Рішення

від 16.02.2015 по справі 910/26557/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2015Справа №910/26557/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-ДОНАВТО»

до Дочірнього підприємства «АВТО Інтернешнл», яке повністю належить іноземному інвестору»

про стягнення 491 090, 31 грн.

та за зустрічною позовною заявою Дочірнього підприємства «АВТО Інтернешнл», яке повністю належить іноземному інвестору»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-ДОНАВТО»

про стягнення вартості поставлених та не оплачених автомобілів у сумі 917 150, 00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача (за первісним позовом): Хворостяний О.В.;

від відповідача (за первісним позовом): Гринчишин В.А., Демська Г.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-ДОНАВТО» (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «АВТО Інтернешнл», яке повністю належить іноземному інвестору» (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 414 720, 00 грн. та відшкодування збитків у сумі 76 370, 31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за дилерської угодою № SZ-04/2013 від 01.05.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.12.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

15.12.2014 р. Дочірнє підприємство «АВТО Інтернешнл», яке повністю належить іноземному інвестору» звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-ДОНАВТО» про стягнення вартості поставлених та неоплачених автомобілів в сумі 917 150, 00 грн., з яких 414 720, 00 грн. оплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-ДОНАВТО» зарахувати в погашення часткової заборгованості, різницю непогашеної заборгованості в сумі 502 430, 00 грн. стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-ДОНАВТО».

16.12.2014 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача (за первісним позовом) подав заяву про зміну предмету позову, обґрунтовуючи тим, що збільшення вартості оплачених, але непоставлених автомобілів є збитком, який відповідач (за первісним позовом) спричинив позивачу (за первісним позовом) своїми неправомірними діями, пов'язаними з відмовою поставити автомобілі та вчасно повернути гроші за вимогою позивача (за первісним позовом), при цьому, у прохальній частині заяви просив суд змінити підстави для стягнення збитків в сумі 76 370, 31 грн. з Дочірнього підприємства «АВТО Інтернешнл», яке повністю належить іноземному інвестору» та користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-ДОНАВТО» з урахуванням зазначених підстав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 р. суд прийняв зустрічну позовну заяву Дочірнього підприємства «АВТО Інтернешнл», яке повністю належить іноземному інвестору» до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/26557/14.

У судовому засіданні 18.12.2014 р. представник позивача (за первісним позовом) підтримав подану заяву про зміну предмету позову.

Представник відповідача (за первісним позовом) у судовому засіданні надав заперечення на заяву щодо зміни підстав визначення збитків, в яких зокрема, заперечував наявність збитків, оскільки відсутній сам факт порушення зобов'язань за відповідачем (за первісним позовом).

Розглянувши подану позивачем (за первісним позовом) заяву про зміну предмету позову, яка фактично є заявою про зміну підстав до вимоги про стягнення збитків у сумі 76 370,31 грн. , суд визнав подану заяву про зміну підстав позову такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим прийняв її до розгляду.

15.01.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача (за первісним позовом) подав заперечення на зустрічну позовну заяву, мотивуючи тим, що відповідач (за первісним позовом) не має жодних підстав вимагати повернення вартості автомобілів, що були передані на відповідальне зберігання товариства та зарахування їх вартості в рахунок платежів, що надходять від Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-ДОНАВТО» через відсутність порушень умов угоди з боку дилера. Також зазначає, якщо автомобіль знаходиться на відповідальному зберіганні у дилера, це не створює обов'язку купівлі такого автомобіля дилером у примусовому порядку.

У судовому засіданні 19.01.2015 р. судом оголошувалася перерва до 16.02.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

У даному судовому засіданні представник позивача (за первісним позовом) підтримав заявлені позовні вимоги та заперечив проти задоволення зустрічного позову.

Представники відповідача (за первісним позовом) у судовому засіданні заперечили проти задоволення первісних позовних вимог та підтримали поданий зустрічний позов.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками провадження у справі та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.02.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-ДОНАВТО» (далі - дилер, позивач (за первісним позовом) та Дочірнім підприємством «АВТО Інтернешнл», яке повністю належить іноземному інвестору» (далі - дистриб'ютор, відповідач (за первісним позовом) укладено дилерську угоду №SZ-04/2013, за умовами якої, позивач (за первісним позовом) зобов'язався здійснювати торгівлю автомобілями «SUZUKI», запасними частинами до них, забезпечувати належне сервісне обслуговування проданих ним автомобілів та своєчасно і на умовах, викладених в угоді, здійснювати розрахунки з відповідачем (за первісним позовом).

Згідно п. 2.26 угоди, «відповідальне зберігання автомобілів» - це тимчасове особисте зберігання дилером належних дистриб'ютору на правах власності автомобілів, з наданням дилеру права їх демонстрації без права їх відчуження в будь-якій формі або права передачі на зберігання третій особі/особам або передачі в заставу на період з моменту відвантаження автомобілів дилеру і до моменту їх повернення дистриб'ютору або оплати дилером дистриб'ютору їх повної вартості.

Відповідно до п. 5.1.2. угоди, на момент підписання даної угоди діяльність між дилером та дистриб'ютором проводиться в рамках умов, викладених у додатку №4 до даної угоди.

Пунктом 1.1.1. додатку №4 угоди передбачено, що оплата автомобілів дилером проводиться відповідно встановленої дистриб'ютором системи взаєморозрахунків і дилерських цін: - варіант №1 - 100% оплата вартості автомобіля проводиться дилером на розрахунковий рахунок дистриб'ютора протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку дистриб'ютором на оплату автомобіля.

Умовами пункту 2.1. додатку №4 угоди встановлено, що автомобілі передаються дилеру на умовах відповідального зберігання на строк до - 90 календарних днів з дати фактичного отримання автомобіля дилером для автомобілів високообігового складу; - 120 календарних днів з дати фактичного отримання автомобіля дилером для автомобілів повільно-рухомого складу.

Відповідно до п. 2.6. додатку №4 угоди, не пізніше ніж за 3 робочих дні до дати закінчення строку відповідального зберігання автомобіля дилер або підтверджує офіційним листом повернення такого автомобіля з відповідального зберігання силами дистриб'ютора за рахунок дилера, або проводить оплату автомобіля на розрахунковий рахунок дистриб'ютора протягом 3 банківських днів з моменту виставлення дистриб'ютором рахунку на оплату, але не пізніше закінчення строків відповідального зберігання.

Згідно пункту 2.10. додатку №4 угоди, оплата за автомобіль, який знаходиться на відповідальному зберіганні у дилера проводиться згідно варіанту №1 або №1А системи взаєморозрахунків, встановлений дистриб'ютором.

Пунктом 5 додатку №4 угоди визначено, що передоплата дилера за автомобілі може бути використана дистриб'ютором для погашення існуючої заборгованості дилера перед дистриб'ютором, у випадку якщо така існує, з письмовим інформуванням дилера. При відсутності заборгованості дилера перед дистриб'ютором невикористана передоплата по письмовій вимозі дилера повертається на рахунок дилера протягом 3-х банківських днів з моменту отримання такої вимоги дистриб'ютором.

Згідно п. 3.1. додатку №5 до угоди, дилер несе повну матеріальну відповідальність за зберігання переданих йому автомобілів.

Умовами п. 3.2. додатку №5 до угоди визначено, що всі збитки, спричинені дистриб'ютором втратою або пошкодженням автомобілів переданих дилеру на відповідальне зберігання, які не підлягають до відшкодування страховою компанією, у відповідності з умовами, передбаченими договорами між дистриб'ютором і страховою компанією, відшкодовуються дилером, у випадку втрати, зникнення автомобіля - в розмірі їх вартості.

Як зазначає позивач (за первісним позовом) 13.08.2014 р. відповідачем (за первісним позовом) були виставлені рахунки-фактури №609798_1РФ_00285857 на суму 214 560,00 грн., та №609798_1РФ_00285856 на суму 200 160,00 грн., які в свою чергу 19.08.2014 р. були оплачені позивачем згідно платіжного доручення №97, №89 (копії в матеріалах справи).

Крім того, позивач (за первісним позовом) 08.09.2014 р. та 22.10.2014 р. направляв листи відповідачеві (за первісним позовом) щодо вирішення питання повернення передоплати в сумі 414 729,00 грн., оскільки поставка передоплачених автомобілів не була проведена.

В свою чергу, відповідач (за первісним позовом) зазначає, що підтверджується також матеріалами справи, позивач (за первісним позовом) звернувся до останнього листом №05/04 від 23.04.2014 р. з проханням надати три автомобілі: Suzuki Splash 1.2 L 4AT GLS minor change, Suzuki SX4 1.6 L2 WD GL 4AT (Hungary), Suzuki New SX4 1.6 L 2WD GL 5MT та гарантував схоронність вказаних автомобілів із покладенням повної матеріальної відповідальності за схоронність.

Вказані автомобілі загальною вартістю 644 640,00 грн. були передані 28.04.2014 р. відповідачем (за первісним позовом) позивачеві, що підтверджується товарно-транспортною накладною №27689 від 28.04.2014 р. та актами приймання-передачі №32217, №32218, №32219 (копії в матеріалах справи).

Також позивач (за первісним позовом) звернувся до відповідача листом №10/05 від 16.05.2014 р. з проханням надати автомобіль: Suzuki Grand Vitara 5D 2.4L MT JLX-E minor change гарантуючи схоронність вказаних автомобілів із покладенням повної матеріальної відповідальності за схоронність.

Зазначений автомобіль вартістю 272 510,00 грн. був переданий 16.05.2014 р. відповідачем (за первісним позовом) позивачеві згідно акту приймання-передачі №01/05 (копії в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги за первісним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-ДОНАВТО» зазначає, що всупереч умовам додатку №4 до угоди, дистриб'ютором не було здійснено поставку передоплачених автомобілів, не було оформлено видаткові накладні, як і не було повернуто передоплату у розмірі 414 720,00 грн. Крім того, у зв'язку зі зміною курсу гривні відносно долара США позивачеві (за первісним позовом) було завдано збитків у розмірі 76 370,31 грн.

В обґрунтування зустрічного позову Дочірнє підприємство «АВТО Інтернешнл», яке повністю належить іноземному інвестору» вказує, що загальна вартість поставлених останнім автомобілів відповідачу (за зустрічним позовом) на умовах відповідального тимчасового зберігання з відстроченням платежу на термін 90 календарних днів становить 917 150 грн., та враховуючи, що відповідач не повернув поставлені автомобілі, він зобов'язаний сплатити їх повну вартість, яка з урахуванням проведеної відповідачем передплати у розмірі 414 720,00 грн., становить 502 430,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню, а позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеної між сторонами дилерської угоди №SZ-04/2013 від 01.05.2013 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є змішаним договором, який містить елементи договору поставки та купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом раніше, матеріалами справи підтверджується факт передачі 28.04.2014 р. відповідачем (за первісним позовом) позивачеві трьох автомобілів Suzuki Splash 1.2 L 4AT GLS minor change, Suzuki SX4 1.6 L2 WD GL 4AT (Hungary), Suzuki New SX4 1.6 L 2WD GL 5MT загальною вартістю 644 640,00 грн. та передачі 16.05.2014 р. одного автомобіля Suzuki Grand Vitara 5D 2.4L MT JLX-E minor change вартістю 272 510,00 грн. на умовах відповідального зберігання з відстроченням платежу на 90 днів.

Таким чином, враховуючи положення п. 2.6. додатку №4 угоди, позивач (за первісним позовом) не пізніше ніж за 3 робочих дні до дати закінчення строку відповідального зберігання автомобілів, а саме 28.07.2014 р. щодо трьох автомобілів та 14.08.2014 р. щодо одного автомобіля був зобов'язаний підтвердити офіційним листом повернення переданих автомобілів з відповідального зберігання силами відповідача (за первісним позовом) за рахунок позивача, або провести оплату автомобілів на розрахунковий рахунок відповідача (за первісним позовом) в будь-якому разі не пізніше закінчення строків відповідального зберігання, тобто - 644 640,00 грн. не пізніше 28.07.2014 р. та 272 510,00 грн. не пізніше 14.08.2014 р.

Як вказує позивач (за первісним позовом), листом №10/07 від 10.07.2014 р. він звернувся до відповідача з проханням надати вказівки щодо подальших дій по відношенню до 4 автомобілів Suzuki, що були передані йому на відповідальне зберігання та повідомив, що знімає з себе відповідальність за подальшу схоронність автомобілів у зв'язку із обставинами непереборної сили.

Крім того, листом №55 від 22.08.2014 р. позивач (за первісним позовом) звернувся до відповідача з прохання надати копії договорів страхування автомобілів, які знаходяться на відповідальному зберіганні у позивача (за первісним позовом), в протилежному випадку вказував на відмову від договорів відповідального зберігання автомобілів.

Проте, позивачем (за первісним позовом) не надано належних доказів того, що вищевказані листи були направлені на адресу відповідача (за первісним позовом), а зі змісту останніх не вбачається, що він підтвердив повернення переданих автомобілів з відповідального зберігання відповідачеві (за первісним позовом) за рахунок позивача, що в свою чергу встановлює обов'язок позивача (за первісним позовом) провести оплату автомобілів на розрахунковий рахунок відповідача (за первісним позовом) не пізніше закінчення строків відповідального зберігання - тобто 644 640,00 грн. не пізніше 28.07.2014 р. та 272 510,00 грн. не пізніше 14.08.2014 р.

Однак вказаного обов'язку позивачем (за первісним позовом) виконано не було, в той час як 19.08.2014 р. було перераховано відповідачеві (за первісним позовом) 414 720,00 грн. в якості передоплати для поставки двох автомобілів згідно виставлених рахунків-фактур №609798_1РФ_00285857 на суму 214 560,00 грн., та №609798_1РФ_00285856 на суму 200 160,00 грн.

Оскільки пунктом 5 додатку №4 угоди визначено, що передоплата дилера за автомобілі може бути використана дистриб'ютором для погашення існуючої заборгованості дилера перед дистриб'ютором, у випадку якщо така існує, з письмовим інформуванням дилера, судом встановлено, що відповідачем (за первісним позовом) було правомірно зараховано отриману 19.08.2014 р. передплату в сумі 414 720,00 грн. в якості оплати за неповернуті автомобілі Suzuki Splash 1.2 L 4AT GLS minor change, Suzuki SX4 1.6 L2 WD GL 4AT (Hungary), Suzuki New SX4 1.6 L 2WD GL 5MT, Suzuki Grand Vitara 5D 2.4L MT JLX-E minor change, які було передано позивачеві (за первісним позовом) на відповідальне зберігання з відстроченням платежу на 90 днів.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість первісного позову, а тому останній не підлягає задоволенню.

Оскільки судом встановлено правомірність зарахування позивачем (за зустрічним позовом) передплати у розмірі 414 720,00 грн., відповідач (за зустрічним позовом) заборгував позивачеві 502 430,00 грн. за отримані та не повернуті автомобілі.

Тому, суд визнає обґрунтованою вимогу позивача (за зустрічним позовом) щодо стягнення з відповідача (за зустрічним позовом) 502 430, 00 грн. заборгованості.

Щодо вимоги позивача (за зустрічним позовом) про зарахування в погашення часткової заборгованості суми 414 720,00 грн., оплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-ДОНАВТО», то суд відзначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Оскільки проводити будь-які дії, в тому числі зараховувати певні суми в рахунок погашення інших, належить виключно суб'єктам господарювання за їх власним волевиявленням, враховуючи, що судом було встановлено неповернення попередньої оплати у розмірі 414 720,00 грн. в якості зарахування погашення існуючої заборгованості, а також правомірність таких дій позивача (за зустрічним позовом), суд дійшов висновку про те, що вищевказана позовна вимога є необґрунтованою, відповідно задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-ДОНАВТО» відмовити.

2. Зустрічний позов Дочірнього підприємства «АВТО Інтернешнл», яке повністю належить іноземному інвестору» задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-ДОНАВТО» (83003, м. Донецьк, пр.-т. Ілліча, буд. 23-Б, ідентифікаційний код - 32194053) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірнього підприємства «АВТО Інтернешнл», яке повністю належить іноземному інвестору» (04073, м. Київ, Московський проспект, буд. 22-А, ідентифікаційний код - 20051198) 502 430 (п'ятсот дві тисячі чотириста тридцять) грн. 00 коп. заборгованості та 10 048 (десять тисяч сорок вісім) грн. 60 коп. - судового збору.

4. В іншій частині у задоволенні зустрічного позову Дочірнього підприємства «АВТО Інтернешнл», яке повністю належить іноземному інвестору» - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 19.02.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.