Рішення

від 17.02.2009 по справі 15/436-пн-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У

К Р А Ї Н И

17.02.2009                                                    

  Справа №  15/436-ПН-08

Господарський суд Херсонської

області у складі судді  Клепай З.В. при секретарі Муравльовій

Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу 

за позовом

Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс",

м.Херсон 

про   встановлення земельного сервітуту

за участю представників сторін:

від 

позивача  -  ОСОБА_2- юрист, довір.від 03.11.2008р.

від 

відповідача  -  ОСОБА_3- представник, довір.№ НОМЕР_1 від

23.09.2008р.

Засідання проводилось з перервою від 10.02.2009р. до 17.02.2009р. на

підставі ст.77 ГПК України.

          Позивач

звернувся з позовом, в якому просить прийняти рішення про встановлення

постійного безоплатного сервітуту на право проїзду на транспортному засобі та

проходу через земельну ділянку по АДРЕСА_1(автобусна станціяАДРЕСА_2), що

належить відповідачу з земельної ділянки поАДРЕСА_1, згідно плану земельної

ділянки.

          Відповідач проти позову заперечує на

тій підставі, що земельна ділянка, щодо якої позивач просить встановити право

земельного сервітуту  надана відповідачу

у користування для розміщення автовокзалу. Встановлення на вказаній території

права земельного сервітуту для проїзду транспортних засобів та проходів

пішоходів до магазину, що належить позивачу, призведе до неможливості

використання відповідачем своєї власної земельної ділянки.

          Також

відповідач зазначає, що у відповідності до вимог чинного законодавства на

в'їзді до території автостанції встановлений дорожній знак "В'їзд

заборонено", тобто встановлення земельного сервітуту та надання позивачу

права здійснювати проїзд автотранспорту по території автовокзалу, що  призведе до порушення Правил дорожнього руху.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

          Із

матеріалів справи вбачається, що відповідач є землекористувачем земельної

ділянки в АДРЕСА_1, загальною площею 0,3318га, у тому числі: 0,0434га під

капітальними забудовами, 0,0013га під тимчасовою забудовою, 0,2871га під

проїздами, проходами та площадками. Відповідач є правонаступником Херсонського

територіально-виробничого об'єднання автомобільного транспорту, яке користувалось

цією  земельною ділянкою на праві

постійного землекористування. Із плану зовнішніх меж цієї ділянки вбачається,

що межа від А до Б - це землі міської ради -АДРЕСА_1.

          Позивач

до  24.09.08р. користувався сусідньою

земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1на підставі договору

оренди, а з 24.09.08р. він є власником земельної ділянки за вказаною адресою

загальною площею 1364 кв.м., що підтверджується Державним актом на право

власності на земельну ділянку серія ЯЕ №949647 від 24.09.08р.

          До

05.01.08р. позивач користувався правом земельного сервітуту на підставі

договору земельного сервітуту від 05.01.05., який позивачем був укладений з ВАТ

"Херсонавтотранс" строком на три роки.

Відповідно до п.2.3 вказаного договору договірні сторони зобов'язані

дотримуватись загальновизнаних правил добросусідства, у тому числі обидві

сторони повинні: не чинити перешкод в проведенні ремонту покриття на ділянці,

не чинити перешкод у проведенні до суміжної земельної ділянки необхідних комунікацій,

не захаращувати земельну ділянку предметами, грузами, транспортними

засобами, що може перешкоджати проїзду транспорту,  вживати заходів по недопущенню забруднення

території. Цей договір також передбачав обов'язок кожної із сторін, але не

передбачав плати позивача за проїзд наявними шляхами до будівель, які

розташовані на земельній ділянці, що орендував у той час позивач.

          Із

матеріалів справи вбачається, що позивач на земельній ділянці,

землекористувачем якої він є, збудував об'єкт нерухомості - будівлі і споруди

комплексу ритуальних послуг, який прийнятий в експлуатацію Актом державної

комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від

23.05.08р., що затверджений розпорядженням Голови райдержадміністрації від 13.06.08р.

№334 та право власності позивача на цей комплекс зареєстровано у Херсонському

БТІ  27.06.08р.

          Із плану

земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, на який був встановлений на підставі

договору земельний сервітут, вбачається, що відАДРЕСА_1 до земельної ділянки

позивача є в наявності облаштований проїзд. Таким чином, позивач має можливість

проходу, проїзду на транспортному засобі на земельну ділянку, що належить йому

на праві власності, тільки через земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні

відповідача, та має право звернутися до господарського суду з позовом про

встановлення земельних сервітутів саме з відповідачем, а не з іншими особами.

Оскільки цей шлях є наявним, згідно проекту, він розташований наАДРЕСА_1, то

він не зобов'язаний шукати можливість виходу та проїзду на інші вулиці міста,

як це пропонує відповідач.

          У

відповідності зі ст.98 Земельного кодексу України, право земельного сервітуту -

це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або

безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні

сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного

сервітуту не веде до позбавлення власника 

земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав

володіння, користування та розпорядження нею.

          За

змістом ч.2 ст.100 Земельного кодексу України, земельний сервітут

встановлюється між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору

або за рішенням суду. Якщо власники (користувачі) сусідніх ділянок не дійшли

згоди щодо встановлення земельного сервітуту, то в такому випадку власник

(користувач) повинен звернутися до суду з заявою про встановлення земельного

сервітуту.

Відповідно до ст.402 ЦК України сервітут може бути встановлений

договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка

вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

          У разі

недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір

вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

          Відповідач відмовився укладати з позивачем договір

сервітуту, оскільки вважає, що при встановленні такого сервітуту будуть порушуватись

Правила дорожнього руху.

Посилання відповідача на те, що на ділянці, по якій позивач просить

встановити земельний сервітут, встановлений дорожній знак "в'їзд

заборонено" не є підставою для відмови у задоволенні позову. Із фотографії

цього знаку, яку представив позивач, та відповідач підтвердив, що саме цей знак

встановлений на спірній ділянці, вбачається, що це знак, передбачений п.3.1.

розділу 3 Правил дорожнього руху, та що під знаком є напис, "окрім

автобусів". У той же час у п.3.42 Правил дорожнього руху також

передбачено, що дія знаку, передбаченого п.3.1 "Правил" не

розповсюджується на транспортні засоби, що обслуговують громадян та

підприємства, що розташовані у визначеній зоні, а також транспортні засоби, що

належать громадянам, що проживають у цій зоні. У таких випадках транспортні

засоби повинні в'їжджати у визначену зону та виїжджати із неї найбільш коротким

шляхом.

          Із

матеріалів справи вбачається, що позивач просить встановити земельний сервітут

по наявному шляху та з урахуванням найбільш короткого шляху.

          Щодо

посилання відповідача на те, що у майбутньому він збирається здійснити

реконструкції автовокзалу та добавити автомобільні платформи для завантаження

пасажирів, то цей факт документально не підтверджено. Ним не додано доказів, що

є дозвіл на проведення реконструкції шляхом збільшення платформ та, що є дозвіл

розташувати платформи на наявних проїздах.

          За таких

умов позов в частині встановлення земельного сервітуту підлягає задоволенню.

          Однак

позивач у позовній заяві  вказав, що

просить господарський суд встановити постійний земельний сервітут.

Господарський суд виходить із того, що відповідач користується земельною

ділянкою на підставі договору про оренду земельної ділянки від 27.05.08р.,

зареєстрованим у ЦДЗК 17.06.08р.,  та

строк дії якого закінчується 17.06.2013 року, а тому земельний сервітут може

бути встановлений у межах строку договору оренди земельної ділянки

відповідачем, тобто до 17.06.2013р. та за змістом відповідний до земельного

сервітуту, передбаченого договором земельного сервітуту від 05.01.05., який

позивачем був укладений з ВАТ "Херсонавтотранс".

          За таких умов позов підлягає

частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 

Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

          1.Позов задовольнити частково.

2.Встановити для Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, код НОМЕР_2,

строковий безоплатний земельний сервітут до 17.06.2013 року з дозволом на право

проїзду на транспортних засобах та проходу через земельну ділянку

поАДРЕСА_1,  (автобусна станція Гола

Пристань), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю

"Херсонавтотранс", м.Херсон, вул.Радянська, 39, код 03113055.

          3.В частині встановлення постійного

сервітуту відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю

"Херсонавтотранс", м.Херсон, вул.Радянська, 39, код 03113055,

р/рахунок 26004020810302 у ХФ АБ "Брокбізнесбанк", МФО - 352372 на

користь Приватного підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_2, 

код НОМЕР_2, р/рахунок 2609003666 у ХВ "Західінкомбанк",  МФО - 352434 - 42грн.85коп. витрат по

держмиту та 59грн. витрат на ІТЗ, всього - 101 (сто одну) грн. 50 коп.

          5.Наказ

видати після набрання рішенням законної сили.

          6.Рішення направити сторонам по справі.

Суддя                                                                                     

З.В. Клепай

Дата оголошення повного

тексту  рішення 17.02.2009р.