Ухвала

від 25.03.2015 по справі 804/9229/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"25" березня 2015 р.справа № 804/9229/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року у справі № 804/9229/14 за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "В.І.Ф." про тимчасову заборону діяльності, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "В.І.Ф." (далі - відповідач), в якому просила тимчасово заборонити (зупинити) діяльність щодо експлуатації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року в задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області відмовлено.

З винесеним судовим рішенням позивач не погодився та подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушенням судом норм права. Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року та прийняти нову постанову у справі, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач вказує на те, що відповідач під час виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускає порушення норм природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря. Тому діяльність підприємства щодо експлуатації джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря підлягає безумовній тимчасовій забороні (зупиненню).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем в період з 22.05.2014 року по 04.06.2014 року, на підставі наказу № 138-П від 22.01.2014 року, було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Товариства з обмеженою відповідальністю "В.І.Ф.", за результатам якої складено акт.

В ході перевірки встановлено, що підприємством розроблено звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу та документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. На підставі інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та обгрунтовуючих матеріалів отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 25.07.2012 року № 1210136900-11 терміном дії до 25.07.2017 року. За візуальним оглядом підрозділів підприємства та за аналізом проектної документації позивачем встановлено, що в матеріалах інвентаризації джерел викидів не обліковуються наступні джерела викидів: 2 газові теплогенератори Атон-150, 1 газовий котел Колвітерм КТ ОІІО 50(Т) та 2 зварювальні пости, обладнані витяжною вентиляцією. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від зазначеного обладнання відсутній. Таким чином, підприємством не виконані в повному обсязі п.п. 3, 4, 6 припису Держекоінспекції від 28.02.2013 року № 4-1602-11-3 та порушуються вимоги ст. ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно ч. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №454/2011 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр). Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до ч.3 Положення, основними завданнями Держекоінспекції України є, зокрема, реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно пп. 2 п. 2 ч. 4 Положення, Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням, у тому числі підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форми власності і господарювання, вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема, щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин.

Згідно ч.5 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Частиною 6 вказаної статті Закону передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

В даному випадку, позивачем під час перевірки встановлено, що джерелом викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря є 2 газові теплогенератори Атон-150, 1 газовий котел Колвітерм КТ DUO 50(Т) та 2 зварювальні пости, обладнані витяжною вентиляцією.

Судом встановлено, що відповідач згодний з тим, що дозвіл на обладнання відсутній, проте, позивачу під час перевірки надавалися письмові пояснення з додатками № 167 від 20.06.2014 року, зі змісту яких вбачається, що вищевказане обладнання не експлуатується з 2012 року, воно змонтовано, проте виведене з експлуатації, опломбоване та відімкнуто від газової мережі, про що складені акти ПАО "Дніпрогаз".

Вказане свідчить про те, що відповідач не використовує зазначене обладнання, при цьому, за приписами ч. 5 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", дозвіл надає право на здійснення викидів, які в даному випадку не виникають.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що законодавчо передбачено вичерпний перелік заходів реагування, які застосовуються за рішенням суду, ухваленого за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю), а саме: зупинення виробництва (виготовлення), зупинення реалізації продукції, зупинення виконання робіт, зупинення надання послуг.

Вищезазначеними нормами не передбачено право на звернення органу державного нагляду (контролю) з вимогами застосувати заходи реагування у вигляді тимчасової заборони (зупинення) діяльності щодо експлуатації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Враховуючи викладене, колегія суддів та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.197 п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст. 200, ст.ст.205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року у справі № 804/9229/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак