УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2015 року Справа № 876/933/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Заболотівської центральної районної лікарні на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області до Заболотівської центральної районної лікарні про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В :
10 квітня 2013 року управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі (далі - УПФУ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Заболотівської центральної районної лікарні, в якому просило стягнути з відповідача на користь УПФУ 27725, 11 грн. Вказана сума становить переплату пенсії ОСОБА_1, що встановлено позивачем при перевірці правильності видачі довідки про заробіток.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року позов задоволено повністю.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Заболотівська центральна районна лікарня подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що пунктом 38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію, зокрема, здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі. Згідно з п.43 цього Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Управлінням Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківській області при призначені 15.01.2003 року пенсії по віку ОСОБА_1 не було виявлено невідповідності наданих відповідачем документів вимогам чинного законодавства.
Враховуючи викладене, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до часткового задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що з 01.07.2002 року УПФУ в Снятинському районі Івано-Франківської області здійснює виплату пенсії ОСОБА_1
17.01.2003 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на підставі її заяви. При цьому, за основу для її обчислення взято заробіток з 01.01.1981 року по 31.12.1985 року згідно довідки від 02.09.1994 року без номера про розмір заробітної плати, виданої відповідачем.
22.02.2013 року провідним спеціалістом з призначення пенсії УПФУ в Снятинському районі проведено зустрічну перевірку Заболотівської центральної районної лікарні на предмет достовірності видачі довідки про заробітну плату ОСОБА_1 За результатами проведеної перевірки складено акт за № 58 від 22.02.2013 року, відповідно до якого встановлено, що при перевірці правильності видачі довідки про заробітну плату та особових рахунків по нарахуванню заробітної плати встановлено розбіжності.
Заболотівською центральною районною лікарнею відповідачем видано нову довідку від 11.02.2013 року за № 36 із зазначенням достовірних даних по заробітній платі ОСОБА_1
Враховуючи викладене, позивачем проведено розрахунок переплати пенсії за період з 01.01.2004 року по 28.02.2013 року та встановлено, що переплата пенсії ОСОБА_1 за вказаний період складає 27725,11 грн.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не погодився відшкодувати надміру отримані вказаною пенсіонеркою кошти, УПФУ в Снятинському районі звернулося до суду з позовом про стягнення з Заболотівської центральної районної лікарні надміру виплаченої пенсії в розмірі 27725,11 грн.
Відповідно до частини 2 статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1,2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Як встановлено ч.2 ст.21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Аналіз припису наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Як передбачено ч.3 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
За встановлених судами обставин відповідач у спірних відносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, а виступав організацією, установою, яка мала надати документи, необхідні для перерахунку пенсії органами, що призначають пенсії.
Відповідно до статті 101 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду України, висловленою у постановах від 18 червня 2013 року №№ 21-204а13, 21-124а13, а відтак, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Таким чином, за суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду загальними судами у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.203 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує судові рішення в апеляційному порядку та закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 157, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу Заболотівської центральної районної лікарні задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року скасувати, провадження у справі № 809/1133/13-а ? закрити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
О.М. Довгополов
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2015 |
Оприлюднено | 23.02.2015 |
Номер документу | 42785451 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Святецький В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні