Ухвала

від 18.02.2015 по справі 809/2327/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа № 876/12026/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Долинської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.09.2013р. по справі за позовом ТзОВ "Галицька торгова компанія" до Долинської об"єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

30.07.2013р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області форми «Р» від 21.05.2013 року №0000222200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 35521,00 грн., з яких 28417,00 грн., - за основним платежем та 7104,00 грн., - за штрафним санкціями, а також податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 21.05.2013 року №0000232200, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 44401,00 грн., з яких 35521 грн., - за основним платежем та 8880,00 грн., - за штрафними санкціями.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскільки прийняті на підставі помилкових висновків відповідача, а саме, що поставка товару - цукру білого в мішках позивачу по ланцюгу постачання є неможливою оскільки у контрагентів третьої ланки постачання відсутні виробничі потужності, а відповідно й поставка між позивачем і його контрагентом - ТзОВ «Інвесттрейд» цукру білого в мішках за усною домовленістю є операцією без мети настання реальних наслідків. Також, податковому органу не було надано до перевірки товарно-транспортні накладні на перевезення цукру білого в мішках, бухгалтерські журнали ордерів, дані складського обліку, що говорить про безтоварність вищевказаних операцій.

Проте, правомірність включення ТзОВ «Галицька торгова компанія» суми затраченої на придбання цукру білого в мішках до складу витрат, а також віднесення до податкового кредиту суми сплаченого податку, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, в тому числі податковою накладною, а тому висновки відповідача щодо порушення позивачем норм податкового законодавства не підтверджені жодними доказами, носять суб'єктивний характер.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року позов задоволено.

Податковий орган оскаржив дану постанову з підстав неповного з»ясування обставин справи, порушення норм матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані відсутністю доказів причетності ТзОВ „Інвесттрейд", ТзОВ Кондитерська фабрика „Ласощі», ТзОВ «Моноліт-Трейд» до придбання, транспортування та реалізації товару від його підприємств-постачальників до покупців так як вбачається проведення транзитних фінансових потоків, тобто коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та не мають реального товарного характеру, а тому ТзОВ «Галицька торгова компанія» не могло придбати та поставити цей товар на облік.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст.55 КАС України Долинську об"єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області замінено на Долинську об"єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника апелянта, яка підтримала апеляційну скаргу. розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією проводилася позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТОВ «Інвесттрейд» за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року, результати якої оформлені актом №688/220/36696400 від 25.04.2013 року, яким встановлено порушення вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п.2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 - прийнято до виконання документи та операції, що порушують публічний порядок і, відповідно, суперечать законодавчим та нормативним актам; п.5.1, пп.5.2.1, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, в результаті чого позивачем занижено до сплати в бюджет податок на прибуток в сумі 35521 грн., в т.ч. за III квартал 2010 року на суму 35521 грн.; пп.7.2.3, 7.2.6, 7.4.1. пп.7.4.5, 11.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, в результаті чого позивачем занижено до сплати в бюджет податок на додану вартість за липень 2010 року на суму 28417 грн..

На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 21.05.2013 року №0000222200 та №0000232200.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача, виходячи з наступного:

На підставі усної домовленості між ТзОВ «Інвесттрейд» та ТзОВ «Галицька торгова компанія», оформленої видаткової накладної №1486 від 19 липня 2010 року, податкової накладної №1486 від 19 липня 2010 року ТзОВ «Інвесттрейд» продав, а позивач придбав товар «Цукор білий в мішках» в кількості 22 тонни, вартістю 170500,00 грн., в тому числі ПДВ - 28416,67 грн. Факт оплати не заперечувався сторонами та підтверджується копією платіжного доручення №1946 від 19.07.2010 року.

Поставку товару, згідно із представленими документами здійснювала фізична особа - підприємець ОСОБА_1, на підставі Договору - заявки на перевезення вантажу №б/н від 28.06.2010 року (а.с.98).

Позивачем надано докази на підтвердження реальності господарських операцій та представлено договори, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, журнал видачі довіреностей, розхідних накладних (а.с.41-50, 51-60, 99-111), а саме докази реальності та товарності господарських операцій по придбанню цукру між ТзОВ «Інвесттрейд» та ТзОВ «Галицька торгова компанія», а також зміни, що відбулися в структурі активів та зобов'язань останнього.

Первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Жодних зауважень щодо їх оформлення податковий орган не пред»являв.

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинний на момент виникнення спірних правовідносин, визначає валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті. Частинами 4, 5 та 6 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість та валових витрат є факт придбання товарів, робіт чи послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит і валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість і податком на прибуток підприємств мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Висновки податкового органу про неможливість реального здійснення фінансово-господарської операції та ведення господарської діяльності ТзОВ «Кондитерська фабрика «Ласощі» (значиться як контрагент безпосереднього постачальника позивача - ТзОВ «Інвесттрейд» в липні 2010 року), відтак неможливість ТзОВ «Інвесттрейд» отримувати від ТзОВ «Кондитерська фабрика «Ласощі» товар в липні 2010 року на суму 22365227,00 грн., зроблені на підставі акту перевірки ДПІ в Рогатинському районі від 23.11.2012 року №602/221/36696400 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Інвесттрейд» з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість з контрагентом ТзОВ «Кондитерська фабрика «Ласощі» (ідн. код. 35154423) за липень 2010 року та податкових зобов'язань за липень 2010 року; а також акту ДПІ в Рогатинському районі від 01.08.2012 року №372/152/35154423 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Кондитерська фабрика «Ласощі» (код ЄДРПОУ 35154423) з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2010 р., та вересень 2010 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що акт невиїзної документальної перевірки контрагента позивача від 23.11.2012 року не є належним та допустимим доказом у даній справі, оскільки податковим органом не досліджувалися взаємовідносини ТзОВ «Інвесттрейд» з іншими господарюючими суб'єктами, як і не досліджувався який саме товар чи, що саме придбавав ТОВ «Інвесттрейд» в ТзОВ «Кондитерська фабрика «Ласощі». Дане не спростовано представником відповідача в суді першої та апеляційної інстанції.

Закон України «Про автомобільний транспорт» не містить вимоги до обов'язкової наявності товарно-транспортної накладної.

Дотримання наказу Мінтрансу України від 14.10.1997 року за №363 «Про затвердження правил перевезення вантажів автомобільним транспортом» є обов'язковим при здійснені транспортування вантажів. Вказані правила регламентують виключно порядок здійснення вантажних перевезень та не можуть встановлювати правила ведення податкового та бухгалтерського обліку платників податків.

Товарно-транспортні накладні є документами, які регламентують винятково взаємовідносини перевізника та замовника як учасників транспортного процесу.

Отже, відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансовий облік в Україні» товарно - транспортна накладна не є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію, здійснену позивачем.

Посилання Податкового органу на обов'язкову наявності типових форм транспортної документації (ТТН, дорожніх листів) згідно Наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України № 488/346 від 29.12.95 р., оскільки вказаний наказ не був зареєстрований Міністерством Юстиції України і відповідно є нечинним.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Долинської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області - залишити без задоволення, а постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 13.09.2013р. по справі №809/2327/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

А.Р.Курилець

Повний текст виготовлено 20.02.2015р.