Постанова

від 27.07.2009 по справі 20/92-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/92-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2009 року                                                        Справа №  20/92-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Павловського П.П.

суддів   Чус О.В. (доповідач), Швеця В.В.,

при секретарі судового засідання  Резниченко С.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: Поруб А.Е., довіреність № б/н  від 03.04.07 р.;

від позивача: Шелест В.В., наказ № 6-К  від 03.06.08 р.

від відповідача: Данканич Е.І., довіреність № 52-16/35  від 23.03.09 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо –збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.09р. по справі № 20/92-09  

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю ”Торговий дім ЗКЕМ - КЛГ” м. Каховка, Херсонська область

до: відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо –збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг  

    про стягнення 627 595, 13 грн.

ВСТАНОВИВ:

В березні 2009 р. товариство з обмеженою відповідальністю ”Торговий дім ЗКЕМ - КЛГ” м. Каховка, Херсонська область звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо –збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг  про стягнення 627 595, 13 грн. заборгованість за договором поставки.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2009р. у справі № 20/92-09   (суддя –Пархоменко Н.В.) позовні вимоги задоволенні частково.

При винесені оскаржуваного рішення господарський суд виходив з того, що встановив наявність заборгованості відповідача перед позивачем, але позивачем не вірно було встановлено час виникнення заборгованості, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних витрат та 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до ст.. 652 Цивільного кодексу України –задоволенню не підлягають.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відкрите акціонерне товариство “Південний гірничо –збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг  звернулось в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, вважає, його прийнятим з порушенням норм матеріального права.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить в задоволенні апеляційних вимог відповідача відмовити, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи 02.09.2008 року між позивачем та   відповідачем був укладений  договір № 1839д .

Згідно умов цього договору  позивач зобов'язався передати у власність відповідачу товар  згідно додатків - специфікацій, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити товар.

Відповідно до умов договору позивач поставив відповідачу товар виробничо-технічного призначення на загальну суму 1748012,40грн.   що підтверджується видатковими накладними (а.с. 20,23,26)

Отримання товару підтверджується зазначеними накладними та  довіреностями на отримання товару копії яких знаходяться в матеріалах справи.

    Відповідно до пункту 5.2. договору   оплата товару здійснюється  шляхом перерахування грошових коштів протягом 5-ти банківських днів від дня виставлення рахунків фактур та  надання податкових накладних за фактично поставлений товар.

В матеріалах справи господарського суду зазначено, що відповідач здійснив оплату товару за двома  накладними : № РН-00000022 від  08.09.2008р., № РН-00000025 від  06.10.2008р. на суму  1165341,60 грн. що підтверджується банківськими виписками.

У зв'язку з чим позивач вбачає заборгованість по оплаті третьої партії товару  у розмірі  582670,80 грн. яка була отримана 21.10.2008 року.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень, посилається  на ті підстави, що позивач не надав рахунок на оплату і податкову накладну для оплати товару за накладною - № РН-00000026 від  21.10.2008р. на суму 582670,80 грн.

В матеріалах справи міститься претензія, адресована відповідачу з вимогою негайного погашення виниклої заборгованості від 27.01.09р. № 2701-01.

Також в матеріалах справи господарського суду  є лист, яким позивач повторно направляє відповідачу рахунки –фактур № РН-00000022 від  08.09.2008р. на суму 582670,80 грн., № РН-00000025 від  06.10.2008р. на суму 582670,80 грн., № РН-00000026 від  21.10.2008р. на суму 582670,80 грн. та просить негайно оплатити рахунок № РН-00000026 від  21.10.2008р.

Але докази направлення зазначених документів та докази їх отримання відповідачем –відсутні.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на ненадання позивачем рахунків –фактур за фактично поставлений товар, а оскільки відповідно до п.5.1 договору від 02.09.08р. оплата за фактично поставлений товар здійснюється протягом п'яти банківських днів з дня виставлення рахунків –фактур та податкових накладних, відповідач не вбачає настання та прострочення моменту виконання зобов'язання, у зв'язку з простроченням заявлення вимог на виконання самими кредитором (позивачем).

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів виходила з того, що відповідно до законодавства, суд захищає права, які були порушені на момент звернення до суду.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на не направлення позивачем рахунків –фактур, на підставі чого відповідач не вбачає можливим виконання з свого боку зобов'язання за договором.

З рішення господарського суду вбачається, що позивач підтвердив направлення на адресу відповідача зазначені рахунки № СФ –000026 від 21.10.08р., а отримав рахунок відповідач лише 17.04.09р., тобто після порушення провадження по справі, але доказі , підтверджуючи зазначене в матеріалах справи відсутні.

Згідно ст.. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

В матеріалах справи відсутні докази відправлення на адресу відповідача рахунків –фактур та податкових накладних на день звернення позивача до суду.

Згідно законодавства, суд керується фактами існуючими на момент звернення до суду,  і відповідно до них встановлює  підстави задоволення/відмови в задоволенні позову.

Таким чином, обов'язок відповідача перед позивачем  по сплаті за поставлений товар виник лише після виконання позивачем вимог п.5.1 та п.5.2 договору від 02.09.08р., направлення на адресу відповідача рахунків – фактур та податкових накладних, після звернення позивача з позовними вимогами.

З огляду на викладене колегія суддів приходить висновку, у зв'язку з недодержанням умов договору, на момент подання позову у позивача були відсутні підстави вимагати від відповідача виконання грошового  зобов'язання за договором від 02.09.08р.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити, а  оскаржене рішення господарського суду Дніпропетровської області –скасувати, на підставі ст.. 104 Господарського процесуального кодексу  України.

Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу  України,  суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо –збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.09р. - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.09р. по справі № 20/92-09   –скасувати.

В задоволенні позову –відмовити.

Постанова може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.          

Головуючий суддя                                                                П.П.Павловський

Суддя                                                                                       О.В.Чус

Суддя                                                                                        В.В.Швець