Рішення

від 16.02.2015 по справі 911/5404/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"16" лютого 2015 р. Справа № 911/5404/14

за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТИК ТРАНС СЕРВІС», м. Боярка

про стягнення 15 785,66 грн. в порядку регресу

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - Качура О.Ю. - предст. дов. №66 від 17.11.2014;

відповідач - Долгова Н.М. - предст. дов. б/н від 19.01.2015.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТИК ТРАНС СЕРВІС» про стягнення в порядку регресу 15 785,66 грн. шкоди.

Позов обґрунтований невиконанням відповідачем обов'язку щодо повідомлення позивача про ДТП у строки, встановлені пп. ґ п. 38.1.1статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.12.2014 у справі №911/5404/14 було порушено провадження та призначено до розгляду на 19.01.2015 року.

В судових засіданнях 19.01.2015 року та 02.02.2015 року оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 02.02.2015 року та на 16.02.2015 року відповідно.

Представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, 16.02.2015 у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представника позивача та відповідача, суд,

встановив:

26 червня 2013 року між Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» (надалі - АТ «УОСК») та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТИК ТРАНС СЕРВІС» був укладений Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АС номер 3886887 (надалі - Договір страхування), відповідно до якого, в період з 26 червня 2013 року по 25 червня 2014 року була застрахована цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка експлуатує автомобіль «КРАЗ», державний номер АІ 8566 АХ.

12 липня 2013 року по вул. Харківське шосе - вул. Вірменська в м. Києві сталося зіткнення автомобілів «КРАЗ», державний номер АІ 8566 АХ, що належить ТОВ «СТИК ТРАНС СЕРВІС», під керуванням водія Ростовцева A.C. та «Тоуоtа», державний номер АА 0304 ВХ, під керуванням Бойко Є.В.

Вину водія Ростовцева A.C. встановлено постановою Дарницького районного суду м. Києва про притягнення до адміністративної відповідальності від 13 серпня 2013 року.

В результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Тоуоtа», державний номер АА 0304 ВХ, отримав пошкодження, чим було заподіяно майновий збиток Бойко Є.В. Сума збитку підтверджується Звітом про оцінку автомобіля №2821 та рішенням Господарського суду м. Києва №910/4677/14 від 22.04.2014 року.

24.07.2013 року за вх. №ЦВ-3467 на адресу позивача відповідачем було подано заяву (повідомлення) про дану дорожньо-транспортну пригоду.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, Довідки ВДАІ, Звіту про оцінку автомобіля №2821, Рішення Господарського суду м. Києва №910/4677/14 від 22.04.2014 року, а також акту про настання страхового випадку № 12411 від 03.01.2014 року, позивач виплатив страхове відшкодування потерпілій особі в розмірі 15 785 грн. 66 коп.

11.08.2014 року позивач направив відповідачу претензію, вих. № 7195, про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Дану претензію відповідач отримав 22.08.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Станом на дату подання позовної заяви відповідач добровільно не виконав вимоги позивача.

З огляду на вказану обставину, позивач змушений був звернутися до суду з позовом про стягнення в порядку регресу 15 785,66 грн. страхового відшкодування, оскільки відповідач у строки, встановлені пп. ґ п. 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не повідомив позивача про настання страхового випадку.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що ТОВ «СТИК ТРАНС СЕРВІС» дізналось про настання страхового випадку лише 22.07.2013 року, після повернення водія Ростовцева A.C. з відрядження та 23.07.2013 року телефоном повідомило позивача про ДТП, а в подальшому - 24.07.2013 подало письмові заяву про дану подію.

З огляду на вказані обставини, відповідач вважає, що він вчасно повідомив позивача про настання страхового випадку.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно наказу №15 від 11.07.2013 року, посвідчення про відрядження № КУ-0000001 від 11.07.2013 року та подорожнього листа, водій Ростовцев A.C. заподіяв майновий збиток під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосовуванню Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, чинній на момент настання страхового випадку, оскільки підставою виникнення обов'язку страховика щодо виплати страхового відшкодування є настання страхового випадку - ДТП, внаслідок якої спричинено шкоду (аналогічна позиція викладена у постанові Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 по справі № 5011-11/13574-2012).

Статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент настання страхового випадку - ДТП) встановлено виключний перелік підстав, за наявності яких страховик має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого ним транспортного засобу.

Підпунктом ґ пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

У підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла станом на час страхового випадку) встановлено обов'язок учасників дорожньо-транспортної пригоди вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

Всупереч вищевказаним положенням закону, відповідач про настання страхової події, яка відбулась 12.07.2013 року, повідомив позивача лише 24.07.2013, тобто з пропуском триденного строку.

Стосовно тверджень відповідача, що він вчасно повідомив позивача про настання страхового випадку, оскільки лише 22.07.2013 року, після повернення водія Ростовцева A.C. з відрядження, ТОВ «СТИК ТРАНС СЕРВІС» отримало інформацію про ДТП та 23.07.2013 року телефоном повідомило позивача, а в подальшому - 24.07.2013 подало письмові заяву про дану подію, суд зазначає наступне.

Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає письмову форму повідомлення про настання страхового випадку.

Посилання ж відповідача на те, що перебування водія Ростовцева A.C. у відрядженні є поважною причиною невиконання обов'язку щодо вчасного повідомлення страхову подію також не приймаються судом до уваги з огляду на те, що відповідачем не зазначено поважних причин, які б перешкоджали водію під час перебуванні у відрядженні повідомити відповідача, а відповідача, у свою чергу, письмово повідомити позивача про настання страхового випадку.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищою господарського суду України від 25.03.2014 року по справі №910/14515/13 та постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року по справі №902/617/13.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заявленої суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 15 785 грн. 66 коп. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТИК ТРАНС СЕРВІС» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Хрещатик,104-Б, код ЄДРПОУ 19423691) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, код ЄДРПОУ 23734213) - 15 785 (п'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 66 коп. шкоди в порядку регресу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 20.02.2015р.

Суддя Щоткін О.В.