Рішення

від 28.07.2009 по справі 40/150-31/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

40/150-31/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  40/150-31/286

28.07.09

За позовом          Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради “Київське інвестиційне агентство”, м. Київ

До          Акціонерного товариства “Холдингова компанія “Київміськбуд”,

          м. Київ

Третя особа          Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Про          стягнення 61 384,02 грн.

Суддя    Качан Н.І.

Представники:  

Від позивача          Муратов О.В. - пред. по довір.

Від відповідача          Деговець Л.О. - пред. по довір.

Від третьої особи          не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач –Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради «Київське інвестиційне агентство»- звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача –Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»-, третя особа –Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) –про стягнення 61 384, 02 грн.

Свої позовні вимоги Позивач мотивував тим, що у 2007 році між третьою особою та Позивачем було укладено інвестиційний договір, за яким Позивач виступив замовником будівництва житла по вул. Лайоша Гавро у Оболонському районі м. Києва, а Відповідач –інвестором зазначеного будівництва з частиною функцій замовника, які було йому передано Позивачем.

У 2008 році між Київською міською радою та Позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки по вул. Лайоша Гавро у Оболонському районі, за умовами якого Позивач зобов‘язаний був сплачувати Київській міській раді орендну плату за користування земельною ділянкою.

Відповідно до умов інвестиційного договору Відповідач зобов‘язаний був компенсувати Позивачу витрати з сплати орендної плати.

На виконання зазначеного пункту Позивачем було направлено Відповідачу вимогу про компенсацію орендної плати.  

Зазначену вимогу Відповідачем було залишено без задоволення.

З огляду на це, Позивач просив суд стягнути з Відповідача заборгованість за компенсацію орендної плати з урахуванням пені та 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2008 р. у справі №40/150 позовні вимоги Позивача було задоволено повністю, стягнуто з Відповідача борг у розмірі 58 910, 08 грн., пеню –2 181, 21 грн., 3% річних –292, 73 грн. та судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2009 р. було задоволено апеляційну скаргу Відповідача, скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2008 р. у справі №40/150 та постановлено нове рішення, яким у позові Позивачу відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2009 р. у справі №40/150 було задоволено касаційну скаргу Позивача, скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2009 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2008 р. у справі №40/150 , а справу направлено на новий розгляд .      

Ухвалою Верховного Суду України від 28.05.2009 р. було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 23.04.2009 р. у справі №40/150.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2009 р. справі №40/150 було присвоєно новий №31/286 та призначено її до розгляду на 16.07.2009 р.

У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.   

Відповідач у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував та у відповідності до ст. 59 Господарського процесуального кодексу України надав до суду відзив на позов. У відзиві на позов Відповідач зазначив про те, що укладення інвестиційного договору відбулося між Позивачем та Відповідачем у рамках виконання рішень Київської міської ради, направлених на сприяння громадянам, які постраждали внаслідок діяльності групи компаній «Еліта-Центр».

Зазначений інвестиційний договір було укладено за результатами проведення відповідного конкурсу, переможцем якого було визначено Відповідача.

Проте за  умовами конкурсу, або  положеннями інвестиційного договору не передбачено сплату орендної плати за користування земельною ділянкою з боку Відповідача, оскільки Відповідач не є замовником, а згідно чинного законодавства здійснювати сплату такої орендної плати має саме замовник.

Зобов‘язання щодо сплати орендної плати існують у Позивача перед Київською міською радою згідно договору оренди земельної ділянки, стороною якого Відповідач не є, а тому не має за зазначеним договором будь-яких зобов‘язань щодо сплати такої орендної плати.

Натомість на Відповідача за інвестиційним договором покладено обов‘язок здійснити інвестування будівництва житлового будинку на земельній ділянці по вул. Лайоша Гавро. Нормами інвестиційного договору дійсно передбачено обов‘язок Відповідача компенсувати Позивачу витрати по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою. Проте, зазначеними нормами інвестиційного договору жодним чином не передбачено виконання такого зобов‘язання частинами, а передбачається компенсацію фактично сплаченої Позивачем орендної плати за користування земельною ділянкою.

Відповідач стверджує, що позовні вимоги Позивача є необґрунтованими, безпідставними, а тому не підлягають задоволенню, та просив суд у позові відмовити. Оскільки Відповідачем зобов‘язання за інвестиційним договором виконуються належним чином та у повному обсязі.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, що викладені у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення  спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2007 р. між Позивачем, Відповідачем та третьою особою було укладено Інвестиційний договір №049-13/і/42 на будівництво житлового будинку з об‘єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Лайоша Гавро, 1 в Оболонському районі м. Києва (надалі –«Договір»), відповідно до п. 1.1. якого Відповідач зобов‘язався здійснити інвестування будівництва житлового будинку з об‘єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Лайоша Гавро, 1 в Оболонському районі м. Києва (надалі –«Об‘єкт») за власні та/або залучені кошти відповідно до умов інвестиційного конкурсу, власних конкурсних пропозицій та Договору. Орієнтовна загальна площа Об‘єкту становить 19 540 кв. м., з якої: площа житлових приміщень –14 720 кв. м., вбудовано-прибудовані приміщення –1420 кв. м., підземний паркінг –3 400 кв. м., загальна площа Об‘єкту підлягає уточненню після розробки та затвердження проектно-кошторисної документації (ПКД).

Відповідно до п. 1.5. Договору Позивач передає Відповідачу виконання частини функцій замовника будівництва , а саме: виконання підготовчих робіт та функцій з проектування, розробки робочої документації, укладення договорів на проектно-вишукувальні роботи, отримання технічних умов, архітектурно-планувальних завдань, отримання позитивного висновку комплексної державної експертизи, отримання дозволу на виконання будівельних робіт; сплата пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної структури м. Києва відповідно до п. 2.9. Договору, укладення договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт, фінансування будівельних робіт та інших витрат, пов‘язаних з будівництвом Об‘єкту, уточнення обсягів виконаних робіт і проведення взаєморозрахунків з підрядником будівництва; забезпечення будівництва Об‘єкту будівельними матеріалами та обладнанням поставки замовника; введення Об‘єкту в експлуатацію, здійснення контролю за своєчасним виконанням пусконалагоджувальних робіт, визначення балансової вартості Об‘єкту інвестування, участь у роботі робочої та державної приймальної комісії з приймання закінченого будівництвом Об‘єкту в експлуатацію та оформлення прав власності на частину Об‘єкту, визначену у п. 1.7. Договору.

Згідно з п. 1.6. Договору Позивач передає Відповідачу всі майнові права за Договором, які необхідні для залучення інвестицій за Об‘єктом відповідно до чинного законодавства України.

П. 1.7. Договору передбачено, що після виконання всіх зобов‘язань та завершення будівництва Відповідач набуває право власності на Об‘єкт, крім площ житлових приміщень, що передаються для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок протизаконної діяльності групи компаній «Еліта-Центр».

Згідно з п. п. 2.7.-2.9. Договору компенсація третій особі витрат, пов‘язаних з підготовкою інвестиційного проекту, у розмірі 1% від загальної орієнтовної вартості будівництва Об‘єкту, визначеної у п. 2.5. Договору, становить 743 595, 00 грн. без ПДВ. Зазначена сума сплачується Відповідачем протягом 10 календарних днів з моменту укладення Договору на банківський рахунок третьої особи.   

Кошти на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у розмірі 10% від орієнтовної вартості будівництва Об‘єкту, визначеної у п. 2.5. Договору, становить 5 418 346, 00 грн. без ПДВ.

Права та обов‘язки Відповідача за Договором визначені розділом 4 Договору, відповідно до якого Відповідач зобов‘язується: здійснювати інвестування будівництва Об‘єкту у обсягах та у строки, передбачені умовами конкурсу та Договору (п. 4.1.1.); фінансувати всі витрати по збору необхідних відомостей та інформації для проектування, розробки ПКД, а також витрати по отриманню відповідних дозволів на виконання робіт, інші витрати, що пов‘язані з здійсненням будівництва, реєстрацією та перереєстрацією прав на Об‘єкт (п. 4.1.2.); забезпечувати укладення всіх необхідних договорів на проектування та будівництво Об‘єкту, затвердити у встановленому порядку ПКД (п. 4.1.3.); отримати необхідні дозволи на проведення будівництва Об‘єкту (п. 4.1.4.); залучати до проектування та будівництва Об‘єкту підрядника (підрядників), які мають ліцензію на проведення відповідних робіт (п. 4.1.5.); контролювати дотримання підрядниками термінів виконання робіт, передбачених умовами конкурсу та графіками виконання проектних та будівельних робіт, затверджених Відповідачем на підставі ПКД (п. 4.1.6.); після підписання Договору та оформлення договору оренди земельної ділянки визначити проектну організацію, яка буде розробляти ПКД; укласти з визначеною організацією договір на розробку ПКД, узгодити та затвердити ПКД на будівництво Об‘єкту (п. 4.1.7.); визначити генеральну підрядну організацію з будівництва Об‘єкту (п. 4.1.8.); здійснити необхідну інвестиційно-будівельну експертизу, отримати технічні умови, АПЗ, дозволи на проведення будівництва Об‘єкту (п. 4.1.9.); завершити будівництво у строки, передбачені ПКД (п. 4.1.10); залучити третю особу та Позивача до участі у роботі державної приймальної комісії з введення Об‘єкту в експлуатацію (п. 4.1.11); ввести Об‘єкт в експлуатацію не пізніше, ніж через три роки після підписання Договору (п. 4.1.12); передати Позивачу протягом 30 календарних днів з моменту введення Об‘єкту в експлуатацію 25% від загальної площі Об‘єкту (п. 4.1.13); компенсувати Позивачу витрати з сплати орендної плати за користування земельною ділянкою (п. 4.1.15).

Згідно з п. 5.1.1. Договору Позивач зобов‘язаний, зокрема, в установленому порядку оформити права на земельну ділянку, на які буде проводитися будівництво Об‘єкту, та передати Відповідачу копію договору оренди.

27.12.2007 р. між Київською міською радою та Позивачем було укладено в установленому порядку Договір оренди земельної ділянки (надалі –«Договір оренди»), відповідно до п. 1.1. якого Київська міська рада передала, а Позивач прийняв на підставі рішення Київської міської ради від 02.03.2006 р. №116/3207 та від 22.08.2007 р. №318/3162 за актом приймання передачі земельну ділянку, визначену у Договорі оренди (надалі –«земельна ділянка»).

П. 2.1. Договору оренди передбачено наступні параметри земельної ділянки, що передається у оренду: місце розташування –вул. Лайоша Гавро, 1 у Оболонському районі м. Києва; розмір –0, 6748 га; цільове призначення –для будівництва житлових будинків з об‘єктами соціально-культурного призначення з підземним паркінгом.

П. 3.1. Договору оренди строк дії Договору оренди було встановлено у 5 років.

Порядок сплати орендної плати за користування земельною ділянкою було встановлено у розділі 4 Договору оренди, відповідно до якого визначена за Договором оренди орендна плата за користування земельною ділянкою становить платіж, який Позивач самостійно розраховує та вносить Київській міській раді у грошові формі (п. 4.1.). Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (п. 4.2.). Орендна плата вноситься Позивачем рівними частинами за базовий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на відповідних банківський рахунок Київської міської ради, визначений у Договорі оренди (п. 4.5.).

Відповідно до п. 8.4. Договору до обов‘язків Позивача за Договором оренди належить, зокрема, своєчасна сплата орендної плати.

08.02.2008 р. Київською міською радою та Позивачем було підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки, за яким земельну ділянку було передано у володіння та користування земельну ділянку.

03.03.2008 р. Позивачем було направлено Відповідачу лист №106/174 (копія є у матеріалах справи), яким Позивач направив Відповідачу рахунки для оплати за користування земельними ділянками у лютому 2008 р., зокрема, земельною ділянкою по вул. Лайоша Гавро, 1.

03.04.2008 р. Позивачем було направлено Відповідачу лист №106/246 (копія є у матеріалах справи), яким Позивач направив Відповідачу рахунки для оплати за користування земельними ділянками у березні 2008 р., зокрема, земельною ділянкою по вул. Лайоша Гавро, 1.

03.04.2008 р. Позивачем було направлено Відповідачу лист-вимогу №106/245 (копія є у матеріалах справи), яким Позивач вимагав від Відповідача сплати 154 876, 60 грн. компенсації понесених витрат з оплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

10.04.2008 р. Позивачем було направлено Відповідачу претензію за №106/274 на суму 58 910, 08 грн., якою Позивач вимагав від Відповідача сплати заборгованості з компенсації понесених витрат з оплати орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 58 910, 08 грн.

14.04.2008 р. Відповідачем було направлено Позивачу лист за №1860/0/2-08 (копія є у матеріалах справи), яким Відповідач повідомив Позивача про те, що умовами Договору не передбачено здійснення щомісячної компенсації Відповідачу витрат за користування земельною ділянкою, а Відповідач не має фінансової можливості здійснювати таку щомісячну компенсацію.

Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.  

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів або правочинів.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Згідно з ст.ст. 628-629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов Договору між Позивачем, Відповідачем та третьою особою до зобов‘язань Відповідача належить здійснення компенсації Позивачу витрат з сплати орендної плати за користування земельною ділянкою (п. 4.1.15). При цьому, умовами Договору не передбачалося передача Відповідачу права на укладення договору оренди земельної ділянки, за яким Відповідач виступив би орендарем такої земельної ділянки, а натомість покладено на Позивача обов‘язок здійснити укладення такого договору оренди земельної ділянки у встановленому порядку (п. 5.1.1.).

Земельну ділянку було передано Позивачу у користування (оренду) згідно з рішенням Київської міської ради, відповідно до якого Позивача було зобов‘язано виконувати обов‘язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. «в»ст. 96 ЗК України до обов‘язків землекористувача відноситься своєчасна сплата земельного податку або орендної плати.

Як вбачається зі змісту п. 4.1.15 Договору, на який посилається Позивач як на підставу своїх позовних вимог, положеннями зазначеного пункту не передбачено обов‘язку Відповідача постійно або періодично компенсувати Позивачу орендну плату, яку останній вносить у порядку, передбаченому договором оренди земельної ділянки.

Вказаним пунктом Договору, так само, як і іншими положеннями Договору не передбачено порядку, розміру, строків компенсації Відповідачем витрат Позивача з сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

При цьому, сам термін «компенсація»передбачає, що Відповідач зобов‘язаний компенсувати Позивачу витрати з сплати орендної плати за користування земельною ділянкою саме за фактом понесення таких витрат Позивачем, тобто, такі витрати можливо визначити за результатами здійснення фактичних виплат орендної плати.

Згідно зі ст. 32 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Такі обставини доводяться сторонами та встановлюються судом на підставі доказів у справі, які подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі можуть бути письмові і речові докази, висновки судових експертів, а також пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі, а також іншими учасниками справи не було надано до суду належних та допустимих доказів, на підставі яких можна було б визначити кінцеву суму, яку повинен компенсувати Позивачу Відповідач, оскільки розмір такої суми можливо визначити виключно після припинення Договору оренди, за яким здійснюється оплата оренди землі Позивачем.

Регулярна сплата орендних платежів з сплати орендної плати відноситься до функцій замовника, яким за Договором є Позивач, і, як вбачається зі  змісту Договору, зазначена функція Відповідачу не передавалася.

Так само, не передбачено умовами Договору і зобов‘язань Відповідача постійно або періодично компенсувати Позивачу орендну плату, яку той вносить у порядку, передбачену Договором оренди, на користь орендодавця – Київської міської ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Разом з тим, посилання Позивача на положення зазначеного пункту в частині строків здійснення платежів з компенсації Позивачу Відповідачем оплати орендної плати відповідно до пред‘явленої вимоги Позивача не приймаються судом до уваги, оскільки витрати Позивача з сплати орендної плати є такими, що продовжують здійснюватися, оскільки Договір оренди станом на сьогодні є діючим, не визнаний у встановленому порядку недійсним, не припинений або не розірваний його сторонами, а положеннями Договору не передбачено щомісячної компенсації таких витрат Позивача Відповідачем.

Таким чином, стверджувати, що момент виконання Відповідачем свого обов‘язку щодо компенсації витрат Позивача з сплати орендної плати є таким, що настав, у суду немає підстав, оскільки сторонами у справі не надано доказів того, що витрати Позивача з сплати орендної плати за користування земельною ділянкою вже скінчилися, і тому Відповідач зобов‘язаний компенсувати такі витрати. Витрати Позивача з сплати орендної плати станом на сьогодні продовжують здійснюватися,  а умовами Договору не передбачено періодична (багаторазова) компенсація таких витрат, і так само не передбачено виконання зобов‘язання Відповідача певними частинами.

Нормами ч. 2 ст. 530 ЦК України також не передбачено повторності, періодичності та багаторазовості пред‘явлення вимоги з одного й того ж зобов‘язання, а так само не передбачено це положеннями п. 4.1.5. Договору.

Суд також враховує ту обставину, що згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умови Договору були погоджені сторонами, визначені на їх розсуд, і відповідно, при укладенні Договору Позивач усвідомлював, що сплата орендної плати буде йому компенсована за фактом понесення відповідних загальних витрат з сплати орендної плати, тобто, вже після того, як Договір оренди припинить свою дію у встановленому порядку після закінчення строку, на який його було укладено. Доказів зворотного сторонами суду не надавалося, і у матеріалах справи такі докази відсутні.

Крім того, відповідно до вказівки касаційної інстанції  суд також надає правову оцінку рішенню Київської міської ради «Про розв'язання проблем потерпілих громадян від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній «Еліта-Центр» від 16.10.2009 р. №498/498 (надалі –«Рішення Київради») щодо поширення його вимог на правовідносини між Позивачем та Відповідачем та приходить до висновку, що положення зазначеного Рішення Київради є такими, що не поширюються на правовідносини сторін за Договором, виходячи з наступного.

Пунктом 1 Рішення Київради передбачено звільнення від пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, відрахування частини житла та орендної плати по земельних ділянках, які передаються для розв'язання проблем потерпілих громадян від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-Центр".

Відповідно до умов Договору оренди орендною платою є платіж, який Позивач самостійно розраховує та вносить Київській міській раді у грошові формі (п. 4.1.). Орендна плата вноситься Позивачем рівними частинами за базовий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на відповідних банківський рахунок Київської міської ради, визначений у Договорі оренди (п. 4.5.).

Рішенням Київської міської ради «Про питання орендної плати за земельні ділянки, що передаються в оренду комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агентство»від 22.08.2007 р. №328/3162 орендну плату за земельні ділянки, передані Позивачу відповідно до рішень Київської міської ради, встановлено у розмірі земельного податку.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про плату за землю»ставку земельного податку з земель населених пунктів, грошову оцінку яких встановлено, визначається у розмірі 1% від їх грошової оцінки.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі»річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Будь-які пільги з сплати орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності для юридичних осіб у рамках чинного законодавства України не передбачені. Зазначена обставина підтверджується також листами Київської міської ради від 20.01.2009 р. №29/280-7 та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.01.2009 р. №07-387/691 (копії є у матеріалах справи).

Згідно з п. 4.1.15 Договору до обов‘язків Відповідача відноситься здійснення компенсації Позивачу витрат з сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Договір є обов‘язковим для виконання сторонами  ( ст. 629 ЦК України ).

Відповідне Рішення Київради було прийнято 16.10.2008 р. та було офіційно опубліковано 19.11.2008 р. у газеті Київради «Хрещатик»(випуск №108 (541).

Згідно з ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, оскільки Позивачем заявлено позовні вимоги щодо компенсації витрат за лютий та березень 2008 р., то дія Рішення Київради не поширюється на правовідносини сторін, які виникли до набрання чинності таким Рішенням Київради.

З урахуванням наведеного , суд приходить до висновку про те, що положення зазначеного Рішення Київради є такими, що не поширюються на правовідносини сторін за Договором щодо компенсації витрат Позивача з оплати орендної плати за лютий та березень 2008 р.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства України сплата неустойки, процентів річних та індексу інфляції можлива виключно за умови наявності факту порушення основного зобов‘язання з боку боржника.

Проаналізувавши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача суми компенсації з урахуванням 3% річних та інфляційних, а також пені не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, не підтверджуються наявними у справі доказами та спростовуються ними, а тому не підлягають задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то, згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Позивача у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 15, 16, 525, 526, 530, 610-612, 625-626, 628-629 Цивільного кодексу України, ст. 96 Земельного кодексу України, ст.ст. 7, 21 Закону України «Про плату за землю» ст.ст. 2, 5, 32, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя        Н. І .Качан