Постанова

від 30.01.2015 по справі 821/4586/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/4586/14 14 год. 24 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Яськович О.М., представника відповідача Малини С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про визнання протиправною частково вимогу № 21-04-14-14/5715 від 21.10.2014 ,

встановив:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (далі позивач, ГУ ДСНС) звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Херсонській області (далі - відповідач, ДФІ), в якому з урахуванням збільшених позовних вимог просить визнати нечинними пункти 2, 3 вимоги Державної фінансової інспекції у Херсонській області від 21.10.2014 № 21-04-14-14/5715. Ці пункти вимоги стосуються посилення контролю щодо своєчасної претензійно-позовної роботи та відшкодування збитків в сумі 129370 грн. , заподіяних Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області, та вжиття заходів щодо відшкодування позивачу збитків внаслідок не проведення претензійно-позовної роботи по відшкодуванню мешканцями службових квартир спожитих комунальних послуг.

Позивач вважає таку вимогу ДФІ безпідставною з огляду на те, що заборгованість у сумі 129370 грн. виникла у липні 2007 року. За період з липня 2007 року по вересень 2014 року проводились дві планові ревізії фінансово-господарської діяльності юридичних осіб, правонаступником прав та обов'язків яких є Управління ДСНС України у Херсонській області. Так, ні в акті ревізії від 07.04.2010 № 04-18/7, ні в акті ревізії від 27.04.2011 № 04-18/16 порушень у списанні заборгованості на позабалансовий рахунок як безнадійної виявлено та зафіксовано не було. У попередніх вимогах ДФІ (КРУ) від 23.04.2010 №21-04-16-14/1859 та від 17.05.2011 №21-04-16-14/2836 про усунення порушень виявлених ревізіями будь-якого обов'язку щодо цього питання управлінню не висувалось.

Крім того, позивач вказує на те, що згідно Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органами державного фінансового контролю можуть проводитись як планові, так і позапланові перевірки у підконтрольних установах. Як визначено пунктом 4 частини 5 статті 11 Закону позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державного фінансового контролю і проводиться при реорганізації (ліквідації) підконтрольної установи. Таким чином, Закон прямо передбачає необхідність проведення ревізії під час ліквідації установи. Під час проведення ліквідації юридичних осіб: УМНС України у Херсонській області та ТУ МНС України у Херсонській області жодного разу ревізія відповідачем проведена не була. Не зважаючи на зазначені обставини, ДФІ під час проведення перевірки за період з 01.04.2011 по 01.07.2014 встановила і зафіксувала в акті ревізії порушення раніше перевірених цим же органом періодів.

Позивач просить скасувати п. 3 вимоги від 21.10.14, мотивуючи тим, що чинним законодавством не передбачено такого заходу впливу на одержувача бюджетних коштів як покладання на нього зобов'язання вжити заходи щодо відшкодування збитків.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх з підстав, викладених в адміністративному позові.

Державна фінансова інспекція в Херсонській області (відповідач) проти позову заперечує, мотивуючи тим, що ДФІ у Херсонській області при проведенні ревізії та винесенні обов'язкових вимог, як орган виконавчої влади, та його посадові особи діяли на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позивач проводив недостатню претензійно-позовну роботу щодо стягнення дебіторської заборгованості, що призвело до збитків установи на суму 129370 грн. Вимога про посилення контролю щодо своєчасної претензійно-позовної роботи носить узагальнений, рекомендаційно-застережливий характер, а тому жодним чином не впливає на права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин. Крім того, позивач має можливість виконати п. 3 вимоги та звернутись до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті за користування житлом, за водопостачання з мешканців службових квартир.

Представник відповідача в судовому засіданні просить відмовити в задоволені позову.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, заслухавши представників сторін, суд встановив, що працівниками Державної фінансової інспекції проведено ревізію фінансово-господарської діяльності в Управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області за період з 01.04.11 по 01.07.14, за результатами ревізії складено акт від 24.09.14 № 04-17/33. У акті ревізії ДФІ від 24.09.2014 №04-17/33 серед порушень фінансово-господарської діяльності Управління ДСНС України у Херсонській області зазначено, таке порушення, як не проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення дебіторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, по розрахунках за надані послуги з охорони від пожеж території, будівель та споруд, ВАТ «Херсонські комбайни», яке є банкрутом, що призвело до збитків установи на вказану суму.

Інвентаризацією розрахунків, які обліковуються поза балансом, проведеною станом на 01.07.14, встановлено, що в УДСНС рахується дебіторська заборгованість, термін позовної давності якої минув, на позабалансовому рахунку 07 «Списані активи та зобов'язання» по розрахунках за надані послуги з охорони від пожеж території, будівель та споруд ВАТ «Херсонські комбайни» на загальну суму 129370 грн. З акту попередньої ревізії, відповідачем виявлено, що заборгованість з балансу установи списувалась поступово в два етапи: у грудні 2010 року списано дебіторську заборгованість в сумі 77622 грн. та у березні 2011 року - 51748 грн. Згідно актів звірок, наданих в ході цієї ревізії, укладених з ВАТ «Херсонські комбайни», дебіторська заборгованість в сумі 77622 грн. виникла станом на 11.07.2007 та дебіторська заборгованість в сумі 51748 грн. виникла станом на 01.07.2007 .

Відповідно до ухвали господарського суду Херсонської області від 05.02.2010 по справі за №12/129-Б-07 не визнано повністю вимоги кредитора Головного управління МНС України в Херсонській області в сумі 77622 грн., з посиланням, що це є поточна заборгованість, тому вимоги не підлягають включенню до реєстру кредиторів. Після відмови судом у задоволенні кредиторських вимог на суму 77622 грн. подальші заходи в судовому порядку не вживалися. Ухвала господарського суду Херсонської області від 05.02.10 не оскаржувалась. Позивач не подавав і заяви про визнання поточних вимог ліквідатору ВАТ «Херсонські комбайни» у ліквідаційній процедурі.

Фактично відбувається втрата боржника у зобов'язанні, тобто пропуск строків позовної давності кредитором має наслідком втрату активів підприємством, установою, організацією. ¦Відповідно до пункту 1.3 Порядку взаємодії державної контрольно- ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, затвердженого наказом ГоловКРУ, МВС, СБУ та Генпрокуратури від 19.10.2006 № 346/1025/685/53, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1166/13040, матеріальна шкода (збитки) це вартість втрачених активів або недоотриманих доходів, яка визначається за даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності об'єкта контролю або експертною оцінкою та іншими визначеними законодавством способами. При цьому, п. 159.1.1. ст. 159 Податкового кодексу України визначено, що продавець товарів, робіт, послуг має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг у поточному або попередніх звітних податкових періодах у разі, якщо покупець таких товарів, робіт, послуг затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсації їх вартості). Таке право на зменшення суми доходу виникає, якщо протягом звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Заборгованість у сумі 129370 грн. по ТОВ «Херсонські комбайни» була перенесена з позабалансового обліку ТУМНС України у Херсонській області на позабалансовий облік УДСНС України у Херсонській області у червні 2013 року.

На думку відповідача, як Головним управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Херсонській області, його правонаступниками після змін назви та керівництва, так і новоствореним у 2013 році УДСНС, внаслідок не проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення дебіторської заборгованості, пропущено терміни позовної давності та втрачено боржника у зобов'язаннях на загальну суму 129370 грн., що призвело до нанесення збитків установі на вказану суму.

Ревізією також було виявлено недостатня претензійно-позовна робота щодо стягнення дебіторської заборгованості з квартиронаймачів за спожиті ними комунальні послуги в сумі 13524 грн. 03 коп. Так, Управління в 2013 році звернулося до суду з позовом до 10 квартиронаймачів про стягнення заборгованості по оплаті за користування житлом, заборгованості по сплаті за спожите водопостачання та виселення з житлового фонду. Ухвалою Цюрупинського районного суду Херсонської області від 28.05.2013 по справі за №664/1281/13-ц винесено рішення та позовні вимоги Управління залишено без розгляду та роз'яснено необхідність звернення до суду із заявою про видачу судового наказу. Проте, юридичним сектором подальша робота взагалі не велась. Управління не зверталось до суду із заявою про видачу судового наказу. Таким чином, внаслідок не вжиття заходів щодо стягнення простроченої дебіторської заборгованості юридичним сектором Управління, за рахунок бюджетних коштів станом на 01.07.2014 року залишилося не відшкодованим покриття у минулих роках бюджетними коштами витрат квартиронаймачів за спожиті ними комунальні послуги на загальну суму 13524,03 грн., відповідно допущено втрату боржників-квартиронаймачів у зобов'язанні за невідшкодовані комунальні послуги на вказану суму. Внаслідок не проведення подальшої позовної роботи юридичним сектором пропущено строки позовної давності, чим порушено п. 1.4 Рекомендацій Міністерства юстиції України від 15.01.1996 № 2 «Про порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, в установі, організації» та п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237.

До акту складені заперечення, однак відповідачем вони були відхилені.

На підставі висновків акту ревізії відповідачем було виставлено Головному управлінню Державної служби надзвичайних ситуацій України у Херсонській області вимогу «Про усунення порушень, виявлених ревізією» від 21.10.2014 № 21-04-14-14/5715.

В пункті 2 даної вимоги відповідач зазначає «Посилити контроль щодо своєчасної претензійно-позовної роботи з метою не допущення в подальшому випадків пропущення термінів позовної давності та втрати боржника в разі його ліквідації. Відшкодувати нанесені Головному управлінню збитки в сумі 129370 грн.» В п. 3 даної вимоги вимагається усунути фінансове порушення наступним шляхом: «Вжити заходи щодо відшкодування Головному управлінню збитків внаслідок не проведення претензійно-позовної роботи по відшкодуванню мешканцями службових квартир спожитих комунальних послуг на суму 13524 грн. 03 коп.»

Не погоджуючись з вимогами, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного. Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Згідно із пунктом 7 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства. Таким чином, вимоги органів ДФІ мають відповідати критеріям законності і обґрунтованості, визначеним ст. 19 Конституції України та ст. 2 КАС України.

Процедуру проведення Держфінінспекцією та її територіальними органами інспектування визначено затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. №550 "Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами" (далі - Порядок проведення інспектування).

За змістом пунктів 35, 38 - 47, абзаців 1, 2 пункту 48, пунктів 49 - 52 Порядку проведення інспектування, акт ревізії повинен містити: висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, а також у разі наявності визначений в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об'єкту контролю внаслідок таких порушень з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Крім того, аналізуючи положення Закону № 2939-XII та Порядку проведення інспектування, які регулюють питання щодо оформлення та надсилання вимоги про усунення порушень законодавства, суд доходить висновку, що письмова вимога органу державного фінансового контролю за своєю правовою суттю є рішенням суб'єкта владних повноважень, породжує для зобов'язаної особи правові наслідки у вигляді необхідності вчинення певних дій, а відтак, з огляду на приписи ст.8 Конституції України, має, по-перше, містити чітке викладення суті владного припису, котре унеможливлює неоднозначне розуміння як змісту, так і порядку виконання висунутої органом управління вимоги, у по-друге, допускати реальну можливість виконання владного припису.

В акті ревізії від 24.09.14 № 04-17/33 ДФІ зазначено, що позивач створений у березні 2013 року, Положення про УДСНС затверджено 04.02.13, фінансування розпочалось тільки з червня 2013 року, тому всі питання програми ревізії перевірялись за період з 01.06.13 по 01.07.14. Управління є правонаступником прав та обов'язків Територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій у Херсонській області.

Попередня планова ревізія Головного Управління МНС в Херсонській області проводилась за період з 01.02.10 по 01.04.10 (акт від 27.04.10 № 04-18/16), цією ревізією було встановлено списання даної заборгованості на позабалансовий рахунок 07 «Списані активи та зобов'язання» та не було виявлено порушень. В подальшому у червні 2014 року заборгованість в сумі 129370 грн. була перенесена з позабалансового обліку ТУ МНС України у Херсонській області на позабалансовий облік позивача.

Отже, законність перебування даної суми боргу на позабалансовому рахунку 07 відповідач не заперечує, що свідчить про те, що при списанні даної суми на позабалансовий рахунок були вжитті заходи щодо стягнення цієї суми з боржника. Разом з тим відповідач вимагає, що б позивач відшкодував нанесені ГУ збитки в сумі 129370 грн.

Ці вимоги є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства. Заборгованість в сумі 129370 грн. була списана з балансу ще установою, правонаступником прав та обов'язків якої є позивач, внаслідок неплатоспроможності боржника ВАТ «Херсонські комбайни». Ця заборгованість повинна обліковуватись на позабалансовому рахунку 07 (субрахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість") протягом не менше п'яти років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника. Ця дебіторська заборгованість остаточно буде списана з субрахунку 071 або у зв'язку з закінченням строку обліку такої заборгованості, або після надходження суми в порядку відшкодування.

Суд приймає до уваги, що термін позовної давності був пропущений не позивачем , а УМНС України у Херсонській області та Територіальним управлінням МНС ситуацій України в Херсонській області, за дії яких позивач не несе відповідальності. Під час проведення ревізій цих юридичних осіб: УМНС України у Херсонській області (код ЄДР 08588984) та ТУ МНС України у Херсонській області (код ЄДР 38151980) фінінспекція (контрольно-ревізійне управління) не висувало вимог щодо відшкодування збитків внаслідок неподання претензій та позовних заяв до суду.

Дійсно, суд погоджується з доводами представників відповідача в судовому засіданні, що навіть після списання в установленому порядку заборгованості на позабалансовий рахунок не виключена можливість погашення вже списаної дебіторської заборгованості. Разом з тим боржник погашає прострочену заборгованість в добровільному порядку. Пред'явлення ж позову до суду є зазвичай недоцільним з огляду на сплив більше 7 років з дня виникнення заборгованості, та буде мати наслідком відмову в його задоволенні у зв'язку з пропуском строку позовної давності та ще втрату коштів, які будуть сплачені в якості державного мита і в разі відмови в задоволенні позову не будуть повернуті.

В акті ревізії зазначено (сторінка 20), що ревізією дотримання позивачем строків та порядку проведення інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами встановлено, що позивачем забезпечено проведення інвентаризації не менше 2 разів на рік, чим дотримано вимог пп. 15 п. 1.5 Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженою наказом Головного управління Держказначейства від 30.10.98 р. № 90. Саме під час інвентаризації здійснюється звіряння документів та записів у регістрах обліку, а також перевірка обґрунтованості сум, відображених на відповідних рахунках. Таким чином, позивач спостерігає дану заборгованість, і в разі зміни даних щодо майнового (фінансового) стану боржника чи його правонаступника (збільшення статутного капіталу, додаткові внески учасників, підтримка держави, реструктуризація зобов'язань тощо) має право вчиняти певні заходи щодо погашення цієї заборгованості.

Для того, що б пред'являти обов'язкові до виконання вимоги, відповідач повинен зазначити яким нормативним актом передбачено, що позивач повинен відшкодувати дану заборгованість, щодо якої минув термін позовної давності, та яким шляхом, і що саме не вчинив позивач. Оскільки ні в акті ревізії, ні в вимозі не зазначено про порушення позивачем чинного законодавства відносно цієї дебіторської заборгованості, то вимога її відшкодування є неправомірною.

Що стосується вимоги ДФІ посилити контроль щодо своєчасної претензійно - позовної роботи центром забезпечення діяльності ГУ ДСНС України у Херсонській області (юридичним сектором) з метою не допущення в подальшому випадків пропущення термінів позовної давності та втрати боржника у разі його ліквідації, суд зазначає наступне.

Приписами ч. 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від поршень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З аналізу наведених норм вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин.

Зі змісту першого речення пункту 2 вимоги слідує, що він носить узагальнений, рекомендаційно - застережливий характер, а тому жодним чином не впливає на права та інтереси позивача у сфері публічно - правових відносин. У зв'язку з викладеним, позовні вимоги У ДСНС в частині визнання протиправним та скасування вимоги щодо посилення контролю щодо своєчасної претензійно - позовної роботи з метою не допущення в подальшому випадків пропущення термінів позовної давності задоволенню не підлягає.

Що стосується оскарження позивачем пункту 3 вимоги від 21.10.2014, судом встановлено, що станом на 01.07.2014 по загальному фонду обліковується прострочена заборгованість (в межах терміну позовної давності): дебіторська заборгованість в сумі - 13524,03 грн., заборгованість виникла в основному в червні, вересні 2012 року внаслідок не відшкодування квартиронаймачами спожитих ними комунальних послуг. Позивач не заперечує тієї обставини, що Управлінням проводилась недостатня претензійно- позовна робота щодо стягнення дебіторської заборгованості з квартиронаймачів за спожиті ними комунальні послуги в сумі 13524,03 грн. Після прийняття ухвали Цюрупинським районним судом Херсонської області від 28.05.2013 по справі за №664/1281/13-ц про залишення позову без розгляду, юридичним сектором подальша робота не велась, позивач не звертався до суду із заявою про видачу судового наказу. Через це, залишилося не відшкодованим покриття у минулих роках бюджетними коштами витрат квартиронаймачів за спожиті ними комунальні послуги на загальну суму 13524,03 грн., відповідно допущено втрату боржників-квартиронаймачів у зобов'язанні за невідшкодовані комунальні послуги на вказану суму.

Посилання позивача на статтю 19 Конституції України та статтю 117 Бюджетного кодексу України, а саме на те, що чинним законодавством не передбачено такого заходу впливу до одержувача бюджетних коштів, яким є Головне управління, як покладання на нього зобов'язання вжити заходи щодо відшкодуванню збитків суд вважає необгрунтованим.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб "органу державного фінансового контролю" є обов'язковими для виконання службовими особами" об'єктів, що контролюються". В разі встановлення під час контрольних заходів випадків невжиття заходів щодо своєчасного стягнення дебіторської заборгованості, такі факти кваліфікуються нанесення збитків юридичній особі. Усунути вказане порушення можливо шляхом проведення звірки з дебіторами та в разі визнання заборгованості звернення до суду, або відшкодування збитків за рахунок винних у не проведенні претензійно-позовної роботи осіб у порядку та розмірі встановленому Кодексом законів про працю України, та інше. ДФІ не вказує у вимозі конкретних заходів для відшкодування вартості цих комунальних послуг, тому що відповідач як суб'єкт владних повноважень не наділений правами щодо спонукання господарюючого суб'єкта на проведення претензійно-позовної роботи та зобов'язання звернення до суду з відповідними позовами про стягнення безпідставно отриманих коштів з іншого господарюючого суб'єкту. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив :

Задовольнити позов частково.

Скасувати пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Херсонській області від 21.10.2014 р. № 21-04-14-14/5715 в частині зобов'язання відшкодувати нанесені Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області збитки в сумі 129370 грн.

В решті вимог відмовити.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (код ЄДРПОУ 38594707) витрати по сплаті судового збору в сумі 36 грн. (тридцять шість гривень) 54 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 лютого 2015 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 9.5