Рішення

від 10.02.2015 по справі 904/7201/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.02.15р. Справа № 904/7201/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТА-К", м.Сімферополь

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК",

м. Дніпропетровськ

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці Відповідача - Національний банк України, м. Київ, в особі Управління Національного банку України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про зобов'язання виконати умови договору

Головуючий колегії Кеся Н.Б.

Суддя Юзіков С.Г.

Суддя Кармазіна Л.П.

При секретарі судового засідання Хавіна О.С.

Представники:

Від Позивача: представник не з'явився

Від Відповідача: представник Стрельченко Я.С., довіреність № 8166-К-Н-О від 16.10.14 р.

Третя особа: представник Карташов О.В., довіреність № б/н від 24.05.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТА-К" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі-Відповідач), Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці Відповідача Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Дніпропетровській області і просить господарський суд зобов'язати ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" здійснити виконання платіжного доручення Позивача від 08.05.2014р. на перерахування коштів в сумі 176000 доларів США ПАТ "Укрексімбанк" для погашення заборгованості по кредитному договору та стягнути з Відповідача на свою користь суму судового збору -1218,00 грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги фактом невиконання Відповідачем у травні 2014р. зобов'язань щодо банківського обслуговування валютного рахунку Позивача, а саме не виконано платіжне доручення Позивача від 08.05.2014р. на перерахування коштів в сумі 176000 доларів США на рахунок ПАТ "Укрексімбанк" для погашення заборгованості по кредитному договору, чим порушено договірні умови щодо банківського обслуговування, загальні норми законодавства України щодо діяльності банків, виконання зобов'язань та спеціальні норми щодо порядку, часу та інших елементів виконання доручень клієнта, а саме: ст.ст. 526, 1068, 1074 ЦК України, ст. 193 ГК України, п.8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи на переказ коштів в Україні".

В підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач надав до позову:

копії заяв про приєднання до умов і правил надання банківських послуг і відкриття рахунків від 17.10.2013р.;

копію листа вих.№28 від 08.05.2014р. з копією платіжного доручення від 08.05.2014р.;

копію експрес-накладної №10016117119;

копії листів вих.№26 та №31;

копії виписок (звітів) банку від 07.03.2014р. та 05.03.2014р.

Відповідач позов не визнав, позовні вимоги вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відокремлений підрозділ ПАТ КБ "Приватбанк" на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя не мав правових підстав та можливості здійснювати банківську діяльність після окупації Автономної республіки Крим та міста Севастополя Російською Федерацією. Крім того, окупаційна влада ще з травня 2014 року фактично здійснила конфіскацію частини майнового комплексу ПАТ КБ "Приватбанк", що використовувався у банківській діяльності відокремленого структурного підрозділу - філії "Кримське РУ ПАТ КБ "Приватбанк". Також були арештовані права за зобов'язаннями банку, у тому числі і права вимоги, і борги за всіма зобов'язаннями.

До відзиву на позов Відповідач подав виписку по рахунку №29030054914457 (а.с. 27).

10.11.2014р. Позивач подав заперечення на відзив Відповідача на позовну заяву (а.с. 43-44), в яких зазначив про те, що:

твердження про те, що "позивач уклав договір про відкриття банківського рахунку та здійснення розрахунково-касового обслуговування з Кримською філією ПАТ КБ "Приватбанк" не відповідає дійсності, оскільки заяву оформлено лише про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 17.10.2013р.;

статтею 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що на територію Криму поширюється дія Конституції та законів України, а відповідно до ст.9 цього Закону будь-який акт (документ, рішення), виданий органами або особами, створеними, обраними чи призначеними порядку, не передбаченому законодавством України, є недійсним і не породжує правових наслідків. З цієї причини посилання відповідача на діяльність Автономної некомерційної організації "Фонд захисту вкладників" (далі-АНО "ФЗВ"), створеного відповідно до законодавства Російської Федерації, не звільняє відповідача від невиконання зобов'язань перед позивачем. Крім того, функція АНО "ФЗВ" - захист інтересів фізичних осіб - вкладників банків, а не юридичних осіб, що уклали з банками договори на відкриття та обслуговування поточних рахунків;

постанова НБУ №260 від 06.05.2014р., на яку посилається відповідач, зобов'язала банки України припинити діяльність їх відокремлених підрозділів на території Криму і забезпечити їх закриття на протязі місяця. Згідно з вищевказаним Законом України ліквідація відокремлених підрозділів повинна була здійснюватись в порядку, встановленому законодавством України про банківську діяльність, а саме: з обов'язковим сповіщенням клієнтів про рахунки, на які перенесені їх кошти, з метою недопущення порушення права - клієнта на розпорядження цими коштами. Такі кроки були здійснені іншими банками України, однак відповідач 28.05.2014р. на своєму офіційному сайті сповістив клієнтів Криму лише про те, що їх "кошти тимчасово перенесені на балансовий рахунок 2903 (кошти клієнтів банку за недіючими рахунками"). Кошти заблоковані до цього часу. Самовільне блокування банком коштів клієнтів, що привело до соціального невдоволення і протестів жителів Криму, спровокувало прийняття Центральним банком Російської Федерації рішення №РН-33/1 від 21.04.2014р. про припинення діяльності ПАТ КБ "Приватбанк" на території Криму. Однак і це рішення не "унеможливило" налагодження обслуговування кримських клієнтів на території материкової України;

майновий комплекс ПАТ КБ "Приватбанк" переданий в довірче управління АНО "ФЗВ" рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя від 21.04.2014р., не включає кошти клієнтів на поточних рахунках, які перенесені банком на балансовий рахунок 2903;

відповідач в судовому засіданні підтвердив наявність коштів на рахунку позивача №29030054914457 в сумі, вказаній в позовній заяві. Таким чином Позивач вважає, що ПАТ КБ "Приватбанк" є належним відповідачем по справі, а наведені в його відзиві обставини ніяким чином не спростовують це твердження.

На виконання вимог ухвали суду від 18.11.2014р. Позивач подав докази направлення на адресу Третьої особи копії позовних матеріалів (а.с. 50).

01.12.2014р. Відповідач подав доповнення до відзиву (а.с. 52-53), зазначивши наступне:

Правлінням Національного банку України було прийнято постанову від 03.11.2014 року № 699 "Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони "Крим" (а.с. 54-57). Відповідно до статей 7, 25, 30, 44, 45, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 9, 12 Закону України від "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" (далі -Закон), розділів II та III Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та вимог постанови Правління Національного банку України від 06.05.2014 року №260 "Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя" пунктом 6 цієї Постанови, Правління Національного банку України банкам України постановило зупинити здійснення операцій за відкритими до набрання чинності Законом рахунками юридичних осіб, місце знаходження яких на території ВЕЗ "Крим". Крім того, заочним рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя Республіки Крим від 16.09.2014 року зобов'язано ПАТ КБ "ПриватБанк" в особі Кримського регіонального правління припинити протиправні дії (бездіяльність), які проявляються у невиконанні зобов'язань, які випливають з укладених договорів банківського вкладу та договорів банківського рахунку на суму 10925222445,85 рублів (а.с. 58-60). Також вищезазначені факти підтверджуються у ЗМІ на сайті http://news.allcrimea.net/news/2014/11/19/smi-simferopolskii-sud-obyazal-privatbank-vyplatit-vkladcgikam-11-mlrd-25755/ (а.с. 62-63). На підставі вищевикладеного ПАТ КБ "ПриватБанк" наголошує на тому, що позивач не довів відсутність вимоги позивача до державних та недержавних установ Російської Федерації за аналогічними підставами та те, що його позовні вимоги не входять до складу загальної суми, визначеної заочним рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя Республіки Крим від 16.09.2014 року.

До доповнень до відзиву на позов Відповідач надав (а.с. 54-63):

текст постанови НБУ № 699 від 03.11.2014 року;

копію заочного рішення Центрального районного суду м.Сімферополя Республіки Крим від 16.09.2014 року;

копію постанови від 24.10.2014 року Управління за виконанням особливо важливих виконавчих проваджень УВОВВП ФССП Росії;

роздруківку з сайту Новини Криму.

Представник Третьої особи 02.12.2014р. подав письмові пояснення (а.с. 64-68), в яких просить суд:

приєднати письмові пояснення на підставі ст.ст. 22, 27 ГПК України до матеріалів справи;

винести ухвалу, якою замінити третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача з Управління Національного банку України в Дніпропетровській області на Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Дніпропетровській області;

врахувати позицію Третьої особи при прийнятті рішення.

В поясненнях Третя особа зазначила про те, що відповідно до Закону України №2346-ІП "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон №2346-ІІІ) загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, відносини у сфері переказу коштів регулюються зокрема законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правовими актами Національного банку України з питань переказу коштів. Статтею 5 Закону №2346-ІП передбачено, що відносини між суб'єктами переказу коштів регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України. Положенням про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 встановлено загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті, їх виконання уповноваженими банками, а також порядку зарахування цих коштів. У зв'язку з окупацією Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим, Верховною Радою України 15.04.2014 було ухвалено Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій Території України", стаття 1 якого визначає що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. На виконання вищевказаного Закону та ряду інших законів і нормативно-правових актів, Правлінням Національного банку України 06.05.2014 було прийнято Постанову №260 "Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим" (далі-Постанова № 260). Відповідно до пункту 5 Постанови №260, банки зобов'язані припинити діяльність своїх відокремлених підрозділів, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією Постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів. На виконання вказаної Постанови, ПАТ "Укрексімбанк" з 07.05.2014 припинив діяльність Філії АТ "Укрексімбанк" в Автономній Республіці Крим (м. Сімферополь, вул. Набережна імені 60-річчя СРСР, буд. 28) та рішенням Наглядової Ради від 13.05.2014 закрив цей відокремлений підрозділ. 27 вересня 2014 року вступив в силу Закон України №1636-VII "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон № 1636-VII). Статтею 9 Закону № 1636-УН визначено дію валютного та платіжних режимів у меж ах вільної економічної зони "Крим". На виконання вищевказаного Закону, Правлінням Національного банку України 03.11.2014 було прийнято Постанову №699 "Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони "Крим" (далі-Постанова №699). Згідно пункту 1 Постанови № 699 особи, місцезнаходження яких зареєстроване на території вільної економічної зони "Крим", прирівнюються до нерезидента. Договори, укладені суб'єктами Криму із суб'єктами з місцезнаходженням на іншій території України, є документами, що використовуються замість зовнішньоекономічних договорів (контрактів) під час застосування нормативно-правових актів Національного банку України. Також, відповідно до пункту 6 Постанови №699 банкам України зобов'язано зупинити здійснення операцій за відкритими до набрання чинності Законом №1636-VIIІ рахунками юридичних осіб, місцезнаходження яких на території вільної економічної зони "Крим", та вжити заходів щодо закриття таких рахунків. Враховуючи вищезазначене, зміна статусу резидентності особи, вимагає закриття нею поточних рахунків в національній та іноземних валютах, які були раніше відкриті їй як резиденту, та відкриття нею нових рахунків як нерезиденту, у порядку передбаченому Законом № 2346-ІП та Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492. Залишок коштів з рахунку особи - резидента перераховується на рахунок цієї особи, відкритий як нерезиденту. Вказані дії передбачають обов'язкове надання цією особою відповідних заяв до банку, оскільки банк не може здійснити їх самостійно. Подальше обслуговування банками поточних рахунків осіб - нерезидентів, здійснюється відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Разом з тим, Третя особа вважає що позовні вимоги про зобов'язання ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" здійснитивиконання платіжного доручення Позивача від 08.05.2014 на перерахування коштів в сумі 176000,00 доларів США ПАТ "Укрексімбанк" для погашення заборгованості по кредитному договору - не підлягають задоволенню, оскільки загальний порядок здійснення переказу коштів в Україні, а також відповідальність суб'єктів переказу регулюються Законом № 2346-Ш. Порядок виконання банками документів на переказ коштів в іноземних валютах визначено Положенням №216. Вимоги до оформлення документів при проведенні переказу коштів, встановлено статтею 17 Закону № 2346-ІП та главою 2 Положення № 216. Відповідно до пункту 2.1 глави 2 Положення №216, у разі здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті з рахунку, платником оформляється та подається до уповноваженого банку платіжне доручення в іноземній валюті. Таке платіжне доручення оформляється платником за довільною формою, проте має обов'я зково містити передбачені цим пунктом певні реквізити. Одним з обов'язкових реквізитів платіжного доручення - є реквізит "Призначення платежу". Цей реквізит заповнюється платником таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті. Уповноважений банк зокрема має перевірити відповідність заповнення реквізитів платіжного доручення в іноземній валюті вимогам глави 2 Положення № 216 (п.3.6. глави 3 Положення № 216). Банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 Закону № 2346-Ш (п.32.2 ст. 32 Закону № 2346-Ш). Згідно з пунктом 22.6 статті 22 Закону №2346-ІП, обслуговуючий платника банк зобов'язаний перевірити повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника. Уповноважений банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення платника в іноземній валюті, якщо операція, яку проводить платник, не відповідає вимогам валютного законодавства (п.3.6 глави 3 Положення № 216). Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Платник має відшкодувати банку або іншій установі - учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації (п.33.2 ст.33 Закону № 2346-ІН). З наданих до позовної заяви документів вбачається, що Позивачем 08.05.2014 року складено та подано до Відповідача платіжне доручення в іноземній валюті №1, на перерахування 176000,00 доларів США, яке залишено Відповідачем без виконання. У зазначеному платіжному дорученні виявлено що Позивачем не заповнено такий обов'язковий реквізит як "Призначення платежу", що у свою чергу не дало Відповідачу можливості встановити суть операції, щодо якої здійснювався цей переказ, а отже операція не відповідала вимогам валютного законодавства. Крім того, на даний час, банку бенефіціара (одержувача платежу) за зазначеною у Платіжному дорученні адресі не існує, а отже є невідповідність вказаної у Платіжному дорученні інформації. На підставі викладеного, та беручи до уваги вимоги пункту 6 Постанови №699, Третя особа вважає, що Відповідач не має права виконувати платіжне доручення в іноземній валюті №1, на перерахування 176000,00 доларів США, оскільки здійснення такої операції суперечитиме чинному законодавству України.

До письмових пояснень Третя особа подала (а.с. 69-104):

текст Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216;

текст Постанови Правління Національного банку України від 06.05.2014 №260 "Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим";

текст Постанови Правління Національного банку України від 03.11.2014 №699 "Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони "Крим"; копія електронного повідомлення Національного банку України від 27.05.2014 № 18-311/26311;

копію Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 01.02.2010 №36;

копію довіреності.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014р. залучено до розгляду справи в якості Третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці Відповідача Управління Національного банку України в Дніпропетровській області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2014р. замінено Третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Управління Національного банку України в Дніпропетровській області на Третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Дніпропетровській області.

04.12.2014р. Третя особа подала письмові пояснення щодо поставленого в попередньому судовому засіданні судом питання: чи зобов'язаний банк попереджати клієнтів про закриття своїх відокремлених підрозділів? (а.с. 110-111), зазначивши, що відповідно до пункту 4.3 глави 4 розділу VII Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.09.2011 №306 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1203/19941 від 18.10.2011), банк зобов'язаний інформувати клієнтів філії/відділення про припинення діяльності філії/відділення із зазначенням місця переведення вкладів та рахунків, контактних телефонів, за якими можна отримати всю необхідну інформацію та роз'яснення.

21.01.2015р. Третя особа подала клопотання про долучення до справи тексту постанови Правління Національного банку України від 16.12.2014 року №810 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 03.11. 2014 року № 699".

30.01.2015р. Третя особа подала пояснення щодо поставленого в попередньому судовому засіданні судом питання, зокрема, пояснити порядок (механізм) перерахування коштів в іноземній валюті між банком, який обслуговує платника, та банком отримувача. З цього приводу Третя особа зазначила, що порядок виконання банком платіжного доручення в іноземній валюті та порядок зарахування коштів в іноземній валюті на рахунки банку та отримувачів коштів (бенефіціарів) встановлено розділами 3 та 4 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (далі - Положення) (а.с. 69-81). Згідно з пунктом 4.1 розділу 4 Положення, банк отримувача зараховує кошти в іноземній валюті на рахунки банку та бенефіціарів на підставі отриманих повідомлень, у яких, для бенефіціарів - юридичних осіб, обов'язково мають бути зазначені найменування, номер рахунку бенефіціара і призначення платежу. Відповідно до пункту 1.2 розділу 1 Положення, повідомлення - це повідомлення про переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, яке надсилається/приймається банкам-кореспондентам/від банків-кореспондентів або банками/від банків, що беруть участь у переказі коштів в іноземній валюті або банківських металів. Пунктом 4.3 розділу 4 Положення передбачена можливість надсилання банком платника до банку отримувача повідомлення про переказ коштів в іноземній валюті в якому не заповнено реквізит "Призначення платежу", а також визначено дії банку отримувача у разі отримання такого повідомлення. Проте, виходячи з аналізу вищевказаного пункту можна дійти висновку, що передбачені у цьому пункті дії стосуються виключно випадків, коли платником коштів є нерезидент. Оскільки Позивач на час подання до Відповідача (банку платника) платіжного доручення на переказ коштів в іноземній валюті не мав статусу нерезидента, відповідно у Відповідача не було підстав керуватися цим пунктом, а отже створювати і направляти повідомлення до банку отримувача. А тому, на стадії отримання від Позивача платіжного доручення в іноземній валюті Відповідач зобов'язаний був перевірити відповідність заповнення реквізитів платіжного доручення вимогам глави 2 Положення, і у разі виявлення невідповідності заповнення реквізитів платіжного доручення встановленим вимогам, відмовитися від виконання такого платіжного доручення, та згідно розділу 3 Положення повернути її Позивачу, з зазначенням причини її повернення та посиланням на відповідну статтю закону. Таким чином, оскільки у поданому до Відповідача платіжному дорученні в іноземній валюті Позивачем не було заповнено обов'язковий реквізит "Призначення платежу", що в свою чергу не дало Відповідачу встановити повну інформацію про платіж, а отже здійснити валютний контроль за правомірністю переказу іноземної валюти з рахунку платника, та беручи до уваги, що така фінансова операція відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" підлягає фінансовому моніторингу, Відповідач, згідно з пунктом 3.8 Положення, мав повне право відмовитися від виконання такого платіжного доручення, повідомивши про це Позивача у встановленому порядку.

Під час судового засідання Відповідач подав додаткові пояснення до відзиву (а.с. 133-135), зазначивши про те, що позовна заява обґрунтована посиланням на те, що Позивач 08.05.2014р. направляв на адресу ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" платіжне доручення для перерахування грошових коштів в сумі 176000 доларів США на рахунок ПАТ "Укрексімбанк". Також в позовній заяві зазначено, що станом на 10.09.2014р. доручення Відповідачем не виконано, про причини невиконання позивача не повідомлено. Однак такі твердження не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог ТОВ "Нафта-К" до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з наступних підстав. У зв'язку з окупацією Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим, Верховною радою України 15.04.2014р було ухвалено Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", стаття 1 якого визначає, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюються дія Конституції та законів України. На виконання вищевказаного Закону та ряду інших законів і нормативно-правових актів, Правлінням НБУ 06.05.2014р було прийнято Постанову №260 "Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим" (далі-постанова №260). Відповідно до пункту 5 Постанови №260 банки зобов'язані припинити діяльність своїх відокремлених підрозділів, розташованих на території Автономної республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цієї Постанови забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів. На виконання вказаної Постанови ПАТ "Укрексімбанк" (бенефіціар (банк-отримувач) згідно платіжного доручення Позивача), з 07.05.2014р припинив діяльність Філії АТ "Укрексімбанк" в Автономній Республіці Крим (м. Сімферополь, вул. Набережна імені 60-річчя СРСР, буд. 28) та рішенням Наглядової Ради від 13.05.2014р закрив цей відокремлений підрозділ (згідно з інформацією Правління НБУ, наданої в письмовому відзиві на позовну заяву від 02.12.2014р). Таким чином, на дату 08.05.2014 (зазначена в платіжному дорученні), банку бенефіціара (одержувача платежу) за зазначеною у Платіжному доручення адресі не існувало, а отже є невідповідність вказаної у Платіжному дорученні інформації. Разом з цим, в Платіжному дорученні Позивача від 08.05.2014 на перерахування коштів в сумі 176000,00 доларів США ПАТ "Укрексімбанк" виявлено, що Позивачем не заповнено такий обов'язковий реквізит як "Призначення платежу", що у свою чергу не дає можливості ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" встановити суть операції, щодо якої здійснювався цей переказ, а отже операція не відповідала вимогам валютного законодавства. Таким чином, беручи до уваги вимогу п.6 Постанови №699, Відповідач вважає, що ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" не має права виконувати Платіжне доручення в іноземній валюті на перерахування грошових коштів в сумі 176000,00 доларів США, оскільки здійснення такої інформації суперечуватиме чинному законодавству України. До того ж, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" не мав можливості надати відповідь на лист Позивача за №28 від 08.09.2014 та зазначити причини невиконання платіжного доручення на перерахування грошових коштів в сумі 176000,00 доларів США, оскільки Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" (далі-УДППЗ "Укрпошта") на своєму офіційному сайті http://ukrposhta.ua повідомило, що починаючи з 27.03.2014р. внутрішня пошта Кримським республіканським підприємством поштового зв'язку не приймається та повертається у зворотньому напрямку (а.с. 136, 137).

Ухвалою суду від 02.12.2014р. по справі призначено колегіальний розгляд справи.

Судовою колегією у складі головуючого Кеся Н.Б., суддів Юзіков С.Г. та Кармазіна Л.П. ухвалою суду від 08.12.2014 року справу прийнято до провадження, розгляд справи почався заново.

Позивач в судове засідання, призначене на 09.02.15р., не з'явився, про дату, місце та час проведення судового засідання Позивача було повідомлений телефонограмою (а.с. 129), яка відповідно до 3.9.1-1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" належним підтвердженням повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи може вважатися телефонограма суду з відміткою про її прийняття посадовою (службовою) особою сторони.

У зв'язку з тим, що судом вжито достатніх заходів для сповіщення Позивача про слухання справи, наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Позивача.

В судовому засіданні 09.02.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та враховуючи надані представників учасників судового процесу пояснень, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАФТА-К" та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" укладено правочин на надання банківських послуг банком, про що свідчить заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг №б/н від 17.10.2013 року (далі-Заява).

Правила надання банківських послуг розміщені у мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, і є публічною офертою, що містить умови та правила надання послуг банком його партнерами, до якої приєднується клієнт підписуючи заяву у відділенні банку.

У розділі 1 (відкриття рахунку) поданої до банку відповідачем заяви визначено: "підписавши цю заяву, погоджуюсь із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за Розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua, http://сlient-bank.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають договір банківського обслуговування".

Так, відповідно до умов цього правочину ТОВ "НАФТА-К" було відкрито поточні рахунки №26008054911954 (UAN), №26007054914457 (USD), №26008054917710 (EUR) (а.с.9).

Фактично послуги з банківського обслуговування надавалися Відповідачем в особі його структурного підрозділу за місцем розташування Позивача у м.Сімферополь.

У зв'язку з окупацією Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим Верховна Рада України 15.04.2014 прийняла Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Стаття 1 цього Закону визначає, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Статтею 4 зазначеного Закону передбачено, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

На підставі п.7 Прикінцевих та перехідних положень даного Закону Правлінням Національного банку України 06.05.2014 було прийнято Постанову №260 "Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим" (далі-Постанова № 260).

Відповідно до пункту 5 Постанови №260 банки зобов'язані припинити діяльність своїх відокремлених підрозділів, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією Постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів.

На виконання вказаної Постанови Відповідач припинив роботу своєго структурного підрозділу на території Автономної Республіки Крим.

Згідно з випискою по рахунку №29030054914457 (а.с. 27), наданою Відповідачем, станом на 03.10.2014року на цьому рахунку знаходиться на обліку сума 203846,66доларів США, що знаходились на поточному валютному (USD) рахунку Позивача і належать йому за правом власності.

Позивач направив на адресу юридичної особи Відповідача за експрес-накладною №10016117119 платіжне доручення від 08.05.2014р. на перерахування грошових коштів в сумі 176000 доларів США на рахунок ПАТ "Укрексімбанк". Платіжне доручення одержано представником Відповідача Рибцовою 12.05.2014р. (а.с. 10-12).

Станом на 10.09.2014р. та на момент розгляду справи в суді зазначене платіжне доручення Відповідачем не виконано, причини невиконання Позивачу не відомі.

З урахуванням вказаних обставин судова колегія керується наступним.

Правовідносини між сторонами пов'язані з банківським обслуговуванням, що врегульовано положеннями глави 72 „Банківський рахунок" Цивільного Кодекса України, Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Законом України „Про банки і банківську діяльність", нормативно-правовими актами Національного банку України та іншими актами чинного законодавства, що пов'язані зі здійсненням банківської діяльності.

Частинами 1-3 статті 1066 ЦК України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1074 ЦК України в редакції, що діяла на момент спірних обставин, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Пунктом 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Порядок виконання операцій із застосуванням платіжних інструментів, у тому числі обмеження щодо цих операцій, визначаються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України (п.13.1 ст.13 даного Закону).

Банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону (п.32.3 ст.32 даного Закону).

Форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов'язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України п.17.1 ст.17 Закону).

Положенням про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, встановлено загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті, їх виконання уповноваженими банками, а також порядку зарахування цих коштів.

Відповідно до п.2.1 цього Положення платник для здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів з рахунку подає до уповноваженого банку платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах за довільною формою, яке обов'язково має містити реквізити, до яких належить призначення платежу (заповнюється відповідно до вимог пункту 2.2).

Платник заповнює реквізит "Призначення платежу" в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів (п.2.2 Положення).

Матеріали справи свідчать про те, що у поданому до Відповідача платіжному дорученні в іноземній валюті Позивачем не було заповнено обов'язковий реквізит "Призначення платежу".

Уповноважений банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення платника в іноземній валюті, якщо операція, яку проводить платник, не відповідає вимогам валютного законодавства (п.3.6 гл. 3 Положення ).

У разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення (п.22 . 7 ст. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про зобов'язання ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" здійснити виконання платіжного доручення Позивача від 08.05.2014р. на перерахування коштів в сумі 176000 доларів США ПАТ "Укрексімбанк" не підлягають задоволенню, оскільки зазначене платіжне доручення не відповідає вимогам Національного банку України щодо переказу коштів в іноземній валюті.

В той же час, враховуючи те, що Відповідач не надав доказів вжиття заходів щодо повернення Позивачеві спірного платіжного доручення з вказанням причини відмови його невиконання або будь-яких доказів, які б свідчили про сповіщення Відповідача про причини такої відмови, тобто не довів, що спір виник не з його вини, а також враховуючи труднощі поштового зв'язку через геополітичні обставини, що склалися на території Автономної Республіки Крим, судова колегія на підставі ч.2 ст.49 ГПК України покладає судові витрати на сторін порівну.

Керуючись ст. ст. 4, 27, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТА-К" (295026, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Київська, 31, код ЄДРПОУ 24497672) 609,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Головуючий колегії Суддя Суддя Н.Б. Кеся С.Г. Юзіков Л.П.Кармазіна Повне рішення складено-14.02.15р.