Ухвала

від 18.02.2015 по справі 907/484/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

УХВАЛА

18.02.2015 Справа № 907/484/13

Розглянувши матеріали скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Кольчино Мукачівського району

про визнання незаконними дій відділу примусового виконання рішень ДВС України, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 43521858, скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.06.2014 з внесенням відповідних змін до Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна.

у справі

За позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Кольчино Мукачівського району

Про стягнення 23 469 196, 41 грн. заборгованості за Договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №901 від 18.06.2007,

Головуючий суддя Якимчук Л.М.

За участі представників сторін:

Від скаржника (відповідача) - ОСОБА_3, довіреність від 17.07.2014 № б/н;

Від органу ДВС - Мікор Ю.Ю., довіреність від 29.12.2014 №314/4-1/1404;

Від позивача (ПАТ „Акціонерний комерційний

промислово-інвестиційний банк") - Кузка С.О., довіреність від 12.01.2015

№09-32/14.

СУТЬ СКАРГИ:

Боржник, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, с. Кольчино Мукачівського району, звернувся до суду зі скаргою про визнання незаконними дій відділу примусового виконання рішень ДВС України, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 43521858, скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.06.2014 з внесенням відповідних змін до Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна.

Представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 скаргу підтримав повністю з підстав, викладених у ній та заяві від 18.02.2015.

В обґрунтування скарги посилається на те, що 24.07.2014 заявнику поштовим відправленням з повідомлення про вручення надіслано постанову від 02.06.2014 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження , а також витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідно до вказаної постанови наказ господарського суду Закарпатської області від 09.07.2013 №907/484/13 підлягає примусовому виконанню.

Вважає, що постанову про відкриття виконавчого провадження за №43521858 способом встановленим ч.1ст.31 Закону України „Про виконавче провадження" та п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2009 №270 не отримував, державний виконавець відділу ПВР державної виконавчої служби України не встановив факт отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження та розпочав процедуру щодо примусового виконання судового рішення.

Стверджує, що відповідні неправомірні дії державного виконавця порушили права скаржника, що передбачені нормами ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" на добровільне виконання рішення в строк встановлений законом.

Наголошує на тому, що відповідно до договору про відступлення права вимоги від 16.12.2013 відбулася заміна стягувача на ПАТ „Закритий недивесіфікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд „Сордант", який і є стороною у виконавчому провадженні. А отже, ПАТ „Промінвестбанк" не може бути стягувачем у виконавчому провадженні.

У ході судового розгляду представник органу ДВС проти скарги заперечив та надав суду письмові пояснення від 16.02.2015, де вказує, що на виконання вимог ст. ст. 25, 31 Закону України „Про виконавче провадження " постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.06.2015 надіслана на зазначену у виконавчому документі адресу скаржника-боржника ОСОБА_2 супровідним листом №14-0-34-3652/5-319/15 рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення у зв'язку з чим твердження скаржника щодо не надсилання постанови не відповідає дійсності.

У судовому засіданні 05.02.2015 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва до 10 год. 30 хв. 18.02.2015.

Заслухавши пояснення представників скаржника, органу ДВС та ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області № 907/484/13 від 06.06.2013 позов задоволено повністю.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід.код: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ: 00039002) 23 469 196,41 грн. (двадцять три мільйони чотириста шістдесят дев'ять тисяч сто дев'яносто шість грн. 41 коп.) заборгованості, у тому числі 14456748,50 грн. заборгованість по кредиту, 8778695,56 грн. борг по відсотках за користування кредитом, 233752,35 грн. заборгованість зі сплати комісійної винагороди за управління кредитною лінією, а також 68820 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять грн. 00 коп.) у відшкодування витрат по оплаті судового збору.

На виконання рішення суду 09.07.2013 видано наказ, який пред'явлено до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України від 02.06.2014 ВП №43521858 відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного наказу та надано строк боржнику до семи днів з моменту винесення постанови на самостійне виконання рішення суду.

Вказана постанова надіслана на адресу боржника, яка зазначена у наказі господарського суду (АДРЕСА_1) рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 03.06.2014. Однак, конверт повернувся з відміткою пошти „за закінчення терміну зберігання".

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України „Про виконавче провадження" боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначену у виконавчому документі.

Така ж адреса зазначена і у Витязі з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців і вказана самим скаржником у скарзі, яка розглядається.

Крім того, ч. 1 ст. 12 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом , подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Отже, відповідач (скаржник) належним чином повідомлений про факт відкриття виконавчого провадження, а також мав можливість ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження.

Зважаючи на викладене, суд не приймає до уваги твердження представника скаржника про те, що ФОП ОСОБА_2 змінив адресу проживання, а тому не отримував постанови про відкриття виконавчого провадження (зміни до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців не вносились).

Суд вважає, що скаргу належить залишити без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Пунктом 9.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що встановлений у частині першій статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальний і тому відповідно до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 Господарського процесуального кодексу України судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Оскільки суд прийшов до висновку, що строк для подання скарги, встановлений ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України пропущений, заява про його відновлення боржником не подавалась, тому суд залишає скаргу без розгляду.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1) про визнання незаконними дій відділу примусового виконання рішень ДВС України, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 43521858, скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.06.2014 з внесенням відповідних змін до Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна, залишити без розгляду.

2. Ухвала суду набирає законної сили з дня її винесення.

Суддя Якимчук Л.М.