ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 лютого 2015 року м. Львів № 813/8284/14
14 год. 13 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Михайлишин Л.М.;
відповідача: представник Юрчак Ю.Ю.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Друк» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка Друк» (далі - ТОВ «Ніка Друк») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова), в якому просить: «визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо коригування у внутрішніх електронних базах сум податкового зобов'язання та податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Друк» на підставі акта перевірки №452/359/13-07-22-01-10/39168974 від 14.10.2014 року; зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області відновити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту з ПДВ задекларованого Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка Друк» за рахунок податкових накладних контрагента-постачальника у розмірі 622094,00 грн., та суми податкового зобов'язання з ПДВ сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка Друк» підприємствам-покупцям у розмірі 708360,00 грн. коригування яких здійснено на підставі акта перевірки від 14.10.2014 року №452/359/13-07-22-01-10/39168974; зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області вилучити з бази даних Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів відомості про результати позапланової перевірки, оформленої актом перевірки від 14.10.2014 року №452/359/13-07-22-01-10/39168974».
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що в період з 01.10.2014 року по 07.10.2014 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було проведено перевірку ТОВ «Ніка Друк» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2014 року, за результатами якої складений акт №452/359/13-07-22-01-10/39168974 від 14.10.2014 року, в якому зазначено, що господарські операції ТОВ «Ніка Друк» з ТОВ «Фортуна Сільвер» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.
В ході проведення перевірки використано: акт перевірки контрагента від 12.09.2014 року №2084/26-59-22-08/38919255; інформацію, що міститься в базі даних АІС «Податковий блок», підсистеми «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту»; податкові накладні; накладні на розхід/прихід; реєстри отриманих та виданих податкових накладних; договори.
Крім того, позивач зазначає, що відповідач не надав належної правової оцінки документам, які підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з названим вище контрагентом, а долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про нереальність господарських операцій між ТОВ «Ніка Друк» та ТОВ «Фортуна Сільвер».
Позивач вважає, що оскільки за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, то відповідачем безпідставно здійснено коригування показників податкової звітності ТОВ «Ніка Друк» з податку на додану вартість за період липень 2014 року, серпень 2014 року та безпідставно внесено зміни до автоматизованої системи «Система автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» стосовно відомостей щодо задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив, подав письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ніка Друк» з питань формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2014 року, за результатами якої складений акт №452/359/13-07-22-01-10/39168974 від 14.10.2014 року.
В ході проведення перевірки ТОВ «Ніка Друк» використано бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та акт від 12.09.2014 року №2084/26-59-22-08/38919255 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фортуна Сільвер» (код ЄДРПОУ 38919255) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 р. по 31.08.2014 р.». Перевіркою ТОВ «Фортуна Сільвер» встановлено відсутність руху активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій; неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару та надання послуг у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку, тощо; платник не знаходиться за місцезнаходженням.
Контролюючий орган зазначив, що обставини, які зафіксовані у акті перевірки фінансово - господарської діяльності ТОВ «Фортуна Сільвер» у своїй сукупності вказують на те, що господарська операція між ТОВ «Ніка Друк» та ТОВ «Фортуна Сільвер» фактично не відбулася.
Відтак, документи, на підставі яких сформовані дані податкового обліку за спірною господарською операцією не можуть беззаперечно підтверджувати право позивача на їх формування.
Крім цього, представник відповідача зазначив, що за наслідками проведення перевірки жодного податкового - повідомлення рішення податковим органом не приймалося, а висновки акта перевірки №452/359/13-07-22-01-10/39168974 від 14.10.2014 року не створюють будь-яких правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача.
Щодо правомірності внесення інформації за результатами проведених перевірок до АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», представник відповідача вказав, що вказана система є програмним продуктом, створеним для внутрішнього використання органами доходів і зборів для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі. Відображення в ній будь-яких розбіжностей в задекларованих платниками податків показниках не тягне за собою зміни в обліковій картці платника податків, щодо узгоджених сум податкового кредиту та податкового зобов'язання, а відтак, не створюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків, не змінюють прав та обов'язків, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків. Зазначив, що вказана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 09.12.2014 року.
В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав, зазначив, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.
Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ТОВ «Ніка Друк» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.05.2014 року.
15.08.2014 року позивач подав до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року та додаток 5 до податкової декларації.
22.09.2014 року позивач подав до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року та додаток 5 до податкової декларації.
У період 01.10.2014 року по 07.10.2014 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено перевірку ТОВ «Ніка Друк», про що складено акт перевірки №452/359/13-07-22-01-10/39168974 від 14.10.2014 року з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2014 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:
1) п. 185.1 ст.185, п.187.1, ст.187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), внаслідок чого завищено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок безтоварних операцій всього у сумі 708360,00 грн., в т.ч. за липень 2014 року на суму 598191,49 грн., за серпень 2014 року на суму 110168,19 грн.;
2) п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок безтоварних операцій всього у сумі 622094,00 грн., в т.ч. за липень 2014 року на суму 622093,70 грн.
Податкові повідомлення-рішення за результатами документальної перевірки податковим органом не складались.
При вирішенні спору суд виходить з наступного:
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України), крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим же Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим же Кодексом.
Згідно п. 75.1. ст. 75 цього ж Кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Механізм проведення податковими органами перевірок визначено Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, зі змісту пункту 3 випливає, що складення акта за результатами проведення перевірки платника є службовою діяльністю контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації стосовно вчинених платником порушень податкової дисципліни.
Згідно ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Як слідує з матеріалів справи, висновки, які викладені в акті перевірки №452/359/13-07-22-01-10/39168974 від 14.10.2014 року були відображені контролюючим органом у електронній базі даних - в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, про що свідчать відповідні витяги (т. 2, а.с. 35-39), а також було змінено показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість за перевіряємий період.
Судом також встановлено, що податкові повідомлення-рішення на підставі висновків акта перевірки №452/359/13-07-22-01-10/39168974 від 14.10.2014 року не прийнято, що не заперечується відповідачем.
Слід зазначити, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.
Наведені положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.
Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Сама по собі здійснена податковим органом податкова кваліфікація операцій платника без винесення податкового повідомлення-рішення не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом лише після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.
Слід також зазначити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді коригування показників податкової звітності) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.
У відповідності до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).
Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
Оскільки судом встановлено, що відповідачем на підставі акта перевірки №452/359/13-07-22-01-10/39168974 від 14.10.2014 року податкове повідомлення-рішення не приймалось та, відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувались, то податковим органом безпідставно було здійснено коригування показників податкової звітності ТОВ «Ніка Друк» з податку на додану вартість за період липень 2014 року, серпень 2014 року та безпідставно внесено зміни до автоматизованої системи «Система автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» стосовно відомостей щодо задекларованих позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що самостійна зміна відповідачем в електронних базах даних показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акта перевірки ТОВ «Ніка Друк», без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.
Щодо покликань представника відповідача на постанову Верховного Суду України від 09.12.2014 року, суд зазначає наступне.
Як зазначив Верховний Суд України, виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК колегія суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла такого правового висновку: для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
В той же час, у даних спірних правовідносинах, дії щодо здійснення податкового контролю ДПІ у Шевченківському районі у вигляді коригування у внутрішніх електронних базах податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Ніка Друк» на підставі акта перевірки №452/359/13-07-22-01-10/39168974 від 14.10.2014 року, не можна визнати такими, що відповідають вимогам ст. 54, п. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України, про що зазначалось вище, а тому у суду наявні усі підстави для визнання їх протиправними.
Також, на підтвердження реальності вчинення господарських операцій та використання придбаних товарів у господарській діяльності позивачем долучено наступні первинні документи: договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, довіреності.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що всупереч наведеним вимогам, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не доведено правомірності внесення змін до автоматизованої системи «Система автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» стосовно відомостей щодо задекларованих позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ.
Таким чином, підсумки перевірки позивача неправомірно відображені в автоматизованій системі співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні, а відтак, із урахуванням вимог ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №7 визначено, що судове рішення - це акт правосуддя, ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права і згідно з конституційними засадами та принципами адміністративного судочинства є обов'язковим до виконання на всій території України. Зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам статей 163, 165, 183-3, 183-4, 206, 207, 231, 232 КАС України. Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності. Крім цього, суди повинні враховувати, що рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення для вирішення справи. З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне викласти позовні вимоги у стислій редакції, яка не змінює їх правового змісту.
Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 160-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Львівській області щодо коригування у внутрішніх електронних базах податкового кредиту та податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Друк» на підставі акта перевірки №452/359/13-07-22-01-10/39168974 від 14.10.2014 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Львівській області відновити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, задекларованих Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Друк» (код ЄДРПОУ 39168974) у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період липень 2014 року, серпень 2014 року, коригування яких здійснено на підставі акта перевірки від 14.10.2014 року №452/359/13-07-22-01-10/39168974.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Львівській області вилучити з автоматизованої системи «Система автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Друк» (код ЄДРПОУ 39168974), оформленої актом перевірки від 14.10.2014 року №452/359/13-07-22-01-10/39168974.
Присудити із Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Друк» (пр. Чорновола, 67-Г, м. Львів, 79020, код ЄДРПОУ 39168974) судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.02.2015 року.
Суддя Клименко О.М.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2015 |
Оприлюднено | 18.02.2015 |
Номер документу | 42726913 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Каралюс Володимир Маріянович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Клименко Оксана Миколаївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Клименко Оксана Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні