Ухвала

від 17.02.2015 по справі 826/14573/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14573/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

17 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Мєзєнцева Є.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Київські канцтовари" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2014 року адміністративний позов ТОВ "Компанія Київські канцтовари" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 16 червня 2014 року № 0002532201 і № 0002542201.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в травні 2014 року працівником ДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Компанія київські канцтовари» (ідентифікаційний код 38196328) з питань дотримання ним вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Ярмак Трейд» (ідентифікаційний код 38517816) за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року.

02 червня 2014 року за результатами проведеної перевірки ДПІ у Дніпровському р-н ГУ Міндоходів у м. Києві було складено Акт №1083/26-53-22-01-21-38196328 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія київські канцтовари» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Ярмак Трейд» (код ЄДРПОУ 38517816) за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року».

Відповідач прийшов до висновку про порушення позивачем п. 138.2 статті 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139, п. 198.1, п. 198.3 і п. 198.6 статті 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим підприємством податку на прибуток за 2013 рік на загальну суму 127 107,00 грн. та заниження податку додану вартість за квітень-вересень 2013 року на загальну суму 133 797,00 грн.

Внаслідок чого відповідачем 16 червня 2014 року було прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0002542201 , яким визначило ТОВ «Компанія київські канцтовари» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 158 884,00 грн., в т.ч. 127 107,00 грн. - основний платіж, 31 777,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; та № 0002532201 , яким визначило ТОВ «Компанія київські канцтовари» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 167 246,00 грн., в т.ч. 133 979,00 грн. - основний платіж, 33 449,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Рішеннями Головного управління Міндоходів у м. Києві від 11 серпня 2014 року № 7275/10/26-15-10-04-04 та Державної фіскальної служби України від 08 вересня 2014 року № 2989/6/99-99-10-01-15, винесених за результатами розгляду первинної та повторної скарг позивача на зазначені податкові повідомлення-рішення від 16 червня 2014 року, такі спірні податкові повідомлення-рішення були залишені без змін.

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між ТОВ «Компанія київські канцтовари (Замовник) та ТОВ «Ярмак Трейд» (Перевізник) було укладено договори від 01.04.2013р. №226, від 27.06.2013р. № 744, від 27.06.2013р. № 745, від 27.06.2013р. № 746, від 27.06.2013р. № 747, від 26.07.2013р. № 728, від 30.07.2013р. № 795, від 31.07.2013р. № 857, від 28.08.2013р. № 665, від 29.08.2013р. № 707, від 30.08.2013р. № 736, від 27.09.2013р. № 631, від 30.09.2013р. № 662, згідно яких договорів Перевізник (ТОВ «Ярмак Трейд») зобов'язується надавати на користь Замовника (ТОВ «Компанія київські канцтовари») платні послуги з перевезення ввіреного йому Замовником/Вантажовідправником вантажу автомобільним транспортом за відповідним маршрутом.

Суми податку на додану вартість, сплачені позивачем по взаємовідносинах з зазначеним контрагентом, були включені ним до сум податкового кредиту за відповідний звітний період в розмірі 133 796,65 грн.

Судом встановлено, що за умовами цих Договорів Перевізник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договорами, доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником (Відправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу вантажу), а Замовник (Відправник), в свою чергу, - сплачувати за перевезення вантажу.

При згідно п. 3.1 зазначених Договорів перевезення вантажу виконується Перевізником власним автомобільним транспортом або залученим за договорами оренди, лізингу.

Крім того, в травні 2013 року між зазначеними підприємствами була укладена усна угода щодо поставки товару ТОВ «Ярмак Трейд» позивачу товару (калькулятори) на загальну суму 23 860,00 грн. (з ПДВ).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що зазначені договори виконувалися сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими податковими та видатковими накладними, іншими первинними документами.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 ПК України - об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 статті 135 ПК України - доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПК України - витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Крім цього, згідно п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 статті 201 ПК України - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом № 996-XIV. Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 - з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріали справи містять податкові накладні, виписані позивачу його контрагентом - ТОВ «Ярмак Трейд», в той же час акт перевірки не містить жодної інформації про відсутність статусу платника податку у позивача чи контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Позивачем належними доказами доведено фактичне отримання послуг за вказаними Договорами. Так, дані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи первинною документацією, зокрема, рахунками на оплату послуг транспортних перевезень вантажу та товару; актами надання послуг; видатковою накладною від 30.05.2013р. № 507; податковими накладними; товарно-транспортними накладними з відмітками Перевізника (ТОВ «Ярмак Трейд»), Замовника і Вантажовідправника (позивача) та Вантажоодержувача (третьої особи-покупця); виписками Київського відділення ПАТ «Банк Форум» (МФО 322943) по особовому рахунку ТОВ «Компанія київські канцтовари» № 26006300230338 з відомостями про перерахування протягом квітня-вересня 2013 року коштів на користь ТОВ «Ярмак Трейд» в якості оплати транспортних послуг (вартість послуг з ПДВ).

Також позивачем в якості додаткових доказів надано до суду, зокрема: копію статуту, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідки з органу статистики відносно ТОВ «Компанія київські канцтовари» станом на 02.10.2012р.; договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2013р. № 01, укладеного позивачем (як Орендарем) з ПТНЗ «Дніпровський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України» (Орендодавцем) щодо платного строкового користування нежитловим приміщенням площею 34,5 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. В.Сосюри, 7, для розміщення офісу; зведеної оборотно-сальдової відомості по рахункам бухгалтерського обліку за 2013 рік; договорів поставок товарів та первинних документів, оформлених/отриманих ТОВ «Компанія київські канцтовари» в результаті господарських взаємовідносин із суб'єктами господарської діяльності-покупцями товарів; виписки з банку по особовому рахунку ТОВ «Компанія київські канцтовари» з відомостями про надходження сум коштів від контрагентів-покупців товарів, та ін.

Крім того, позивачем підтверджено подальше використання результатів спірних підрядних робіт у своїй господарській діяльності. Так судом першої інстанції вірно встановлено, що протягом перевіряємого періоду ТОВ «Компанія київські канцтовари» здійснювало господарську діяльність з оптової торгівлі іншими товарами господарського призначення поставки (в т.ч. оптової торгівлі канцелярськими товарами). Дані відомості зафіксовані також в акті перевірки та не заперечуються відповідачем. Оскільки на підприємстві були відсутні власні транспортні засоби, то з метою організації доставки товарів покупцям позивач був змушений звернутися за послугами з перевезення вантажів до третіх осіб, в т.ч. до ТОВ «Ярмак Трейд».

ТОВ «Ярмак Трейд» на час вчинення правочинів було зареєстроване у встановленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мало право видавати податкові накладні.

Слід зазначити, що відповідачем було здійснено посилання на Акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 18 жовтня 2013 року № 1455/22-07/38517816 про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ТОВ «Ярмак Трейд» (код ЄДРПОУ 38517816) за березень-липень 2013 року. За висновками цього Акта № 1455/22-07/38517816 встановлена відсутність названого підприємства за місцезнаходженням та, як наслідок, відсутність первинної документації для підтвердження господарських операцій ТОВ «Ярмак Трейд». Також в тексті цього Акті про неможливість проведення зустрічної звірки містяться посилання на наявність в провадженні ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві кримінального впровадження № 32013110030000156, розпочатого від 25 грудня 2013 року за фактом ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі службовими особами ТОВ «Смарт Сервіс» (код ЄДР 35556648), а також вчинення рядом осіб фіктивного підприємництва при створенні підприємств ТОВ «ЕУТ» (код ЄДР 35634427), ТОВ «Коніан Трейд» (код ЄДР 37883548), ТОВ «Фрейтедж» (код ЄДР 38237973), ТОВ «Аурум Інвест Груп» (код ЄДР 37449578), ТОВ «Ярмак Трейд» (код ЄДР 38517816), ТОВ «Транслогістіка» (код ЄДР 38705720), ТОВ «Велес-368» (код ЄДР 38705715), ТОВ «Ладготрейд» (код ЄДР 38824295), ТОВ «Камфорд Естейт» (код ЄДР 38824242), ТОВ «ТГН Торг» (код ЄДР 38889729), ТОВ «Торглайнсенд» (код ЄДР 38872406) з подальшим вчиненням співучасті у вигляді підсобництва в ухиленні від сплати податків в особливо великому розмірі службовими особами ТОВ «Смарт Сервіс», за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 cт. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України.

Проте, посилання відповідача на вказаний акт судом не береться до уваги з огляду на таке. В акті встановлено, що вказаний суб'єкт на момент проведення перевірки за вказаною в реєстраційних документах адресою не знаходився. Однак, незнаходження даних підприємств за їх зареєстрованим місцезнаходженням не доказує відсутності у них господарської діяльності.

Опираючись на інформацію, наведену в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки, податковий орган оскаржуваним Актом перевірки визнав нікчемними правочини, укладені позивачем з контрагентом, такими, що не здійснювалися, а лише оформлювалися.

Проте, з аналізу норм цивільного законодавства, зокрема, статей 219, 220, 221, 224, 228, 234 ЦК України, можна дійти висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. В матеріалах справи жодних допустимих доказів на підтвердження недійсності право чинів не міститься.

Колегія суддів критично ставиться до посилань відповідача в акті перевірки на кримінального впровадження № 32013110030000156 від 25 грудня 2013 року, оскільки вироку по даному кримінальному провадженню немає.

При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11).

Враховуючи зазначене, необґрунтованими є висновки викладені відповідачем в акті перевірки №1083/26-53-22-01-21-38196328 про порушення позивачем положень податкового законодавства, а тому, відповідно, протиправними є оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на основі такого акту перевірки.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже, при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС України у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.