Ухвала

від 17.02.2015 по справі 918/38/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"17" лютого 2015 р. Справа № 918/38/15

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г., розглянувши заяву Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі: Фонду державного майна України в особі: Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів"

у справі № 918/38/15

за позовом: Заступника прокурора Рівненської області

в інтересах держави в особі: Фонду державного майна України

в особі: Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "ПРОМТЕХ-ЕКСПОРТ"

треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Дочірнє підприємство "Рівне - ТДК" Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне-Пром-ТДК"

про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно

В засіданні приймали участь:

від позивача: Кириченко О.В. за довіреністю від 26 грудня 2014 року № 361;

Павлюк І.А. за довіреністю від 15 січня 2015 року № б/н;

від відповідача: не з'явився;

від органу прокуратури: Прищепа О.М. посвідчення від 30 травня 2013 року № 017284;

Від третіх осіб: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі: Фонду державного майна України в особі: Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" (надалі - ВАТ "РЗТА") звернувся в господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "ПРОМТЕХ-ЕКСПОРТ" (надалі - товариство) в якому просив суд витребувати майно з чужого незаконного володіння та визнати право власності на майно.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 23 січня 2015 року порушено провадження у справі № 918/38/15 розгляд якої призначено на 3 лютого 2015 року.

Ухвалою суду від 3 лютого 2015 року задоволено заяву заступника прокурора області про забезпечення позову та накладено арешт на майно, а саме: станцію освітлення, вартістю 150 тис. грн., станцію водооборотного циклу. вартістю 150 тис. грн., станцію очистки промстоків, вартістю 1 100 тис. грн., прохідну, вартістю 35 тис. грн. що знаходиться за адресою: вул. Барона Штейнгеля, 4а. с. Городок, Рівненського району, Рівненської області.

Ухвалою суду від 3 лютого 2015 року відкладено розгляд справи на 17 лютого 2015 року.

17 лютого через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник відповідача подав клопотання в якому зазначив, що позов не визнає та просив суд залучити в якості третьої особи громадянина держави Ізраїль, а саме: Лєбєдєва Володимира, оскільки майно, яке є предметом спору в даній справі, належить йому.

17 лютого через відділ канцелярії та документального забезпечення суду заступник прокурора області подав заяву від 5 лютого 2015 року № 05/3/1-146вих15 про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони реєстраційній службі Рівненського районного управління юстиції Рівненської області вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією прав власності та інших речових прав на майно, а саме станцію освітлення, вартістю 150 тис. грн., станцію водооборотного циклу. вартістю 150 тис. грн., станцію очистки промстоків, вартістю 1 100 тис. грн., прохідну, вартістю 35 тис. грн. що знаходиться за адресою: вул. Барона Штейнгеля, 4а, с. Городок, Рівненського району, Рівненської області.

Заяву про забезпечення позову заступник прокурора обґрунтовує тим, що 29 січня 2015 року до Реєстраційної служби Рівненського районного управління юстиції в Рівненській області звернувся громадянин держави Ізраїль із заявою про перереєстрацію права власності на вищезазначене нерухоме майно, як доказ зазначеного надає копію супровідного листа від 29 січня 2015 року № 22/10-17/11/10, копію заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, копію картки прийому заяви № 18953479, копії фіскальних чеків, копію листа від 29 січня 2015 року № 05/3/1-11вих15. Отже, покликаючись на статті 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" та статті 67 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) заступник прокурора області просив суд задоволити заяву про забезпечення позову.

17 лютого 2015 року у судовому засіданні представники позивача та органу прокуратури підтримали заяву про забезпечення позову з підстав зазначених у заяві, наполягали на її задоволенні.

Відповідач та треті особи не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання 17 лютого 2015 року хоча про дату, місце та час судового засідання були належним чином повідомлені.

З урахуванням зазначеного вище, суд здійснює оцінку усіх наявних доказів їх обґрунтованості щодо необхідності вжиття забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення в частині 2 пункту 1 Постанови пленуму № 16 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (надалі - постанова), яким роз'яснено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності , обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Окрім того, частиною 2 пункту 1 постанови роз'яснено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що 29 січня 2015 року громадянин держави Ізраїль Лєбєдєв Володимир звернувся з заявою до реєстраційної служби Рівненського районного управління юстиції, відповідно до якої останній подав документи на перереєстрацію майна яке знаходиться за адресою Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля, 4а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 105339056246 (станція освітлення), яке є предметом спору в даній справі (а.с. 119, 120).

Відповідно до статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника. Якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Як свідчать матеріали справи громадянин держави Ізраїль звернувся з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на майно 29 січня 2015 року, ухвалою суду від 3 лютого 2015 року задоволено заяву про забезпечення позову та накладено арешт на майно, що є предметом спору в даній справі.

Водночас, з урахуванням положень статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", яка зазначалася вище, державний виконавець міг зупинити державну реєстрацію, якщо документи було подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, тобто в разі подання всіх документів необхідних для державної реєстрації, реєстратор поновить реєстрацію за заявою, яка була подана до накладання арешту на майно 3 лютого 2015 року.

Окрім того, як зазначає відповідач у поданому клопотанні, спірне майно вже не є його власністю і належить громадянину держави Ізраїль Лєбєдєву Володимиру, як доказ зазначеного надає копії змін до статуту відповідача, копію протоколу загальних зборів учасників, копію акту приймання-передачі нерухомого майна (а.с. 124 - 130).

Однак, зазначені вище твердження відповідача спростовуються матеріалами справи, зокрема, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 37 - 40), якою підтверджено, що станом на 20 січня 2015 року майно, яке є предметом спору в даній справі зареєстроване та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "ПРОМТЕХ-ЕКСПОРТ" (відповідач).

Тому, враховуючи зазначені вище норми законодавства та заяву про перереєстрацію спірного майна, клопотання відповідача про те, що для нього майно не належить, усе в сукупності свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову, в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Частиною 1 статті 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

На підставі вище вказаного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову, оскільки матеріали справи містять докази того, що вчинюються дії по реєстрації майна (станція освітлення, об'єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 105339056246) за іншою особою, тобто на підставі статті 319 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) відповідач володіє, користується, розпоряджається майном, яке для нього не належить на власний розсуд, відтак він може розпоряджатися спірним майном, і, відповідно, існує ймовірність того, що відповідач, до завершення розгляду справи, може передати у власність іншим особам спірне майно.

Такаж правова позиція міститься в частині 2 пункту 3 постанови, яким роз'яснено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відтак, вищенаведені обставини можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

З огляду на вище викладене, забезпечення позову шляхом заборони реєстраційній службі Рівненського районного управління юстиції Рівненської області вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією прав власності та інших речових прав на майно, а саме: очисні споруди № 2 (промстоків), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 138165256246; прохідна (літ. Б-1), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 101457856246; водозворотний цикл 4-5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 105388356246; станція освітлення, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 105339056246, є необхідним, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, адже у разі задоволення позову, відсутність у відповідача майна, значною мірою утруднить виконання рішення господарського суду по даній справі або ж взагалі зробить його неможливим.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення заяви заступника прокурора області та вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії.

Керуючись статтями 66, 67 та 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву заступника прокурора області про забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони реєстраційній службі Рівненського районного управління юстиції Рівненської області вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією прав власності та інших речових прав на майно, а саме:

- очисні споруди № 2 (промстоків), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 138165256246, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля 4а;

- прохідна (літ. Б-1), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 101457856246, що знаходиться за адресою Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля 4а;

- водозворотний цикл 4-5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 105388356246, що знаходиться за адресою Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля 4а;

- станція освітлення, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 105339056246, що знаходиться за адресою Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля 4а.

3. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала є виконавчим документом, який набирає законної сили з 17 лютого 2015 року та може бути пред'явлена до виконання протягом року з моменту прийняття, тобто до 18 лютого 2016 року.

4. Стягувачем за даною ухвалою є Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів" (33021, м. Рівне-21, ідентифікаційний код 00235884), боржником - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "ПРОМТЕХ-ЕКСПОРТ" (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Мазепи, 4А/6А, офіс 302, ідентифікаційний код - 38893398).

5. Ухвалу направити сторонам по справі, реєстраційній службі Рівненського районного управління юстиції Рівненської області (33023, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Відінська, 10) для виконання.

Суддя Торчинюк В.Г.