26/49-09-1088
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" липня 2009 р. Справа № 26/49-09-1088
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тофана В.М.,
суддів: Михайлова М.В., Журавльова О.О.,
(згідно з розпорядженням голови суду від 15.07.2009р. №93 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)
при секретарі судового засідання Арбієві А.А.,
за участю представників сторін:
від позивача –Сарданов С.І., директор, Степановський О.Є., за дов.,
від відповідача –не з'явився, належним чином повідомлений,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „САН ПРИНТ”
на ухвалу господарського суду Одеської області від 20 травня 2009 року про залишення позову без розгляду
у справі № 26/49-09-1088
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „САН ПРИНТ”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шефмайстер”, м. Одеса
про стягнення 17732,64 грн., -
встановив:
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення.
Ухвалою місцевого господарського суду від 20 травня 2009 року (суддя Никифорчук М.І.) на підставі п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України залишено без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю „САН ПРИНТ” (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шефмайстер” (далі-відповідач) про стягнення з останнього 17732,64 грн. заборгованості за поставлений товар (паперова продукція).
Зазначену ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що позивач не надав до суду витребувані документи в ухвалах від 08.04.2009р. та від 05.05.2009р. про відкладення розгляду справи і представник позивача не з'явився в судове засідання без поважних причин, що є об'єктивними перешкодами для розгляду позову по суті.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену ухвалу суду скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду Одеської області, посилаючись на невідповідність висновків суду матеріалам справи, у зв'язку з чим судом першої інстанції порушені норми процесуального права. Одночасно апелянтом подано клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги (такий строк відновлений ухвалою апеляційної інстанції від 30.06.2009р. при прийнятті апеляційної скарги до провадження).
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Залишення позову без розгляду-це закінчення розгляду справи, що викликане недотриманням позивачем установлених законом умов порушення нормального розвитку судового процесу.
Як було зазначено вище, суд першої інстанції, залишив позов без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 названої статті можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, а явка представника сторони (позивача або відповідача) в судове засідання є обов'язковим, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;
- позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Отже, перш ніж залишити позов без розгляду, господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Однак, цим вимогам оскаржена ухвала суду не відповідає.
Так, в оскарженій ухвалі суд посилається на те, що позивач не виконав вимог ухвал суду і не надав витребувані документи, а саме: акта звірки взаєморозрахунків сторін, письмових уточнень стосовно загальної суми, на яку було поставлено товар відповідачу, доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками до неї та акта звірки взаєморозрахунків за адресою відповідача: м. Одеса, вул.. Буніна, 10, корп.1
Як вбачається із матеріалів справи, адреса відповідача у позовній заяві (м.Одеса, вул. Посмітного, 25/2, кв.50) була вказана такою, яку відповідач (ТОВ „Шефмайстер”) зазначав в довіреностях на отримання паперової продукції від позивача (а.с.28,31, 33, 34, 36, 38, 70, 72, 76, 79).
Позивач, подаючи позовну заяву до господарського суду, вказав фактичне місцезнаходження відповідача згідно довіреностей останнього у відповідності з п.2 ч.2 ст.54 ГПК України.
Тому посилання представника відповідача, який був присутній в судовому засіданні 20.05.2009р. (день прийняття оскарженої ухвали), що ним за вказаною адресою не була отримана копія позовної заяви, яка була надіслана йому позивачем за вказаною адресою рекомендованим листом (свідчить опис вкладень (а.с.6, 7) є безпідставним.
Ухвала господарського суду від 08.04.2009р. про відкладення розгляду справи, яка була надіслана судом відповідачу (ТОВ „Шефмайстер”) на його адресу: м. Одеса, вул. Посмітного, 25/2, кв.50, що вказана відповідачем у довіреностях на отримання продукції від позивача, повернута поштовим відділенням до суду з зазначенням „не за відсутністю відповідача”, а в зв'язку „зі спливом строку зберігання листа з ухвалою”, тобто в зв'язку з неявкою представника відповідача за отримання кореспонденції (а.с.85, 86).
У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб.
Також із матеріалі справи вбачається, що загальна сума, на яку було поставлено товар відповідачу (ця сума витребувана судом в ухвалах) зазначена в позовній заяві і в акті звірки взаєморозрахунків (а.с.14), що був наданий до останньої.
Крім того, представник ТОВ „Шефмайстер” (відповідача), як було зазначено вище, був присутній на засіданні суду 20.05.2009р. і відповідач отримав ухвалу суду від 05.05.2009р. про відкладення розгляду справи на 20.05.2009р., про що свідчить поштове повідомлення (а.с.97).
Таким чином, у представника відповідача була можливість ознайомитись з матеріалами справи і при необхідності міг заявити клопотання про відкладення розгляду справи для здійснення взаєморозрахунків з позивачем і надання відзиву на позов, чого ним, як вбачається із протоколу судового засідання від 20.05.2009р. зроблено тне було.
Відкласти розгляд справи у відповідності зі ст.77 ГПК України суд першої інстанції міг за своєю ініціативою.
Також, суд першої інстанції не звернув уваги, що відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
При таких обставинах оскаржену ухвалу суду не можна вважати законною і обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до господарського суду Одеської області.
Позивач при поданні апеляційної скарги на ухвалу суду про залишення позову без розгляду помилково сплатив державне мито в сумі 88,66 грн. платіжним дорученням №56 від 05.06.2009р., яке підлягає поверненню позивачу в зв'язку з тим, що згідно Декрету КМУ України „Про державне мито” від 21.01.93р. (з подальшими змінами) державне мито при оскаржені ухвали про залишення позову без розгляду не сплачується.
Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „САН ПРИНТ” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 20 травня 2009 року у справі №26/49-09-1088 скасувати.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „САН ПРИНТ” із державного бюджету державне мито в сумі 88 грн. 66 коп., перераховане платіжним дорученням №56 від 05 червня 2009р. як помилкове перераховане.
Видати довідку на повернення державного мита і повернути платіжне доручення №56 від 05 червня 2009 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Справу повернути до господарського суду Одеської області.
Головуючий суддя В.М.Тофан
Судді М.В.Михайлов
О.О.Журавльов
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2009 |
Оприлюднено | 11.08.2009 |
Номер документу | 4274312 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Тофан В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні