Ухвала

від 26.01.2015 по справі 6/180-4428

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" січня 2015 р. м. Київ К/9991/30085/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державного підприємства «Марилівський спиртзавод» (правонаступник Державного підприємства «Борщівський спиртовий завод»)

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011

у справі №6/180-4428

за позовом Державного підприємства «Борщівський спиртовий завод»

до Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 23.10.2009 позов задоволено повністю Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Борщівської МДПІ №№0000292302/0, 0000282302/0 від 29.05.2006 про визначення ДП «Борщівський спиртзавод» податкового зобов?язання в сумі 31250 грн. податку на прибуток, у т.ч. 20833 грн. основного платежу та 10417 грн. штрафних санкцій, 12500 грн. податку на додану вартість у т.ч. 8333 грн. основного платежу та 4167 грн. штрафних санкцій.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011 постанову Господарського суду Тернопільської області від 23.10.2009 скасовано. Прийнято нове рішення про відмову в позові.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Інтеграл» за період з 01.01.2004 по 31.12.2005, про що складено акт № 1953/23-02 від 17.05.2006.

За висновками відповідача позивачем допущено порушення вимог п.5.1 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 20833,33 грн. та пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 8333,33 грн.

Підставою для таких висновків стало те, що між позивачем та ТОВ «Інтеграл» укладено договір купівлі-продажу №82 від 21.10.2004 на поставку зерна кукурудзи в кількості 959,99 тонн на загальну суму 480000 грн.

Отримання товарно-матеріальних цінностей в повному обсязі підтверджується наявними у позивача первинним документами, у т.ч. реєстрами на сировину, прибутковими накладними, виписками з книг складського обліку, тощо. Оплата вартості сировини проведена позивачем в повному обсязі на умовах передоплати, що підтверджується копіями платіжних доручень, виписками з банківського рахунку платника. Зазначені обставини встановлені під час перевірки та відповідачем не оспорюються.

Порушення позивачем вищезазначених норм обумовлене тим, що його контрагентом ТОВ «Інтеграл» було втрачено під час пожежі первинні бухгалтерські документи, на час перевірки первинні документи на придбання 199,99 тонн зерна кукурудзи у свої постачальників для подальшого продажу позивачу ТОВ «Ітеграл» не відновлено. Крім того, у ТОВ «Інтеграл» не мало достатніх запасів основних фондів та доходів для виконання договірних зобов?язань у спірній частині.

На підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення №0000292302/0 від 29.05.5006, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 31250,00 грн., у т.ч. основний платіж - 20833,00 грн. та 10417,00 грн. штрафної (фінансової) санкції, та №0000282302/0 від 29.05.2006, яким визначено податкове зобов?язання з податку на додану вартість у розмірі 12500 грн., у т.ч.8333,00 грн. основного платежу та 4167,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Судова колегія знаходить правильним висновок суду першої інстанції про відсутність у відповідача підстав для зменшення позивачу валових витрат та податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ТОВ «Інтеграл» з огляду на підтвердження їх реального характеру.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то, відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 цього Закону, сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Тобто необхідною умовою для формування валових витрат та віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «Інтеграл» було укладено договір купівлі-продажу № 82 від 21.10.2004, згідно якого позивач придбав у вказаного підприємства продукцію на загальну суму 480000 грн.

Виконання договору підтверджено наявними у позивача первинними документами, які стали підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, у тому числі і податковими накладними, наявність яких відповідачем не заперечується.

За доводами відповідача позивач не мав права формувати валові витрати, як це передбачено ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також формувати податковий кредит відповідно до п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з огляду на те, що у ТОВ «Інтеграл» відсутні первинні документи на придбання 199,99 тонн зерна кукурудзи, які були втрачені під час пожежі та на час перевірки не відновлені.

Однак, за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товарів (робіт, послуг) правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товарів (робіт, послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

У даному випадку спірні господарські операції були належним чином відображені позивачем у податковому обліку, жодних свідчень того, що їх виконання спричинило заниження чи приховування об'єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, судами не встановлено.

Під час перевірки та судом апеляційної інстанції підтверджено реальне придбання ТОВ «Інтеграл» 760 тонн зерна кукурудзи, у зв?язку з чим їх висновки, що ТОВ «Інтеграл» не мало достатніх запасів основних фондів та доходів для виконання договірних зобов?язань у спірній частині - в розмірі 199,99 тонн є безпідставними.

За встановлених обставин, судова колегія доходить висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно і скасовано судом апеляційної інстанції помилково.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Марилівський спиртзавод» задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011 скасувати.

Постанову Господарського суду Тернопільської області від 23.10.2009 залишити в силі.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун