ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2015 року справа № 823/204/15
08 год. 45 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мишенка В.В.,
при секретарі Гордієнку Ю.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Золотоноша про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
До суду з адміністративним позовом звернулось управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області (далі - позивач) в якому просить стягнути з виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Золотоноша (далі - відповідач)на користь позивача борг в сумі 148 грн 35 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем в порушення вимог ст. 21 Закону України від 23.09.1999р. №1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (надалі - Закон №1105) та постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. №265 не прийнято до заліку для відшкодування за грудень 2014р. фактичні витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, каліцтво або захворювання яких отримано за межами України у сумі 148 грн. 35 коп.
Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання, в якому просить суд провести засідання без участі представника управління, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, 10.02.2015 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення проти позову, де зазначив, що відповідно до ст.ст. 21, 28 Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги в разі настання страхового випадку, у тому числі виплату пенсії. Однак, цими статтями закону встановлено тільки перелік страхових виплат, а ст. 36 Закону № 1105 та Інструкцією передбачений перелік документів, що подаються до робочих органів Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 24.04.2001 №10. При цьому, ст. 35 Закону № 1105 та Інструкцією передбачений перелік документів, що подаються до робочих органів Фонду для призначення страхових виплат, а ст. 36 Закону № 1105 передбачено обов'язок Фонду розглядати справи про призначення страхових виплат та соціальних послуг на підставі заяви потерпілого та наявності усіх необхідних документів і приймати рішення про призначення. Оскільки жодних документів відповідачу надано не було, то відповідно і не проводились виплати. Спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-4/4 було затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі - Порядок №5-4/4), яким визначено механізм даного відшкодування, а саме - відшкодування відбувається на централізованому рівні. Стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності громадянину ОСОБА_1 представник відповідача зазначав, що згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 1105 дія цього закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форми власності та господарювання. Згідно ч. 1 ст. 14 Закону № 1105 нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть. Оскільки, ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з навчальним закладом, отримання ним травми не є страховим випадком.
Відповідно ч. 4 ст. 122 КАС України, у зв'язку з тим, що клопотання про розгляд справи за їх відсутності заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов належить задовольнити частково.
Відповідно акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с. 11), судом встановлено, що позивач поніс грошові витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за грудень 2014 р. на загальну суму 8665 грн. 78 коп. з них: виплачені пенсії у сумі 8136 грн. 22 коп., виплачену щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття у сумі 489 грн. 15 коп., витрати з виплати і доставки пенсії у сумі 40 грн. 41 коп.
Відповідачем прийнято до заліку витрати понесені позивачем у грудні 2014 року що належать до відшкодування на загальну суму 8517 грн. 43 коп., з них: виплачені пенсії у сумі 8029 грн. 67 коп., виплачену щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття у сумі 447 грн. 35 коп., витрати з виплати і доставки пенсії у сумі 40 грн. 41 коп. Відповідно до таблиць розбіжностей (а.с. 9), розрахунку суми боргу (а.с. 6) та списками осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за грудень 2014 року (а.с. 10) відповідач не прийняв до заліку для відшкодування: суми витрат на виплату пенсії громадянам держав - учасників СНД та членів їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в України ОСОБА_2 у сумі 52 грн. 86 коп.; суми витрат на виплату пенсії, оскільки нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом ОСОБА_3 у сумі 95 грн. 49 коп. Порядок призначення та виплати пенсій регулюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003. №1058-ІV (надалі - Закон №1058). Згідно ст. 58 Закону №1058 на Пенсійний фонд покладено обов'язок призначати пенсії та готувати документи для її виплати, забезпечувати своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання. Відповідно до ст. 30 Закону №1058 пенсія по інвалідності призначається у разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). При цьому передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону № 1105.
Відповідно до ст. 21 Закону № 1105 ФСС НВ зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, у тому числі пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування витрат на поховання.
Приписами ст. 25 Закону №1105 обов'язок по проведенню зазначених страхових виплат покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду. Відповідно до ч. 16 ст. 34 Закону №1105 виплата пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення крім випадків, передбачених п. 2 ст. 8 та ст. 9 цього Закону. Відповідно до п. 5 ст. 24 Закону №1105 ФСС НВ зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Розрахунки між Фондами здійснюються відповідно до Порядку №5-4/4. У п. 4 Порядку №5-4/4 відшкодування передбачено, що до відшкодування належать суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалась пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Проаналізувавши зазначені приписи, суд дійшов висновку, що діючим законодавством обов'язок призначати та виплачувати застрахованим особам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено на органи Пенсійного фонду, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний приймати участь у фінансуванні витрат на виплату зазначених пенсій та відшкодовувати Пенсійному фонду понесені ним зазначені витрати.
У ст. 2 Закону №1105 визначено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. Отже, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначені до набрання чинності Законом №1105 відповідно до законодавства СРСР, чи іншого законодавства України повинні виплачуватись відповідно до вказаного Закону органами Пенсійного Фонду України з послідуючим відшкодуванням витрат по їх виплаті Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, згідно акту №1 від 09.02.1986. про нещасний випадок на виробництві 06.02.1986, отримав травму під час роботи на підприємстві "Механізована колона №36", яке знаходилося за адресою: м. Домодєдово, Московська область, СРСР. ОСОБА_2 призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за законодавством колишнього СРСР.
Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (надалі - Угоди) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Згідно ст. 5 Угоди ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди. Відповідно ст. 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. У ст. 7 Угоди передбачено, що при переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера. Розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави - учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера з дотриманням умов, передбачених п. 3 ст. 6 цієї Угоди.
Витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР) належить відшкодовувати за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Аналогічна правова позиція з даного питання викладена у постановах Верховного Суду України у справах від 20.03.2007 № 21-1087во06, від 12.06.2012 № 21-165а12, від 21.05.2013 № 21-129а13 та від 12.11.2013 № 21-388а13.
Оскільки пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_2 призначена відповідно до законодавства СРСР та вказаної Угоди, витрати на її виплату у сумі 52 грн. 86 коп. належать до відшкодування відповідачем.
Щодо відшкодування витрат у розмірі 95 грн. 49 коп. на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання здійснено громадянину ОСОБА_3, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 07.08.1974 ОСОБА_3 під час проходження виробничої практики при виконанні завдання отримав важку травму кисті правої руки, про що складено акт форми Н-1 про нещасний випадок від 08.08.1974. Відповідно до вказаного акту ОСОБА_3 був учнем Ватутінського міського середнього профтехучилища №2.
У п. 2 ст. 8 Закону № 1105 зазначено, що обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах.
Порядок №5-4/4 визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у п. 2 ст. 8 цього Закону ), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Порядок №5-4/4 розроблено відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та "Про пенсійне забезпечення".
Судом встановлено, що ОСОБА_4 не перебував у трудових відносинах з Ватутінським міським середнім профтехучилищем №2, а був учнем вказаного учбового закладу. Пенсія призначена ОСОБА_3 не належить до відшкодування за рахунок коштів фонду.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII пенсії по інвалідності особам, які навчаються (вихованцям, учням, студентам, курсантам, слухачам, стажистам, клінічним ординаторам, аспірантам, докторантам, які не працювали до вступу в навчальний заклад, на курси, в аспірантуру чи клінічну ординатуру) призначаються при інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, пов'язаних з проходженням виробничого навчання, практики чи практичними заняттями, - незалежно від тривалості перебування в навчальному закладі, на курсах, в аспірантурі чи клінічній ординатурі. При цьому до інвалідності внаслідок трудового каліцтва, пов'язаного з проходженням виробничого навчання, практики або практичними заняттями, прирівнюється інвалідність, що настала у зв'язку з виконанням державних, громадських обов'язків або завдань адміністрації, або у зв'язку з виконанням дій по рятуванню людського життя, по охороні державної, колективної та індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку.
Відповідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
На підставі наявних у справі доказів, дослідивши обставини і матеріали адміністративної справи, проаналізувавши правові норми, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити частково в частині відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві пенсіонеру ОСОБА_2, у сумі 52 грн. 86 коп., у задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Золотоноша (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 70, ідентифікаційний код 25875053) на користь управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Черкаська, 6, ідентифікаційний код 21366610) витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку у сумі 52 (п'ятдесят дві) грн. 86 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Мишенко
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2015 |
Оприлюднено | 23.02.2015 |
Номер документу | 42774381 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
В.В. Мишенко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні