Рішення

від 16.02.2015 по справі 920/144/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.02.2015 Справа № 920/144/15 Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/144/15

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНБУД», м. Глухів Сумської області,

до відповідача - Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми,

про визнання незаконним та скасування розпорядження

За участю представників сторін:

позивача - Якименко Т.О. за довіреністю № 2 від 12.02.2015 року,

відповідача - Гребеника В.І. за довіреністю № 7 від 04.06.2014 року.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд скасувати розпорядження адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України від 05.08.2014 року № 50 про початок розгляду справи № 02-06/41-2014 стосовно порушення позивачем вимог антимонопольного законодавства України, та стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1218,00 грн.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог № 15 від 02.02.2015 року позивач просить суд вимоги щодо застосування заходів до забезпечення позову залишити без розгляду.

Ухвалою від 27.01.2015 року у справі № 920/144/15, судом відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у даній справі у зв'язку з її безпідставністю та необґрунтованістю, а також зобов'язано позивача у строк до 16.02.2015 року сплатити в доход держбюджету судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1827,00 грн. та докази сплати надати суду.

Станом на 16.02.2015 року позивач не надав суду доказів сплатити в доход держбюджету судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1827,00 грн., тому він підлягає стягненню з позивача в примусовому порядку.

Відповідач у своєму відзиві на позов за № 02-04/428 від 14.02.2015 року просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви, оскільки оспорюване розпорядження прийнято відповідачем та розпочато справу № 02-06/41-2014 за ознаками порушення у діях позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжний житловий комплекс «Миранта», які полягають у погодженні ними поведінки під час підготовки та участі у процедурі закупівлі послуг щодо благоустрою територій (за 5 лотами), проведеної Управлінням житлово-комунального господарства та містобудування Глухівської міської ради 24.01.2014 року, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

При цьому, як зазначає відповідач, територіальне відділення не проводило перевірки ТОВ «ЗЕЛЕНБУД» та ТОВ «МЖК «Миранта» ні до початку розгляду справи, ні у ході її розгляду. Прийняття адміністративною колегією територіального відділення розпорядження № 50 від 05.08.2014 року ніяким чином не впливає на права та інтереси позивача, оскільки згідно частини першої статті 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції», розпорядження про початок розгляду справи приймається у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України № 50 від 05.08.2014 розпочато розгляд справи № 02-06/41-2014 стосовно порушення позивачем вимог антимонопольного законодавства України за результатом розгляду подання Державної фінансової інспекції в Сумській області від 14.05.2014 № 18-02-14-14/3203

Справу № 02-06/41-2014 розпочато відповідачем за ознаками порушення у діях позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжний житловий комплекс «Миранта», що полягають у погодженні ними поведінки під час підготовки та участі у процедурі закупівлі послуг щодо благоустрою територій (за 5 лотами), проведеної Управлінням житлово-комунального господарства та містобудування Глухівської міської ради 24.01.2014 року, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що, статтею 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» передбачено можливість проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

При цьому позивач не звертався до територіального відділення із заявою про проведення перевірки, а відповідач в свою чергу будь-яких дозволів Кабінету Міністрів України щодо проведення перевірки позивача не отримував.

Суд, розглянувши подані сторонами письмові докази та матеріали, дослідивши позицію позивача, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Частина друга статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлює, що суб'єкти господарювання зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, такі повноваження:

1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

3) розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість;

4) перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Законодавством визначено окремі повноваження органів Антимонопольного комітету України щодо:

- розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведення розслідування у таких справах;

- перевірок суб'єктів господарювання (у тому числі й під час проведення розслідування по справі).

Особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції, органами Антимонопольного комітету України визначено спеціальним підзаконним нормативно-правовим актом - Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затвердженими розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5 (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету від 29 червня 1998 року № 169-р), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299.

Натомість порядок проведення уповноваженими працівниками Антимонопольного комітету України і його територіальних відділень планових і позапланових виїзних перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання встановлений Положенням про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженим розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25 грудня 2001 року № 182-р, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2002 року за № 139/6427 (далі - Положення).

Цим же Положенням визначено підстави для проведення планових і позапланових перевірок, а також передбачено, що рішення щодо проведення перевірки приймається головою відділення, наказом голови відділення утворюється комісія з перевірки (пункти 19-20 Положення). Положенням встановлено, що організація проведення перевірки включає в себе формування пакету документів, необхідних для проведення перевірки: наказу про проведення перевірки та створення комісії, плану проведення перевірки (який містить в собі визначення завдань перевірки, кола питань, які потрібно з'ясувати в ході перевірки, строків перевірки), доручення голови відділення про делегування відповідних повноважень щодо проведення перевірки (пункти 31-32 Положення).

Згідно пункту 52 Положення за результатом проведення перевірки комісією складається акт перевірки, один примірник якого надається об'єкту перевірки для підписання.

Якщо в ході перевірки було встановлено ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, голова відділення вирішує питання, зокрема, щодо початку розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 67.4 Положення). У пункті 53.1 Положення зазначено, що в акті можуть наводитися пропозиції щодо порушення справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Отже, результати проведення перевірки є однією з підстав початку розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Разом з тим, справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції може бути розпочата і без застосування процедури, передбаченої Положенням.

Так, статтею 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що підставами для початку розгляду справи можуть бути, зокрема, заяви фізичних і юридичних осіб, подання органів державної влади або ж власна ініціатива органів Антимонопольного комітету України.

Таким чином, у законодавстві про захист економічної конкуренції чітко розділяються повноваження органів Антимонопольного комітету України щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання та розгляду справ про порушення норм цього законодавства.

При цьому, збір доказів у справі службовцями відділення може здійснюватися як шляхом проведення перевірки за дорученням голови відділення (пункт 22 Правил розгляду справ, пункт 3 частини першої статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»), так і шляхом направлення суб'єктам господарювання, органам влади, органам місцевого самоврядування, іншими юридичними особам вимог голови відділення щодо надання інформації на підставі статей 22, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

Розпорядження адміністративної колегії територіального відділення № 50 від 05.08.2014 року про початок справи № 02-06/41-2014 було прийнято відповідачем за результатом розгляду подання Державної фінансової інспекції в Сумській області від 14.05.2014 № 18-02-14-14/3203. Справу розпочато за ознаками порушення у діях ТОВ «ЗЕЛЕНБУД» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжний житловий комплекс «Миранта» (41400, Сумська обл., м. Глухів, пл. Рудченко, 5, ідентифікаційний код - 23297310), які полягають у погодженні ними поведінки під час підготовки та участі у процедурі закупівлі послуг щодо благоустрою територій (за 5 лотами), проведеної Управлінням житлово-комунального господарства та містобудування Глухівської міської ради 24.01.2014 року, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

Подальше розслідування справи та збір доказів здійснювалися відповідачем шляхом аналізу матеріалів процедури закупівлі послуг щодо благоустрою територій (за 5 лотами), інформації та документів, наданих ТОВ «ЗЕЛЕНБУБ», ТОВ «МЖК «Миранта», Управлінням житлово-комунального господарства та містобудування Глухівської міської ради та іншими органами державної влади, які мали інформацію, необхідну для формування територіальним відділенням доказової бази у справі.

При цьому, як зазначає відповідач, ним не проводилося перевірки відповідачів у справі ТОВ «ЗЕЛЕНБУБ» та ТОВ «МЖК «Миранта» ні до початку розгляду справи, ні у ході її розгляду.

Отже, зазначена позивачем норма бюджетного законодавства не поширюється на відносини щодо розгляду органами Антимонопольного комітету України справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції суб'єктами господарювання, зокрема, щодо розгляду справи № 02-06/41-2014..

Прийняття відповідачем розпорядження № 50 від 05.08.2014 року ніяким чином не впливає на права та інтереси позивача, оскільки згідно частини першої статті 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції», розпорядження про початок розгляду справи приймається у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення. При цьому відповідно до статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» лише рішенням, яке приймається адміністративною колегією територіального відділення, визнається вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановлюється зобов'язання припинити таке порушення або усунути його наслідки, накладається штраф тощо.

Наведене повністю узгоджується з висновками пленуму Вищого господарського суду України, викладеними у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 15 (пункт 4): «У вирішенні господарським судом спору щодо визнання недійсним розпорядження Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції суд не здійснює оцінки правомірності дій особи, стосовно якої видано таке розпорядження; разом з тим підлягає встановленню наявність обставин, які свідчили б про видання оспорюваного розпорядження з порушенням чинного законодавства та/або компетенції органу, що його видав. При цьому саме по собі видання органом Антимонопольного комітету України такого розпорядження та здійснення ним розгляду відповідної справи не можна кваліфікувати як порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у цій справі».

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи відповідача у даній справі є правомірними та обґрунтованими, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають у зв'язку з їх необґрунтованістю, безпідставністю та неправомірністю.

Відповідно до положень частини третьої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання позову в сумі 1218,00 грн. покладається на позивача, а також з позивача підлягає стягненню в доход держбюджету судовий збір в сумі 1827,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНБУД» (41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Інститутська, буд. 32, ідентифікаційний код 38116912) в доход державного бюджету України (отримувач коштів: УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37970593, код банку отримувача (МФО): 837013, рахунок отримувача: 31218206783002, код класифікації доходів бюджету: 22030001) судовий збір в сумі 1827,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.02.2015 року.

Суддя П.І. Левченко