від 28.07.2014 р.

За період, що перевірявся, розрахунки між суб'єктами господарювання проводилися у безготівковій формі. ТОВ «Агроял» на банківський рахунок ТОВ «Український центр послуг» перераховано грошових коштів на загальну суму 60 600 грн. в тому числі ПДВ 1 010 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Разом із цим, в акті йдеться що деякі транспортні засоби відсутні в інформаційній базі Дніпродзержинської ОДПІ АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України.

Так, Інструкцією про порядок здійснення підрозділам Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них від 11.08.2010 року (п.4.1.) передбачено, що у разі заміни номерних знаків проводиться перереєстрація ТЗ із заміною свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта). При цьому попередньо видані номерні знаки вилучаються.

Посилання відповідача на відсутність інформації в ТТН стосовно вантажно-розвантажувальних операцій, а також той факт, що в зв'язку з відсутністю такої інформації податковим органом зроблено висновок про відсутність реального вчинення операції з постачання ТМЦ суперечать чинному законодавству з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ, - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ч.1 ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Так вимогами податкового обліку не передбачено обов'язковості складання ТТН в підтвердження віднесення витрат до складу валових, оскільки, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не впливає на формування податкового кредиту та звітності.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту у відповідності до ст.198 ПК України виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, датою виникнення такого права вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Крім того, ТОВ «Приоритет Агро», ТОВ «УЦП» на час здійснення господарських операцій мали статус юридичної особи та були платниками податку. Відповідно до викладеного під час здійснення господарських операцій та складення первинних документів були зареєстровані як юридичні особи, на момент проведення фінансово-господарської операції були платниками податків, а тому мали право здійснювати господарську діяльність шляхом укладення договорів. Доказів зворотного відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.

Разом із цим, вимогами податкового обліку не передбачено обов'язковості складання ТТН в підтвердження віднесення витрат до складу валових, оскільки, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не впливає на формування податкового кредиту та звітності позивача. При цьому, жодних помилок чи неточностей у первинних документах позивача, при проведенні перевірки відповідач не встановив та не вказав. Також, перевезенням придбаного товару, відповідно предмету та умов договорів, займались контрагенти, які також, були постачальниками такого товару.

Таким чином, оскільки обов'язок перевезення товару покладався на контрагентів позивача, то останній не декларував витрати щодо здійснення перевезення товару.

В судовому засіданні також встановлено, що позивач відніс суму податку до податкового кредиту, у відповідності до ст.198 ПК України, який виник після придбання товарів та послуг у зазначених вище контрагентів у липні 2014 року - з дати отримання товарів/послуг, що підтверджено податковими накладними.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких, позивачем задекларовано грошові зобов'язання з податку на додану вартість. Складені контрагентом податкові накладні відповідають вимогам законодавства стосовно форми і порядку їх оформлення, а придбані позивачем товари та послуги використані у власній господарській діяльності, що не спростовується матеріалами перевірки.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами. Тобто, доводи на які посилається відповідач в акті перевірки позивача та запереченнях на позов, не відповідають обставинам справи та спростовуються доказами наявними в справі і дослідженими у судовому засіданні.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що винесене податкове повідомлення-рішення від 20.11.2014 року № 0003962204 є протиправним, а тому підлягає скасуванню з викладених вище підстав.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.11.2014 р. № 0003962204, прийняте Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроял» витрати по сплаті судового збору у розмірі 182,70 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 03 лютого 2015 року.

Суддя Кучма К.С.