Ухвала

від 03.02.2015 по справі 808/3336/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 лютого 2015 рокусправа № 808/3336/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Райагробуд»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року

у справі № 808/3336/14

за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі

до товариства з обмеженою відповідальністю «Райагробуд»

про стягнення суми капіталізованих платежів,-

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Райагробуд», в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача суму капіталізованих платежів в розмірі 33136,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем передано позивачу для продовження страхових виплат справу ОСОБА_1, якій було призначено страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві. Позивач зазначає, що з огляду на той факт, що відповідач перебуває у стадії ліквідації за рішенням засновників, виникає потреба у капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим від нещасних випадків на виробництві у загальному розмірі 33136,52 грн., яка здійснюється за аналогією закону на підставі постанови Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті капіталізованих платежів в сумі 33136,52 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційна скаргу (а. с. 43), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що норми постанови Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000, прийнятої на в метою реалізації ч.1 ст.45 і ч.2 ст.92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» застосовуються у випадку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, в той час як відповідач ліквідується за рішенням засновників та не є банкрутом в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», внаслідок чого дія постанови Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000 на нього не розповсюджується.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

18.03.2014 на загальних зборах учасників товариства, оформлених протоколом №1, прийнято рішення про припинення діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Райагробуд» шляхом ліквідації за рішенням власників та визначено склад ліквідаційної комісії.

У зв'язку з припиненням діяльності відповідача та для продовження виплат, останнім передано позивачу справу ОСОБА_1, якій відповідно до постанови №0806/228/228/52 від 29.03.2013 призначено щомісячну страхову виплату в розмірі 475,28 грн.

14.04.2014 позивач звернувся до відповідача з листом-претензією № 02-юр/14/пр. з вимогою щодо перерахування суми капіталізованих платежів у розмірі 33136,52 грн. на розрахунковий рахунок позивача, проте відповіді на претензію від відповідача отримано не було.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про правомірність позовних вимог.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України №1105-XIV від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування школи страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.46 Закону №1105-XIV фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках; коштів, що надійшли від стягнення штрафів і пені із страхувальників та їх посадових осіб відповідно до закону; добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

Постановою Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000 «Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» затверджено Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Пунктом 2 вказаного Порядку №765 встановлено правило здійснення розрахунку щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Відповідно до п. 3 Порядку №765 капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Таким чином, проаналізувавши наведені вище норми, колегія суддів доходить висновку, що капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується незалежно від підстав такої ліквідації, здійснюється на підставі Постанови №765, оскільки іншого нормативно-правового акту, який визначав би порядок капіталізації платежів, Кабінетом Міністрів України не приймалося. До того ж, чинним законодавством України передбачено, що підприємства у разі їх ліквідації не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.

Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність здійснення відповідачем капіталізації коштів для розрахунку з потерпілою ОСОБА_1

Посилання відповідача на те, що Постанова Кабінету Міністрів України №765 не розповсюджуються на дані правовідносини, оскільки відповідач не є підприємством - банкрутом, не приймаються до уваги, зважаючи на наступне.

Згідно з п.1 ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України юридична особа може бути ліквідована за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до п.1 ст.112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Частиною 2 статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

За приписами статті 36 Закону України №755-IV від 15.05.2003 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові документи, у тому числі: довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування.

Отже, зазначеними нормами законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, а не лише у випадках ліквідації за процедурою банкрутства.

При цьому відсутність окремо визначеного порядку такої капіталізації для юридичних осіб, які ліквідуються за рішенням власників, за наявності визначеного постановою Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, не є підставою для звільнення підприємства від законодавчо встановленого обов'язку проводити капіталізацію страхових виплат.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки чинне законодавство не звільняє платоспроможне підприємство у разі його ліквідації за рішенням засновників від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів для продовження страхових виплат та соціальних послуг особі, яка потерпіла на підприємстві протягом її життя.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Райогробуд» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2014 у справі № 808/3336/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко