Ухвала

від 03.02.2015 по справі 2а-233/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 року м. КиївК/800/21147/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В.,суддівСитникова О.Ф., Швеця В.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 5 грудня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира з позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просив: зобов`язати Міністерство оборони України і Житомирський обласний військовий комісаріат здійснити перерахунок його вислуги років з урахуванням часу виконання обов`язків у складі 53 групи військових спостерігачів України у зоні безпеки Придністровського регіону Республіки Молдова, з розрахунку один місяць за три місяці; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок належної йому пенсії на підставі розрахунку вислуги років у коефіцієнті один місяць за три місяці за час виконання обов`язків у складі миротворчого контингенту у Придністровському регіоні Республіки Молдова; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати і виплатити недоплачену різницю пенсії починаючи з 12 грудня 2011 року.

Постановою Корольовського районного суду міста Житомира від 5 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2012 року позов задоволено.

Вважаючи, що рішення судів прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Позивач письмових заперечень до Вищого адміністративного суду України не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.12.2011 року № 162 полковника ОСОБА_1 , начальника відділу миротворчої діяльності, звільненого наказом Міністра оборони України від 01.12.2011 року № 1387 у запас за пунктом «а» ч. 6 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку із закінченням строку контракту, з 12 грудня 2011 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Житомирського ОМВК.

З довідки за № 1457 від 12.12.2011 року вбачається, що позивач на підставі Постанови Кабінету Міністрів від 23.10.1998 року № 1685 «Про участь військових спостерігачів України у врегулюванні наслідків конфлікту у Придністровському регіоні Республіки Молдова» та наказів Міністра оборони України (по особовому складу) № 361 від 28 квітня 2010 року та від 7 липня 2011 року, у період з 29.06.2010 року по 09.07.2011 року проходив службу у складі 53 групи (військових спостерігачів) у Зоні безпеки Придніпровського регіону Республіки Молдова та виконував завдання з нормалізації ситуації, відновленню законності та правопорядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, з чим погоджується колегія суддів, що 53 група військових спостерігачів України в Придністровському регіоні Республіки Молдова, в якій проходив службу позивач, має ознаки миротворчого контингенту, у зв`язку з чим на нього поширюються положення Закону України «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях».

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях» вислуга років і трудовий стаж громадян України за час виконання обов`язків у складі миротворчого контингенту і миротворчого персоналу обчислюється з розрахунку один місяць за три місяці.

Оскільки позивач проходив службу у складі 53 групи військових спостерігачів України в Придністровському регіоні Республіки Молдова у період з 29 червня 2010 року по 9 липня 2011 року, що підтверджується належними та допустимими доказами, суди попередніх інстанції правомірно задовольнили позовні вимоги.

Доводи відповідача у касаційній скарзі про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом не підтверджуються та спростовуються наявними справи.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 5 грудня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2012 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Малинін

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Швець