Рішення

від 17.02.2015 по справі 542/1907/14-ц

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року Справа № 542/1907/14-ц

2/542/127/15

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі : головуючого судді - Івка В.М.,

при секретарі - Зимівець Ю.А.

з участю - позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Панасенко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Нові Санжари, вул. Леніна, 32, Полтавської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1, до ТОВ «Агрофірма «Аршиця» Новосанжарського району, третя особа - ОСОБА_4, про припинення договору оренди земельної ділянки та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

встановив :

Позивачка прохає :

- визнати припиненим договір оренди земельної ділянки площею 4,13 га., укладений між ТОВ «Аршиця» та ОСОБА_5, який зареєстрований у Новосанжарському ВО ПРФ «ЦДЗК» 28.08.2007 року за реєстрованим №040754500030;

· витребувати та повернути із чужого незаконного володіння ТОВ «Аршиця», ідентифікаційний код 34572475, юридична адреса - Полтавська область, Новосанжарський район, с. Мала Перещенпина, вул. Леніна, 2а, йому ОСОБА_1, адреса - АДРЕСА_1, як належному власнику, земельну ділянку з кадастровим №5323483400:00:004:2123.

В судовому засіданні позивач, його представник позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача проти позову заперечує зокрема із тих підстав, що:

- ті обставини, на які посилається позивач, стосуються земельних часток (паїв), право, на які посвідчується сертифікатом, а не державним актом;

· в свій час спадкодавець ОСОБА_5 уже реалізував своє право на отримання Державного акта на землю,тож в оренду ним уже передавалася земельна ділянка виділена йому в натурі , а тому вважає що предмет оренди не змінився , а відбувся перехід права власності до спадкоємців;

· згідно чинного законодавства , перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для його зміни чи розірвання;

· також вважає що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду, так як земельну ділянку позивач успадкував 9 липня 2010 року , а до суду звернувся 19 грудня 2014 року , тобто з пропуском трирічного строку позовної давності, визначеної ст. 257 ЦК України.

Третя особа в судове засідання не з'явилася будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи , суд приходить до висновку про відмову в позові з наступних підстав.

Судом встановлено що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, яке складається з приватизованої земельної ділянки площею 4.13 га ,яка знаходиться на території Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії II- ПЛ № 001103 від 31.10.2003 року.

За життя ОСОБА_5 уклав із ТОВ Агрофірма «Аршиця» - договір оренди землі,зареєстрований у Новосанжарському ВО ПРФ ЦДЗК 28.08.2007 року за № 040754700050 терміном на 10 років , про що зазначено в п. 3.1 договору.

Спадкоємцями за заповітом померлого ОСОБА_6 є ОСОБА_1,- позивач у справі, та ОСОБА_4 - третя особа, які 09.07.2010 року отримали в Новосанжарській райдержнотконторі свідоцтво про право власності на ? частину за кожним, спадкової земельної ділянки, площею 4.13 га, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 та яка була передана ним в оренду ТОВ «Агрофірма Аршиця», згідно зазначеному вище договору оренди землі.

В подальшому позивач та третя особа виготовили державні акти на зазначену земельну ділянку зі збереження її цільового призначення, розміром 2, 0650 га. за кожним.

Третя особа ОСОБА_4 уклав з відповідачем договір оренди належної йому земельної ділянки , а позивач ОСОБА_1, в свою чергу, вирішив займатися обробкою належної йому частини спадкової ділянки самостійно, і 15.01.2013 року звернувся до відповідача з письмовою заявою про розірвання договору оренди землі, укладеного 28.08.2007 року із ОСОБА_6, на що отримав відмову та звернувся до суду з відповідною позовною заявою.

Як визначено ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Спірні відносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про оренду землі»

Підстави за яких можливе припинення договору оренди землі, викладено у статті 31 цього Закону.

За відсутності конкретних підстав , позивач посилається на ті положення статті згідно яких, договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом, і вважає що, таким законом зокрема є ст. 182 ЦК України відповідно доякої, з моменту державної реєстрації позивач ОСОБА_1 і набув право власності на належне йому майно та отримав можливість користуватися ним на свій розсуд.

Однак, дані твердження позивача суд знаходить безпідставними.

Як визначено ст.32 ч .4 Закону України «Про оренду землі», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи , а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Як убачається з матеріалів справи, і зазначено вище, до позивача в порядку спадкуванні всіх прав та обов'язків, що належали спадкодавцеві ОСОБА_6, згідно ст. 1218 ЦК України, перейшли і права та обов'язки, визначених договором про оренду землі, укладеного спадкодавцем з ТОВ «Агрофірма «Аршиця» 28.08.2007 року терміном на 10 років.

Дані відносини регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», в якому,серед інших підстав, не передбачене розірванням договору оренди земельної ділянки лише із зміною власника земельної ділянки.

Відповідні положення щодо цього викладені також у п. 12.8 договору оренди землі.

Таким чином, суд вважає, що відсутні законні підстави для припинення договору оренди землі, за тих підстав, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Крім того, суд зазначає також, що є обґрунтованими заперечення відповідача проти позову і з підстав пропуску позивачем строків позовної давності.

Так, визначена статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ч. 1 цього ж Кодексу, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як слідує з матеріалів справи, позивач успадкував частину спірної ділянки, яка належала спадкодавцю ОСОБА_5, отримавши 09.07.2010 року відповідне свідоцтво про право на спадщину за заповітом в Новосанжарській райдержнотконторі.

Саме з цього часу слід обраховувати початок перебігу строку позовної давності, оскільки, суд вважає, що проживаючи в одному селі зі спадкодавцем та спілкуючись із ним, іншими односельцями,позивач не міг не знати що земельна ділянка знаходиться в оренді у відповідача.

Більш того, відповідач є чи не єдиним орендарем землі на території Малоперещепинської сільської ради, про що свідчить зокрема надана ним відомість з видачі орендної плати,де вказано більше трьохсот орендодавців

Як убачається з матеріалів справи, до суду позивач звернувся 10.12.2014 року, тобто після сплину визначеного законом трирічного терміну, з клопотанням про поновлення строків позовної давності не звертався, так як не вважає їх пропущеними, оскільки обраховує їх з часу отримання Державного акту на право власності на земельну ділянку, тобто з грудня 2012 року, що суд вважає помилковим.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 31, 32 Закону України «Про оренду землі», суд -

вирішив :

В позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Новосанжарський районний суд.

Суддя(підпис)

З оригіналом вірно:

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області В.М.Івко