Постанова

від 10.10.2014 по справі 804/9229/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2014 р. Справа № 804/9229/14 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.Ф.»

про тимчасову заборону (зупинення) діяльності,-

ВСТАНОВИВ :

Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.Ф.» про тимчасову заборону (зупинення) діяльності щодо експлуатації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «В.І.Ф.».

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що в ході проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ «В.І.Ф» було виявлено факти грубого порушення природоохоронного законодавства, діяльність щодо експлуатації джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «В.І.Ф.» забороняється законом і підлягає безумовній тимчасовій забороні (зупиненню).

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав заперечення проти позову, у яких зазначено, що позовні вимоги про необхідність застосування тимчасової заборони діяльності відповідача є неадекватними відносно того порушення яке було виявлене. Крім того, немає потреби в зупиненні діяльності, у зв'язку з тим, що обладнання на яке відсутнє дозвіл не працює та опломбовано газопостачальною організацією. На підставі викладеного, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Враховуючи те, що для участі у судовому засіданні прибули не всі особи, які беруть участь у справі, при цьому, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст. 128 КАС України не встановлено, відповідно до ч. 6 зазначеної статті справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в період з 22.05.2014 року по 04.06.2014 року, на підставі наказу № 138-П від 22.01.2014 року, направлення № 4-588-121-3 від 22.01.2014 року було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.Ф.», за результатам якої складено акт.

В ході перевірки встановлено, що підприємством розроблено звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу та документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. На підставі інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та обгрунтовуючих матеріалів отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 25.07.2012 року № 1210136900-11 терміном дії до 25.07.2017 року. За візуальним оглядом підрозділів підприємства та за аналізом проектної документації позивачем встановлено, що в матеріалах інвентаризації джерел викидів не обліковуються наступні джерела викидів: 2 газові теплогенератори Атон-150, 1 газовий котел Колвітерм КТ ОІІО 50(Т) та 2 зварювальні пости, обладнані витяжною вентиляцією. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від зазначеного обладнання відсутній. Таким чином, підприємством не виконані в повному обсязі п.п. 3, 4, 6 припису Держекоінспекції від 28.02.2013 року № 4-1602-11-3 та порушуються вимоги ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Позивач вказує на те, що вищевказане є грубим порушенням природоохоронного законодавства, діяльність щодо експлуатації джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «В.І.Ф.», що знаходиться за адресою: вул. Мандриківська, 47, м. Дніпропетровськ, 49094; юридична адреса: вул. Моніторна, 2/244, м. Дніпропетровськ, 49018, забороняється законом і підлягає безумовній тимчасовій забороні (зупиненню).

Вирішуючи спірні відносини між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №454/2011 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр). Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до ч.3 Положення, основними завданнями Держекоінспекції України є, зокрема, реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно пп. 2 п. 2 ч. 4 Положення, Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням, у тому числі підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форми власності і господарювання, вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема, щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Згідно ч. 5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Частиною 6 вказаної статті Закону передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

В даному випадку, позивачем під час перевірки встановлено, що джерелом викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря є 2 газові теплогенератори Атон-150, 1 газовий котел Колвітерм КТ DUO 50(Т) та 2 зварювальні пости, обладнані витяжною вентиляцією.

При цьому, відповідач погоджується, що дозвіл на обладнання відсутній, проте, позивачу під час перевірки надавалися письмові пояснення з додатками № 167 від 20.06.2014 року, зі змісту яких вбачається, що вищевказане обладнання не експлуатується з 2012 року, воно змонтовано, проте виведене з експлуатації, опломбоване та відімкнуто від газової мережі, про що складені акти ПАО «Дніпрогаз».

Вказане свідчить про те, що відповідач не використовує зазначене обладнання, при цьому, за приписами ч. 5 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», дозвіл надає право на здійснення викидів, які в даному випадку не виникають.

Крім того, відповідно до п. 7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Отже, зазначеними нормами передбачений вичерпний перелік заходів реагування, які застосовуються за рішенням суду, ухваленого за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю), а саме: зупинення виробництва (виготовлення), зупинення реалізації продукції, зупинення виконання робіт, зупинення надання послуг.

Вищезазначеними нормами не передбачено звернення органу державного нагляду (контролю) позивача з вимогами застосувати заходи реагування у вигляді тимчасової заборони (зупинення) діяльності щодо експлуатації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Тобто, позивачем не заявлені вимоги відповідно до Закону про винесення постанови щодо застосування заходів реагування, застосування яких може бути виключно за судовим рішенням.

Отже, враховуючи зазначене, адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про тимчасову заборону діяльності не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 128, 160 - 162, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 10.10.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді М.В. Дєєв М.В.Дєєв Т.С.Журавель