Ухвала

від 21.05.2015 по справі 823/204/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/204/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

21 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Золотоноша на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Золотоноша про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Золотоноша про стягнення на користь позивача борг в сумі 148 грн 35 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково. Стягнено з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Золотоноша (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 70, ідентифікаційний код 25875053) на користь управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Черкаська, 6, ідентифікаційний код 21366610) витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку у сумі 52 (п'ятдесят дві) грн. 86 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с. 11), позивач поніс грошові витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за грудень 2014 року на загальну суму 8665 грн 78 коп. з них: виплачені пенсії у сумі 8136 грн 22 коп., виплачену щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття у сумі 489 грн 15 коп., витрати з виплати і доставки пенсії у сумі 40 грн 41 коп.

Відповідачем прийнято до заліку витрати понесені позивачем у грудні 2014 року що належать до відшкодування на загальну суму 8517 грн 43 коп., з них: виплачені пенсії у сумі 8029 грн 67 коп., виплачену щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття у сумі 447 грн. 35 коп., витрати з виплати і доставки пенсії у сумі 40 грн 41 коп.

Відповідно до таблиць розбіжностей (а.с. 9), розрахунку суми боргу (а.с. 6) та списками осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за грудень 2014 року (а.с. 10) відповідач не прийняв до заліку для відшкодування: суми витрат на виплату пенсії громадянам держав - учасників СНД та членів їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в України ОСОБА_2 у сумі 52 грн 86 коп.; суми витрат на виплату пенсії, оскільки нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом ОСОБА_3 у сумі 95 грн 49 коп.

У ст. 2 Закону України № 1105-XIV від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції Закону України № 1105-XIV від 23.09.1999; далі - Закон № 1105-XIV) визначено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. Отже, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначені до набрання чинності Законом №1105 відповідно до законодавства СРСР, чи іншого законодавства України повинні виплачуватись відповідно до вказаного Закону органами Пенсійного Фонду України з послідуючим відшкодуванням витрат по їх виплаті Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, згідно акту № 1 від 09.02.1986 про нещасний випадок на виробництві 06.02.1986, отримав травму під час роботи на підприємстві "Механізована колона № 36", яке знаходилося за адресою: м. Домодєдово, Московська область, СРСР. ОСОБА_2 призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за законодавством колишнього СРСР.

Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (надалі - Угоди) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Згідно ст. 5 Угоди ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди. Відповідно ст. 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. У ст. 7 Угоди передбачено, що при переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера. Розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави - учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера з дотриманням умов, передбачених п. 3 ст. 6 цієї Угоди.

Витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР) належить відшкодовувати за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Оскільки пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_2 призначена відповідно до законодавства СРСР та вказаної Угоди, витрати на її виплату у сумі 52 грн 86 коп. належать до відшкодування відповідачем.

Щодо відшкодування витрат у розмірі 95 грн 49 коп. на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання здійснено громадянину ОСОБА_4, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до частини першої статті 2 Закону України № 1105-XIV від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» його дія поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

При цьому застрахованою, у розумінні частини 2 статті 6 Закону № 1105-ХІV є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування.

Статтею 8 цього Закону встановлено, що обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);

2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону № 1105-XIV у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:

1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону.

За змістом наведеної вище статті 21 Закону № 1105-XIV в разі настання випадку, не пов'язаного з виробництвом, застрахована особа має право на одноразову допомогу.

Частиною шістнадцятою статті 34 Закону № 1105-XIV також передбачено, що виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього Закону.

Згідно з положеннями частини 1 і пункту 4 статті 28 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Враховуючи, що ОСОБА_3 отримав травму, будучи учнем навчального закладу, та не перебував у трудових відносинах з цим закладом, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що витрати на виплату пенсії у сумі 95,49 грн відшкодуванню не підлягають.

Пунктом 2 Порядку № 5-4/4 відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, особам, зазначеним у пункті 2 статті 8 Закону № 1105-XIV, не передбачено.

Доводи, викладені в апеляційних скаргах, висновок суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Золотоноша залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 26.05.2015.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В.

Аліменко В.О.