Ухвала

від 18.02.2015 по справі 914/4429/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

18.02.15 Справа № 914/4429/13

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Данко Л.С.

Давид Л.Л.

Розглянув заяву б/н від 29.12.14 Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Львів-Інформ-Ресурси», м. Львів

про перегляд за нововиявленими обставинами

постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.14

у справі № 914/4429/13

за позовом: Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Львів-Інформ-Ресурси», м. Львів

до відповідача Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

про визнання недійсним рішення

за участю представників сторін:

від позивача - Антонюк О.О. - представник (довіреність б/н від 27.01.15), Козоріз Г.М. - представник (довіреність б/н від 17.02.15);

від відповідача - Оленюк С.Л. - представник (довіреність № 13/08-117 від 30.01.15).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням адміністративної колегії Львівського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 247 від 27.09.13 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» (справа №3-02-211/2013) вирішено:

1. Визнати, що ДП МВС України «Львів-Інформ-Ресурси» займає монопольне (домінуюче) становище на ринку зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках у Львівській області;

2. Визнати, що ДП МВС України «Львів-Інформ-Ресурси», встановлюючи необґрунтовано різні розміри оплати за надання послуг для різних категорій транспортних засобів, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п.1 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді встановлення таких цін реалізації товару (послуги), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

3. Визнати, що ДП МВС України «Львів-Інформ-Ресурси», необґрунтовано враховуючи додаткові витрати до вартості послуги, що збільшує витрати споживачів, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді встановлення таких цін реалізації товару (послуги), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

4. За порушення, зазначене у п.2 цього рішення, відповідно до абз.2 ч.2 ст.52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на ДП МВС України «Львів-Інформ-Ресурси» накласти штраф у розмірі 20 000 грн.;

5. За порушення, зазначене у п.3 цього рішення, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на ДП МВС України «Львів-Інформ-Ресурси» накласти штраф у розмірі 30 000 грн.;

6. Зобов'язати ДП МВС України «Львів-Інформ-Ресурси» вжити заходів щодо усунення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, вказаних у п.п. 3, 4 резолютивної частини рішення та у 2-х місячний строк повідомити про виконання рішення Львівське обласне територіальне відділення АМК України.

ДП МВС України «Львів-Інформ-Ресурси» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення адміністративної колегії Львівського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 247 від 27.09.13 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції».

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.02.14 у справі № 914/4429/13 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, скасовано рішення адміністративної колегії Львівського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 247 від 27.09.13 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» (справа № 3-02-211/2013).

Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, яка постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.14 (головуючий суддя Галушко Н.А., судді Бонк Т.Б., Орищин Г.В.) задоволена, а рішення Господарського суду Львівської області від 05.02.14 у даній справі скасовано.

За результатами касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 10.06.14, постановою Вищого господарського суду від 05.11.14 касаційна скарга ДП МВС України «Львів-Інформ-Ресурси» була залишена без задоволення, а постанова Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.14 - без змін.

Державне підприємство МВС України «Львів-Інформ-Ресурси» 05.01.15 звернулося до Львівського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови від 10.06.14 за нововиявленими обставинами (вх. № канцелярії Львівського апеляційного господарського суду 01-05/2/15).

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів», справу № 914/4429/13 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.15 у склад колегії для розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.14 у справі № 914/4429/13 введено суддів - Данко Л.С., Давид Л.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.15 заяву про перегляд постанови за нововиявленими обставинами у даній справі прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.02.15.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.15 на клопотання заявника розгляд заяви було відкладено на 18.02.15.

Відповідач подав відзив на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.14 у справі № 914/4429/13, в якому зазначає про відсутність нововиявлених обставин та, відповідно, підстав для скасування чи зміни постанови суду апеляційної інстанції у даній справі. Представник позивача ознайомився з відзивом відповідача у судовому засіданні.

У судовому засіданні 18.02.15 представники сторін навели свої доводи та міркування з приводу поданої заяви.

Розглянувши та обговоривши доводи заяви ДП МВС України «Львів-Інформ-Ресурси» про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.14 у справі № 914/4429/13 за нововиявленими обставинами, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.14 у даній справі слід залишити без змін, з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 114 ГПК України перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.

Як зазначено вище, рішення Господарського суду Львівської області від 05.02.14 було скасовано Львівським апеляційним господарським судом (постанова від 10.06.14, яка залишена без змін Вищим господарським судом України) та було прийнято нове рішення про відмову в позові.

У поданій позивачем заяві про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.14 за нововиявленими обставинами як нововиявлені заявник вважає обставини, що встановлені в акті ревізії від 28.11.14 окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Львів-Інформ-Ресурси» за період з 01.01.13 по 31.12.13, проведеної Державною фінансовою інспекцією у Львівській області в період з 18.11.14 по 28.11.14. Даний акт було вручено заявнику 02.12.14, а тому подана ним заява від 29.12.14, тобто в межах місячного терміну, встановленого ст. 113 ГПК України.

Зокрема, заявник посилається на те, що, скасовуючи рішення суду першої інстанції у даній справі, суд апеляційної інстанції вказував на порушення Підприємством п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання платних послуг з відповідального зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

У поданій заяві, частково посилаючись на текст постанови суду апеляційної інстанції від 10.06.14, заявник зазначає, що відповідно до якої до калькуляції платних послуг ДП МВС України «Львів-Інформ-Ресурси» по збереженню на спецмайданчиках тимчасово затриманих транспортних засобів, затвердженої директором ДП МВС України «Львів-Інформ-Ресурси» 05.06.13 (Т.І., а.с. 75), до вартості вказаних послуг позивачем включено статтю «інші операційні витрати», що, за висновком суду, є необґрунтованим та призводить до збільшення витрат споживачів. Окрім того, як вбачається з тарифів оплати послуг ДП МВС України «Львів-Інформ-Ресурси» по збереженню на спецмайданчиках тимчасово затриманих транспортних засобів, затверджених наказом ДП МВС України «Львів-Інформ-Ресурси» № 24 від 25.06.13 (а.с.73-74), вартість послуг по збереженню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках розрахована позивачем в залежності від типу транспортного засобу (легковий автомобіль, грузовий автомобіль або мототранспорт) та кількості діб зберігання (1-3 доби, від 3-х до 30 діб або більше 30 діб).

Як зазначив суд апеляційної інстанції, про що йдеться в поданій заяві, такий спосіб визначення вартості послуг по збереженню тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 258 від 02.03.10 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання майданчиків для платного паркування транспортних засобів». Разом з тим, пунктом 24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання майданчиків для платного паркування транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 258 від 02.03.10, передбачено, що рівень рентабельності не повинен перевищувати 12 %, в той час як позивачем застосовано рівень рентабельності у розмірі 30 %.

Як на нововиявлені обставини ДП МВС України «Львів-Інформ-Ресурси» посилається на те, що у розділі 2 акту ревізії від 28.11.14 «Формування вартості послуг зі зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів. Підтвердження та достовірність фактично понесених витрат на надання послуг» встановлено, що проведеним аналізом фактичних витрат, понесених підприємством у зв'язку із наданням вказаних послуг, встановлено, що фактичні накладні витрати в порівняні з плановими витратами, закладеними в калькуляції, значно вищі (54,2% проти 26 % в калькуляції), що призвело до зростання фактичної собівартості наданих послуг, і як наслідок фактична рентабельність розрахована без урахування інших операційних витрат підприємства (благодійна допомога та витрати на оплату праці працівників іншого виду діяльності) є меншою на 9,1 %, ніж закладено в калькуляції. До інших операційних витрат, як зазначено в акті, включено вартість матеріальних цінностей на загальну суму 101 тис. грн., придбаних позивачем на підставі листів-звернень УМВСУ у Львівській області та МВС України і безоплатно переданих згідно з видатковими накладними як благодійна допомога зазначеним структурам. Тобто, проведеною ревізією встановлено законність вказаних операцій, які передбачені п. 6.3. статуту ДП «Львів-Інформ-Ресурси», проведення яких впливає на фактичну рентабельність підприємства.

А тому, за твердженням позивача, висновок Львівського апеляційного господарського суду, який покладений в основу постанови від 10.06.14, про те, що позивачем перевищено гранично допустимий рівень рентабельності у 12 %, передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 258 від 02.03.10, спростовується розділом 2 акту ревізії, про існування якого не було і не могло бути відомо позивачу в силу відсутності останнього на час прийняття постанови по даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України підставами для перегляду судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 .12.11 № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» (зі змінами та доповненнями) перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України.

Звертаючись з заявою щодо перегляду постанови суду апеляційної інстанції від 10.06.14 у даній справі, позивач посилається на те, що при проведенні на підставі листа позивача Державною фінансовою інспекцією у Львівській області ревізії від 28.11.14 окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Львів-Інформ-Ресурси» за період з 01.01.13 по 31.12.13 було встановлено обставини, які спростовують висновок Львівського апеляційного господарського суду, про те, що позивачем перевищено гранично допустимий рівень рентабельності у 12 %, передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 258 від 02.03.10.

Однак, такі твердження ДП «Львів-Інформ-Ресурси» не ґрунтуються на правильному застосуванні процесуальних норм, оскільки за змістом ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, якими є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі , яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що наданий позивачем акт ревізії від 28.11.14 є саме додатково поданим доказом, який міг бути поданий заявником ще під час розгляду даного господарського спору по суті відповідно до ст.ст. 33, 36 ГПК України, адже із вступної частини цього акту вбачається, що дана ревізія була ініційована самим позивачем, оскільки проведена на підставі листа ДП «Львів-Інформ-Ресурси» від 13.11.14 № 253. А відтак, обставини, на які посилається позивач могли бути відомі йому під час розгляду даного спору по суті.

Так, не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу ХІІІ ГПК України господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без змін.

Натомість, позивач в силу вимог ст. 33 ГПК України, якою передбачено право та обов'язок позивача доводити ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, не був обмежений правом надати відповідні документи під час розгляду господарськими судами спору про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Львівського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 247 від 27.09.13, а також обґрунтувати їх з посиланням на нормативні акти.

Тобто, вказані заявником обставини не можуть вважатися нововиявленими, оскільки вони встановлені на підставі доказів, які не були, але могли бути отримані та подані позивачем під час розгляду справи по суті. Таким чином, ці обставини могли бути відомі заявникові на час розгляду справи по суті, що виключає одну з необхідних ознак існування нововиявлених обставин.

Разом з цим, як зазначено вище, не може вважатися нововиявленою обставиною, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судами у процесі розгляду даної справи.

Натомість, наведені в акті ревізії від 28.11.14 висновки є лише суб'єктивною оцінкою певних обставин, яка зроблена інспектором Державної фінансової інспекції у Львівській області.

З вищевикладених фактичних обставин справи вбачається, що ДП «Львів-Інформ-Ресурси» належними і допустимими доказами не довело наявність підстав для перегляду постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.14 у справі № 914/4429/13 за нововиявленими обставинами через відсутність таких.

У силу ст. 114 ГПК України за результатами перегляду за нововиявленими обставинами постанови суду апеляційної інстанції приймається ухвала у разі залишення постанови без змін.

Керуючись ст.ст. 86 , 112 , 114 Господарського процесуального кодексу України , Львівський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ДП «Львів-Інформ-Ресурси» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.14 у справі № 914/4429/13 залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.14 у справі № 914/4429/13 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами покласти на заявника - ДП «Львів-Інформ-Ресурси».

Повний текст ухвали складено 19.02.15

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.