Рішення

від 09.02.2015 по справі 921/1348/14-г/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2015 р.Справа № 921/1348/14-г/8 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

Розглянув справу

за позовом Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, бул. Т. Шевченка, 21, м. Тернопіль, 46001

до відповідача Тернопільської обласної громадської організації "Федерація біатлону Тернопільської області", вул. Монастирського, 38, м. Тернопіль, 46011

про cтягнення заборгованості; розірвання договору оренди №3005 від 23.12.2013 р. та зобов'язання звільнити нежитлове приміщення комунальної власності.

За участі представників:

Позивача: Сухарської А.В. - представника, довіреність № 266/9-у від 14.02.2013 р.;

Відповідача: не прибув

В судовому засіданні 22.12.2014 р. представнику позивачу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, надалі - позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської обласної громадської організації "Федерація біатлону Тернопільської області", м. Тернопіль, надалі - відповідач, про cтягнення заборгованості в загальній сумі 2 794 грн 13 коп., з якої: 2 550,23 грн - заборгованість по орендній платі, 212,35 грн - пеня та 31,55 грн - 3% річних; дострокове розірвання договору оренди № 3005 від 23.12.2013 р. та зобов'язання звільнити нежитлове приміщення комунальної власності (з врахування прийнятої судом заяви позивача про зменшення позовних вимог №1442/9у від 18.12.2014 р.).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором оренди №3005 від 23.12.2013 р., у зв'язку із чим у позивача відповідно до положень ЦК України та умов договору виникло право на звернення до суду з даним позовом.

В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено: договір оренди №3005 від 23.12.2013 р.; акт прийому-передачі нежитлового приміщення в оренду від 23.12.2013 р.; рішення Тернопільської міської ради №1225 від 27.11.2013 р.; претензії №709/9у від 12.06.2014 р., №819/9у від 10.07.2014 р., №915/9-у від 18.08.2014 р., №1001/9-у від 15.09.2014 р., №1108/9-у від 13.11.2014 р. та докази надіслання їх відповідачу; розрахунок заборгованості, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше ухвалою суду від 03.12.2014 р. на 15:20 год. 22.12.2014 р., в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 09:50 год. 15.01.2015 р. та, відповідно, на 14:00 год. 09.02.2015 р., з викладених у відповідних ухвалах суду підстав.

Строк вирішення спору було продовжено до 17.02.2015 р., в передбаченому ч. 3 ст. 69 ГПК України порядку, про що судом винесено відповідну ухвалу від 15.01.2015 р.

В судове засідання 09.02.2015 р. повноважний представник позивача прибув, позовні вимоги, з врахуванням поданої в судове засідання 22.12.2014 р. заяви №1442/9-у від 18.12.2014 р. про зменшення позовних вимог, підтримав в повному обсязі.

Відповідач явки свого уповноваженого представника в судове засідання 09.02.2015 р. не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, витребовуваних судом документів не надав, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Зокрема, ухвала суду про порушення провадження у справі від 03.12.2014 року, надіслана судом на адресу відповідача, вказану позивачем у позовній заяві: вул. Монастириського, 38, м. Тернопіль отримана відповідачем 06.12.2014 р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвали суду від 03.12.2014 р.

Ухвала суду про відкладення розгляду справи від 22.12.2014 р., надіслана судом 24.12.2014 р. на зазначену вище адресу відповідача, повернулась із відміткою пошти "за закінченням встановленого терміну зберігання ", про що свідчать наявні в матеріалах справи довідка пошти ф. 20 від 20.01.2015 р. та витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень від 09.02.2015 р.

Слід зазначити, що станом на 09.02.2015 р. в ЄДРЮОФОП місцезнаходженням юридичної особи - Тернопільської обласної громадської організації "Федерація біатлону Тернопільської області" (відповідача у справі) є: м. Тернопіль, вул. Монастириського, 38 (сформований судом спеціальний витяг за електронним запитом від 09.02.2015 р. за №20063013 - знаходиться в матеріалах справи). Саме на вказану адресу суд і надсилав усі процесуальні документи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (правова позиція викладена у п.п.3.9.1 п.3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., із змінами та доповненнями).

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Таким чином, беручи до уваги, що явка відповідача не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, зважаючи на те, що визначений ст. 69 ГПК України, строк вирішення даного господарського спору, з врахуванням ухвали суду від 15.01.2015 р., закінчується 17.02.2015 р., справа розглядається без участі відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, судом встановлено наступне:

23.12.2013 р. між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, а Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна, як уповноваженим органом по укладенню договорів оренди, як Орендодавцем, з однієї сторони, та Тернопільською обласною громадською організацією "Федерація біатлону Тернопільської області", як Орендарем, з другої сторони, укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №3005 (далі - Договір).

За умовами даного Договору Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету міської ради від 27.11.2013 р. №1225 передає, а Орендар 23.12.2013 р. приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (нежитлові приміщення) комунальної власності (надалі - майно), площею 20,3/6,9 кв.м, розміщене за адресою: м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 23, на другому поверсі, що знаходиться на балансі Управління обліку та контролю за використанням комунального майна, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна/актом оцінки станом на 30.06.2013 р. і становить 46 567,0 грн без ПДВ. Майно передається в оренду з метою використання під розміщення громадської організації (п. 1.1 р. 1 Договору).

П.п. 2.1., 2.2 р. 2 Договору сторони передбачили, що Орендар вступає у строкове платне користування майном одночасно із підписанням сторонами Договору та акту приймання-передачі Майна. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на Орендодавця. У випадку відмови Орендаря підписати акт приймання-передачі, Орендодавець складає акт про відмову від підпису, який засвідчується підписами трьох осіб, що є підтвердженням передачі майна в оренду. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається міська рада, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Орендар зобов'язався використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього Договору; своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування Майном (п.п.5.1, 5.3 р. 5 Договору).

П. 3.1 р. 3 Договору сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Положення про оренду комунального майна територіальної громади м. Тернополя, затвердженого рішенням міської ради від 20 червня 2011 р. №6/9/14 "Про удосконалення порядку оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Тернополя", або за результатами конкурсу на право оренди комунального майна, визначили формулу для розрахунку останньої. Також, встановили, що орендна плата розраховується за базовий місяць (листопад 2013 р.) та становить 211,34 грн та 42,27 грн ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень місяць 2013р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за грудень місяць 2013 р. За кожний наступний місяць орендна плата визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць оренди і перераховується Орендарем на рахунок уповноваженого органу по укладанню договорів Орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з Положенням про оренду комунального майна територіальної громади Тернополя. Орендна плата вноситься в грошовій формі шляхом перерахування з рахунку Орендаря на рахунок уповноваженого органу по укладенню договорів Орендодавця. Орендна плата за перший місяць оренди вноситься протягом 10 днів з дня підписання Договору. Орендодавець зобов'язаний підготувати рахунок на сплату орендної плати до 10 числа місяця, наступного за місяцем за який сплачується орендна плата, а Орендар зобов'язується направити представника для отримання рахунку від повноважного органу по укладенню договорів оренди до 15 числа місяця. Рахунок вручається представнику орендаря особисто під підпис або направляється рекомендованим листом (п.п.3.2-3.4, 3.6-3.7 р. 3 Договору).

Орендодавець зобов'язався передати Орендарю в оренду майно, згідно п. 1.1 цього Договору, по акту приймання - передачі майна, який підписується одночасно з цим договором (п. 7.1. р. 7 Договору).

П. 10.1 р. 10 Договору сторони визначили, що останній укладений на 2 роки 6 місяців 7 днів і діє з 23.12.2013 р. по 31.07.2016 р. включно.

Акт передавання нежитлових приміщень за адресою: бульв. Тараса Шевченка, 23, м. Тернопіль, площею 20,3/6,9 кв.м в оренду від 23.12.2013 р. підписаний повноважними представниками сторін та свідчить про те, що вищезгадане приміщення було передано в оренду Тернопільській обласній громадській організації "Федерація біатлону Тернопільської області" (відповідачу у справі).

Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, що перебуває у комунальній власності регулюється Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який передбачає істотні умови договору, а також інші умови, передбачені за згодою сторін.

У відповідності до статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" - орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За своїм змістом і правовою природою, укладений між сторонами Договір є договором оренди і сторони в ньому досягли згоди по всіх істотних умовах, визначили права та обов'язки сторін.

У відповідності до п. 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України, з врахуванням особливостей, передбачених ГКУ.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст.762 ЦК України).

Відповідно до п. 5.3 р. 5 Договору, Орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити Орендну плату.

В силу приписів ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак, як стверджує позивач та вбачається із долученого до матеріалів справи помісячного розрахунку орендної плати за Договором №3005, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати не виконував, орендні платежі не сплачував, внаслідок чого станом на день звернення до суду його заборгованість по орендній платі за період з 23.12.2013 р. по вересень місяць 2014 р. (включно) становить 2 550 грн 23 коп.

Відповідач в судове засідання не прибув, не заперечив належними до допустимими доказами доводів позивача, як і не надав доказів добровільної, своєчасної та повної сплати боргу.

За даних обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Тернопільської обласної громадської організації "Федерація біатлону Тернопільської області" 2 550 грн 23 коп. боргу по орендній платі за користування нежитловим приміщенням, згідно Договору №3005 від 23.12.2013 року, за період з 23.12.2013 р. по вересень місяць 2014 року (включно) є правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу приписів ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

На підставі даної статті, позивачем за період з 16.01.2014 р. по 12.11.2014 р. нараховано та заявлено до стягнення 31,55 грн 3% річних.

Судом розглянуто наданий позивачем розрахунок 3% річних та за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга" проведено перерахунок заявленої до стягнення суми. Згідно проведеного судом перерахунку заявленої до стягнення суми 3% річних, правомірним є нарахування останніх в сумі 31,56 грн. Разом з тим, враховуючи диспозитивність судового процесу, а також те, що суд позбавлений права вийти за межі позовних вимог до стягнення підлягає сума 3% річних, заявлена позивачем - 31 грн 55 коп. (проведений судом розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

П. 9.4 р. 9 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне або не в повному обсязі внесення орендної плати Орендар сплачує пеню (від несплаченої суми) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

З огляду на наведене, позивачем нараховано відповідачу та заявлено до стягнення, за період з 16.05.2014р. по 12.11.2014р., пеню в розмірі 212 грн 35 коп.

Судом розглянуто наданий позивачем розрахунок штрафної санкції та за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга" проведено перерахунок заявлених до стягнення сум в межах визначеного позивачем періоду. Згідно проведеного судом перерахунку заявленої до стягнення суми пені, правомірною є нарахування останньої в сумі 212,36 грн. Разом з тим, враховуючи диспозитивність судового процесу, а також те, що суд позбавлений права вийти за межі позовних вимог, до стягнення підлягає сума пені, визначена позивачем - 212 грн 35 коп. (проведений судом розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Окрім того, п. 3.10 р. 3 Договору сторони передбачили право Орендодавця відмовитись від Договору оренди і вимагати повернення майна, якщо Орендар не вносить плату за користування майном протягом трьох місяців підряд. При цьому, у разі відмови Орендодавця від Договору Оренди, Договір є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від Договору. Повідомлення надсилається Орендарю рекомендованим листом з повідомленням про вручення. В такому разі Орендар зобов'язаний в 10-ти денний термін звільнити приміщення і по акту передати Орендодавцю майно.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням сплатити заборгованість по орендній платі та пропонував останньому достроково розірвати Договір №3005 (належним чином засвідчені копії претензій та докази їх надіслання долучено до матеріалів справи). Проте відповідачем усі вимоги були залишені без відповіді та задоволення, що і зумовило позивача звернутись до суду з вимогою про розірвання договору.

Згідно з частиною третьою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

В силу приписів ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

При цьому, повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Слід відзначити, що визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

При цьому, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Тому норми статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

(Аналогічну правову позицію викладено у Постанові Верховного суду України від 08.05.2012 р. №3-26гс12 ).

Факт невнесення орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд підтверджено матеріалами справи. Відповідач доказів протилежного суду не надав. За таких обставин, позовні вимоги позивача про розірвання Договору оренди №3005 від 23.12.2013р. обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

П. 3.10 р. 3 Договору сторони передбачили обов'язок Орендаря у разі відмови Орендодавця від Договору Оренди, в 10-ти денний термін звільнити приміщення і по акту передати Орендодавцю майно.

За даних обставин, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення комунальної власності площею 20,3/6,9 м 2 , розміщене за адресою: м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 23, та передати його по акту прийому-передачі Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради є правомірними, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 4 263 грн відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

Окрім того, п.п. 2.1. п.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується за ставкою - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати ( 1827 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080 грн.). За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлена у сумі - 1 розмір мінімальної заробітної плати - 1 218 грн. 00 коп.

Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (Відповідно до п. 2.11 Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Позивачем у даній справі заявлено три позовні вимоги, а саме: одну вимогу майнового характеру та дві немайнового.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено 4 872 грн судового збору, замість 4 263 грн. Тому, сплачений позивачем судовий збір в сумі 609 грн . 00 коп. підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", у зв'язку з тим, що внесений в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 77, 82-85, 115-117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Тернопільської обласної громадської організації "Федерація біатлону Тернопільської області", вул. Монастирського, 38, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 38027139, на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, бульвар Т. Шевченка, 21, м. Тернопіль, код 37519833, 2 550 грн 23 коп. - заборгованості по орендній платі, 212 грн 35 коп - пені, 31 грн 55 коп - 3% річних та 4 263 грн в повернення сплаченого позивачем судового збору.

3. Розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №3005 від 23.12.2013 р., укладений між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, а Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна, як уповноваженим органом по укладенню договорів оренди, як Орендодавцем, з однієї сторони, та Тернопільською обласною громадською організацією "Федерація біатлону Тернопільської області", як Орендарем, з другої сторони.

4. Зобов'язати Тернопільську обласну громадську організацію "Федерація біатлону Тернопільської області", вул. Монастирського, 38, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 38027139, звільнити нежитлове приміщення комунальної власності площею 20,3/6,9 м 2 , розміщене за адресою: м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 23, та передати його по акту прийому-передачі Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, бульвар Шевченка, 21, м. Тернопіль, ідентифікаційний код № 37519833.

5. Повернути Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, бульвар Т. Шевченка, 21, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 37519833, судовий збір в сумі 609 грн. 00 коп., як надмірно сплачений. Платіжне доручення №262 від 27.11.2014 р. про сплату судового збору в сумі 1 827 грн 00 коп. повернути заявнику - Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради.

Платіжні доручення № 254 від 25.11.2014 року про сплату судового збору в сумі 1218 грн 00 коп., №261 від 27.11.2014 р. про сплату судового збору в сумі 1827 грн 00 коп. залишаються в матеріалах справи.

6. Накази видати стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

8. Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 16.02.2015р

Суддя І.М. Гирила