Постанова

від 29.07.2009 по справі 8/82-09(32/53-08(37/76-08))

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/82-09(32/53-08(37/76-08))

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2009 року                                    Справа №  8/82-09(32/53-08(37/76-08))

        Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Павловського П.П. (доповідача),

суддів: Чус О.В., Швеця В.В.

Секретар судового засідання Резніченко С.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача : Костюченко В.П., довіреність № 8  від 25.06.09 р.;

від третьої особи-1 : Черненкова Г.М., довіреність № 4/11-5  від 12.01.09 р.;

від третьої особи-2 : Сидорова М.С., довіреність № 21/3-3  від 08.01.09р.

представники відповідача та третьої особи -3 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від  27.05.09р. у справі  № 8/82-09(32/53-08(37/76-08))

за позовом Комунального житлово –експуалатаційного підприємства “Південне” Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до відповідача Міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”, м. Дніпропетровськ

третя особа –1: Дніпропетровська міська рада, м. Дніпропетровськ

третя особа –2: Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дніпропетровська обласна рада, м.  Дніпропетровськ

про розірвання договору та виселення.  

ВСТАНОВИВ:

           В січні 2008р. Комунальне житлово –експуалатаційне підприємство “Південне” Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”, м. Дніпропетровськ про розірвання договору оренди та виселення.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що основною підставою для розірвання договору і виселення позивач вважає систематична несплата відповідачем орендної плати.

          Справа переглядалась судами різних інстанцій.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.09р. у справі №8/82-09(32/53-08(37/76-08)) (суддя –Дубінін І.Ю.) позов Комунального житлово –експуалатаційного підприємства “Південне” Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ  до Міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”, м. Дніпропетровськ за участю третіх осіб: 1- Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ, 2- Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ, 3- Дніпропетровської обласної ради, м.  Дніпропетровськ задоволено; Розірвано договір оренди нежитлового приміщення та забезпечення комунальними послугами № 5/333 від 15.11.99 р., укладений між Державним житлово - комунальним підприємством “Південне” (правонаступник –КЖЕП "Південне") та Державним комунальним виробничим управлінням каналізаційного господарства “Облводоканал” (правонаступник –МКВП “Дніпроводоканал”); Зобов'язано Міське комунальне виробниче підприємство “Дніпроводоканал” звільнити полупідвальне приміщення площею 191,70 кв.м., що розташоване у будинку № 20 по вул. Титова в м. Дніпропетровську; Крім того, присуджено до стягнення з Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" на користь Комунального житлово - експлуатаційного підприємства "Південне" Дніпропетровської міської ради - 85 грн. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Не погодившись з зазначеним рішенням господарського  суду, Міське комунальне виробниче підприємство “Дніпроводоканал”, м. Дніпропетровськ  звернулось в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою і посилаючись на порушення господарським судом  норм  матеріального права, просило скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.09р. по справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

           В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач не є власником нежитлових приміщень по вул. Титова, 20, саме тих приміщень які займає відповідач, та не має права вимагати виселити відповідача з цих приміщень, оскільки відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України, право передавання майна у найм має власник  речі, або особа, якій належать майнові права. Вважає, що позивач не довів що є власником або особою, якій належать майнові права на спірні нежитлові  приміщення. Таким чином вважає, що  предмет спору у дані справі відсутній, оскільки спірний договір припинив дію з 10.12.02р., а   позивач не має право розпоряджатись зазначеним майном.

Треті особи відзиви на апеляційну скаргу не надали.

           В судове засідання не з'явились представники відповідача та третьої особи -3, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі. Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача та третьої особи-3, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

           Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з повним з'ясуванням обставин справи та дотриманням норм чинного законодавства. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.09р. по справі залишити без змін.

          Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.09р.  колегією суддів у складі головуючого судді Павловського П.П. (доповідача), суддів: Чус О.В., Швеця В.В. апеляційну скаргу  прийнято до розгляду, слухання справи призначено в судовому засіданні на 29.07.09р. на 10:30год.                        

           В судовому засіданні за згодою представників позивача та третіх осіб-1,2, оголошено вступну та  резолютивну частини постанови.

   Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників позивача та третіх осіб-1,2, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення  - скасуванню з огляду на наступне:

          Як вбачається з  матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

         Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.09 р. у справі № 32/53-08(37/76-08), у якій беруть участь ті самі сторони, було встановлено:

         15.11.99 р. між Державним житлово - комунальним підприємством "Південне" (орендодавець, правонаступником якого є КЖЕП "Південне") та Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно - каналізаційного господарства "Облводоканал" (орендар, правонаступником якого є МКВП "Дніпроводоканал") було укладено договір оренди нежитлового приміщення та забезпечення комунальними послугами № 5/333, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу у строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення за адресою: вул. Титова, 20 загальною площею 191,70 кв.м., для використання його під розміщення дільниці абонентського відділу.

        Відповідно до розділу 5 цього договору, він діє з 01.12.99 р. до 01.12.00 р. За умови бездоганного виконання орендарем платіжних зобов'язань за договором, а також за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він автоматично пролонгується на той же строк та на тих же умовах (п. 5.2. договору).

        Відповідно до п. 5.3. договору, за наявності у орендаря на момент закінчення строку дії цього договору заборгованості за передбаченими цим договором платежами та непогашенні її протягом 10 календарних днів з моменту закінчення зазначеного в договорі строку дії, договір автоматично припиняється з усіма випливаючими звідси правовими наслідками. Поновлення договору в таких випадках може мати місце тільки за умови погашення заборгованості та за згодою орендодавця.

        Листом від 11.09.03 р. № 3137 "Про передачу приміщення на баланс управління водопровідно-каналізаційного господарства" Обласне житлово-комунальне підприємство "Південне" повідомило Дніпропетровську обласну раду про те, що воно не заперечує проти передачі на баланс Державному комунальному виробничому управлінню водопровідно - каналізаційного господарства нежитлового приміщення площею 279,5 кв.м, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Титова, 20.

         Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18.12.03р. №3603 "Про передачу на баланс МКВП "Дніпроводоканал" нежитлового приміщення по вул. Титова, 20", відповідно до постанови КМ України від 06.11.95р. № 891 "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ та організацій" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на підставі листа МКВП "Дніпроводоканал" від 24.09.03р. № 3110/28-06, було вирішено передати з балансу ОЖКП "Південне" на баланс Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" нежитлове напівпідвальне приміщення, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Титова, 20.

         Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 04.04.05р. № 1322 "Про внесення доповнень до рішення виконкому міської ради від 18.12.03р. № 3603 "Про передачу на баланс МКВП "Дніпроводоканал" нежитлового приміщення по вул. Титова, 20", відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на підставі листа Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" від 28.02.05р. № 1615/28-06, Виконкомом міської ради було доповнено пункт 1 рішення виконкому міської ради від 18.12.03р. №3603 "Про передачу на баланс МКВП "Дніпроводоканал" нежитлове приміщення по вул. Титова, 20" після слів "напівпідвальне приміщення" словами "№ 105 та квартири №23 і №24, загальною площею 286,1 кв.м"; зобов'язано МКВП "Дніпроводоканал" протягом місяця з моменту зарахування на баланс об'єкта нерухомості надати до комітету комунальної власності міської ради інформацію для внесення до Реєстру об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська за встановленою формою.

         Докази передачі позивачем спірного приміщення на баланс відповідача в матеріалах справи відсутні.

         Оскільки відповідач протягом 4-х років не виконував умови договору щодо своєчасного та повного внесення орендної плати, КЖЕП "Південне" Дніпропетровської міської ради звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" про розірвання договору оренди нежитлового приміщення по вул. Титова, 20 в м. Дніпропетровську № 5/333 від 15.11.99 р., укладеного між сторонами, та зобов'язання відповідача звільнити нежиле приміщення в жилому будинку № 20 по вул. Титова в м. Дніпропетровську на підставі ст.ст. 763, 782 ЦК України, ст. 193 ГК України, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

         Докази зміни позивачем підстав або предмету позову в матеріалах справи відсутні.

         Задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору оренди господарські суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що предметом позову є вимоги про розірвання договору оренди від 15.11.99 р. № 5/333 та звільнення орендованого приміщення на підставі ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 782 ЦК України у зв'язку з невнесенням відповідачем орендної плати протягом чотирьох років.

        Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірвано достроково у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

         Частиною 3 ст. 291 ГК України встановлено, що договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України.

         Як визначено ст. 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором, яка в свою чергу у двадцятиденний термін повинна повідомити другу сторону про результати розгляду. У разі недосягнення сторонами договору згоди щодо розірвання договору чи неодержання відповіді в установлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

        Судом не досліджувались обставини щодо дотримання позивачем порядку розірвання договору оренди, встановленого ст. 188 ГК України.

        Підстави розірвання договору оренди встановлено у ст. 783 ЦК України, згідно з якою наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

         Матеріали справи свідчать, що підставою розірвання договору оренди позивач зазначив ст. 782 ЦК України, яка передбачає право наймодавця в односторонньому порядку відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд; у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

       Однак, господарськими судами не встановлено, чи направляв позивач відповідачу повідомлення про відмову від договору у зв'язку з невнесенням орендної плати.

          Не надано господарськими судами оцінки і доводам відповідача про те, що: по-перше, дія договору оренди від 15.11.99 р. № 5/333 припинена ще 10.12.02р. відповідно до п. 5.3. договору (згідно з яким при наявності у орендаря на момент закінчення строку дії договору заборгованості за передбаченими цим договором платежами та непогашенні її протягом 10 календарних днів з моменту закінчення зазначеного в договорі строку дії, договір автоматично припиняється з усіма випливаючими звідси правовими наслідками); по-друге, спірне приміщення вже не знаходиться в господарському віданні позивача і позивач не має права ним розпоряджатися.

          Судом першої інстанції вірно встановлено що, вказані факти не підлягають доведенню у цій справі згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України.

         Отже, спірні  правовідносини сторін регулюють правила ЦК України.

          Згідно ст. 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, вказаний Закон регулює органiзацiйнi відносини, пов'язанi з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майнi, що належить Автономнiй  Республiцi Крим або перебуває у комунальнiй власностi (далi - пiдприємства), їх структурних пiдроздiлiв.

         Таким чином,  предметом договору оренди є майно державного (в подальшому –комунального) підприємства, спірні правовідносини у даній справі підпадають під одночасне регулювання ЦК України та Закону про оренду. Але при цьому відповідні положення Закону (як спеціального акту в цій сфері) мають переважне значення.

         Згідно ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

          Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

          Відповідно до розділу 5 укладеного сторонами договору оренди, він діє з 01.12.99 р. до 01.12.00р.

          За умови бездоганного виконання орендарем платіжних зобов'язань за договором, а також за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він автоматично пролонгується на той же строк та на тих же умовах (п. 5.2. договору).

         Відповідно до п. 5.3. договору, за наявності у орендаря на момент закінчення строку дії цього договору заборгованості за передбаченими цим договором платежами та непогашенні її протягом 10 календарних днів з моменту закінчення зазначеного в договорі строку дії, договір автоматично припиняється з усіма випливаючими звідси правовими наслідками. Поновлення договору в таких випадках може мати місце тільки за умови погашення заборгованості та за згодою орендодавця.

          Однією з істотних умов цього договору є обов'язок орендаря (відповідача) сплачувати орендну плату за користування приміщенням.

          Як стверджує позивач, відповідач не виконував умови договору щодо своєчасного та повного внесення орендної плати на протязі всього терміну дії договору оренди, не вносив орендну плату протягом чотирьох років.

          Згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 01.01.08 р. заборгованість відповідача складає 112 742,00 грн.

          Сторонами не надано суду доказів наявності заяв про припинення договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну його дії.

          Наданою позивачем довідкою про надходження грошових коштів підтверджується, що відповідач продовжував користуватись орендованим приміщенням та здійснював оренді платежі після 10.12.02 р., протягом 2006-2008 років, що не спростовано відповідачем.

          Матеріалами справи доведено, що спеціального повідомлення відповідача з боку позивача про відмову від договору не було.

         Таким чином, при викладених обставинах, враховуючи фактичне (хоча й не належним чином з боку відповідача) виконання сторонами договору оренди, а також відсутність заяв сторін про відмову або розірвання вказаного договору, цей договір є фактично пролонгованим сторонами і діє до теперішнього часу.

        Викладеним спростовуються доводи відповідача про те, що дія договору оренди від 15.11.99 р. № 5/333 припинена ще 10.12.02 р. відповідно до п. 5.3. договору.

        Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірвано достроково у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

        Як вже зазначалось судом вище, спірні правовідносини у даній справі підпадають під одночасне регулювання ЦК України та Закону про оренду. Але при цьому відповідні положення Закону (як спеціального акту в цій сфері) мають переважне значення.

        Зі змісту ч. 3 ст. 26 вказаного Закону вбачається, що основною підставою для розірвання договору оренди достроково на вимогу однієї з сторін є невиконання сторонами своїх зобов'язань за вказаним договором.

        Крім того, названа норма також передбачає можливість такого розірвання з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, зокрема –ЦК та ГК України.

        Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем  систематично порушуються зобов'язання щодо своєчасної і в повному обсязі сплати орендної плати, передбачене ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

        Таким чином, вказана обставина є основною підставою для розірвання спірного договору оренди відповідно до вимог ч. 3 ст. 26 названого Закону, а ст.ст. 291 і 188 ГК України та ст. 783 ЦК України є лише тими самими іншими підставами для такого розірвання.

        Ст. 26 Закону України “Про оренду державного і комунального майна” не передбачає необхідності позасудового врегулювання цього питання між сторонами, на відміну від вказаних статей  ГК та ЦК України.

         Згідно ст. 27 Закону України “Про оренду державного і комунального майна”, у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

         Тотожні вимоги містяться у ст. 785 ЦК України.

         Щодо посилання відповідача на те, що спірне приміщення вже не знаходиться в господарському віданні позивача і позивач не має права ним розпоряджатися колегія суддів враховує наступне:

        Докази передачі позивачем спірного приміщення на баланс відповідача в матеріалах справи відсутні.

        Отже, вищезазначені рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради виконані не були, акти прийому-передачі спірного приміщення, будинку, інвентарної справи сторонами не підписувались.

        Станом на момент розгляду справи в Дніпропетровському апеляційному господарському суді доказів виконання вказаних рішень та передачі майна сторонами  не надано.

        У разі необґрунтованого ухилення позивача від виконання названих рішень, відповідач мав можливість вирішити це спірне питання у судовому порядку, але не зробив цього, відповідних доказів суду також не надано.

          Доказів звільнення орендованого приміщення станом на момент розгляду справи сторонами суду не надано.

         Враховуючи наведене, вимоги апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

          З огляду на вищевикладене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що правові підстави для скасування рішення господарського суду відсутні. Рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи і при його прийнятті судом не порушено норми матеріального та процесуального права.

          На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 101 - 105  ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

           Апеляційну скаргу Міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від  27.05.09р. у справі  № 8/82-09(32/53-08(37/76-08))  залишити без задоволення.

Рішення  господарського суду Дніпропетровської області  від 27.05.09р. у справі № 8/82-09(32/53-08(37/76-08)) залишити без змін.

           Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

           Головуючий суддя                                                                             П.П. Павловський

           Суддя                                                                                          В.В. Швець

           Суддя                                                                                                    О.В. Чус