Постанова

від 18.08.2015 по справі 910/26557/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2015 р. Справа№ 910/26557/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі : Богатчук К.І.

за участю представників :

позивача - Тимчук В.О.

відповідача - Демська Г.П.

Гринчишин В.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ДОНАВТО" на рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2015 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ДОНАВТО"

до Дочірнього підприємства „АВТО Інтернешнл", яке повністю

належить іноземному інвестору"

про стягнення 491090,31 грн.

та за зустрічною позовною заявою

Дочірнього підприємства „АВТО Інтернешнл", яке повністю

належить іноземному інвестору"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ДОНАВТО"

про стягнення вартості поставлених та не оплачених автомобілів у сумі

917150,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2015р. по справі №910/26557/14 у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС-ДОНАВТО" відмовлено; зустрічний позов Дочірнього підприємства "АВТО Інтернешнл", яке повністю належить іноземному інвестору" задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС-ДОНАВТО" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірнього підприємства "АВТО Інтернешнл", яке повністю належить іноземному інвестору" 502430 грн. 00 коп. заборгованості; в іншій частині у задоволенні зустрічного позову Дочірнього підприємства "АВТО Інтернешнл", яке повністю належить іноземному інвестору" - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ДОНАВТО" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить вищезазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ДОНАВТО" задовольнити повністю, в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2015 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ДОНАВТО" та призначено справу до розгляду 28.04.2015, у складі колегії суддів головуючий суддя: Новіков М.М., судді: Зубець Л.П., Мартюк А.І.

22 квітня 2015 року представником відповідача за первісним позовом, через відділ документального забезпечення суду, подано відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 28.04.2015 оголошено перерву до 21.05.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ДОНАВТО" на рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2015 по справі №910/26557/14 на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 21.05.2015 оголошено перерву до 04.06.2015.

28 травня 2015 року представником відповідача за первісним позовом, через відділ документального забезпечення суду, подано пояснення до відзиву на апеляційну скаргу.

28 травня 2015 року представником позивача за первісним позовом, через відділ документального забезпечення суду, подано пояснення до апеляційної скарги.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського №09-52/814/15 від 04.06.2015, в зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Новікова М.М. у засіданні Ради суддів України, відповідно до абзацу 1 підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/26557/14.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/26557/14 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Руденко М.А., судді: Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 року, в зв'язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю. на лікарняному, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя: Руденко М.А., судді: Сітайло Л.Г., Дідиченко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ДОНАВТО" та призначено справу до розгляду 30.06.2015, у складі колегії суддів головуючий суддя: Руденко М.А., судді: Сітайло Л.Г., Дідиченко М.А.

25 червня 2015 року представником відповідача за первісним позовом, через відділ документального забезпечення суду подано коментарі на додаткові пояснення представника апелянта.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 року, в зв'язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. та судді Дідиченко М.А. у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя: Руденко М.А., судді: Кропивна Л.В., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ДОНАВТО" та призначено справу до розгляду, у складі колегії суддів головуючий суддя: Руденко М.А., судді: Кропивна Л.В., Мальченко А.О.

В судовому засіданні 30.06.2015 оголошено перерву до 21.07.2015.

15 липня 2015 року представником позивача за первісним позовом, через відділ документального забезпечення суду, подано пояснення до апеляційної скарги.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського №09-52/971/15 від 17.07.2015, в зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Руденко М.А. у відпустці, відповідно до абзацу 1 підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/26557/14.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/26557/14 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді: Пашкіна С.А., Баранець О.М.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2015, в зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді: Майданевич А.Г., Баранець О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2015 колегією суддів в зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду 18.08.2015.

07 серпня 2015 року представником відповідача за первісним позовом, через відділ документального забезпечення суду, подано обґрунтування на додаткові пояснення апелянта.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2015, у зв'язку з перебуванням суддів Баранця О.М. та Майданевича А.Г. у відпустці, керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25, рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2015, сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі №910/26557/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді: Пашкіна С.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2015, колегією суддів, в вищезазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до свого провадження

В судове засідання 18.08.2015 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2015.

Представники відповідача за первісним позовом в судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просили залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2015.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

01 травня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС-ДОНАВТО" (дилер) та Дочірнім підприємством "АВТО Інтернешнл", яке повністю належить іноземному інвестору" (дистриб'ютор) укладено дилерську угоду №SZ-04/2013 (далі - Угода).

Відповідно до умов Угоди позивач за первісним позовом зобов'язався здійснювати торгівлю автомобілями "SUZUKI", запасними частинами до них, забезпечувати належне сервісне обслуговування проданих ним автомобілів та своєчасно і на умовах, викладених в угоді, здійснювати розрахунки з відповідачем (за первісним позовом).

Згідно з п. 2.26 угоди, "відповідальне зберігання автомобілів" - це тимчасове особисте зберігання дилером належних дистриб'ютору на правах власності автомобілів, з наданням дилеру права їх демонстрації без права їх відчуження в будь-якій формі або права передачі на зберігання третій особі/особам або передачі в заставу на період з моменту відвантаження автомобілів дилеру і до моменту їх повернення дистриб'ютору або оплати дилером дистриб'ютору їх повної вартості.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 1.3. Дилерської годи передбачено, що остання за своєю правовою природою є змішаним договором, передбаченим частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі договорів купівлі-продажу, поставки, перевезення, транспортного експедирування, підряду, надання послуг, зберігання, страхування, доручення та інших.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, 28.04.2014 відповідач (за первісним позовом) передав, а позивач прийняв автомобілі Suzuki Splash 1.2 L 4AT GLS minor change, Suzuki SX4 1.6 L2 WD GL 4AT (Hungary), Suzuki New SX4 1.6 L 2WD GL 5MT загальною вартістю 644 640,00 грн. та передачі 16.05.2014 р. одного автомобіля Suzuki Grand Vitara 5D 2.4L MT JLX-E minor change вартістю 272510,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги зустрічного позову Дочірнє підприємство "АВТО Інтернешнл", яке повністю належить іноземному інвестору" зазначає, що загальна вартість поставлених останнім автомобілів відповідачу (за зустрічним позовом) на умовах відповідального тимчасового зберігання з відстроченням платежу на термін 90 календарних днів становить 917150 грн., та враховуючи, що відповідач не повернув поставлені автомобілі, останній зобов'язаний сплатити їх повну вартість.

Як вбачається з актів приймання-передачі №32217, №32218, №32219 та №01/05, відповідно до яких відповідач (за первісним позовом) передав, а позивач прийняв вищезазначені автомобілі, позивач несе повну матеріальну відповідальність за збереження, що виключає будь-яке відчуження у будь-якій формі або передачу їх на зберігання третім особам, виключає передачу в заставу, тощо та має право лише на демонстрацію вищезазначених автомобілів на період з моменту підписання актів отримання автомобілів і до моменту повернення автомобілів відповідачу або до моменту зарахування 100% оплати вартості автомобілів на розрахунковий рахунок відповідача.

Пунктом 2.1. додатку №4 угоди встановлено, що автомобілі передаються дилеру на умовах відповідального зберігання на строк до - 90 календарних днів з дати фактичного отримання автомобіля дилером для автомобілів високообігового складу; - 120 календарних днів з дати фактичного отримання автомобіля дилером для автомобілів повільно-рухомого складу.

Згідно з пунктом 2.10. додатку №4 угоди оплата за автомобіль, який знаходиться на відповідальному зберіганні у дилера проводиться згідно з варіантом №1 або №1А системи взаєморозрахунків, встановлений дистриб'ютором.

Відповідно до п. 2.26. додатку №4 угоди, не пізніше ніж за 3 робочих дні до дати закінчення строку відповідального зберігання автомобіля, дилер або підтверджує офіційним листом повернення такого автомобіля з відповідального зберігання силами дистриб'ютора за рахунок дилера, або проводить оплату автомобіля на розрахунковий рахунок дистриб'ютора протягом 3 банківських днів з моменту виставлення дистриб'ютором рахунку на оплату, але не пізніше закінчення строків відповідального зберігання.

Згідно з п. 5.1.4. Дилерської Угоди ціна реалізації кожного автомобіля позивачу повинна зазначатися відповідачем в рахунку та видатковій накладній.

Так, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач за первісним позовом мав намір придбати вищезазначені автомобілі.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що вищезазначені автомобілі знаходились на відповідальному зберіганні, отже придбання таких автомобілів є правом, а не обов'язком позивача за первісним позовом.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом №10/07 від 10.07.2014 та повідомив останнього, що починаючи з травня 2014 року на території Донецької області мали місце випадки захоплення озброєними людьми будівель та споруд, а також незаконного заволодіння транспортними засобами та звернувся з проханням надати вказівки щодо подальших дій по відношенню до 4 автомобілів Suzuki, що передані йому на відповідальне зберігання.

Також, листом №55 від 22.08.2014 позивач повідомив відповідача, про ведення бойових дій в місті Донецьк, а також що знімає з себе відповідальність за подальшу схоронність автомобілів, у зв'язку із обставинами непереборної сили.

Крім того, позивач неодноразово вимагав у відповідача договори страхування автомобілів, що знаходяться на відповідальному зберіганні позивача, в зв'язку з форс-мажорними обставинами та можливим незаконним заволодінням спірними автомобілями.

Відповідач, заходів передбачених Угодою щодо повернення автомобілів не здійснив, договорів страхування позивачу не надав.

Частиною 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість звільнення від доказування перед судом обставин, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

У застосуванні відповідної норми господарським судом враховуються визнання обставин учасниками судового процесу.

Про визнання обставин може свідчити, зокрема, й зміст поданих суду письмових документів: претензій та відповідей на них, листів та інших письмових звернень учасників судового процесу один до одного (наприклад, лист, надісланий у відповідь на претензію, в якому зазначається про повне або часткове визнання заявленої до стягнення заборгованості).

Можливості відмови учасника судового процесу від раніше здійсненого ним визнання обставин, законом не передбачено.

Дана правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 10.07.14 р. за № 6 "Про внесення змін і доповнень до деяких постанов Пленуму Вищого господарського суду України.

Так, висновок місцевого господарського суду, що позивач (за первісним позовом) не надав належних доказів того, що вищевказані листи направлені на адресу відповідача, колегією суддів визнано необґрунтованим, оскільки факт отримання відповідачем вищезазначеного листа не заперечується відповідачем, що підтверджується листом відповідача №297 від 26.08.2014. Таким чином, колегія суддів враховує визнання відповідачем цих обставин, звільняючи позивача від обов"язку доказування перед судом цих обставин, в силу ч. 1 ст. 35 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, позивач листом №10/07 від 10.07.2014 та листом №55 від 22.08.2014 підтвердив повернення автомобілів з відповідального зберігання та виконав свої зобов'язання відповідно до вимог Дилерської угоди.

Згідно з ч. 1 ст. 938 ЦК України Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Як вбачається з матеріалів справи строк зберігання закінчився відповідно 28 липня 2014 року та 14 серпня 2014 року.

Частиною 1 ст. 938 ЦК України встановлено, що поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Відповідно до ч. 3 ст. 950 ЦК України зберігач відповідає за втрату або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Згідно з довідкою Іллічівського районного відділу Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області №и/16823 від 14.10.2014 відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3. ст. 289 Кримінального кодексу України за фактом незаконного заволодіння транспортними засобами, в тому числі спірними автомобілями.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом , що підтверджує настання обставин непереборної сили, що мали місце на території антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань, є сертифікат Торгово-Промислової палати України.

Згідно з ч. 1. ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Так, факт настання форс-мажорних обставин підтверджується сертифікатом №2643 Торгово-Промислової палати України про форс-мажорні обставини.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги належне виконання позивачем умов Угоди, а також те, що останній не несе відповідальності, в зв'язку із втратою спірних автомобілів через настання форс мажорних обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо первісних позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання.

Правовідносини поставки регулюються параграфами 1 та 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Абзацом другим ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

19 серпня 2014 року позивач перерахував відповідачу (за первісним позовом) 414720,00 грн., в якості передоплати для поставки двох автомобілів, згідно з виставленими рахунками-фактури №609798_1РФ_00285857 на суму 214560,00 грн., та №609798_1РФ_00285856 на суму 200 160,00 грн.

Відповідно до п. 5.1.2. угоди, на момент підписання даної угоди діяльність між дилером та дистриб'ютором проводиться в рамках умов, викладених у додатку №4 до даної угоди.

Пунктом 1.1.1. додатку №4 угоди передбачено, що оплата автомобілів дилером проводиться відповідно встановленої дистриб'ютором системи взаєморозрахунків і дилерських цін: - варіант №1 - 100% оплата вартості автомобіля проводиться дилером на розрахунковий рахунок дистриб'ютора протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку дистриб'ютором на оплату автомобіля.

Відповідно до ст. ст. 662, 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

За умовами Угоди, факт надходження коштів на рахунок Постачальника є підставою для передачі Покупцю товару.

В той же час, матеріали справи не містять доказів, передачі автомобілів, згідно з виставленими рахунками-фактури

Стаття 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що первісні позовні вимоги, в частині стягнення 414720,00 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо первісних позовних вимог в частині стягнення 76370, 31 грн. збитків, колегія суддів зазначає наступне.

Обґрунтовуючи вищезазначену вимогу (враховуючи заяву про зміну предмету позову) позивач за первісним позовом зазначає, що збільшення вартості оплачених, але непоставлених автомобілів є збитком, який відповідач (за первісним позовом) спричинив позивачу (за первісним позовом) своїми неправомірними діями, пов'язаними з відмовою поставити автомобілі та вчасно повернути гроші

В силу ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому, у відповідності з ч. 2 цієї норми, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст.225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, підставою для відшкодування збитків, відповідно до ст. 224 ГК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що збільшення вартості оплачених, непоставлених відповідачем за первісним позовом автомобілів за Дилерською угодою не є збитками, в розумінні ст. 224 ГК України, в зв'язку з чим, відмовляє в задоволені позову в частині стягнення 76370, 31 грн.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подачу позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом не повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ДОНАВТО" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2015 по справі №910/26557/14 - скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ДОНАВТО" на рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2015 по справі №910/26557/14 задовольнити частково.

2.Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2015 по справі №910/26557/14.

3.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС-ДОНАВТО" задовольнити частково.

4.Стягнути з Дочірнього підприємства "АВТО Інтернешнл", яке повністю належить іноземному інвестору" (04073, м. Київ, Московський проспект, буд. 22-А, ідентифікаційний код - 20051198) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС-ДОНАВТО" (83003, м. Донецьк, пр.-т. Ілліча, буд. 23-Б, ідентифікаційний код - 32194053) 414720 (чотириста чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп. заборгованості та 8294 (вісім тисяч двісті дев'яносто чотири) грн. 40 коп. - судового збору. В решті первісних позовних вимог відмовити.

5.В задоволенні зустрічного позову Дочірнього підприємства "АВТО Інтернешнл", яке повністю належить іноземному інвестору" відмовити.

6.Стягнути з Дочірнього підприємства "АВТО Інтернешнл", яке повністю належить іноземному інвестору" (04073, м. Київ, Московський проспект, буд. 22-А, ідентифікаційний код - 20051198) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС-ДОНАВТО" (83003, м. Донецьк, пр.-т. Ілліча, буд. 23-Б, ідентифікаційний код - 32194053) 13318 (тринадцять тисяч триста вісімнадцять) грн. 70 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.

7.Видачу наказів доручити до Господарському суду міста Києва

8.Матеріали справи №910/26557/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

Є.Ю. Пономаренко

Повний текст постанови виготовлено та підпсиано 20.08.2015