Постанова

від 13.02.2015 по справі 820/19662/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 лютого 2015 р. № 820/19662/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Звягіна Я.І.,

представників сторін:

позивача - Дяченка С.В.,

відповідача - Мосійчука Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "ВТМЗ" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "ВТМЗ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 листопада 2014 року №0000622220 Ізюмської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській обл. в розмірі 15090,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом без дотримання податкового законодавства України, а зафіксовані в акті перевірки висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною у судовому засіданні, де зазначив, що встановлені при перевірці позивача порушення належним чином зафіксовані в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Позивач як юридична особа зареєстрований виконавчим комітетом Ізюмської міської ради 31.08.2012 року, згідно довідки з управління статистики в Ізюмському районі №542462 (а.с.16).

Фахівцями Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "ВТМЗ" (код ЄДРПОУ 37714650) з питань повноти відображення у податковому обліку господарських відносин з контрагентом ТОВ "Кароліт" (код ЄДРПОУ 39137160) за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, результати якої оформлені актом №940/20-14-22-01/37714650, яким зафіксовано порушення: п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) (а.с. 62-79).

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки подав на них свої заперечення до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (а.с. 58-60).

Листом від 19.11.2014 року №9178/10/20-14-22-19 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для спростування висновків акту перевірки від 05.11.2014 року (а.с. 53-57).

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000622220 від 26.11.2014 року (а.с. 51).

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "Машинобудівний завод "ВТМЗ" та ТОВ "Кароліт" у липні 2014 року укладено два договори на придбання товару та договір на виконання робіт:

- договір купівлі-продажу №24/07-14 від 24.07.2014 року (а.с. 43-44) на придбання 350 метрів кабелю АВВГ 3x95+1x50 на загальну суму 22751,40 грн. в т. ч. ПДВ - 3791,90 грн. При отриманні товару постачальником ТОВ "Кароліт" виписана видаткова накладна №72422 від 24 липня 2014 року (а.с. 39), податкова накладна № 72422 від 24.07.2014 року (а.с. 36), рахунок-фактура № 24/07-1 від 24.07.2014 року (а.с. 33). Товар отримував директор ТОВ "Машинобудівний завод "ВТМЗ" по дорученню №1/07 від 24.07.2014року (а.с. 26), в той час як знаходився у відрядженні по посвідченню про відрядження №1 згідно наказу №1 від 23.07.2014 року(а.с.28). Транспортувався товар особистим автомобілем директора ТОВ "Машинобудівний завод "ВТМЗ" AUDI Q7 QUATRO 4. FSI (а.с. 103), що підтверджується товарно-транспортною накладною №1 від 24.07.2014 року (а.с.26).

- договір купівлі-продажу № 25/07-14 від 25.07.2014 року на придбання роликів накатних у кількості 4-х штук на загальну суму 12960,00 грн. в т. ч. ПДВ 2160,00 грн. (а.с. 45-46). При отриманні товару постачальником ТОВ "Кароліт" виписана видаткова накладна №72923 від 29 липня 2014 року (а.с.40), податкова накладна № 72923 від 29.07.2014 року (а.с. 37), рахунок-фактура № 29/07-1 від 29.07.2014 року (а.с. 34). Товар отримував директор ТОВ "Машинобудівний завод "ВТМЗ" по дорученню №2/07 від 29.07.2014 року, в той час як знаходився у відрядженні по посвідченню про відрядження №2 (а.с.31), згідно наказу №2 від 28.07.2014 року (а.с.29). Транспортувався товар особистим автомобілем директора AUDI Q7 QUATRO 4. FSI (а.с. 103), що підтверджується товарно-транспортною накладною №2 від 29.07.2014 року (а.с.27).

- договір на виконання робіт № 02/07-14 від 02.07.2014 року (а.с. 41) на загальну суму 36720,00 грн. в т.ч. ПДВ 6120,00 грн. Вартість робіт зазначена у специфікації (а.с.42). Після виконання робіт постачальником ТОВ "Кароліт" складений акт здачі-прийняття робіт № 70815 від 08 липня2014 року (а.с.25), податкова накладна № 70815 від 08.07.2014 року (а.с.38), рахунок-фактура № 08/07-1 від 08.07.2014 року (а.с. 35).

Оплата за вищевказаними договорами здійснена у повному обсязі шляхом списання коштів з рахунків ТОВ "Машзавод "ВТМЗ", що підтверджується виписками з банку (а.с. 17-24).

Придбаний у ТОВ "Кароліт" товар позивач використав у власній господарській діяльності, що підтверджується укладеним договором №30/06-14 від 30.06.2014 року, специфікацією (а.с. 109-111).

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання послуг у своїх контрагентів та отримання від нього послуг контрагентами, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88; зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704). Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненими господарськими операціями документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

Дослідивши приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Відповідачем таких доказів суду не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

При цьому, суд приймає до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами позивача з його контрагентами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач суду не надав.

Судом не встановлено невідповідності податкових накладних фактичним обставинам справи.

Крім того, суд зауважує, що податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Порядок формування податкового кредиту передбачений положеннями статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно до пункту 198.1 статті 198 вищевказаного кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За правилами пункту 198.3 статті 198 вищевказаного кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Окрім іншого, суд не погоджується з твердженням відповідача викладеним в акті перевірки від 05.11.2014 року про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту, з підстав встановлення в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Кароліт" від 18.09.2014 року №527/22-03/39137160 факту нереальності здійснення господарської діяльності контрагентом позивача, виходячи з наступного:

Пунктом 1 порядку №1232 від 27.12.2010 року про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок передбачено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Тому, у контролюючого органу не було законних підстав робити висновок про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом лише на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки контрагент позивача фактично не перевірявся, документи первинного та бухгалтерського обліку ТОВ "Кароліт" досліджені не були.

За правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку про недоведеність факту порушення позивачем ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення від 26 листопада 2014 року №0000622220, суд зазначає, що вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки поглинається вимогою про скасування вище вказаного податкового повідомлення - рішення, крім того, з урахуванням приписів ч.3 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України саме скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є тим засобом захисту, який гарантуватиме захист прав позивача

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню в частині позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 26 листопада 2014 року №0000622220. Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "ВТМЗ" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 листопада 2014 року №0000622220 Ізюмської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 16 лютого 2015 року.

Суддя М.О. Лук'яненко