Ухвала

від 03.02.2015 по справі 816/4180/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 р.Справа № 816/4180/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2014р. по справі № 816/4180/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зернофонд"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Зернофонд", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 жовтня 2014 року №0000492308.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2014р. по справі № 816/4180/14 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 17 жовтня 2014 року №0000492308.

Відповідач, Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, та вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на законних підставах і відповідає чинному законодавству. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 р. по справі № 816/4180/14 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції на підставі ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що з 16 вересня 2014 року по 22 вересня 2014 року Державною податковою інспекцією у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Зернофонд" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Рокфор Маркет" за березень 2014 рок, про що було складено акт №5400/16-01-22-02/37440198 від 29 вересня 2014 року (а.с. 31-40).

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено заниження зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за березень 2014 року в розмірі 60000 грн.

На підставі акту відповідачем 17 жовтня 2014 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000492308, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 75000 грн. (в т.ч. 60000 грн. - основний платіж, 15000 грн. - штрафні (фінансові) санкції) (а.с. 42).

Позивач не погодився з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав всі умови для формування податкового кредиту, тому податкове повідомлення-рішення №0000492308 від 17.10.2014 року не відповідає вимогам Закону, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

З матеріалів справи встановлено, що основним видом діяльності, який здійснював позивач у перевіряємий період за КВЕД-2010 КВЕД-2010 є: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21), виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (10.91), виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості (10.61), оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (46.71) (а.с. 19).

В перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ "Рокфор Маркет".

08.01.2014 року між товариство з обмеженою відповідальністю "Зернофонд" (замовник) та товариство з обмеженою відповідальністю "Рокфор Маркет" (виконавець) було укладено договір про надання послуг №081ДР /а.с. 44-47/, за умовами якого виконавець зобов'язаний у період з 08 січня 2014 року по 31 березня 2014 року надавати замовнику послуги з дослідження ринку зернових культур з метою стимулювання придбання та збуту сільськогосподарської продукції (а.с. 44-47).

Пунктом 1.2 договору №081ДР від 08.01.2014 року передбачено надання послуг дослідження ринку зернових культур з метою стимулювання придбання та збуту сільськогосподарської продукції включає в себе: інформування про наявність сільськогосподарської продукції урожаю 2013 року, а саме: пшениці 3-4 класу; пшениці фуражної; кукурудзи; соняшнику; сої; гороху; жита; проса; овесу; ячменю та інших зернових і олійних культур на зернозберігаючих підприємствах та у сільгоспвиробників Полтавської області та інших регіонів України; інформування про ступінь розвитку ринкової інфраструктури зернових культур (транспорт, склади, мережі, зв'язки та ін.); інформування про ступінь розвитку комерційної інфраструктури зернових культур (біржі, оптові торги, аукціони, посередники, експортери); інформування про ціни на сільськогосподарську продукцію та динаміку їх змін; пошук діючих та потенційних продавців сільськогосподарської продукції; пошук діючих та потенційних покупців сільськогосподарської продукції; послуги з укладання цивільно-правових договорів з контрагентами замовника на придбання та продаж сільськогосподарської продукції.

Згідно п. 1.3 договору №081ДР від 08.01.2014 року про надання послуг, сторони погодились надавати звіти виконавцем щоденно у телефонному режимі (а.с. 45).

Реальність господарської операції між позивачем та ТОВ "Рокфор Маркет" підтверджують наявні в матеріалах справи первинні документи: податкова накладна №608 від 26.03.2014 року, акт приймання надання послуг №081/ДР/31 від 31.03.2014 року (а.с.48-49).

Матеріалами справи підтверджено, що податкова накладна від 26.03.2014 року №608 була позивачем відображена у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за березень 2014 року, зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних та на її підставі віднесено до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суму ПДВ в розмірі 60000 грн, що відображено у податковій декларацій з ПДВ за березень 2014 року та додатку до податкової декларації №5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (а.с. 53-69).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводилися в безготівковій формі, про що в матеріалах справи наявне платіжне доручення №78 від 26 березня 2014 року (а.с. 52).

З матеріалів справи встановлено, що у період з січня 2014 року по березень 2014 року за допомогою отриманих від ТОВ "Рокфор Маркет" послуг позивачем було укладено ряд договорів на придбання сільгосппродукції з постачальниками: ТОВ "Кириківське" (договір від 13 березня 2014 року №03/03); ТОВ "Дружба" (від 13 лютого 2014 року №13/02-2, від 24 лютого 2014 року №24/02-1, від 04 березня 2014 року №04/03-1); СФГ "Греков" (від 12 лютого 2014 року №12/02-1; від 28 лютого 2014 року №28/02-1, від 27 березня 2014 року №27/03-1); СФГ "Лівшиця" (від 13 лютого 2014 року №13/02-1, від 28 березня 2014 року №28/03-1); ФГ "Шляхова" (від 20 січня 2014 року №20/01-1); ПА "Агротехнологія" (від 20 січня 2014 року №20/01-2) (а.с. 114-147).

Також, колегія судів встановила, за допомогою отриманих від ТОВ "Рокфор Маркет" послуг позивачем укладено ряд договорів на реалізацію сільгосппродукції покупцям: фермерське господарство «ВК іК» (від 15 січня 2014 року №15-01/1); ТОВ "Катеринопільський елеватор" (від 20 січня 2014 року №3524/к); ТОВ НВП "Глобинський елеватор" (від 27 січня 2014 року №27/01-1); ТОВ "Кернел-Трейд" (від 12 лютого 2014 року №П-2202/8/14, від 17 лютого 2014 року №П-2235/8/14); ДП "Сантрейд" (від 25 лютого 2014 року №675156, від 14 березня 2014 року №676846, від 19 березня 2014 року №677226, від 23 березня 2014 року №677520, від 25 березня 2014 року №677810); ТОВ "Покровське борошно" (від 25 лютого 2014 року №25/02-1, від 26 березня 2014 року №26/03); ДП "Новопокровський КХП" (від 05 березня 2014 року №0098, від 20 березня 2014 року №№0118, 0119) (а.с. 114-147).

Згідно оборотно-сальдової відомісті позивача по рахунку 361 за І квартал 2014 року (а.с. 50) та довідки обгрунтування вартості отриманих послуг від ТОВ "Рокфор Маркет" (а.с. 112) реалізовано сільськогосподарської продукції загальною вартістю 5387120,17 грн. з ПДВ. Таким чином, витрати на придбання послуг у ТОВ "Рокфор Маркет" склали 6,68% від реалізації сільськогосподарської продукції, що свідчить про наявність у позивача розумних економічних причин для вчинення спірних господарських операцій.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.198.4. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем з контрагентом ТОВ "Рокфор Маркет" належним чином оформлені договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформлені первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.

Довід апеляційної скарги стосовно того, що акт приймання надання послуг №081/ДР/31 від 31.03.2014 року не містить відомостей про кількість затрачених трудогодин, місце та мету проведення дослідження, осіб, які надавали послуги, колегія суддів не приймає, оскільки ч.2 ст.9 Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку не передбачено зазначати у первинних документах бухгалтерського обліку вказаної інформації.

Також колегія суддів не приймає довід апеляційної скарги стосовно того, що акт приймання наданих послуг від 31 березня 2014 року №081ДР/31 не відповідає вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", адже не містить детального опису (змісту) наданих послуг та їх вартості, оскільки в акті визначено, що виконавець, у період з 08 січня 2014 року по 31 березня 2014 року щодня телефоном надавав інформацію замовнику про: наявність сільськогосподарської продукції урожаю 2013 року, а саме: пшениці 3-4 класу; пшениці фуражної; кукурудзи; соняшнику; сої; гороху; жита; проса; вівса; ячменю та інших зернових і олійних культур на зернозберігаючих підприємствах та у сільгоспвиробників Полтавської області та інших регіонів України; ступінь розвитку ринкової інфраструктури зернових культур (транспорт, склади, мережі, зв'язки, та ін.); ступінь розвитку комерційної інфраструктури зернових культур (біржі/оптові торги, аукціони, посередники, експортери); ціни на сільськогосподарську продукцію та динаміку їх змін, діючих та потенційних продавців сільськогосподарської продукції; діючих та потенційних покупців сільськогосподарської продукції; постійно надавав послуги з укладення цивільно-правових договорів з контрагентами замовника, спрямованих на купівлю-продаж сільськогосподарської продукції, у спосіб, що передбачений договором (а.с. 48).

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем належним чином було підтверджено правомірність віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, наданими до перевірки належно оформленими документами, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами господарських операцій, відповідності господарської операції видам діяльності позивача, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість позивачу, а тому суд першої інстанції правомірно скасував податкове повідомлення - рішення №0000492308 від 17 жовтня 2014 року.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 р. по справі № 816/4180/14 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2014р. по справі № 816/4180/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В.