Рішення

від 16.02.2015 по справі 917/2582/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2015 р. Справа № 917/2582/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроконтракт" (вул. Герцена буд. 17-25, нежиле приміщення 30, м. Київ, 04050)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" (вул. Фрунзе, буд. 57, м. Полтава, 36039)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (вул. Пивоварова, буд. 5, м. Сєвєродонецьк, Луганської області, 93403)

про стягнення 167 106,18 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: Черешнюк В.М., дов. від 19.01.2015р.

від відповідача: Лісіченко О.В., дов. від 31.12.2014р.

від третьої особи: не з"явився

Розглядається позовна заява про стягнення 167106,18 грн. вартості вантажу, втраченого при перевезенні за договором № 54529 від 07.07.2014р. про надання транспортно-експедиційних послуг.

Позивач на підставі ст. 22 ГПК України надав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої прохає стягнути з відповідача 165260,02 грн. вартості вантажу, втраченого при перевезенні за договором № 54529 від 07.07.2014р. про надання транспортно-експедиційних послуг (а.с.74-76).

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява про зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду. Подальший розгляд справи проводиться в межах зменшених позовних вимог.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач не довів належними доказами втрату вантажу того самого виду що заявлено у позові (наданий для перевезення вантаж був вже упакований в чотирьох картонних коробках, де в графі опис зазначичено електрообладнання, не надано жодних супровідних документів чи детального опису вантажу); позивач не довів заявлену у позові вартість вантажу (в товарно-транспортній накладній визначено загальну вартість в сумі 200000,00 грн.); спірний вантаж був втрачений не з вини відповідача, оскільки коробка з вантажем була незаконно вилучена невідомими озброєними особами на території, де проводиться антитерористична операція, тобто наявні форс-мажорні обставини; посилання позивача на акт приймання матеріалів від 09.09.2014р. складений ПАТ "Сєвєродонецькие об'єднання Азот" про недостачу товару, є безпідставним оскільки даний акт складено без присутності відповідача (а.с.28-31).

Третя особа письмових пояснень суду не надала.

Про час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 26.01.2015р. (а.с.65).

Про час та місце розгляду позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується присутністю в судових засіданнях 22.01.2015р. повноважних представників сторін, розписками сторін та про дату та час засідання (а.с.66).

В судовому засіданні 16.02.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

07.07.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електроконтракт" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (відповідачем) був укладений договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 54529 (далі - Договір № 54529); (а.с..9-12).

У відповідності до цього договору відповідач як виконавець зобов'язався надати позивачу (замовнику) транспортно-експедиторські послуги згідно його замовлення та товарно-транспортної накладної на умовах, що вказані в цьому договорі, а замовник - сплатити виконавцеві винагороду згідно діючих у виконавця тарифів (п. п. 1.1., 1.2. договору).

Згідно товарно-транспортної накладної № 10015117735 від 03.07.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (відповідач) прийняло від відправника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроконтракт" для доставки в м. Сєвєродонецьк одержувачу - ПАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" відправлення - електронне обладнання, кількість місць - 4, фактична вага 250 кг, оголошена вартість - 200000,00 грн. (а.с.13). Оригінал даної товарно-транспортної накладної був оглянутий судом в судовому засіданні 22.01.2015р. (а.с.62).

Заявою від 07.07.2014р. позивачем (відправником) було внесено зміни в накладну - змінено відправника (а.с.68).

За заявою від 07.07.2014р. позивача (відправника) про переадресування відправлення від 07.07.2014р. вантаж був направлений до м. Старобільськ, відділення №1 (а.с.69).

Позивачем від 11.08.2014р. було подано заяву про повернення відправлення за експрес - накладною № 10015117735 до м. Київ, відділення № 13 у зв'язку з втратою одного місця (а.с.70).

В акті приймання-передачі № 10283120 від 14 серпня 2014р. представником позивача та відповідача було зафіксовано:

- замовник отримав наступний вантаж - автоматичний вимикач Masterpact згідно опитувального листа;

- вантаж отримано - повністю отримано 22 коробки розмірами 58,5х78х55, пакування ціле; 1 коробка розмірами 40х30х29, стан пакування - прим'яте;

- стан вантажу - електричне обладнання та матеріали (а.с.21).

Вказані відомості підтверджені підписами представників обох сторін.

В особливих відмітка та зауваженнях зазначено, що згідно оригінальної ТТН №10015117735 було відправлено 4 місця, а за повернення прибуло лише 3 місця, 1 місце відсутнє. Опис відсутнього вантажу коробка розміри 58,5х78х55 автоматичний вимикач Masterpact (а.с.21). Проте дані відомості ніким не підтверджені та представниками не підписані.

Позивачем також надано акт приймання матеріалів за №1 від 09.09.2014р., складений ПАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (третьою особою у справі), яким зафіксовано: 1) прийнято та оглянуто вантаж, що прибув за рахунком РН-0000039 від 03.07.2014р. 2) за супровідними документами значилося кількість місць - 3, вид пакування - полети, найменування товару, автоматичний вимикач Masterpact, фактично виявлено - 2, нестача - 1 (а.с.14-17).

12.11.2014 року позивач звернувся до відповідача з претензією про компенсацію втраченого вантажу, а саме автоматичний вимикач Masterpact у сумі 167106,18грн. До претензії позивачем було додано копію ТТН №10015117735 від 03.07.2014р., копію акту приймання - передачі №10283120 від 14.08.2014р., копію видаткової накладної №РН-0000039 від 03.07.2014р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 12.11.2014р., та квитанцією від 12.11.2014р. за № 5760 (а.с.18-20).

Відповідач вартості втраченого вантажу не відшкодував.

Як зазначає позивач у позові, вміст втраченого вантажу складав автоматичний вимикач Masterpact, що складався з 12 складових. Загальна вартість втраченого товару складала 167106,18 грн. Зазначена сума розрахована позивачем шляхом ділення загальної вартості товару, вказаної у видатковій накладній № РН-0000039 від 03.07.2014р.

В додаткових поясненнях позивач визначив вартість втраченого вантажу в сумі 495780,05 грн. з розрахунку 1/3 від суми 495780,05 грн. (вартість автоматичних вимикачів за мінусом вартості міжфазних перегородок); (а.с.76). В зв'язку з цим позивач зменшив позовні вимоги.

Посилаючись на приписи ст. ст. 526, 924 ЦК України, ст. ст. 314 ГК України позивач просить суд стягнути з відповідача вартість втраченого вантажу в розмірі 165260,02 грн. (а.с.76).

Згідно положень ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

У відповідності до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Положеннями ст. 314 ГК України визначено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Пунктами 5.5 Договору передбачено, що у разі повної втрати або пошкодження вантажу, з вини виконавця (відповідача), він зобов'язаний відшкодувати завдані замовнику (позивачу) збитки, що дорівнюють його оголошеній вартості та провізну плату, що була сплачена замовником по відповідній товарно-транспортній накладній. У випадку повної компенсації за пошкоджений вантаж замовник повертає виконавцю вантаж, за який було отримано компенсацію. У разі часткової втрати або пошкодженні вантажу, з вини виконавця, виконавець повертає замовнику відповідну частину оголошеної вартості. Ніякі інші виплати виконавцем не проводяться.

Таким чином, для відшкодування шкоди, заподіяної при перевезенні, позивач має довести, що оголошена цінність вантажу є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Як свідчать матеріали справи, прийняття вантажу для перевезення оформлено товарно-транспортною накладною № 10015117735 від 03.07.2014р. в якій зазначено в графі "Повний опис відправлення" - електрообладнання, в графі "Оголошена вартість" - 2000000 грн., в графі кількість місць 4, в графі "Документи, що супроводжують відправлення" - записи відсутні.

За вказаних обставин надані позивачем документи в обґрунтування доводів щодо асортименту переданого відповідачу для перевезення вантажу, а саме: договір № 26/УС/33/14-602 від 18.04.2014р., Додаток №1 від 18.04.2014р., видаткова накладна № РН-0000039 від 03.07.2014р., акт приймання матеріалів за №1 від 09.09.2014р. (складений третьою особою) не можуть бути визнані належними доказами, що підтверджують вартість та асортимент вантажу, переданого позивачем для перевезення відповідачу, що в свою чергу спростовує обставини щодо заниженої вартості вантажу в порівнянні з дійсною вартістю (а.с.80-86,14-17).

Зазначені документи не доводять того, що вказаний в видатковій накладній № РН-0000039 товар був відправлений саме згідно товарно-транспортної накладної № 10015117735 від 03.07.2014р. Ні видаткова накладна, ні договір поставки не містить посилання щодо здійснення відправлення та не мають жодного відношення до товарно-транспортної накладної № 10015117735 від 03.07.2014р. Аналогічно, товарно-транспортна накладна № 10015117735 не містить жодної вказівки про здійснення відправлення саме того товару, який зазначено позивачем в своїй позовній заяві.

Акт приймання матеріалів за №1 від 09.09.2014р., складений ПАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", не може також бути доказом передачі відповідачу для перевезення спірного товару, оскільки він складений через місяць після отримання товару позивачем згідно акту від 14.08.2014р., представник відповідача участі у складанні даного акту не приймав.

В абзаці 26 розділу 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України № 363 від 14.10.1997 року (далі - Правила № 363), зазначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

В п.11.1 Правил № 363 визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

В додатку 7 до Правил № 363 затверджено форму товарно-транспортної накладної, на зворотньому боці якої передбачено зазначення відомостей про вантаж.

За п. 11.7. Правил № 363 у тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Згідно п.3.6. Договору замовник зобов'язаний надавати виконавцю всі необхідні документи, що мають супроводжувати вантаж під час перевезення.

В товарно-транспортній накладній №10015117735 від 03.07.2014р. опис товару визначено як електрообладнання, відсутні будь-які посилання що для перевезення було передано саме спірний товар - автоматичний вимикач Masterpact в кількості 3х місць.

Позивачем не доведено належними доказами, що саме у втраченій коробці був автоматичний вимикач Masterpact, а також складові цього вимикачу, зазначені у позові.

Доказів на підтвердження того, що вказані документи були передані відповідачу разом із вантажем, в матеріалах справи відсутні. В графі "Документи, що супроводжують відправлення ТТН №10015117735 від 03.07.2014р., будь-які відмітки відсутні.

Крім того за товарно-транспортною накладною (експрес - накладною) № 10015117735 представниками відповідача прийнято для перевезення вантаж, вартість якого визначена вантажовідправником у розмірі 200000 грн. та засвідчена підписом представника позивача в товарно-транспортній накладній, документи, що підтверджують відповідність оголошеної та реальної вартості вантажу позивач відповідачу не надав, в накладній ці відомості не вказані.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено належними доказами ні вміст відправлення, ні вміст коробки, що була втрачена, ні вартість вкладення в цій коробці.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроконтракт" про зменшення позовних вимог.

2. У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено та підписано: 20.02.2015р.

Суддя Безрук Т. М.