Постанова

від 27.07.2009 по справі 32/215-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/215-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2009 року                                    Справа №  32/215-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Павловського П.П.  

суддів   Чус О.В. (доповідач), Швеця В.В.,

при секретарі судового засідання  Резниченко С.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача:  Бутенко О.О. представник, довіреність №б/н  від 01.04.09;

від відповідача:  Лозовий О.А. представник, довіреність №01-д/5  від 10.01.08;

від третьої особи - 1:  Сидорова М.С. нач.юр.відділу, довіреність №4/11-8  від 12.01.09;

від третьої особи - 2:  Чеклец М.М. представник, довіреність №2062/0/2-08  від 23.12.08;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  міської клінічної лікарні №7 м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.09р.у справі №  32/215-08

за позовом  міської клінічної лікарні №7, м. Дніпропетровськ

до  обласного комунального підприємства „Фармація”, м. Дніпропетровськ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору: Дніпропетровська міська рада, м. Дніпропетровськ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору: Дніпропетровська обласна рада, м. Дніпропетровськ

про визнання права господарського відання

ВСТАНОВИВ:

          В грудні 2008 р. міська клінічна лікарня №7, м. Дніпропетровськ звернулась в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до обласного комунального підприємства „Фармація”, м. Дніпропетровськ третя особа-1, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору: Дніпропетровська міська рада, м. Дніпропетровськ третя особа-2, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору: Дніпропетровська обласна рада, м. Дніпропетровськ про визнання права господарського відання

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2009р. у справі № 32/215-08 (суддя –Васильєв О.Ю.) в задоволенні позовних вимог  Міської клінічної лікарні № 7 відмовлено в повному обсязі.

При винесені оскаржуваного рішення господарський суд виходив з того, що позивач помилково вважає що будівля поліклініки № 3 відноситься до комунальної форми власності, у зв'язку з чим позивач вбачає порушення його права господарського відання та користування будівлею.

          Не погодившись з зазначеним рішенням, міська клінічна лікарня №7 м. Дніпропетровськ звернулась в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції від 10.03.2009р скасувати, вважає, його винесеним з  порушенням норм матеріального та процесуального права, недоведеністю обставин, які місцевий суд визнав встановленими та невідповідністю висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

              У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача  просить рішення господарського суду залишити без змін, так як, воно прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права,  у зв'язку з цим, апеляційну скаргу скаржника залишити без задоволення.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

          Як вбачається з матеріалів справи міська клінічна лікарня №7, м. Дніпропетровськ звернулась в господарський суд з позовом до відповідача - обласного комунального підприємства „Фармація”, м. Дніпропетровськ про визнання  права господарського відання на будівлю Поліклініки № 3  Міської клінічної лікарні № 7, за адресою: вул.. Амбулаторна, буд.. 1 м. Дніпропетровськ та зобов'язання відповідача повернути безпідставно займане ним приміщення аптеки № 13, загальною площею 106, 2 кв. м, шляхом їх звільнення до 28.12.07р.

          Згідно ч. 1 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання  є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (Уповноваженим органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених Кодексом та іншими законами.

          Відповідно до п. 1 ст. 137 Правом оперативного управління у Господарському кодексі України визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

          Господарським судом встановлено що відповідно до “Паспорту аптеки № 13”, будівля зазначеної  аптеки по вул.. Амбулаторній, 1 м. Дніпропетровська.ю відкрита в 1930 році.

          Відповідно до технічного паспорту, складеного станом на 11.04.71р. та “Відомості про будівлю (приміщення)” до складу приміщень поліклініки міської лікарні № 7 за адресою: вул.. Амбулаторна, буд.. 1 м. Дніпропетровськ, загальною площею 940, 3 кв.м.; входить приміщення (будівля) аптеки площею 61,5 кв.м.

          Господарським судом встановлено, що станом на 12.02.09р. реєстрація права власності на приміщення зазначеної аптеки не проводилось.

          Як на підставу своїх вимог позивач зазначає що відповідно до розділу 1 “Технічної характеристики житлового будинку (будування) Технічного паспорту (інвентаризаційний номер 2896 від 11.04.71 р.) балансоутримувачем в повному обсязі являється Міська клінічна лікарня № 7.

          Позивач помилково вважає, що будівля поліклініки № 3, клінічної лікарні № 7 відноситься до комунальної форми власності.

          Відповідно до постанов Верховної Ради УРСР від 8 грудня 1990 р. «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування»( 534-12 ), від 26 березня 1991 р. «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність»( 885-12 ) Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 311 від 5 листопада 1991 р. «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю», відповідно до змісту якої: розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами. Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів.

          Відповідно до прийнятої  вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 5 листопада 1991 р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської обласної ради народних депутатів прийняте рішення № 409 від 27.12.1991 р. «Про розмежування державного майна між власністю області і власністю районів, міст обласного підпорядкування та інших адміністративно-територіальних одиниць».

          Згідно п.1 рішення, затверджено перелік державного майна України ,яке передається з обласної власності до власності міст, районів обласного підпорядкування та інших адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), згідно з додатком.

          Відповідно ж до змісту цього додатку (переліку), з обласної власності до власності міст передані об'єкти охорони здоров'я та соціального забезпечення , крім майна обласного виробничого об'єднання «Фармація»м. Дніпропетровськ разом з підпорядкованими аптекарськими установами та підприємствами.

          Як вірно встановив господарський суд рішенням Дніпропетровської обласної ради від  11.01.2002 р. № 512-20 /XXIII  «Про інвентаризацію майна, яке належить до спільної власності територіальних громад області та ефективність його використання »затверджено перелік об'єктів, які належать до спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області згідно з додатком, серед яких під № 29 - ОКП «Фармація».

До того ж зазначені вище рішення виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів та Дніпропетровської області на сьогоднішній день не скасовані та в судовому порядку недійсними не визнані.

          Згідно ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          З урахуванням п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 р. № 311 позивач в якості доказу своїх тверджень, повинен був надати протокол або акт про передачу аптеки № 13 у власність територіальної громади міста Дніпропетровська, але ні в суд першої інстанції так і до апеляційного господарського суду відповідного підтвердження надано не було.

          Також позивач належним чином не навів матеріальних доказів, що оскаржили б законність вищезазначених рішень, спростували  б належність спірного приміщення аптеки № 13 до спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області.

          В апеляційній скарзі як на підставу своїх вимог та підтвердження належності спірного аптеки № 13  до комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська позивач посилається на рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.91р. № 46 “ Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів”, відповідно до якого затверджено перелік об'єктів комунальної власності міської ради народних депутатів, серед яких під № 4 зазначено і поліклініку в с Шевченко по вул. Амбулаторній, 1а міської лікарні № 7 ; та рішенню Дніпропетровської міської ради №16 від 09.06.1999 р.«Про формування і використання об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська », згідно з яким, до переліку об'єктів комунальної  власності територіальної громади міста включено і приміщення аптеки № 13 по вул.. Амбулаторній 1.

Однак з таким твердженням позивача колегія суддів не може погодитись, у зв'язку з невідповідністю рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.91р. № 46 затвердженої  раніше постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 5 листопада 1991 р., на підставі якої були прийняті наступні - рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів № 409 від 27.12.1991 р. «Про розмежування державного майна між власністю області і власністю районів, міст обласного підпорядкування та інших адміністративно-територіальних одиниць»та наступне - рішення Дніпропетровської обласної ради від  11.01.2002 р. № 512-20 /XXIII  «Про інвентаризацію майна, яке належить до спільної власності територіальних громад області та ефективність його використання », де були визначений перелік об'єктів, які належать до спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області.

Як вірно встановив господарський суд зазначене рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.91р. № 46 було винесено в супереч постанові Кабінету Міністрів України № 311 від 5 листопада 1991 р., а саме в частині, регламентуючої повноваження міської ради.

Рішення Дніпропетровської міської ради №16 від 09.06.1999 р.«Про формування і використання об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська », на яке також посилався позивач суд не приймає до уваги, оскільки воно прийнято на підставі попереднього рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від  27.11.91р.

На підставі наведеного, колегія суддів відмовляє в задоволенні вимог, викладених в апеляційній скарзі у зв'язку з  не наведенням позивачем обгрунтованих доказів на які він посилається як на підставу задоволення вимог.

У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновками, викладеними в рішенні господарського суду і не вбачає підстав для його скасування.

          За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а  рішення господарського суду Дніпропетровської області від  10.03.09 р.–без змін.

          Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу  України,  суд -

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу міської клінічної лікарні №7 м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.09р. - залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.09р. у справі №  32/215-08 –залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.          

Головуючий суддя                                                                П.П.Павловський

Суддя                                                                                       О.В.Чус

Суддя                                                                                        В.В.Швець