Постанова

від 13.02.2015 по справі 826/18643/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 лютого 2015 року 11:34 № 826/18643/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Приходько О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЄОН» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2014 р. № 0004762206,

за участю представників сторін:

від позивача: Молодід В.Ю.;

від відповідача: Павліченко Л.М., Андрющенко В.М., Семенище О.І.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 лютого 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛЄОН» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004762206 за формою «У», видане Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 23.09.2014 р., яким нараховано позивачу суму грошового зобов'язання (пеня за порушення термінів у сфері, 21081000) у розмірі 215 575,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 10.09.2014 р. № 6774/2206/39031565 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014 р. № 0004762206, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів у сфері, 21081000 у сумі 215 575,18 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі з огляду на те, що у відповідача були відсутні законні підстави для нарахування позивачу пені.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили та просили суд відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили, що позивачем було допущено порушення законодавства в частині здійснення розрахунків в іноземній валюті, а тому оскаржуване рішення прийнято відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ОЛЄОН» з питання дотримання вимог валютного законодавства за період з 17.03.2014 р. по 10.09.2014 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ОЛЄОН» ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зокрема, неповернення валютних цінностей по імпорту в сумі 73125,00 дол. США по контракту № 13-78/280 від 04.02.2014 р. з компанією «Institute of field and vegetables crops», Сербія.

За порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями нарахована пеня у сфері ЗЕД.

В порушення ст. 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» встановлено порушення строків декларування валютних цінностей за межами України, в результаті чого до ТОВ «ОЛЕЄН» застосовано штрафні санкції.

За результатами перевірки складено акт від 10.09.2014 р. № 6774/2206/39031565 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014 р. № 0004762206, яким позивачу згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів у сфері, 21081000 у розмірі 215 575,18 грн.

Позивач, вважаючи, що в ході перевірки ревізорами хибно було встановлено порушення підприємством норм податкового законодавства, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності регламентується Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року N 959-XII (надалі - Закон N 959-XII).

Відповідно до ст. 4 Закону N 959-XII до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать, зокрема, експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.

Статтею 14 Закону N 959-XII всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право:

- самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;

- безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів у діючій на території України валюті та в іноземній валюті як у межах, так і за межами України, самостійно приймати рішення у зазначених питаннях;

- вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб'єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.

Відповідно до ст. 1 Закону N 959-XII іноземна валюта:

- валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу,

- платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях,

- кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті визначений Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року185/94-ВР (надалі - Закон N 185/94-ВР).

Статтею 2 Закону N 185/94-ВР визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

З аналізу вищенаведених правових норм випливає, що поставка товарів може бути відстрочена на строк 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу у випадку отримання висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Разом з тим, передбачено, що до компетенції Національного банку України належить право запроваджувати інші строки розрахунків.

Як встановлено судом, ТОВ «ОЛЄОН» укладено контракт № 13-78/280 від 04.02.2014 р. з компанією «Institute of field and vegetables crops», Сербія на поставку товару - насіння батьківських ліній кукурудзи на загальну суму 146 250,00 дол. США на умовах FCA, с. Нови Сад.

На виконання зобов'язань по даному контракту ТОВ «ОЛЄОН» перераховано валютних коштів як передплата: 17.03.2014 р. - 55 000,00 дол. США, при граничному строку (90 день)- 15.06.2014 р., 31.03.2014 р. - 18125,00 дол. США., при граничному строку (90 день) - 29.06.2014 р. - 73 125,00 дол. США.

Щодо строків розрахунків, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вже зазначалось, чинним законодавством надано право Національному банку України запроваджувати інші строки розрахунків, ніж, передбачені ч. 1ст. 2 Закону N 185/94-ВР.

Так, з урахуванням положень ст. 2 Закону N 185/94-ВР Правлінням Національного банку України 14.05.2013 р. прийнято Постанову N 163, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 14 травня 2013 р. за N 718/23250 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті».

Пунктом 1 вказаної постанови установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Вказані положення також узгоджуються із постановою правління Національного банку України від 14.11.2013 р. № 453 «Про зміну строків розрахунків за операції з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Отже, оскільки розрахунки за зовнішньоекономічним контрактом № 13-78/280 від 04.02.2014 р. було здійснено 17.03.2014 р. та 31.03.2014 р., тобто під час дії положень Постанови Правління Національного банку України N 163 та Постанови Правління Національного банку України N 453, то строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів має здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Доказів поставки товару за контрактом позивачем не надано.

Дослідивши фактичні обставини справи, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що на порушення ст. 2 Закону №185/94-ВР товар на суму 146 250,00 доларів США не поставлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають поверненню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЄОН» відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЄОН» (код ЄДРПОУ 39031565) решту суми судового збору у розмірі 3 880,35 грн.

3. Стягнення решти сум суми судового збору у розмірі 3880,35 грн. з ТОВ «ОЛЄОН» (код ЄДРПОУ 39031565) доручити ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О.Іщук

Повний текст постанови виготовлено 16.02.2015 р.