Постанова

від 17.09.2015 по справі 821/4586/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2015 р. м. Київ К/800/22271/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Маслія В.І. Чумаченко Т.А.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 січня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року у справі №821/4586/14 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про визнання протиправною вимоги в частині, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області звернулось з позовом до Державної фінансової інспекції в Херсонській області, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати пункти 2 та 3 вимоги від 21.10.2014 року №21-04-14-14/5715.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року, позов задоволено частково. Скасовано пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Херсонській області від 21.10.2014 року №21-04-14-14/5715 в частині зобов'язання відшкодувати нанесені Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області збитки у сумі 129370 грн. В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями в частині скасування пункту 2 вимоги, Державна фінансова інспекція в Херсонській області звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 січня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п.2.35 плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України на ІІ квартал 2014 року, на виконання доручення Прем'єр-міністра України від 08.05.2014 р. №16163/1/1-14 та на підставі направлення від 12.09.2014 р. №1014, у період з 27.06.2014 р. по 17.09.2014 р. посадовою особою відповідача було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління Державної служби надзвичайних ситуацій України у Херсонській області за період з 01.04.2011 р. по 01.07.2014 р.

За результати проведеної ревізії відповідачем було складено акт від 24.09.2014 р. №04-17/33.

Під час проведення ревізії, серед іншого, було встановлено, що інвентаризацією розрахунків, які обліковуються поза балансом, проведеною станом на 01.07.2014 р., встановлено, що в УДСНС рахується дебіторська заборгованість, термін позовної давності якої минув, на позабалансовому рахунку 07 «Списані активи та зобов'язання» по розрахунках за надані послуги з охорони від пожеж території, будівель та споруд ВАТ «Херсонські комбайни» на загальну суму 129 370 грн. Вказана заборгованість була перенесена з позабалансового обліку ТУ МНС України у Херсонській області на позабалансовий облік УДСНС України у Херсонській області у червні 2013 року. Внаслідок не проведення претензійно-позовної роботи як Головним управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Херсонській області, його правонаступниками після змін назви та керівництва, так і новоствореним у 2013 році УДСНС, щодо стягнення дебіторської заборгованості, пропущено терміни позовної давності та втрачено боржника у зобов'язаннях на загальну суму 129370 грн., що призвело до нанесення збитків установі на вказану суму.

Також ревізією було виявлено недостатнє проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення дебіторської заборгованості з квартиронаймачів за спожиті ними комунальні послуги в сумі 13524,03 грн.

На підставі акту ревізії, 21.10.2014 р. ДФІ в Херсонській області начальнику Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області виставлено вимогу №21-04-14-14/5715 «Про усунення порушень, виявлених ревізією», якою зобов'язано, зокрема:

- відшкодувати нанесені Головному управлінню збитки в сумі 129370 грн. (п.2 вимоги);

- вжити заходи щодо відшкодуванню ГУ збитків внаслідок не проведення претензійно-позовної роботи по відшкодуванню мешканцями службових квартир спожитих комунальних послуг на суму 13524,03 грн. (п.3 вимоги).

Не погодившись із зазначеними пунктами вимоги, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про протиправність дій відповідача при винесенні пункту 2 спірної вимоги, мотивуючи тим, що для того, що б пред'являти обов'язкові до виконання вимоги, відповідач повинен зазначити яким нормативним актом передбачено відшкодування заборгованості щодо якої минув термін позовної давності, та яким шляхом це повинен вчинити позивач.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає передчасними такі висновки судів з огляду на наступне.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення), Інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Інспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Інспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Інспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Таким чином, органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Отже, такі збитки не можуть бути примусово стягнуті з підконтрольної установи шляхом вимоги, вони відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю і правильність їх обчислення, як і наявність підстав для відшкодування, перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної установи про визнання протиправною вимоги про відшкодування збитків, яка не породжує безпосередньо права чи обов'язки для цієї установи, оскільки обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, органом державного фінансового контролю пред'явлено вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії. При цьому пункт 2 вимоги вказує на виявлені збитки та їхній розмір.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про можливість скасування пункту 2 оскаржуваної вимоги Інспекції про відшкодування Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області визначених у ньому збитків є помилковим.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня та 13 травня 2014 року (№№ 21-40а14, 89а14 відповідно).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, а тому підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 січня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року скасувати, та ухвалити у справі нове рішення.

В задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про визнання протиправною вимоги в частині - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: