Ухвала

від 18.02.2015 по справі 826/16891/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16891/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

18 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В, Кобаля М.І.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Либідь-1» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2014 року по справі за їх позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ВАТ «Либідь-1» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.06.2014 року № 0005671503.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ВАТ «Либідь-1» подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом 22 травня 2014 року проведена камеральна перевірка своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки ВАТ «Либідь-1» з питань своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки з лютого по жовтень 2013 року, за результатом якої складено акт від 22.05.2014 року № 45/15-03-12.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 та ст. 287 ПК України, а саме несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання (декларація № 9002730530 від 28 січня 2013 року) за лютий - жовтень 2013 року. Загальна сума несвоєчасно сплачених (із затримкою понад 30 календарних днів) задекларованих грошових зобов'язань становить 200 068,06 грн.

Зазначені обставини слугували підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішенням від 16 червня 2014 року № 0005671503, яким на підстав ст. 126 ПК України позивачу нараховано штраф у розмір 40 013,61 грн.

За результатом адміністративного оскарження до вищестоящих податкових органів спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги ВАТ «Либідь-1» - без задоволення.

Вирішуючи питання щодо правомірності спірного рішення, судова колегія виходить наступного.

За ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 57.1 ста. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, якщо платник податків самостійно визначає суму податкового зобов'язання у поданій ним податковій декларації, то він зобов'язаний сплатити задекларовану суму протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації, крім випадків, передбачених ПКУ. Тобто, платник податків може сплатити задекларовану (а отже, узгоджену) суму податкового зобов'язання у будь-який час з моменту подання податкової декларації, але не пізніше 10-го календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації.

В свою чергу, з матеріалів справи слідує, що позивачем подано податку декларацію з податку за землю № 9002730530 від 28 січня 2013 року, якою визначено суму податку рівними частками на поточний рік, а саме по 27 234,11 грн.

Так, позивачем сплачено орендну плату за земельні ділянки, задекларовані в звітній податковій декларації № 9002730530 від 28 січня 2013 року, наступним чином:

- за лютий 2013 року при граничному терміну сплати 30 березня 2013 року грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, фактично сплачено 20 вересня 2013 року у розмірі 7 001,30 грн. (кількість днів затримки 173);

- за березень 2013 року при граничному терміну сплати 30 квітня 2013 року грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, фактично сплачено 20 вересня 2013 року у розмірі 27 234,11 грн. (кількість днів затримки 137);

- за квітень 2013 року при граничному терміну сплати 30 травня 2013 року грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, фактично сплачено 20 вересня 2013 року, 23 вересня 2013 року та 30 вересня 2013 року у розмірі 15 764,55 грн., 4 468,20 грн. та 7 001,30 грн. (кількість днів затримки 113, 116, 123 відповідно);

- за травень 2013 року при граничному терміну сплати 30 червня 2013 року грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, фактично сплачено 30 вересня 2013 року та 11 листопада 2013 року у розмірі 232,80 грн. та 27 001,30 грн. (кількість днів затримки 92 та 134 відповідно);

- за червень 2013 року при граничному терміну сплати 30 липня 2013 року грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, фактично сплачено 11 листопада 2013 року у розмірі 27 234,10 грн. (кількість днів затримки 104);

- за липень 2013 року при граничному терміну сплати 30 серпня 2013 року грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, фактично сплачено 11 листопада 2013 року та 02 грудня 2013 року у розмірі 1 764,55 грн. та 25 469,55 грн. (кількість днів затримки 71 та 92 відповідно);

- за серпень 2013 року при граничному терміну сплати 30 вересня 2013 року грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, фактично сплачено 02 грудня 2013 року та 08 січня 2014 року у розмірі 2 542,70 грн. та 2 4691,40 грн. (кількість днів затримки 63 та 100 відповідно);

- за вересень 2013 року при граничному терміну сплати 30 жовтня 2013 року грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, фактично сплачено 08 січня 2014 року та 31 січня 2014 року у розмірі 5 308,60 грн. та 21 925,55 грн. (кількість днів затримки 70 та 93 відповідно);

- за жовтень 2013 року при граничному терміну сплати 30 листопада 2013 року грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, фактично сплачено 31 січня 2014 року у розмірі 2428,05 грн. (кількість днів затримки 61).

Вказане вище свідчить про порушення ВАТ «Либідь-1» п. 57.1 ст. 57 та ст. 287 ПК (несвоєчасна сплата земельного податку позивачем). Докази спростування даної обставини в матеріалах справи відсутні, суду апеляційної інстанції нових доказів надано не було.

В якості обґрунтування відсутності заборгованості перед бюджетом апелянт зазначає акт звірки № 4084-20 від 21 серпня 2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 826/20334/13, яким ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відмовлено в задоволенні адміністративного позову про стягнення з ВАТ «Либідь-1» заборгованості в розмірі 80 866,12 грн.

Разом з тим, вищенаведене не спростовує несвоєчасність сплати земельного податку, оскільки відсутність заборгованості у підприємства не свідчить про своєчасність сплати платником податків податкових зобов'язань.

Тому, неможливо не погодитися з доводами суду першої інстанції, що в даному провадженні предметом доказування є своєчасність сплати позивачем податку за землю у період лютий - жовтень 2013 року, відтак, наявність чи відсутність заборгованості по сплаті за землю не є юридичною обставиною, яка впливає на результат розгляду справи.

Посилання апелянта на порушення відповідачем строків винесення спірного податкового повідомлення - рішення оцінюються колегією суддів критично, з огляду на наступне.

В силу приписів п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як свідчать матеріали справи, листом ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 12 червня 2014 року № 12271/191 розглянуто заперечення позивача від 02 червня 2014 року № 02/06 та залишено без змін висновки акту перевірки від 22 травня 2014 року № 45/15-03-12.

Відтак, враховуючи розгляд заперечень та надання на них відповіді 12 червня 2014 року, прийняття 16 червня 2014 року податкового повідомлення - рішення № 0005671503 здійснено без порушень встановленого п. 86.8 ст. 86 ПК України строку.

Необґрунтованими є також доводи апелянта щодо неправомірного визначення позивачу судового збору оскаржуваною постановою, оскільки при подачі позову ним даний збір сплачувався.

На спростування зазначеного апеляційна інстанція звертає увагу на ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якою встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Оскільки позивачем сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн., то, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи, решта суми судового збору у розмірі 1644,30 грн. правомірно стягнута з позивача на користь Державного бюджету постановою по суті вирішення спору.

За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до наведених вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду апеляційної інстанції достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Либідь-1» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 18.02.2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кобаль М.І.

Карпушова О.В.