Ухвала

від 11.02.2015 по справі 2а-4058/11/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/18238/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - Основ'янська МДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2012

у справі № 2а-4058/11/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кінний ринок" (далі - Товариство)

до Основ'янської МДПІ

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2012, позов задоволено; скасовано податкові повідомлення-рішення від 12.10.2010 № 0001611540/0 та від 22.12.2010 № 0001611540/1, згідно з якими позивачеві визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 210 069,38 грн. (у тому числі 161 591,83 грн. за основним платежем та 48477,55 грн. за штрафними санкціями).

У прийнятті цих судових актів попередніх судові інстанції виходили з того, що господарські операції з поставки товариством з обмеженою відповідальністю «Екотерра-Плюс» (далі - ТОВ «Екотерра-Плюс») позивачеві послуг з прибирання території ринку відображені у податковому обліку Товариства відповідно до їх дійсного економічного змісту на підставі належним чином оформлених первинних документів.

Посилаючись на невідповідність висновків судів, покладених в основу прийняття оскаржуваних рішень зі спору, положенням чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Основ'янська МДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та повністю відмовити у позові. Зокрема, скаржник зазначає, що відсутність у названого постачальника об'єктивної можливості виконати зазначені послуги та недекларування ТОВ «Екотерра-Плюс» податкових зобов'язань за наслідками виконання спірних операцій свідчить про їх номінальне оформлення з метою імітації руху активів та отримання Товариством завдяки цьому податкової вигоди.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги Основ'янської МДПІ з урахуванням такого.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято податкової інспекцією за наслідками проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з питань правомірності формування податкового кредиту у липні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Екотерра-Плюс» та правильності обчислення ПДВ за липень 2010 року.

Результати цієї перевірки висвітлено в акті від 27.09.2010 № 4272/15/37093186, в якому відображено висновок податкового органу про незаконне формування позивачем податкового кредиту за операціями з поставки послуг з прибирання території ринку ТОВ «Екотерра-Плюс» з огляду на їх фіктивний характер, що, на думку Основ'янської МДПІ, підтверджується відсутністю у названого постачальника об'єктивних можливостей надати розглядувані послуги в силу браку необхідного майна, основних фондів та трудових ресурсів, а також випискою ТОВ «Екотерра-Плюс» податкових накладних за цими операціями без декларування відповідної суми податкових зобов'язань.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який регулював порядок формування податкового кредиту на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції, а також її учасників.

Керуючись наведеними правилами оподаткування при оцінці розглядуваних господарських операцій, суди встановили, що позивачем та споживчим товариством «Чистий ринок» було укладено договір від 01.07.2010 № 01/07-10, умовами якого передбачено укладення споживчим товариством «Чистий ринок» від імені, в інтересах та за рахунок позивача з третіми особами договорів з надання послуг з прибирання території належного позивачеві ринку, забезпечення виконання протипожежних, санітарних та екологічних норм і правил.

На виконання своїх договірних зобов'язань за цим договором 01.07.2010 споживчим товариством «Чистий ринок» укладено договір № 37 з ТОВ «Екотерра-Плюс», предметом якого є виконання робіт з прибирання території ринку позивача. На підтвердження фактичного виконання розглядуваних робіт позивачем подано акт виконаних робіт від 31.07.2010, податкову накладну, виписки з банківського рахунку Товариства на підтвердження оплати цих робіт в безготівковому порядку. Вказані документи були розцінені судами як доказ дотримання позивачем наведених умов формування податкового кредиту.

У той же час установлені судами обставини справи свідчать про те, що за своїм економіко-правовим змістом наведена конструкція договірних правовідносин являє собою виконання зобов'язань підрядником із залученням субпідрядника. Сутність господарської операції з виконання робіт (надання послуг) виключає можливість їх поставки за комісійною угодою. Адже фактично зобов'язаною особою перед Товариством з приводу поставки робіт з прибирання території ринку виступало споживче товариство «Чистий ринок», яке на умовах субпідряду залучило ТОВ «Екотерра-Плюс» до виконання цих робіт.

Позивач не перебував у безпосередніх господарських взаємовідносинах з ТОВ «Екотерра-Плюс», що виключає можливість виписки останнім податкової накладної позивачеві.

З урахуванням викладеного для правильного вирішення цього спору судам слід було за наслідками встановлення дійсного змісту розглядуваних господарських операцій з огляду на превалювання сутності над формою визначити фактичний обсяг прав та обов'язків учасників розглядуваних поставок у сфері оподаткування та за наслідками встановлення вирішити даний спір у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Наведене відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвалених у справі судових актів з направленням останньої на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення вказаних недоліків з урахуванням висновків касаційного суду, викладених у цій ухвалі.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2012 у справі № 2а-4058/11/2070 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько