Ухвала

від 09.04.2015 по справі 826/18643/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18643/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГубської О.А. суддів Грибан І.О., Беспалова О.О. при секретарі судового засіданняНечай Ю.О. за участю: представника позивачаСеник В.О. представника відповідачаРябошапка С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЄОН" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЄОН" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2014 р. № 0004762206, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004762206 відповідача, яким нараховано позивачу суму грошового зобов'язання (пеня за порушення термінів у сфері, 21081000) у розмірі 215 575,18 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

В судове засідання з'явився представник позивача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з наявних у справі матеріалів, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ОЛЄОН» з питання дотримання вимог валютного законодавства за період з 17.03.2014 по 10.09.2014, за результатами якої складено акт від 10.09.2014 р. № 6774/2206/39031565.

Згідно з висновками вказаного акта, контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зокрема, неповернення валютних цінностей по імпорту в сумі 73125,00 дол. США по контракту № 13-78/280 від 04.02.2014 з компанією «Institute of field and vegetables crops», Сербія. В порушення статті 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» встановлено порушення строків декларування валютних цінностей за межами України, в результаті чого до ТОВ «ОЛЕЄН» застосовано штрафні санкції.

У зв'язку із встановленими за результатами перевірки порушеннями відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014 № 0004762206, яким позивачу згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів у сфері, 21081000 у розмірі 215 575,18 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся до суду із позовом про визнання його протиправним та скасування, при цьому в обґрунтування власних доводів посилався на порушення відповідачем норм, якими врегульовано порядок складення повідомлень-рішень, тобто неналежне складення останнім податкового повідомлення-рішення, а також норм, якими закріплено порядок оформлення результатів перевірок.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача, при цьому виходив з такого.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать, зокрема, експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.

Згідно зі статтею 14 вищеназваного Закону, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право: самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам; безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів у діючій на території України валюті та в іноземній валюті як у межах, так і за межами України, самостійно приймати рішення у зазначених питаннях; вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб'єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.

За визначенням статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» іноземна валюта: валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу; платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях; кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.

Водночас, приписами статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

На виконання вказаних положень Правлінням Національного банку України 14.05.2013 прийнято Постанову № 163, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 14 травня 2013 р. за № 718/23250 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», за змістом пункту 1 якої розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Вказані положення також узгоджуються із постановою правління Національного банку України від 14.11.2013 р. № 453 «Про зміну строків розрахунків за операції з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ «ОЛЄОН» укладено контракт № 13-78/280 від 04.02.2014 з компанією «Institute of field and vegetables crops», Сербія, на поставку товару - насіння батьківських ліній кукурудзи на загальну суму 146 250,00 дол. США на умовах FCA, с. Нови Сад.

На виконання зобов'язань по даному контракту ТОВ «ОЛЄОН» перераховано валютних коштів як передплата: 17.03.2014 - 55 000,00 дол. США, тобто граничним терміном надходження товару по імпорту (90 день) є 15.06.2014 р.; 31.03.2014 у розмірі 18125,00 дол. США., тобто граничним терміном надходження товару по імпорту (90 день) є 29.06.2014.

Отже, оскільки розрахунки за зовнішньоекономічним контрактом № 13-78/280 від 04.02.2014 р. було здійснено 17.03.2014 р. та 31.03.2014 р., тобто під час дії положень Постанови Правління Національного банку України N 163 та Постанови Правління Національного банку України N 453, то строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів має здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Проте, під час податкової перевірки встановлено, що товар на територію України не надходив, у зв'язку із чим відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зокрема, неповернення валютних цінностей по імпорту: в сумі 55000,00 дол. США (з дати здійснення попередньої оплати станом на момент проведення перевірки -10.09.2014 термін прострочення 87 днів) та у сумі 18125,00 дол. США (з дати здійснення попередньої оплати станом на момент проведення перевірки -10.09.2014 термін прострочення - 73 дні). У зв'язку із цим до позивача спірним рішенням застосовано штрафні санкції.

Доказів поставки товару за контрактом позивачем не надано як до перевірки, так і під час розгляду даної адміністративної справи, в тому числі її перегляду апеляційним судом.

Таким чином суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Посилання апелянта на порушення відповідачем норм, якими врегульовано порядок складення повідомлень-рішень, тобто неналежне складення останнім податкового повідомлення-рішення, а також норм, якими закріплено порядок оформлення результатів перевірок, не спростовують встановлених відповідачем порушень вказаних вище вимог законодавства, а тому не є достатньо вагомим для скасування правильного по суті рішення контролюючого органу.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЄОН" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЄОН" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2014 р. № 0004762206 - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2015 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддіІ.О. Грибан О.О. Беспалов

Повний текст Ухвали виготовлено 14 квітня 2015 року.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Грибан І.О.

Беспалов О.О.