Рішення

від 06.02.2015 по справі 911/3273/14-908/4756/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 8/163/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2015 Справа № 911/3273/14-908/4756/14

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, адреса для кореспонденції: АДРЕСА_2)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Рідний дім будінвест плюс» (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.. Казанцева, 7-Б)

про стягнення 54030 грн. 99 коп. основного боргу за виконані роботи

Суддя І.А. Попова

Представники сторін:

від позивача : ОСОБА_4, дов. від 01.04.2014 р.

від відповідача: не з'явився

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 54030 грн. 99 коп. основного боргу за виконані роботи

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2014 р. матеріали справи № 911/3273/14 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Рідний дім буд» про стягнення 54030 грн. 99 коп. основного боргу за виконані підрядні роботи на підставі ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України направлено за підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. №28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області здійснюється господарським судом Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.11.2014 р. справу № 911/3273/14 прийнято до провадження, присвоєно номер 911/3273/14-908/4756/14. Розгляд справи, призначений на 18.12.2014 р., відкладався до 20.01.2015 р., 06.02.2015 р.

Позивачем заявлено клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Відповідно до ст. 74-1 ГПК України клопотання судом задоволено, про що винесено відповідну ухвалу від 13.11.2014 р.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 06.02.2015р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позовній заяві. В обґрунтування вимог зазначає, що в період з листопада 2012 р. по квітень 2013 р. надавав відповідачу послуги спеціалізованої техніки (виконував роботи із застосуванням колісних автокранів та екскаваторів) на загальну суму 204174 грн. 20 коп., які відповідач оплатив частково у розмірі 150143 грн. 21 коп. Договір про надання послуг спецтехніки від 14.11.2012 р. № 141112/1 передавався відповідачу для підписання, однак по завершенню робіт екземпляр договору, оформленого з боку відповідача, позивачу не був повернутий, що унеможливлює надання його суду. Під час надання послуг відповідач, посилаючись на тимчасові труднощі, допускав затримки оплати, а з квітня 2013 р. взагалі припинив оплату послуг, внаслідок чого за останнім склалася заборгованість в розмірі 54030 грн. 99 коп. Позивач вказує, що відповідач прийняв виконані роботи, не висловив зауважень або заперечень щодо їх якості та кількості, безпідставно та необґрунтовано відмовився від підписання, скріплення печаткою та повернення позивачу актів наданих послуг. Позивач з посиланням на ст.ст. 837, 853, 882 ЦК України, ст. ст. 180, 181 ГК України просить стягнути з відповідача 54030 грн. 99 коп. основного боргу за виконані роботи.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом двічі не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ «Рідний дім будінвест плюс» зареєстровано за адресою: 87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Казанцеві,, 7-Б. Ухвали суду від 13.11.2014 р., 18.12.2014 р., 20.01.2015 по справі № 911/3273/14-908/4756/14, які направлялася на адресу відповідача, повернуті органом зв'язку з посиланням «організація вибула», тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 06.02.2015 року за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив:

За свідченням позивача сторонами по справі мав бути укладений договір про надання послуг спецтехніки від 14.11.2012 р. № 141112/1. Відповідач не підписав та не повернув позивачу отриманий від нього екземпляр договору. З урахуванням того, що між сторонами у справі відсутній належно оформлений та підписаний договір щодо надання послуг спецтехніки, зафіксований у одному документів, судом досліджуються правовідносини сторін, які склалися у процесі господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України, статтею 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникають, зокрема з договору.

З огляду на приписи ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Позивач зазначає, що в період з листопада 2012 р. по квітень 2013 р. за замовленням відповідача ним надано послуги спецтехніки на загальну суму 204799 грн. 16 коп. На підтвердження виконання робіт позивачем надано змінні рапорти за вказаний період та акти надання послуг (а.с 18-131).

Позивач вказує, що частина доданих актів відповідачем підписана, інші не підписані. При цьому, відповідачем частково сплачено за послуги надання спецтехніки в розмірі 150768 грн. 17 коп.

З огляду на відсутність між сторонами належним чином оформленого договору судом досліджується питання щодо наявності погодження сторонами усіх істотних умов, необхідних для укладення договору підряду, а саме: об'єм і вид робіт, строки виконання робіт, їх вартість, порядок прийому-передачі виконаних робіт та строки оплати.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що акти № 91 від 03.12.2012 р., № 96 від 10.12.2012 р., № 100 від 11.12.2012 р. підписані позивачем та посадовою особою відповідача та скріплені їх печатками. Згідно наданого позивачем розрахунку та платіжних документів вищезазначені акти частково оплачені відповідачем, а саме: акт № 91 від 03.12.2012 р. на суму 14999 грн. 04 коп. оплачений частково в розмірі 10000 грн., акт № 96 від 10.12.2012 р. на суму 11279 грн. 28 коп. оплачений частково в розмірі 9999 грн. 36 коп., акт № 100 від 11.12.2012 р. на суму 13124 грн. 16 коп. оплачений частково в розмірі 12499 грн. 20 коп.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач своїми діями прийняв та підтвердив виконання позивачем робіт за актами № 91 від 03.12.2012 р., № 96 від 10.12.2012 р. та № 100 від 11.12.2012 р. Згідно представленого позивачем розрахунку сума заборгованості за вказаними актами складає 6873 грн. 92 коп., яку суд вважає обґрунтованою та задовольняє вимоги в цій частині.

Щодо решти актів приймання-передачі, доданих до матеріалів справи, суд вважає твердження позивача про те, що роботи згідно наявних в матеріалах справи актів вважаються прийнятими, є помилковими, з огляду на наступне:

Згідно приписів ч. 4 ст. 882 ЦК України, з посиланням на яку позивач обґрунтовує вимоги, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Акти № 87 від 27.11.2012 р. на суму 11561 грн. 76 коп., № 95 від 04.12.2012 р. на суму 7499 грн. 55 коп., № 109 від 20.12.2012р. на суму 8124 грн. 48 коп., № 113 від 24.12.2012 р. на суму 5313 грн. 16 коп., № 8 від 14.01.2013 р. на суму 12499 грн. 20 коп., № 26 від 23.01.2013 р. на суму 5624 грн. 64 коп., № 52 від 11.02.2013 р. на суму 2000 грн. 16 коп., № 53 від 11.02.2013 р. на суму 918 грн. 76 коп., № 63 від 18.02.2013 р. на суму 862 грн. 50 коп., № 64 від 18.02.2013 р. на суму 2968 грн. 56 коп., № 68 від 21.02.2013 р. на суму 1250 грн. 10 коп., № 74 від 25.05.2013 р. на суму 4200 грн. 32 коп., № 90 від 11.03.2013 р. на суму 2000 грн. 16 коп., № 100 від 11.03.2013 р. на суму 2250 грн. 18 коп., № 111 від 20.03.2013 р. на суму 2000 грн. 16 коп., № 112 від 21.03.2013 р. на суму 2000 грн. 16 коп., № 134 від 01.04.2013 р. на суму 6708 грн., № 146 від 05.04.2013 р. на суму 2208 грн. 16 коп. не мають підпису в графі «Замовник», не скріплені печаткою відповідача.

Вищий господарський суд України в постанові від 11.05.2012 р. по справі № 21/5005/14068/2011 наголосив, що договір підряду може бути укладений у спрощений спосіб шляхом підписання актів здачі-прийняття робіт.

Перелічені вище акти підписані лише представником підрядника, змінні рапорти суд не може визнати допустимим доказом, оскільки вони не містять ні підписів посадової особи, ні печатки відповідача. Таким чином, за наданих позивачем доказів (не підписані відповідачем акти прийняття - передачі робіт та змінні рапорти) суд не може дійти висновків щодо узгодження у певні періоди часу позивачем та відповідачем істотних умов договору підряду, зокрема, чи було завдання відповідача на певні роботи, ким прийнято роботи, якщо вони виконані, то якою вартістю та який узгоджено порядок оплати.

При цьому суд не вважає доведеним твердження позивача, що за актами № 113 від 24.12.2012 р., № 68 від 21.02.2013 р., № 134 від 01.04.2013 р., які не були підписані відповідачем, останнім здійснено часткову оплату, тобто вони визнані відповідачем. Додані платіжні документи не містять посилань на жоден із актів приймання-передачі виконаних робіт.

Таким чином, прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Відповідно до пункту 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Оцінивши у сукупності зібрані у справі письмові докази, пояснення представника позивача та встановлені обставини, суд знаходить частково доведеними позовні вимоги та визнає їх обґрунтованими на суму неоплачених підрядних робіт в розмірі 6873 грн.92 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовляється внаслідок недоведеності позивачем належними доказами обставин, на які він посилається.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рідний дім будінвест плюс» (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.. Казанцева, 7-Б, ЄДРПОУ 32553445) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, адреса для кореспонденції: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) 6873 (шість тисяч вісімсот сімдесят три) грн.. 92 коп. основного боргу, 232 (двісті тридцять дві) грн. 39 коп. судових витрат. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 16 лютого 2015 року.

Суддя І.А. Попова