Ухвала

від 09.02.2015 по справі 813/2534/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2015 р. Справа № 876/10701/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Тронекс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Приватного підприємства «Тронекс» про накладення арешту на кошти,-

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова 25.03.2014 року звернулося до суду з адміністративним позовом до ПП «Тронекс» в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.10.2014 року, просить накласти арешт на кошти відповідача, що знаходяться у банках у сумі 25458,47 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ПП «Тронекс» подало апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПП «Тронекс» зареєстровано 11.08.1999 року як юридична особа із присвоєнням коду ЄДРПОУ 30478602. Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків № 1413071400573 від 20.02.2014 року платник узятий на податковий облік 25.08.1999 року за № 299. Заборгованість відповідача, згідно з заявою про уточнення позовних вимог, становить 25458,47 грн. та виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 25455,37 грн. (пеня 3,10 грн.)

На підтвердження суми заборгованості за вищевказаним платежем до матеріалів справи долучено наступні документи: - звітна податкова декларація з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) від 15.10.2013 року за вересень у розмірі 3989,00 грн.; - звітна податкова декларація з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) від 18.11.2013 року за жовтень у розмірі 18021,00 грн.; - звітна податкова декларація з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) від 19.12.2013 року за листопад у розмірі 3101,00 грн.; - звітна податкова декларація з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) від 15.01.2014 року за грудень у розмірі 1022,00 грн..

Враховуючи переплату у сумі 177,63 грн. та сплату у сумі 500,00 грн., що обліковуються по особовому рахунку платника податку на додану вартість, сума податкового боргу платника податку становить 25455,37 грн. Крім того, відповідно до відомостей облікової картки платника податків за відповідачем рахується залишок несплаченої пені в розмірі 3,10 грн..

Відповідно до п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На виконання вимог ст. 59 ПК України, контролюючим органом виставлено податкову вимогу форми «Ю» № 1225 від 09.11.2012 року, що одержана уповноваженою особою відповідача.

Сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до підп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, є податковим боргом.

Згідно з пп. 95.1-95.3 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до підп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з п. 94.1. ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. У абзаці 2 п. 94.6.2 ст. 94 ПК України зазначено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Відповідач покликається на погашення податкового боргу та переплату, згідно з платіжним дорученням № 3 від 22.01.2014 року, однак суд не бере їх до уваги, оскільки погашення боргу та часткова переплата мали місце з податку на прибуток, а станом на 22.01.2014 року у відповідача обліковувався борг з податку на додану вартість.

Оскільки ж борг відповідача перед бюджетом не переривався, колегія суддів не бере до покликання відповідача на порушення процедури стягнення податкового боргу в частині не надіслання нової податкової вимоги, оскільки нова податкова вимога надсилається лише у разі виникнення нового податкового боргу /абз. 2 п. 59.5 ПК України/.

З врахуванням вищевикладеного, у платника податку є податковий борг у сумі 25458,47 грн. та відсутнє майно, що може бути джерелом для погашення податкового боргу, а тому позовні вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області є обґрунтованими, документально підтвердженими та належить задовольнити.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Тронекс» - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року у справі №813/2534/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар