Рішення

від 10.02.2015 по справі 910/28428/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2015Справа №910/28428/14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Граввіт" до Фізичної особи - підприємця Карпової Ольги Георгіївни простягнення 46 679,55 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Грабовська Ю.С. - представник від відповідача Дімоглова Т.П. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Граввіт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Карпової Ольги Георгіївни основного боргу у розмірі 47344,12 грн, 3% річних у розмірі 299,63 грн та інфляційних втрат у розмірі 2035,80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/28428/14 та призначено розгляд справи на 21.01.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 відкладено розгляд справи на 05.02.2015.

В судовому засіданні 05.02.2015 оголошено перерву до 10.02.2015.

В судовому засіданні 05.02.2015 задоволено клопотання відповідача від 05.02.2014 про витребування документів.

В судовому засіданні 10.02.2015 відповідачем подано клопотання про витребування доказів та клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши подане клопотання про витребування доказів, дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд відхилив клопотання відповідача про витребування доказів з підстав його необґрунтованості та невідповідності вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.

У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом також відмовлено з підстав його необґрунтованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з достроковим розірванням договору оренди нежитлового приміщення № 10Л-Д2 від 25.01.2013, відповідачем всупереч умов вказаного договору не було повернуто позивачу частину коштів сплачених в якості передоплати за оренду. За прострочення сплати коштів, позивач просить суд стягнути відповідача також 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідач проти позову заперечує, однак письмового відзиву на позов не подав, своїм процесуальним правом не скористався.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.02.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.02.2013 між з Фізичною особою - підприємцем Карповою Ольгою Георгіївною (орендодавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Граввіт" (орендар, позивач) підписано договір оренди нежитлового приміщення № 10Л-Д2 (далі - Договір).

Предметом даного Договору є надання орендодавцем орендарю в тимчасове платне користування частини групи приміщень (з 1 по 14 та з 16 по 19) № 41 - офіс - частини площі торговельно-офісного центру "Будинок Техніки", який знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Луначарського, 4 (літера А) (далі - приміщення, об'єкт оренди).

Строк оренди приміщення відповідно до цього Договору становить 35 місяців (п. 3.1.1 Договору).

Відповідно до п. 4.4.4 Договору орендна плата сплачується орендарем в порядку передоплати до 25 числа кожного місяця на підставі рахунка орендодавця.

На підставі рахунку-фактури № 40 від 18.07.2014, виставленого відповідачем, позивачем 23.07.2014 здійснено оплату за оренду приміщення за серпень 2014 року у розмірі 69888,94грн.

28.07.2014 позивачем та відповідачем підписано Додаткову угоду № 2 до Договору.

Згідно з п. 3.1.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 строк оренди починає свій перебіг з дати підписання сторонами акту прийму-передачі приміщення і закінчується 10.08.2014. Останній день оренди - 10.08.2014.

Передача приміщення орендодавцю узгоджена сторонами на 11.08.2014 (п. 7.5.2.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 2).

11.08.2014 позивач передав, а відповідач прийняв з оренди приміщення, про що сторонами складено та підписано акт прийому-передачі з оренди групи приміщень.

Відповідно до п. 4.5.2 Договору у випадку дострокового розірвання даного Договору частина коштів, сплачена у порядку передоплати, що перевищує розмір грошових зобов'язань орендаря на момент підписання Акту прийому-передачі приміщення з оренди орендодавцеві, повинна бути повернута орендареві не пізніше, ніж в останній день календарного місяця, наступного за місяцем, в якому приміщення було повернуто орендодавцеві, за винятком випадків передбачених пп. 7.5.14 Договору.

Зважаючи на те, що сторонами підписано акт прийому-передачі з оренди групи приміщень, то умови п. 7.5.14 Договору не підлягають застосуванню.

Таким чином, оскільки умовами Договору погоджено, що орендна плата сплачується в порядку переоплати, позивачем у липні 2014 року було сплачено орендну плату за серпень 2014 року у розмірі 69888,94 грн, а Додатковою угодою № 2 до Договору сторонами погоджено дострокове розірвання Договору та припинення оренди з 11.08.2014, то на підставі п. 4.5.2 Договору відповідач зобов'язаний був у строк до останнього дня календарного місяця, наступного за місяцем, в якому приміщення було повернуто орендодавцеві (тобто до 30.09.2014) повернути позивачу частину коштів, що перевищує розмір грошових зобов'язань орендаря на момент підписання Акту прийому-передачі приміщення (за період з 11.08.2014 по 31.08.2014) у розмірі 22544,82 грн.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, в порушення умов Договору, відповідач зобов'язання щодо сплати на користь позивача коштів у розмірі 22544,82 грн, що перевищує розмір грошових зобов'язань орендаря з орендної плати на момент підписання Акту прийому-передачі приміщення, не виконав.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування факту порушення ним договірних зобов'язань за Договором оренди від 25.01.2013 суду не надав.

Враховуючи викладене, позов в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 47344,12 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 299,63 грн та інфляційні втрати у розмірі 2035,80 грн.

Згідно з положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання зі сплати на користь позивача коштів у розмірі 47344,12 грн встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Карпової Ольги Георгіївни (03055, м.Київ, вул. Тимофєєвої Галі, 3, кв. 106, ідентифікаційний номер 1546816041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Граввіт" (03115, м. Київ, проспект Перемоги, 136, к. 34, ідентифікаційний код 36702487) заборгованість у розмірі 47344 (сорок сім тисяч триста сорок чотири) грн 12 коп, 3% річних у розмірі 299 (двісті дев'яносто дев'ять) грн 63 коп., інфляційні втрати у розмірі 2035 (дві тисячі тридцять п'ять) грн 80 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 17.02.2015

Суддя Ю.М. Смирнова