Рішення

від 19.02.2015 по справі 910/28032/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2015Справа №910/28032/14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Київоблагротехпостач» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Столичний прокат» Простягнення 13339,47 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Куріленко І.М. - представник; від відповідача не з'явився; ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Київоблагротехпостач" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний прокат" про стягнення 13339,47 грн. за договором оренди № 45 від 20.06.2012.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору відповідачем належним чином не виконано зобов'язання щодо внесення орендної плати за січень та лютий місяці 2014, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 7 785,00 грн.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати орендної плати, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 778,87 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 221,62 грн., 1 337,81 грн. пені, 2 216,17 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/28032/14, розгляд справи призначено на 15.01.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2015 розгляду справи відкладено на 04.02.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2015, за клопотанням представника позивача, відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду спору було продовжено на 15 днів.

В судовому засіданні 19.02.2015 представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзиву на позов не надав.

За змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03115, м. Київ, вул. Депутатська, 23 на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом №19877498 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та вказано в позові.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2012 між позивачем - Приватним акціонерним товариством «Київоблагротехпостач», як орендодавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Столичний прокат», як орендарем, було укладено договір оренди № 45 (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в користування на певний строк частину складського приміщення, загальною площею 114 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Святошинська, 20 (п.1.1.), за користування орендованим майном орендар сплачує орендодавцю орендні платежі, визначені сторонами у додатку №2, обчислення орендної плати починається з дня підписання акту прийому - передачі майна (п.5.1.), орендна плата є фіксованим платежем, в який включено плату за користування майном, земельною ділянкою та який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, до суми орендної плати не включаються витрати за спожиті орендарем комунальні послуги, послуги зв'язку, інші супутні послуги за погодженням сторін, ці витрати сплачуються орендодавцем, але підлягають обов'язковій компенсації орендарем орендодавцю до 10 числа наступного місяця в повному обсязі (п.5.2.), з метою фінансування, ремонту і утримання автомобільних доріг на території орендодавця встановлюється платний в'їзд транспорту, якому орендар видав перепустку, оплата проводиться готівкою в бухгалтерії або до 10 числа наступного місяця згідно рахунку, який виписується на підставі перепусток, виданих орендарем, плата за проїзд нараховується в залежності від типу транспорту (п.5.6.), за несплату платежів за даним договором у повному обсязі і у визначений термін, орендар сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період за який нараховується пеня) від суми заборгованості за кожний день прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30 процентів річних, у випадку, якщо орендар не вносить орендну плату, інші передбачені договором платежі, з врахуванням санкцій визначених даним договором та/або не компенсує орендодавцеві оплачені останнім витрати за спожиті орендарем комунальні послуги протягом 3-х місяців підряд. Орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від виконання своїх зобов'язань по договору та вимагати повернення майна, у разі відмови орендодавця від договору, він вважається розірваним з моменту надіслання орендарю повідомлення про відмову від договору (п. 12.4).

Відповідно до акту приймання- передачі від 20.06.2012 орендодавцем було передано, а орендарем прийнято майно - частину складського приміщення, загальною площею 114 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Святошинська, 20.

Відповідно до рахунку-фактури №О-00000049 від 13.01.2014 на суму 5290,00 грн. орендар повинен був оплатити орендодавцю 5217,00 грн. орендної плати, 15,00 грн. за в'їзд, 58,00 грн. за комунальні послуги, а відповідно до рахунку-фактури №О-00000088 від 07.02.2014 на суму 6495,00 грн. орендар повинен був оплатити орендодавцю 5227,00 грн. орендної плати, 1268,00 грн. за комунальні послуги, а всього на загальну суму 11785,00 грн.

Листом від 06.03.2014 орендар звернувся до орендодавця з проханням про дострокове розірвання договору з 07.03.2014.

Листом від 07.03.2014 орендодавець погодив розірвання укладеного між сторонами договору оренди № 45 від 20.06.2012 з 10.03.2014 та просив своєчасно виконати всі грошові зобов'язання по договору.

Орендарем було сплачено орендодавцю 2000,00 грн., відповідно до банківської виписки БВ-0000040 від 19.02.2014, 1000,00 грн., згідно банківської виписки БВ-0000082 від 10.04.2014 та 1000,00 грн. згідно банківської виписки БВ-0000106 від 19.05.2014, а всього на суму 4000,00грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями про оплату заборгованості, однак відповідач лише частково оплатив платежі за договором оренди № 45 від 20.06.2012 за січень, лютий місяці 2014 року.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем всупереч п. 5.2. договору оренди № 45 від 20.06.2012 не було здійснено у визначений договором строк оплату за користування орендованим майном за січень місяць 2014 року та лютий місяць 2014 року на суму 7785,00 грн. Тому суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди № 45 від 20.06.2012 в частині своєчасного виконання зобов'язання по сплаті орендної плати та інших передбачених договором платежів, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 7885,00 грн. заборгованості з орендної плати та інших передбачених договором платежів є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім цього, за прострочення оплати орендних платежів, відповідно до п.12.4. договору оренди №45 від 20.06.2012, позивач просив суд стягнути відповідача 1 778,87 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 221,62 грн., 1 337,81 грн. пені, 2 216,17 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість з орендної плати та інших передбачених договором оренди №45 від 20.06.2012 платежів за січень, лютий місяці 2014 року, зі сплати якої відповідачем допущено прострочення, то згідно вимог ст. 536, 549, 611, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, п. 12.4 договору оренди №45 від 20.06.2012 це є підставою для стягнення з відповідача пені, процентів за користування чужими коштами 3 % річних та витрат з урахуванням індексу інфляції, а тому вказані вимоги позивача є законними, обґрунтованим, однак такими, що підлягають задоволенню частково згідно нижченаведених розрахунків суду.

Як зазначено в п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

За змістом ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Тобто, та обставина, що сторони в умовах угоди погодили, що неустойка нараховується та сплачується за кожен день прострочення, не означає погодження сторонами іншого, аніж встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строку, за який нараховується неустойка.

Відповідно до рахунку-фактури №О-00000049 від 13.01.2014 на суму 5290,00 грн. відповідач повинен був оплатити орендодавцю 5217,00 грн. орендної плати, 15,00 грн. за в'їзд, 58,00 грн. за комунальні послуги, а відповідно до рахунку-фактури №О-00000088 від 07.02.2014 на суму 6495,00 грн. відповідач повинен був оплатити позивачу 5227,00 грн. орендної плати, 1268,00 грн. за комунальні послуги, а всього загальну суму 11785,00 грн.

Відповідачем було сплачено позивачу 2000,00 грн., відповідно до банківської виписки БВ-0000040 від 19.02.2014, 1000,00 грн., згідно банківської виписки БВ-0000082 від 10.04.2014 та 1000,00 грн. згідно банківської виписки БВ-0000106 від 19.05.2014, а всього 4000,00 грн.

При цьому, по рахунку-фактурі №О-00000049 на суму орендної плати у розмірі 5217,00 грн. суд нараховує пеню відповідно до п.5.2. договору починаючи з 11.01.2014 з урахуванням часткових оплат відповідача, а щодо 15,00 грн. за в'їзд та за комунальні послуги у розмірі 58,00 грн. по цьому ж рахунку суд нараховує пеню починаючи з 11.02.2014 (п.п.5.2., 5.6. договору) з урахуванням положень п.6 ст.232 Господарського кодексу України.

По рахунку-фактурі №О-00000088 від 07.02.2014 на суму орендної плати у розмірі 5227,00 грн. суд нараховує пеню відповідно до п.5.2. договору починаючи з 11.02.2014, а щодо 1268,00 грн. за комунальні послуги по цьому ж рахунку, суд нараховує пеню починаючи з 11.03.2014 (п.5.2. договору) з урахуванням положень п.6 ст.232 Господарського кодексу України.

За здійсненим судом перерахунком, з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, за прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплати за надані послуги з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 775,20 грн.

Щодо процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних, 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції згідно п.12.4 договору оренди №45 від 20.06.2012, ст.ст. 536. 625 Цивільного кодексу України, то суд здійснює перерахунок наступним чином.

По рахунку-фактурі №О-00000049 на суму орендної плати у розмірі 5217,00 грн. суд нараховує проценти, 3% та витрати з урахуванням індексу інфляції відповідно до п.5.2. договору починаючи з 11.01.2014 з урахуванням часткових оплат відповідача, а щодо 15,00 грн. за в'їзд та за комунальні послуги у розмірі 58,00 грн. по цьому ж рахунку суд нараховує ці платежі починаючи з 11.02.2014 (п.п.5.2., 5.6. договору) по 11.12.2014 (дата, яка самостійно визначена позивачем в розрахунках до позовної заяви).

По рахунку-фактурі №О-00000088 від 07.02.2014 на суму орендної плати у розмірі 5227,00 грн. суд нараховує проценти, 3% та витрати з урахуванням індексу інфляції відповідно до п.5.2. договору починаючи з 11.02.2014, а щодо 1268,00 грн. за комунальні послуги по цьому ж рахунку, суд нараховує проценти, 3% та витрати з урахуванням індексу інфляції починаючи з 11.03.2014 (п.5.2. договору) по 11.12.2014 (дата, яка самостійно визначена позивачем в розрахунках до позовної заяви).

Згідно розрахунку суду, сума процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 2189,48 грн., 3% річних - 218,51 грн. та витрати з урахуванням індексу інфляції - 1760,93 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь відповідача підлягає стягненню 7785,00 грн. основного боргу, 775,20 грн. пені, 218,51 грн. - 3% річних, проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних - 2189,48 грн. та витрати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1760,93 грн.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний прокат» (03115, м. Київ, вул. Депутатська, 23, ідентифікаційний код 38271250) на користь Приватного акціонерного товариства «Київоблагротехпостач» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 20, ідентифікаційний код 00913516) основний борг в сумі 7785 (сім тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., 775 (сімсот сімдесят п'ять) грн. 20 коп. пені, 3% річних у розмірі 218 (двісті вісімнадцять) грн. 51 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 2189 (дві тисячі сто вісімдесят дев'ять) грн. 48 коп., витрати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 93 коп., судовий збір у розмірі 1743 (одна тисяча сімсот сорок три) грн. 41 коп.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 20.02.2015.

Суддя Ю.М. Смирнова