Ухвала

від 04.02.2015 по справі 820/18337/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 р.Справа № 820/18337/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника відповідача Іхненко Я.В.

представника позивача Філатової В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головоного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2014р. по справі № 820/18337/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДОР-38"

до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головоного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНДОР-38" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі по тексту відповідач), у якому просив суд:

-скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0001822200 від 03.10.2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДОР-38" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0001822200 від 03.10.2014 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Виписки від 14.05.2013 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНДОР-38" (код ЄДРПОУ 37948272) зареєстроване як юридична особа 07.05.2013 року; місцезнаходження юридичної особи: 63002, Харківська обл., Валківський район, м.Валки, вул. 1 Травня, буд.66-а (а.с.20).

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНДОР-38" є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва №200128341 з 01.07.2013 року (а.с.19).

Фахівцями Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДОР-38", за результатами якої складено Акт №851/20-20-22-08/37948272 від 30.10.2014 року "Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Кондор-38", код за ЄДРПОУ 37948272 з питань правомірності відображення в податковому обліку проведених взаємовідносин з ТОВ "МІРАДОН ІН ТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 38891848) їх реальності та повноти відображення в обліку за липень, серпень 2014 р." (далі по тексту - Акт, акт перевірки, а.с.10-18).

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001822200 від 03.10.2014 року (а.с.9).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Пунктом 187.1 ст.187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем доведено реальність спірних господарських операцій за якими був сформований податковий кредит та податкові зобов'язання, виходячи з наступного.

Відповідно до договору поставки №275 від 09.07.2014 р. (а.с.26-27), укладеного між позивачем та ТОВ "Мірадон ін Трейд" продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупцю, відповідно до його замовлень будівельні матеріали, металопрокат, оздоблювальні матеріали, господарські товари, освітлювальне обладнання та інструменти, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Термін дії договору - з моменту підписання по 31.12.2014 р.

Відповідно до договору поставки №275 від 09.07.2014 р. ТОВ "КОНДОР-38" придбало у ТОВ "МІРАДОН ІН ТРЕЙД" товари згідно замовлення, яке електронною поштою та факсом направлялося до ТОВ "МІРАДОН ІН ТРЕЙД" (а.с.51-54).

Відповідно до п. 2.3. договору поставки №275 від 09.07.2014 р. приймання товару за кількістю та якістю відбувається покупцем за місцем поставки товару протягом 5-ти календарних днів з моменту виписки видаткової накладної на товар. Пункт 5.3. передбачає, що у разі поставки товару неналежної якості покупець протягом 5 днів з моменту отримання товару повинен повідомити про це постачальника. А останній протягом 14 днів з моменту отримання повідомлення провести повернення чи заміну неякісного товару.

За договором поставки №275 від 09.07.2014 р. ТОВ "МІРАДОН ІН ТРЕЙД" поставило ТОВ " КОНДОР-38" товар відповідно до видаткових накладних №№295, 386, 425, 110 (а.с.55-58).

Оплата товару здійснювалась на підставі отриманих позивачем рахунків-фактур (а.с.55-58) шляхом безготівкових розрахунків, за наслідками господарських операцій продавцем сформовано податкові накладні №№295, 386, 425, 110 (а.с.59-62).

З метою перевезення придбаних товарів Позивачем було укладено договір №2/3 від 02.09.2014 р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом з ФО-П ОСОБА_3 (а.с.88). Транспортування товару здійснювалось автомобілем Рено магнум НОМЕР_1 (технічний паспорт автомобілю Рено Магнум НОМЕР_1 та Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 - а.с.89).

Транспортування товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних (№295 від 10.07.2014 р., №386 від 14.07.2014 р., №425 від 15.07.2014 р. - а.с.63-65).

Позивачем надано до суду документи, що підтверджують зберігання товару, а саме: будівельні матеріали та інструмент, який використовувався при здійснені поточного ремонту приміщень Будянської дитячої школи народної творчості Відділу культури та туризму ХРДА ТОВ "КОНДОР-38" зберігав у Замовника відповідно до п. 6.2. Договору №2006-14 від 01.07.2014 року, яким передбачається, що Замовник безкоштовно надає ТОВ " КОНДОР-38" складські приміщення для зберігання устаткування та матеріалів (а.с.69-70), з метою зберігання крупно габаритних товарів та залишків товарів ТОВ " КОНДОР-38" було укладено договір на зберігання №25/09 від 01.09.2013 року з ТОВ "ТОПАЛ" (а.с.100).

Товар, поставлений ТОВ "МІРАДОН ІН ТРЕЙД" за накладною №295 від 10.07.2014 р., позивачем замовлено для подальшого продажу та монтажу Філії УДЦТС Ліски Південної залізниці відповідно до видаткової накладної №21 від 11.07.2014 року, №20 від 11.07.2014 року та актів надання послуг №30, №31 від 14.08.2014 року. Товар було передано покупцю Філії УДЦТС Ліски Південної залізниці, який вчасно розрахувався за товар, що підтверджується випискою з банку (а.с.80-87).

Товар, поставлений ТОВ "МІРАДОН ІН ТРЕЙД" за накладною №386 від 14.07.2014 р., позивачем замовлено для продажу ТОВ "Оргкровля і К" на підставі договору купівлі-продажу №707-14 від 07.07.2014 р., специфікація №4 (а.с.66-67). Товар продано Покупцю, що підтверджується видатковою накладною №26 від 25.07.2014 року та податковою накладною №5 від 25.07.2014 року (а.с.68).

Товар, поставлений ТОВ "МІРАДОН ІН ТРЕЙД" за накладною №110 від 06.08.2014 р. (вогнегасники), позивачем замовлено для продажу Відділу культури та туризму ХРДА на підставі договору купівлі-продажу №508-14 від 06.08.2014 р. (а.с.76-77). Товар продано Покупцю, що підтверджується видатковою накладною №29 від 06.08.2014 року та податковою накладною №1 від 06.08.2014 року (а.с.78,79).

Будівельні матеріали, поставлені ТОВ "МІРАДОН ІН ТРЕЙД" за накладною №425 від 15.07.2014 р., оприбутковані по складу ТОВ " КОНДОР-38" (оборотна сальдова відомість по рахунку 20 - а.с.103), а потім використані для виконання будівельних робіт згідно з договором №2006-14 від 01.07.2014 року на виконання робіт з поточного ремонту приміщень Будянської дитячої школи народної творчості Відділу культури та туризму ХРДА в смт. Буди Харківського району (а.с.69-70). Пунктом 6.2. Договору передбачається, що Замовник - Відділ культури безкоштовно надає ТОВ " КОНДОР-38" складські приміщення для зберігання устаткування та матеріалів.

Відповідно до Акту приймання виконаних робіт за липень 2014 року ТОВ "КОНДОР-38" за Договором №2006-14 від 01.07.2014 року виконав повністю свої зобов'язання та відремонтував зазначені приміщення (а.с.71-74).

Для виконання окремих будівельних робіт з поточного ремонту за договором з Відділом культури, ТОВ "КОНДОР-38" було залучено третіх осіб на підставі договорів Підряду (а.с.90-93). Відповідно до договорів Підряду робітники виконували роботи з використанням власного інструменту, в тому числі електроінструменту, а матеріалами вони були забезпечені ТОВ "КОНДОР-38". Залучення для виконання робіт третіх осіб передбачено розділом 7 Договору №2006-14 від 01.07.2014 року.

Позивач відповідно до вимог податкового законодавства щодо доходів фізичних осіб, які працювали на підставі договорів Підряду, виступив податковим агентом та відрахував до бюджету суми податків з доходів фізичних осіб (форми 1ДФ та звіт страхувальника - а.с.94-99).

Як вбачається з матеріалів справи, усі суми податкового кредиту та податкових зобов'язань у спірних правовідносинах підтверджені відповідними первинними документами.

Надані позивачем видаткові накладні, податкові накладні та банківські виписки є первинними документами та відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України №88 від 24.05.1995 року.

Доказів, які б вказували на відсутність реальності господарської операції за вказаними договорами поставки та надання послуг (від ТОВ "МІРАДОН ІН ТРЕЙД" та їх подальшої реалізації до контрагентів (надання послуг), за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач до суду не надав.

Висновки відповідача про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентом ТОВ «Мірадон ін Трейд» базуються на висновках акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірадон ін Трейд» (податковий номер 38891848) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014р. по 31.08.2014р.» від 01.09.2014 року №2663/26-55-22-08/38891848.

Колегія суддів зазначає, що порушення, на думку відповідача, порядку здійснення господарської діяльності контрагентом позивача не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Такі висновки також узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно приписів ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання контрагентом його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Матеріалами справи підтверджено, що формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань платника ПДВ здійснено у відповідності до вимог ст. ст. 187, 198 Податкового кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головоного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2014р. по справі № 820/18337/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 09.02.2015 р.