Постанова

від 22.04.2015 по справі 910/20177/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року Справа № 910/20177/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гончарука П.А. суддів Кондратової І.Д. Стратієнко Л.В. (доповідач) за участі представників: позивача: відповідача: Яцюк М.М., Чернякова О.С. Полосухіна Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 30 жовтня 2014 року Київського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2015 року у справі№ 910/20177/14 за позовомприватного підприємства "Трейд-М" досільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" про стягнення 40 948,00 грн ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 40 948,00 грн за укладеним між сторонами договором поставки № 0107 від 01.07.2011, з яких 29 000,00 грн - попередня оплата, 10 498,00 грн - неустойка та 1 450,00 грн - штраф.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2014 (суддя - Головатюк Л.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 (головуючий - Ільєнок Т.В., судді - Куксов В.В., Яковлєв М.Л.), позов задоволено.

Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" на користь приватного підприємства "Трейд-М" 29 000,00 грн попереньої оплати, 10 498,00 грн неустойки (пеню), 1 450,00 грн штрафу та судові витрати.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення і неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 10 498,00 грн пені, 1 450,00 грн штрафу і прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанції, 01.07.2011 між ПП "Трейд-М" (покупець) і ТОВ "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" (постачальник) було укладено договір поставки № 0107, за умовами якого відповідач (постачальник) зобов'язувався передати у власність покупця вирощену сільськогосподарську продукцію (пшеницю, соняшник, кукурудзу, сою, ячмінь) в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних покупцеві в період з 01.07.2011 по 01.11.2011 урожаю 2011 року, а покупець - прийняти даний товар та оплатити його на умовах, передбачених договором.

Датою поставки товару вважається дата доставки товару на склад покупця (п. 2.2. договору).

У п. 4.4. договору сторони погодили, що позивач вносить на рахунок відповідача попередню оплату за товар в сумі 29 000,00 грн.

На виконання умов договору, позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача попередню оплату за товар в сумі 29 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 52 від 01.07.2011.

01.06.2012 між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до п. 1 якої постачальник здійснює поставку товару з 01.07.2012 по 01.11.2013. У випадку непоставки товару постачальник зобов'язаний повернути грошові кошти на розрахунковий рахунок покупця протягом 7 банківських днів з моменту закінчення строку поставки, тобто не пізніше 11.11.2013.

В порушення умов договору, відповідач поставку товару не здійснив і отриману попередню оплату у строки, визначені п. 2.1. договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 01.06.2012, позивачу не повернув.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

Оскільки попередню оплату поставки товару було здійснено, а товар не поставлено, то господарські суди прийшли до висновку, що у покупця відповідно до умов договору (в редакції додаткової угоди № 1) та в силу вимог ч. 2 ст. 693 ЦК України виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк, а відтак задовольнили позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 29 000,00 грн попереньої оплати і правильність висновків судів в цій частині ніким не оскаржується.

Також суди прийшли до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 10 498,00 грн неустойки (пені) за період з 02.11.2013 по 01.05.2014 та 1 450,00 грн штрафу за невиконання умов договору.

Проте погодитися з висновком господарських судів в частині стягнення з відповідача 10 498,00 грн неустойки (пені) неможливо виходячи з такого.

Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов`язання як сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 7.2. договору у разі порушення строків поставки товару покупець має право отримати від постачальника неустойку у розмірі 0,2 % від вартості непоставленого у строк товару за кожний день прострочення та штраф у розмірі 5 % від вартості непоставленої частини товару.

Однак, господарські суди, в порушення вимог чинного законодавства, не звернули увагу на те, що станом на 02.11.2013 зобов'язання відповідача щодо поставки товару за договором та додатковою угодою до нього припинилося та виникло зобов'язання повернути грошові кошти, а тому підстав для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки згідно з п. 7.2. договору за період, коли він за умовами договору мав повернути грошові кошти, а не здійснювати поставку товару, у судів не було.

За несвоєчасне повернення передоплати він міг нести відповідальність, передбачену ч. 3 ст. 693 ЦК України - нарахування на суму попередньої оплати процентів відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Таким чином, постановлені у справі судові рішення в частині стягнення з СТОВ "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" на користь ПП "Трейд-М" 10 498,00 грн неустойки (пені) не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому вони у цій частині підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Штраф має одноразовий характер і вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання.

У зв'язку з тим, що відповідач товар позивачу не поставив, тобто зобов'язання за договором не виконав, чим порушив його умови та вимоги чинного законодавства, то суди прийшли до правильного висновку про стягнення з відповідача 1 450,00 грн штрафу і доводи касаційної скарги цих висновків судів не спростовують.

Враховуючи, що касаційна скарга задовольняється в частині стягнення неустойки (пені), то відповідно до ст. 49 ГПК України з позивача на користь відповідача необхідно частково стягнути судові витрати, понесені за розгляд позовної заяви, подачу апеляційної і касаційної скарг у загальній сумі 936,88 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30 жовтня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2015 року у справі за № 910/20177/14 в частині стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" на користь приватного підприємства "Трейд-М" 10 498,00 грн неустойки (пені) скасувати і в позові в цій частині відмовити.

В решті рішення Господарського суду міста Києва від 30 жовтня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2015 року у справі за № 910/20177/14 залишити без змін.

Стягнути з приватного підприємства "Трейд-М" (51900, вул. Алтайська, буд. 5, кв. 29, м. Дніпродзержинськ, ЄДРПОУ 34827627) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" (01024, м. Київ, провулок Чекістів, буд. 1-А, кв. 2, ЄДРПОУ 30932551) витрати зі сплати судового збору в сумі 936,88 грн.

Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Головуючий, суддя П. Гончарук Суддя І. Кондратова Суддя Л. Стратієнко