Постанова

від 18.02.2015 по справі 910/21546/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2015 р. Справа№ 910/21546/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Ропій Л.М.

Калатай Н.Ф.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Шетанкова Н.М., дов. від 02.10.2014 №07-10,

від відповідача не з'явився,

від третьої особи-1 Залевський В.О., дов. від 26.05.2014 №18/225-25920,

від третьої особи-2 не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014

(дата підписання - 10.12.2014)

у справі №910/21546/14 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Благодійного фонду «Профдопомога»

до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Національний банк України

2. Міністерство фінансів України

про зобов'язання виконати умови договору,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 позов Благодійного фонду «Профдопомога» (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (далі - відповідач), за участю третіх осіб, про зобов'язання виконати умови договору задоволено.

Зобов'язано відповідача виконати умови договору банківського рахунка юридичної особи від 24.07.2014 №ID10230547 в частині здійснення переказу коштів в сумі 1098000,00 грн за призначенням, згідно платіжного доручення від 25.09.2014 №7.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 1218,00 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач не може виконати платіжне доручення позивача, оскільки Національним банком України запроваджено обмеження у діяльності банку. Пояснення Національного банку України про відсутність обмежень з його сторони не відповідають дійсності та не підтверджені.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 18.02.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2014 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 19.01.2015) позивачу, відповідачу та третім особам - 22.01.2015, долучені до матеріалів справи.

17.02.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 18.02.2015 представник позивача та представник Національного банку України заперечили доводи апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 - без змін.

Представники відповідача та третьої особи-2 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без його участі та участі третьої особи-2, з метою дотримання вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та третьої особи-1, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У частині 1 ст.1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вказано, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 1 ст.1067 ЦК України передбачено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.07.2014 між позивачем та банком укладено договір банківського рахунка юридичної особи від 24.07.2014 №ID10230547 (далі - договір), відповідно до якого банком здійснюється зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій клієнта (п.1.1 договору), а також обслуговування рахунка №2600.5.161064.001/980 (п.п.1.2, 1.3 договору).

Відповідно до п.п. 2.1.5. та 2.1.6. договору, банк зобов'язаний, списувати кошти з рахунку(-ів) за дорученням клієнта на підставі касового документа. Списувати кошти з рахунку(-ів) на підставі розрахункового документа, оформленого згідно з чинним законодавством України, наданого клієнтом до банку на паперовому носії, який залишається на зберіганні в банку. Інші примірки розрахункового документа, але не менше ніж один (за винятком) розрахункових чеків в національній валюті України надавати довіреній особі клієнта (на її вимогу) не пізніше наступного дня.

Банк зобов'язаний виконувати надані клієнтом розрахункові документи (п.2.1.7 договору).

Згідно п. 2.1.10 договору банк зобов'язаний виконувати розрахункові/касові документи клієнта відповідно до черговості, визначеної чинним законодавство України, дотримуючись строків їх виконання, встановлених чинним законодавством України; виконувати розрахункові/касові документи клієнта, які надійшли до банку: - в операційний час - в день їх надходження; - в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня.

Умовами п. 3.2.2. договору передбачено, що клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами, які знаходяться на його рахунку(-ах) в межах, встановлених чинним законодавством.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та укладений на невизначений строк (п. 8.1. договору).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки від 24.09.2014 №023, наданої Оболонським відділенням ПАТ АКБ "Київ", станом на 24.09.2014, залишок на поточному рахунку позивача № 26005161064001 становить 1098701,91 грн.

25.09.2014 позивачем пред'явлено банку до виконання платіжне доручення №7 на переказ коштів в сумі 1098000,00 грн з поточного рахунка позивача №26005161064001 на поточний рахунок ДП "Санаторій "Молдова" №26001000006282, відкритого у ПАТ "Укрсоцбанк", з призначенням платежу «оплата за путівки, перебуваючих на лікуванні працівників ДФС згідно договору від 11.08.2014 №22».

26.09.2014 відповідач на адресу позивача направив повідомлення №223 про невиконання розрахункового документа, в якому зазначив, що ПАТ АКБ "Київ" не виконало платіжне доручення від 25.09.2014 №7 у зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку.

В зв'язку з відмовою банку виконати платіжне доручення, позивач звернувся до суду про зобов'язання ПАТ АКБ «Київ» виконати платіжне доручення від 25.09.2014 №7.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді обставин справи в їх сукупності, та врахувавши, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову, з чим погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч. 5 ст. 341 Господарського кодексу України установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Стаття 1073 ЦК України встановлює правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта. Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ст. 1074 ЦК України).

Пунктом 8.4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Пунктом 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.04 №22 встановлено, що банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку" (додаток 23); ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності. Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

У статті 3 договору зазначено, що банк має право: зокрема, відмовити в здійсненні розрахункових та (або) касових операцій за рахунок клієнта за наявності фактів порушення клієнтом законодавства, положень договору та діючих правил банку, а також вимог щодо оформлення розрахункових документів та строків надання їх в банк; відмовити клієнту в його обслуговуванні у разі ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей або умисного подання неправдивих відомостей про себе тощо. Повернути клієнту розрахунковий документ, вчинений з порушеннями, без виконання з зазначенням причини.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на існування обставин, зазначених у статті 3 договору, які б могли потягнути за собою відмову чи зупинення виконання доручень клієнта.

Відповідно до п.3.1.17 договору банк має право не проводити видаткові операції по рахунку клієнта при відсутності на рахунку клієнта грошових коштів в сумі достатній для сплати послуг за обслуговування рахунку у відповідності з тарифами.

З огляду на докази, що на рахунку позивача було достатньо коштів для виконання платіжного доручення та враховуючи, що банком не надано доказів на підтвердження недостатності коштів на рахунку, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що банк не виконав платіжне доручення клієнта без поважних причин, чим порушив норми чинного законодавства (зокрема, ст.1068 ЦК України, п.8.4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"), умови договору та права клієнта.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на існування обставин, передбачених договором, які б могли потягнути за собою повернення платіжних доручень клієнта без виконання.

Враховуючи зазначене вище, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення від 25.09.2014 №7 на суму 1098000,00 грн про переказ коштів ДП «Санаторій «Молдова» за путівки.

Твердження відповідача, що він не може виконати платіжне доручення позивача, оскільки Національним банком України запроваджено обмеження у діяльності банку, не приймаються судом до уваги з підстав їх недоведеності.

Крім того, при зазначенні причини невиконання платіжного доручення позивача, банк вказав недостатність коштів на кореспондентському рахунку, а не перешкоди у здійсненні банківської діяльності.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 у справі №910/21546/14 - без змін.

2. Матеріали справи №910/21546/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.М. Ропій

Н.Ф. Калатай