Постанова

від 11.02.2015 по справі 910/20177/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2015 р. Справа№ 910/20177/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Куксова В.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засідання: Грабовському Д.А.

за участі представників сторін:

позивача Чернякова О.С. - дов. від 14.08.2014р. б/н

відповідача не з'явився, про день, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги cільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придніпров'я"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2014р.

у справі № 910/20177/14 (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом приватного підприємства "Трейд-М"

відповідача сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придніпров'я"

про стягнення заборгованості в розмірі 40 948,00грн., з

якої: 29 000,00 грн. кошти

попередньої оплати, 10 498,00 грн. неустойки та

1 450,00 грн. штрафу за Договором поставки.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року позивач ПП "Трейд-М" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача ТОВ "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням Договору поставки від 01.07.2011 №0107 в розмірі - 40 948,00 грн., з якої: 29 000,00 грн. коштів попередньої оплати, 10 498,00 грн. неустойки та 1 450,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами Договору поставки продукції від 01.07.2011 №0107, не виконав свої зобов'язання щодо поставки узгодженого між сторонами товару, внаслідок чого у нього виник обов'язок з повернення попередньої оплати у розмірі 29 000,00 грн. (вартість непоставленого товару). Крім того, позивачем було нараховано 10 498,00 грн. пені за період з 02.11.2013 по 01.05.2014 та 1 450,00 грн. штрафу у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку з поставки товару за укладеним між сторонами Договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2014 №910/10177/14 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача ТОВ "Агрофірма "Еліта Придніпров"я" на користь позивача ПП "Трейд-М" кошти передоплати у розмірі 29 000,00 грн., неустойку (пеню) у розмірі 10 498,00 грн., штраф у розмірі 1 450,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, відповідач ТОВ "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2014 №910/10177/14 скасувати, та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою КАГС від 26.12.2014р. № 910/20177/14 порушено апеляційне провадження за скаргою відповідача та призначено судове засідання (колегія суддів у складі: головуючої судді Ільєнок Т.В., суддів: Куксова В.В., Яковлєва М.Л.).

В судове засідання від 11.02.2014 не з'явився представник відповідача-скаржника, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про належне повідомлення відповідача ТОВ "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" свідчить залучене до матеріалів справи зворотнє поштове повідомлення №09-33/596/15.

Враховуючи, що присутній представник позивача не заперечував проти продовження розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача-скаржника, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду справи по суті за наявними матеріалами.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, дійшла висновку апеляційну скаргу відповідача ТОВ «Агрофірма «Еліта Придніпров'я» залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2014 по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.07.2011 між ПП"Трейд-М" (далі - позивач, покупець за договором) та ТОВ "Агрофірма "Еліта Придніпров"я" (далі відповідач, постачальник за договором) було укладено Договір поставки №0107 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. та п. 2.1 Договору відповідач (постачальник) зобов'язується передати у власність покупця вирощену сільськогосподарську продукцію ( пшеницю, кукурудзу, сою, ячмінь) в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних покупцеві в період з 01.07.2011 по 01.11.2011 урожаю 2011 року, а покупець зобов'язується прийняти даний товар та оплатити його на умовах, передбачених договором.

Дата поставки товару вважається дата доставки товару на склад покупця (пункт 2.2 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору найменування, кількість, асортимент товару, що поставляється, зазначається постачальником у рахунку та накладній на товар.

Пунктом 4.4 Договору сторони обумовили, що позивач вносить на рахунок відповідача попередню оплату за товар в сумі 29 000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав взяті на себе зобов"язання відповідно до умов, передбачених Договором, та перерахував на розрахунковий рахунок відповідача попередню оплату за товар в сумі 29000,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням №52 від 01.07.2011р. (а/с 14)

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1 від 01.06.2012р. до Договору, сторони визначили, що постачальник здійснює поставку товару з 01.07.2012р. по 01.11.2013р. У випадку не поставки товару постачальник зобов'язаний повернути грошові кошти на розрахунковий рахунок покупця протягом 7 банківських днів з моменту закінчення строку поставки, тобто не пізніше 11.11.2013р.

Проте, відповідач в порушення вимог чинного законодавства та домовленостей між сторонами, не виконав у повному обсязі взяті на себе зобов'язання по поставці товару, а саме ним не було здійснено дану поставку і отриману попередню оплату за товар позивачеві не повернуто, у строки, які визначені п. 2.1 Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 01.06.2012р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 29 000,00 грн., яка на момент розгляду справи, як у місцевому господарському суді так і в апеляційній інстанції, залишилась непогашеною.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з правомірним висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги про стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 29 000,00 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача неустойки (пені) у розмірі 10 498,00 за період з 02.11.2013 по 01.05.2014 та 5% штрафу від вартості недопоставленого товару у розмірі 1 450,00 грн. за невиконання умов Договору.

Відповідно до п.7.2 Договору у разі порушення строків поставки товару покупець має право отримати від постачальника неустойку у розмірі 2% від вартості непоставленого у строк товару за кожний день прострочення та штраф у розмірі 5% від вартості непоставленої частини товару.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, шо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного Банку, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки та штрафу, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення неустойки (пені) в розмірі 10 498,00 грн. та штрафу в сумі 1 450,00 грн. за період з 02.11.2013 по 01.05.2014.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач зазначає, що суд першої інстанції порушив його процесуальні права, оскільки ТОВо "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" не було належним чином повідомлено про дату та час судових засідань.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що дане ствердження відповідача не заслуговує уваги тому, що з матеріалів справи вбачається, що відповідача про судові засідання судом першої інстанції було повідомлено належним чином, з огляду на таке.

Як слідує з відбитку штемпеля канцелярії суду першої інстанції, Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 №910/20177/14 про порушення позовного провадження та про відкладення розгляду даної справи від 16.10.2014 було направлено обом сторонам по справі.

Відповідно до Витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", залученого до матеріалів справи на стадії апеляційного провадження, вбачається, що Ухвалу про порушення позовного провадження від 29.09.2014 №910/20177/14 про призначене судове засідання на 16.10.2014 вручено представнику відповідача за довіреністю 03.10.2014, тобто скаржника про дату судового засідання було повідомлено завчасно.

Відповідно до абз.3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 встановлено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом Витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскільки, Ухвалу про порушення позовного провадження від 29.09.2014 №910/20177/14 у даній справі було надіслано за належною адресою відповідача та отримано відповідачем своєчасно, він вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, без порушення вимог процесуального закону.

Відповідно до п. 3.9.2 Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку визначеному законом.

Ствердження скаржника, що йому не було надано судом першої інстанції можливості надати свої документи та ознайомитись з матеріалами справи, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на те, що відповідачу було відомо про порушення позовного провадження у даній справі, про час, дату судових засідань, тому слід вважати, що ТОВ "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" не було позбавлено можливості надати свої заперечення на позов та додаткові документи.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен довести факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доводити факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до п. 2.3 Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

З врахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку про правомірність розгляду справи судом першої інстанції за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та про поважні причини неявки господарський суд не повідомив.

Колегією суддів не приймаються доводи Відповідача щодо відсутності претензії з боку позивача про сплату боргу та відповідно відсутності обов'язку відповідача оплатити борг, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.6 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії. Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

Зазначена норма не встановлює обов'язку позивача направляти відповідачеві претензії щодо виконання зобов'язання за Договором, а лише визначає таке право. Крім того, спірним Договором визначено, що позивач здійснює оплату поставленого йому товару не пізніше 01.11.2013р. Отже, Договором встановлено кінцевий строк для виконання обов'язку з оплати отриманого товару, після спливу якого відповідач є таким, що прострочив виконання покладеного на нього обов'язку, в тому випадку, якщо товар не буде поставлено, а позивач, в свою чергу, може звернутись безпосередньо до суду за захистом порушеного права.

Також, апеляційним судом не приймаються інші доводи відповідача, в тому числі щодо відсутності підтвердження позивача, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору, оскільки сама по собі відсутність такого підтвердження не впливає на вирішення спору судом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги відповідача ТОВ "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого Рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального Кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача cільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2014р. № 910/20177/14 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 № 910/20177/14 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 № 910/20177/14 бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 910/20177/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді В.В. Куксов

М.Л. Яковлєв