Ухвала

від 17.02.2015 по справі 916/3609/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"17" лютого 2015 р. Справа № 916/3609/14

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Воронюка О.Л.

Суддів: Лашина В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Кияшко Р.О.

За участю:

Від ТОВ "Велсант" - Недялкова О.О.; довіреність б/н; дата видачі: 07.10.2014;

Представник ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області та представник ТОВ "Юг-Постач" у судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області

на ухвалу господарського суду Одеської області від 11.11.2014р.

по справі № 916/3609/14

За заявою боржника: товариства з обмеженою відповідальністю „Велсант"

про визнання банкрутом

Відповідно до ст. 81-1 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановила:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.09.2014р. за заявою голови ліквідаційної комісії ТОВ «Велсант», на підставі ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Велсант». Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Зобов'язано ДПІ у Приморському районі м. Одеси провести позапланову перевірку ТОВ «Велсант» згідно приписів ст. 78.1.7 Податкового кодексу України та надати відповідний акт до господарського суду Одеської області.

Постановою господарського суду Одеської області від 07.10.2014р. (суддя Лепеха Г.А.) визнано ТОВ «Велсант» банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Степаненка М.М., яку подати оголошення про визнання ТОВ «Велсант» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет з метою виявлення всіх кредиторів, та провести ліквідаційні заходи, відповідно до вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та провести інші ліквідаційні заходи та після завершення всіх розрахунків з кредиторами подати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс в порядку ст. 46 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Скасовано арешт, накладений на майно боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Заборонено накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2014 р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; припинено юридичну особу ТОВ «Велсант» ; визнано вимоги ТОВ «Юг-Постач» вимоги, які не задоволені за недостатністю майна, визнані погашеними; повноваження ліквідатора банкрута та провадження у справі -припинені.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, а провадження по справі № 916/3609/14 припинити, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

Одеським апеляційним господарським судом апеляційна ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнята до провадження. Однак судова колегія вважає, що апеляційне провадження по цій справі було порушено помилково з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 129 Конституції України встановлює, як одну з основних засад судочинства, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом

Проте, зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Тобто, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення перебуває в залежності від положень процесуального закону.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках та яка саме особа має право оскаржувати прийняті господарським судом рішення (в цьому випадку - ухвалу місцевого господарського суду) в апеляційному чи касаційному порядку.

Положеннями частини 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 1 „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство) передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності-боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у проваджені у справі про банкрутство.

При цьому, відповідно до приписів ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Пункт 1 ст. 23 Закону про банкрутство встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який (порядок) включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.

У зв'язку із викладеним судова колегія також наголошує, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема після визнання його вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заявлення кредиторами своїх вимог до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, визначені положеннями ч. 3 вказаної статті та передбачають направлення кредиторами до боржника заяв із вимогами до банкрута в місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

На підставі вищезазначеного, та виходячи зі змісту ст. 1 Закону про банкрутство, орган державної податкової служби (а в даному випадку ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ) в процедурах банкрутства не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто сторони у справі про банкрутство.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після підтвердження цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

Отже, у справі про банкрутство боржника, порушеної за ознаками ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів звернення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області з грошовими вимогами до боржника в установленому порядку та відсутність посилання на наявність таких вимог в апеляційній скарзі, податкова інспекція не набула статусу кредитора у справі про банкрутство ТОВ «Велсант», а тому й не мала процесуального права на оскарження в апеляційному порядку ухвали права оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 11.11.2014р.

Згідно Витягу серія АД № 189218 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на 05.05.2014р., місцезнаходженням юридичної особи - ТОВ «Велсант», є: 65039, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Сегедська, буд. 1.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.09.2014р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Велсант», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, та призначено розгляд даної справи у судовому засіданні та зобов'язано, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області провести позапланову перевірку ТОВ «Велсант» (65039, м. Одеса, вул. Сегедська, буд. 1., код ЄДРПОУ 38226998) згідно п.п. 78.1.7 Податкового кодексу України та надати відповідний акт до господарського суду Одеської області в строк, передбачений п. 82.2 ст. 82 зазначеного Кодексу.

На підставі зазначеного, доводи ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, що оскаржувана ухвала порушує інтереси держави саме в особі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, судовою колегією не приймається.

У відповідності до п. 5 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. „Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" (в редакції Постанови Вищого господарського суду від 23.03.2012р. № 3), у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, не будучи учасником провадження у справі, не набула права на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 11.11.2014р.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі ст. ст. 91, 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

З урахуванням викладеного, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на ухвалу господарського суду Одеської області від 11.11.2014р. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86, ст. 91, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА :

Апеляційне провадження з перегляду ухвали господарського суду Одеської області від 11.11.2014р. по справі № 916/3609/14 за апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області - припинити.

Головуючий суддя О.Л. Воронюк

Суддя В.В. Лашин

Суддя М.А. Мирошниченко